Дата документу 18.07.2023Справа № 554/6038/23
Провадження № 3/554/2369/2023
Іменем України
18 липня 2023 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., при секретарі судового засідання Деменко І. Л., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коростень Житомирської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, розлученого, пенсіонера, інваліда ІІ групи, РНОКПП НОМЕР_1
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 787627 від 03 липня 2023 року (далі - Протокол) 21 червня 2023 року, близько 23 год 20 хв, ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вчинив дрібне хуліганство, зокрема зі своєї кімнати вилив нечистоти, зокрема сечу та фекалії, на вікна квартири АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Ініціатором складення протоколу дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП, відповідно до якої передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян .
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення
Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, тобто користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, в судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та показав, що він являється інвалідом ІІ групи та з 2011 року перебуває на стаціонарному лікуванні в психоневрологічному диспансері з діагнозом: шизофренія. Наразі він пересувається лише за допомогою ходунків, які постійно тримає в руках, а тому не міг одночасно стояти біля вікна та виливати у вікно нечистоти. Ствердив, що інкримінованого йому діяння він не вчиняв, повідомивши при цьому про те, що на вікнав його квартири встановлена москітна сітка.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. ст. 9, 245 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 280 КУпАП, зокрема передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Дослідивши Протокол та матеріали додані до нього, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення та необхідності закриття справи, виходячи з наступного.
Суд, зазначає, що ініціатором складення протоколу при його оформленні було грубо порушено вимоги ст. 254 КУпАП, так як Протокол складено лише 03 липня 2023 року, в той час як днем вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення в ньому зазначено 21 червня 2023 року, приймаючи до уваги й те, що заява ОСОБА_2 , датована 22 червня 2023 року, зареєстрована в Журналі єдиного обліку Полтавського РУП ГУНП України в Полтавській області 28 червня 2023 року, тобто з порушенням двадцяти чотирьох годинного терміну з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, що є неприпустимим.
Диспозицією ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або такс, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та інші.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Так, зі змісту заяви ОСОБА_2 від 22 червня 2023 року (а. с. 3), яка була досліджена судом, слідує, що остання заявила про те, до 21 червня 2023 року, о 23 год 20 хв, ОСОБА_1 виливав у вікно нечистоти.
Порушник ОСОБА_1 під час складення Протоколу щодо нього від надання пояснень відмовився на підставі ст. 63 Конституції України (а. с. 4).
Таким чином, будь-яких прямих доказів, які б безперечно свідчили, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство до Протоколу не додано, а тому констатація факту вчинення ним адміністративного правопорушення в Протоколі є припущенням, яке на доказах не ґрунтується.
Разом із тим, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , який являється інвалідом ІІ групи, із-за наявного в нього захворювання позбавлений можливості самостійно переміщатися та рухається лише за допомогою ходунків, тобто його руки постійно зайняті. Утримуватись на ногах без підтримки ходунків, які він тримає одночасно руками, останній не може, а тому той факт, що ОСОБА_1 міг вилити з вікна кімнати нечистоти за обставин, викладених в Протоколі, є сумнівним, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Крім того, як ствердив порушник, на вікнах його квартири встановлена москітна сітка, яка позбавляє можливості виливати будь-які рідини через неї прицільно в вікна іншої квартири розташованої нижче.
При вирішення справи про адміністративне правопорушення суд має врахувати усі обставини вчинення особою правопорушення з тим, щоб оцінити чи доводять відповідні обставини її вину, чи навпаки спростовують.
Аналізуючи викладене, даючи оцінку наведеним вище доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 за наведених обставин вчинити інкриміноване йому діяння не міг.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку притягнення особи до відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння до Протоколу не додано і в ньому не наведено, зважаючи на порушення ініціатором складення протоколу вимог ст. 254 КУпАП, тобто пропущення строку для складення протоколу про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в діях останнього складу інкримінованого правопорушення та самої події правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ст. 173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 247, 283 та 284 КУпАП, суд,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Анатолій САВЧЕНКО