Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 липня 2023 року Справа№200/3756/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (ЄДРПОУ 22933548; юридична адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач 1) і Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (відповідач 2), в якому просить:
визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 052530002794 від 10.06.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 07.06.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи у ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» з 15.03.2008 по 13.07.2018 у якості електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ.
В обґрунтування позову посилається на те, що 07.06.2022, вона, після досягнення 53-річного віку, звернулася до Головного управління ПФУ у Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення від 10.06.2022 № 052530002794, яким, з посиланням на пункт 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», їй відмовлено у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу. Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, оскільки така позиція органів ПФУ суперечить рішенню Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 28 липня 2022 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано відзив на позовну заяву, який вмотивований тим, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви про призначення пенсії, до страхового стажу позивача зараховано всі періоди роботи. Проте, до пільгового стажу позивача за Списком № 2 не зараховано періоди роботи згідно довідки від 05.04.2021 № 327, виданої ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», оскільки форма довідки не відповідає додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а саме: «відсутнє посилання на постанову № 461 від 24.06.2016 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Також відповідач 2 зауважує, що зазначена у довідці професія «електрослюсар (слюсар) черговий з ремонту устаткування на поверхні дільниці ВТП» відсутня в переліку атестації робочих місць від 09.02.2006, 04.02.2011, 01.02.2016, а відтак вважає, що позивачем не надано доказів проведення атестації робочих місць по даному підприємстві.
Отже, на думку відповідача 2 правові підстави для призначення позивачу пільгової пенсії відсутні.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на адресу суду також надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 07.06.2022 позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.06.2022 № 052530002794 позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Відповідачем 2 не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи у ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» з 15.03.2008 по 13.07.2018 у якості електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування, оскільки позивачем не надані пільгові довідки.
На думку відповідача 1, оскільки заява позивача відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, то саме цей суб'єкт владних повноважень є належним відповідачем у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія її паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .
Відповідачі в даних правовідносинах є суб'єктами владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
07.06.2022 позивач звернулася через Веб-портал електронних послуг до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. На час звернення їй виповнилося 53 роки.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.06.2022 № 052530002794, прийнятим за принципом екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв'язку з недосягненням позивачем пенсійного віку, встановленого частиною другою статті 114 Закону № 1058-ІV у редакції, чинній на день її звернення за призначенням пенсії, та відсутністю у неї необхідного пільгового стажу роботи.
Так, до пільгового стажу позивача за Списком № 2 не зараховано періоди роботи згідно довідки від 05.04.2021 № 327 (з 15.03.2008 по 13.07.2018), оскільки форма довідки не відповідає додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а саме: «відсутнє посилання на постанову № 461 від 24.06.2016, а також у довідці зазначена професія «електрослюсар (слюсар) черговий ремонту устаткування на поверхні дільниці ВТП» відсутня в переліку атестації робочих місць від 09.02.2006, 04.02.2011, 01.02.2016».
Таким чином, на думку відповідача 2, загальний стаж роботи позивача складає 36 років 01 місяць 07 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - відсутній.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 , копія якої наявна в матеріалах справи, позивач у спірний період, а саме з 15.03.2008 по 13.07.2018, працювала у ВП «Шахта Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» (до цього «Шахта ім. А.Г. Стаханова») електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування 3 та 4 розряду (згідно наказів № 77к від 13.03.2008 та № 01/537пр від 05.05.2009).
Крім того, згідно довідки від 05.04.2021 № 327, виданої ВП «Шахта Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» щодо підтвердження пільгового стажу, позивач працювала повний робочий день на шахті «Капітальна», гірниче виробництво:
з 15.03.2008 по 02.08.2016 електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування на поверхні дільниці ВТБ, що передбачено Списком 2, розділом 1, підрозділом 1.1а., на підставі ПКМУ від 16.01.2003 № 36;
з 03.08.2016 по 13.07.2018 електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування на поверхні дільниці ВТБ, що передбачено Списком 2, розділом 1, підрозділом 1.1а., на підставі ПКМУ від 04.07.2017 № 479.
Зі змісту наказів від 09.02.2006 № 01\233пр, від 04.02.2011 № 01\170пр, від 01.02.2016 №01\50пр вбачається, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці через наявність шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, під час роботи по професії електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, за зазначеною професією підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного трудового стажу для її призначення.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Проте, доказів вчинення відповідачем 2 будь-яких дій, спрямованих на встановлення та перевірку спірних періодів роботи позивача, які мають бути враховані до її пільгового стажу роботи для призначення пенсії, зокрема, направлення запитів щодо отримання таких документів до юридичних осіб, надання позивачу часу для подання додаткових документів, суду не подано.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 у справі № 815/1554/17, аналізуючи практику Європейського Суду з прав людини, вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Спірним рішенням органу Пенсійного фонду позивачу відмовлено в призначенні пенсії фактично у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, оскільки відповідачем 2 не враховано довідку щодо підтвердження пільгового стажу від 05.04.2021 № 327, видану ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» у зв'язку з її невідповідністю формі, визначеній у додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а саме: «відсутнє посилання на постанову № 461 від 24.06.2016 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Як вже зазначалось судом, згідно з вказаною довідкою позивач працювала повний робочий день:
з 15.03.2008 по 02.08.2016 електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування на поверхні дільниці ВТБ, що передбачено Списком 2, розділом 1, підрозділом 1.1а., на підставі ПКМУ від 16.01.2003 № 36;
з 03.08.2016 по 13.07.2018 електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування на поверхні дільниці ВТБ, що передбачено Списком 2, розділом 1, підрозділом 1.1а., на підставі ПКМУ від 04.07.2017 № 479.
