Дата документу 24.07.2023Справа № 554/6455/23
Провадження № 1-кс/554/8859/2023
24 липня 2023 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 06 липня 2023 року,
До провадження слідчого судді надійшла вищезазначена скарга, в якій адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , просить зобов'язати слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР в м. Полтаві (з дислокацією у м. Харкові) ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 214 КПК України внести відомості до ЄРДР про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185, ст. 367 та ч. 2 ст. 382 КК України за її заявою від 06 липня 2023 року.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя приходить до висновку про її повернення, з огляду на таке.
Слідчим суддею встановлено, що 06 липня 2023 року адвокат ОСОБА_3 , в інтересах заявника ОСОБА_4 , звернулася до ТУ ДБР в м. Полтаві із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за фактом викрадення належного ОСОБА_4 транспортного засобу ВАЗ-2104, д. н. з. НОМЕР_1 , та за ст. 367 КК України за фактом службової недбалості відповідальних (посадових) осіб, які допустили та/або вчинили викрадення майна до ЄРДР. В цій же заяві просила притягти до кримінальної відповідальності уповноважених службових осіб Харківського РУП № 1 ГУНП України в Харківській області за ознаками ч. 2 ст. 382 КК України, що полягає в умисному невиконанні ухвали суду від 26 травня 2023 року, зокрема у невнесенні повних даних до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 19 травня 2023 року.
Слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ОСОБА_5 на заяву про вчинення кримінального правопорушення заявнику було надано відповідь від 15 липня 2023 року за № 5658зкп/п/15-02-2-2345/23, згідно якого зі змісту заяви не вбачається достатніх об'єктивних даних, які б вказували на вчинення працівниками поліції кримінального правопорушення, у зв'язку з чим на даний час відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
Згідно ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 розділу ІІІ КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Разом із цим, нормами глави 26 розділу ІІІ КПК України не визначено територіальну підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, а тому при вирішенні цього питання слідчий суддя вважає за необхідне, за аналогією закону, застосувати ті норми КПК України, які регулюють подібні правовідносини.
При цьому суд виходить з положень ч. 6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
За правилами ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192 КПК України клопотання під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Виходячи з аналізу вказаних норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг і клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.
При цьому, за змістом положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють досудове слідство і дізнання) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.
Зі змісту системного аналізу положень п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК та ч. 1 ст. 38 КПКслідує, що органом досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні є не сам правоохоронний орган, до складу якого входить відповідний підрозділ (Національна поліція України, Служба безпеки України, Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань), а його підрозділ (управління, відділ), визначений ч. 1 ст. 38 КПК України.
Вказана позиція щодо застосування аналогії закону викладена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ у листі від 16 червня 2016 року за № 223/1650/0/4-16.
Статтею 1 КПК передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Як слідує з матеріалів скарги, у внесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , відмовлено слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР в м. Полтаві ОСОБА_5 , тобто фактично адвокатом оскаржується бездіяльність слідчого саме Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР в м. Полтаві.
Зі змісту листа в.о. Директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 адресованого Касаційному кримінальному суду у складі Верховного Суду № 153/0/157-21 від 13 квітня 2021 року слідує, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» Державне бюро розслідувань є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження безпосередньо і через територіальні управління. З метою ефективного виконання покладених на ДБР завдань з 1 березня 2021 року в територіальних управліннях почали діяти слідчі підрозділи із дислокацією у всіх областях України, зокрема Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР в м. Полтаві, який знаходиться в м. Харкові, вул. Євгена Котляра, 7, тобто фактично розташований в межах територіальної юрисдикції Ленінського районного суду м. Харкова і не перебуває під територіальною юрисдикцією Октябрського районного суду м. Полтави.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил територіальної підсудності.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що вказана скарга не підлягає розгляду в Октябрському районному суді м. Полтави, так як орган досудового розслідування не знаходиться в межах територіальної юрисдикції цього суду, слідчий суддя приходить до висновку про повернення скарги особі, яка її подала.
Разом із тим, відповідно до положень ч. 7 ст. 304 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 9, 38, 304, 306, 372 КПК України, суд,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 06 липня 2023 року, - повернути.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_7