ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7515/23
провадження № 4-с/753/100/23
"21" липня 2023 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Кулик С.В., при секретарі Мірошниченко І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», щодо не зняття арешту з майна
До Дарницького районного суду звернувся ОСОБА_1 , зі скаргою на дії Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області, щодо не знятта арешту з майна. В обґрунтування скарги зазначено, що на виконанні Баришівського ВДВС перебувало виконавче провадження № 29725905 відкрите на підставі виконавчого листа № 2-2636/1 від 28.02.2011 року виданого Дарницьким районним судом міста Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості. В рамках вказаного виконавчого провадження, на все майно скаржника було накладено арешт. Станом на час звернення зі скаргою виконавче провадження № 29725905 завершено та відомості про нього знищено. Незважаючи на завершення виконавчого провадження, арешт накладений на майно боржника не було знято, що унеможливлює подальше правомірне та безперешкодне користування ним. Скаржником було направлено на адресу відділу ДВС Баришівського РУЮ заяву про зняття арештів у вказаному виконавчому провадженні. Листом №6914 від 26.04.2023 року відділ ДВС Баришівського РУЮ повідомив, що у нього відсутні підстави для зняття арешту з майна скаржника, оскільки виконавче провадження закінчено та підтвердження сплати боргу відсутнє. Надати копії постанов, які було винесено в рамках виконавчого провадження № 29725905 та більш детальну інформацію з приводу вищевказаного виконавчого провадження не виявляється можливим, оскільки дане виконавче провадження вважається таким, що знищено. Окремо зазначив, що перевіркою АСВП встановлено, що виконавчі провадження відносно скаржника на виконанні у відділах виконавчої служби, не перебувають. Виконавче провадження закінчено, у зв'язку з поверненням виконавчого документу стягувачу. В рамках виконавчого провадження № 29725905, відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження щодо скаржника, тому все майно підлягає звільненню з під арешту, накладеного в рамках закінченого виконавчого провадження № 29725905, у зв'язку з його недоцільністю та протиправністю. Враховуючи наведене просить суд визнати неправомірними дії та рішення Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), щодо не зняття арешту з майна скаржника у виконавчому провадженні № 29725905 з реєстраційним номером обтяження № 11831528, в рамках якого було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 29725905 від 09.11.2011 pоку. Визнати протиправною та скасувати постанову Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), № 29725905 від 09.11.2011 року, в рамках виконавчого провадження № 29725905, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Зобов?язати Баришівський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арешт з усього майна скаржника, який був накладений постановою, винесеною державним виконавцем Баришівської державної виконавчої служби Карачун Н. М., від 09.11.2011 року, про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, а також вилучити всі відомості про виконавче провадження № 29725905 з номером обтяження № 11831528 з Єдиного реєстру боржників, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, системи АСВП, а також з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, якщо до них вносилися відомості про це обтяження в рамках вказаного виконавчого провадження.
Скаржник надав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Державний виконавець Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду скарги повідомлявся в передбаченому законом порядку.
Представник заінтересованої особи, в судове засідання, не з'явилась, про день, час та місце розгляду скарги повідомлялась належним чином.
Оскільки неявка стягувача, боржника, державного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд в порядку, визначеному ч. 2 ст. 450 ЦПК України вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.
Суд дослідивши матеріали скарги приходить до наступного.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції від 09.11.2021 року було відкрито виконавче провадження № 29725905 з одночасним накладенням арешту на все майно боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до відповіді Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області від 23.03.2023 року, вбачається, що згідно даних АСВП та інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зарєстровано зокрема обтяження АСВП № 29725905 на підставі заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», обтяження № 11831528 згідно постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 09.11.2011 року.
Згідно з відповіді Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області від 26.04.2023 року, вбачається, що виконавчий лист № 2-2636/11 від 28.02.2011 року у виконавчому провадженні № 29725905, державним виконавцем відділу 19.06.2013 року було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», підтвердження сплати боргу відсутнє.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п.2 ч.1 ст. 37 вказаного Закону).
Згідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави закінчення виконавчого провадження, серед яких повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійсненні виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначені наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.
Так, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Статтею 59 вказаного Закону визначені підстави для зняття арешту з майна.
Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Скарга у даній справі подана у зв'язку з оскарженням бездіяльності державного виконавця, який здійснював виконавчі дії у виконавчому провадженні щодо не зняття арешту з майна боржника на стадії завершення виконавчого провадження. Виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Заборгованість не стягнута, рішення не виконано.
Суд вважає, що повернення виконавчого документу стягувачу у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» не встановлювало прямого обов'язку державного виконавця зняти арешт з майна боржника, тому доводи скарги в цій частині є необгрунтованими.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця, щодо не зняття арешту з майна боржника, слід відмовити.
Беручи до уваги, що інші вимоги скарги є похідними, суд приходить до висновку, що вони також задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 450, 451, 452 ЦПК України, ст.ст. 1, 5, 18, 19, 37, 39, 40, 47, 59 Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про судовий збір», суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя С.В. Кулик