ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11243/23
провадження № 3/753/4846/23
"18" липня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №277731 від ОСОБА_1 26.06.2023 близько 16-17 год. по вул. Сормовській, ухилилася від виконання батьківських обов'язків щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме перебувала в стані алкогольного сп'яніння, не могла належно доглядати за дитиною. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя прийшов до висновку, що справа підлягає закриттю згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України з наступних підстав.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст. 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення за вказаною статтею має бути вказано які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено та які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і являється порушенням права на захист.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не вказано, в чому конкретно полягає ухилення останньої від виконання нею обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її сина, в яких діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та яке конкретне порушення вимог ст. 150 СК України мало місце.
В обґрунтування доведеності інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, до матеріалів справи долучено лише виключно такі документи: рапорт про виклик від 26.04.2023, рапорт працівника поліції, протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_1 , копії паспорту ОСОБА_1 та копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 .
При цьому, рапорт працівника поліції, не містить фактичних даних на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, сам по собі рапорт, в силу положень ст. 251 КУпАП, не може бути доказом у даній справі.
Жодних об'єктивних даних щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків не встановлено, а зазначена у протоколі подія у розумінні ст. 184 КУпАП не може розцінюватися як таке ухилення.
Згідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на відсутність в справі достатніх правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення відносно неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 184, статтями 274, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.О. Заставенко