Судом встановлено, що довідка містить посилання на накази про прийняття та звільнення з посади, про атестацію робочого місця позивача. Інформація, викладена у довідці щодо періодів роботи і професії (виконуваної роботи) позивача, відповідає записам у її трудовій книжці, на які вже зауважувалось судом.
Посилання відповідача 2 на неприйняття пільгової довідки від 05.04.2021 № 327 та неможливість врахування її при підрахунку пільгового стажу за Списком № 2 через те, що вона не має посилання на постанову КМУ № 461 від 24.06.2016 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», суд вважає неприйнятними, оскільки перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Аналогічна позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 672/914/16-а та від 11.07.2019 у справі № 127/1849/17.
Разом з тим, суд також не приймає посилання відповідача 2 на те, що зазначена у довідці професія «електрослюсар (слюсар) черговий з ремонту устаткування на поверхні дільниці ВТП» відсутня в переліку атестації робочих місць від 09.02.2006, 04.02.2011, 01.02.2016, оскільки відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 позивач у спірні періоди працювала у ВП «Шахта Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» (до цього «Шахта ім. А.Г. Стаханова») електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування 3 та 4 розряду та відповідно до наказів від 09.02.2006 № 01\233пр, від 04.02.2011 № 01\170пр, від 01.02.2016 №01\50пр за результатами атестації робочих місць за умовами праці через наявність шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, під час роботи по професії електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, за зазначеною професією підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Отже, неврахування вказаної довідки призвело до порушення соціальних/пенсійних прав позивача.
Разом з тим, в контексті правильного застосування приписів пункту «б» статті 13 Закону України № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 2 березня 2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в рамках спірних та аналогічних правовідносин, які виникають при розгляді питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, суд звертає увагу відповідачів на те, що 3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон України № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), яким Закон України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) доповнено розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 2 березня 2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Враховуючи зазначене, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Обставини справи, яка розглядається, відповідають ознакам типової справи, щодо якої прийнято рішення у зразковій справі № 360/3611/20.
Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже, суд при ухваленні рішення враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у вищевказаній постанові за результатами розгляду зазначеної зразкової справи.
Таким чином, ключовим питанням у зазначених правовідносинах є: норми якого саме закону слід застосовувати при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, - і цьому питанню вже надано оцінку Верховним Судом під час розгляду справи № 360/3611/20, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності застосування положень статті 13 Закону № 1788-ХІІ під час розгляду питання про призначення їй пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Отже, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV, і позивач під час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років та мала стаж роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на роботах за Списком № 2, вона має право на призначення пенсії згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.
Отже, відмова Головного управління ПФУ в Київській області у призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, пенсії на пільгових умовах за віком за Списком № 2 з посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 07.06.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи у ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» з 15.03.2008 по 13.07.2018 у якості електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування за Списком № 2, суд зазначає наступне.
Позивач із заявою про призначення пенсії звернулася 07.06.2022 саме до Головного управління ПФУ в Донецькій області за місцем своєї реєстрації, яке, у відповідності до приписів чинного законодавства, і повинно повторно розглянути її заяву у зв'язку зі скасуванням у судовому порядку рішення відповідача 2 та прийняти відповідне рішення із зарахуванням до пільгового стажу позивача періоду роботи у ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» з 15.03.2008 по 13.07.2018 за професією «електрослюсар черговий та з ремонту устаткування» за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, оскільки наявність у позивача законного права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 встановлена судом в ході розгляду даної справи і підтверджена цим судовим рішенням.
У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно із статтею 21 Конституції України усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем 2 не доведено правомірність спірного рішення щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн. відповідно до квитанції № 2917-3450-1911-2634 від 27.06.2022.
Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, на Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (ЄДРПОУ 22933548; юридична адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (ЄДРПОУ 22933548; юридична адреса: 08500, Київська обл., м.Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) від 10.06.2022 № 052530002794 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) від 07.06.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до її пільгового стажу періоду роботи у ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» з 15.03.2008 по 13.07.2018 за професією «електрослюсар черговий та з ремонту устаткування» за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (ЄДРПОУ 22933548; юридична адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено і підписано 24 липня 2023 року.
Суддя С.В. Ушенко