Справа №:755/3263/23
Провадження №: 2/755/2595/23
"18" липня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Гаврилової О.В., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та заяву про виклик свідка, подані в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу, -
Представник позивача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» - адвокат Білинова А.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано 13 травня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
26 травня 2023 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого, серед іншого вбачається клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та заява про виклик свідків. Відповідач зазначає, що в день дорожньо-транспортної пригоди він не керував автомобілем, а грав у шахи з сусідом. З метою підтвердження обставин, за яких відповідач заперечує проти позову та спростування встановлених обставин постановою Деснянського районного суду міста Києва, заявляється клопотання про виклик свідка. З метою допиту свідка по справі просить розглянути справу із викликом сторін.
Відзив на позовну заяву передано головуючому у справі 17 липня 2023 року.
Згідно ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За приписами ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком або постановою суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Отже постановою Деснянського районного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року встановлено преюдиційні факти, які не можуть бути переглянуті в межах іншої судової справи, які згідно доводів відповідача має спростувати свідок.
За таких умов відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача про виклик свідка.
Таким чином судом не встановлено наявності процесуальних дій, які суд не зможе вчинити без проведення судового засідання з викликом учасників справи.
Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження, як з повідомленням сторін так і без такого, спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи.
Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування доводів позивача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.
За матеріалами справи вбачається, що у цьому випадку з урахуванням спірних правовідносин, предмету доказування та ціни позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 13, 19, 91, 274, 279, 259-261, 353 ЦПК України,
постановив:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про виклик свідка - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).
Суддя