Справа №571/220/23
Провадження № 2/571/97/2023
24 липня 2023 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 571/220/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі по 2000,00 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення ними повноліття.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 02 вересня 2006 року уклала шлюб з відповідачем. У шлюбі мають троє неповнолітніх дітей. Діти проживають разом з позивачем і перебувають на її повному утриманні та вихованні. Відповідач добровільно допомоги на утримання дітей не надає, фактично живе своїм особистим життям. З огляду на те, що сторони, як батьки, у відповідності зі ст. 180 СК України, несуть рівні обов'язки по утриманню дітей до досягнення повноліття, однак відповідач ухиляється від належного виконання своїх батьківських обов'язків, позивач змушена звернутися з даною позовною заявою до суду про примусове стягнення аліментів на утримання дітей до досягнення повноліття.
Ухвалою суду від 31 березня 2023 року провадження у справі відкрито, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, правом на подачу відзиву не скористався.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування не здійснювалось.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Спірні відносини виникли між сторонами з приводу участі одного з батьків, який добровільно не надає допомоги, у витратах на утримання дітей. Вказані відносини регулюються нормами СК України.
Згідно свідоцтва про одруження, сторони уклали шлюб 02.09.2006 року (а.с. 10).
Від шлюбу мають неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно свідоцтв про народження дітей, батьками дітей зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які є сторонами у справі. (а.с. 11-13)
Згідно витягу з реєстру територіальної громади неповнолітні діти проживають за тією ж адресою, що позивач, по АДРЕСА_1 .
Відповідач, який був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, правом на відзив не скористався, а відтак не спростував доводи позивача про те, що діти перебувають на її утриманні та їх утриманням батько не займається.
Судом встановлено, що діти є неповнолітніми.
Відповідно до ст.ст.180,181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Позивач самостійно визначила суму аліментів у твердій грошовій сумі, що є, відповідно до чинного законодавства, її правом, а саме на отриманні аліментів у розмірі 2000,00 грн. на кожну дитину.
Відповідно до вимог статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд має враховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Також, даною статтею визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно п. п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
В позовній заяві позивач зазначає, що у відповідач за виконавчими документами не проводиться, інших дітей, непрацездатних батьків на утриманні немає, а тому має можливість та спроможний сплачувати аліменти на утримання спільних дітей.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України за заявою одержувача суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до закону «Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для дітей становитиме: у віці до 6 років - 2272 грн; віком від 6 до 18 років - 2833 грн.
Виходячи з вищевикладеного, принципу рівноправ'я обох батьків щодо участі в житті дитини та обов'язку батьків утримувати дитину до її повноліття, передбаченого ст. 180 СК України, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітніх дітей віком до 18 років, у розмірі 1416,50 гривень на кожну дитину, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Питання про судові витрати вирішити відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.180-182, 184 СК України, ст.ст. 264, 265 ЦПК України суд,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок на кожну дитину, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 лютого 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Допустити негайне виконання в межах стягнення за 1 місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три ) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя: