Справа № 548/2265/19
Провадження №1-кс/548/354/23
24.07.2023 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , потерпілого - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол Полтавської області заяву ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 62018170000000002 по справі № 548/2265/19 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 371 ч.1, 366 ч.1 КК України,
У провадження суду надійшла заява ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 62018170000000002 по справі № 548/2265/19 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 371 ч.1, 366 ч.1 КК України.
12.07.2023 в ході підготовчого провадження обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про відвід головуючого судді - ОСОБА_6 , яку мотивовано тим, що суддя недотримується незалежної позиції, так як, не виконує повноважень, передбачених ст.321 КПК України, дочка потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 проходила практику в Хорольському районному суді Полтавської області, отже особисто знайома з суддею ОСОБА_6 . Крім того потерпілий ОСОБА_5 до 2010 року був начальником Хорольського районного відділу міліції та до 2012 року був головою Хорольської РДА, отже також особисто знайомий з головуючим суддею і підтримував з ним робочі відносини.
На думку ОСОБА_4 такі обставини викликають сумніви в неупередженості та в необ'єктивності судді ОСОБА_6 , а тому з підстав, передбачених п.п. 3,4 ч. 1 ст. 75 КПК України, він заявив відвід судді у даному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви про відвід судді.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заяву про відвід судді підтримав та просив задоволити.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 заперечував проти відводу судді.
Суддя, дослідивши заяву про відвід судді, а також матеріали, додані до заяви, заслухавши обвинуваченого, прокурора, потерпілого вважає, що заява про відвід підлягає задоволенню, виходячи зі слідуючих підстав.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частинами 1, 2 ст. 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
У судовому засіданні встановлено, що на розгляді в провадженні судді Хорольського районного суду Полтавської області ОСОБА_6 перебуває справа № 548/2265/19 за кримінальним провадженням №62018170000000002 по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 371 ч.1, 366 ч.1 КК України.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".
В рішенні Європейського суд з прав людини йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суд повинен вселяти у громадськість (рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку судді. При винесенні судового рішення щодо сторін у судовому розгляді суддя повинен бути безстороннім, вільним від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді прийняти незалежне рішення. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до вищевказаного, суддя зобов'язаний викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
З метою уникнення в учасників процесу сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді ОСОБА_6 є наявні підстави, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, для відводу судді.
З огляду на вказане, заява обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80 КПК України, суддя
Заяву ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 62018170000000002 по справі № 548/2265/19 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 371 ч.1, 366 ч.1 КК України, задовольнити.
Передати справу № 548/2265/19 за кримінальним провадженням № 62018170000000002 по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 371 ч.1, 366 ч.1 КК України, до канцелярії Хорольського районного суду Полтавської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 24.07.2023 року.
Суддя: ОСОБА_1