КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №644/4306/18
Провадження № 2/552/2082/23
20.07.2023 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання - Лихошвай А.В.
розглянувши у відкитому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, -
Позивач КП «Харківводоканал» звернувся в Орджонікідзевський районний суд м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою АДРЕСА_1 Відповідачі неналежно виконуютьи зобов'язання по оплаті отриманих послуг, тому утворилась заборгованість за період з 01.01.2013 по 31.05.2018р., яку просили стягнути разом з нарахованими інфляційними втратами та 3 % річних в розмірі 22 957 грн. 65 коп. та судові витрати.
23 травня 2023 року представник позивача надав до суду заяву про збільшення позовних вимог за період з 01.01.2013 по 31.05.2018р. з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних в розмірі 22 957 грн. 65 коп.; за період з 01.06.2018 по 23.02.2022 з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних в розмірі 26 852 грн. 87 коп., а всього 49 810 грн. 52 коп.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова на Київський районний суд м. Полтави.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 30.03.2023 року скасовано заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.07.2018 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засіданя не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відстуність та відсутність відповідача ОСОБА_1 .. Крім того, надав до суду відзив на позовну заяву, де просить застосувати позовну давність до вимог позивача про стягнення заборгованості за комунальні послуги за пероід з 01.01.2013 року по 28 травня 2020 року та до вимог про стягнення індексу інфляції та 3% річних. У задоволенні позовних вимог відмовити.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з'явились.
Суд, дослідивши зібрані в справі докази, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач КП «Харківводоканал» в період з 01.01.2013 по 23.02.2022р. надавав послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , в якій відповідачі у встановленому законом порядку зареєстрували своє постійне місце проживання та в силу норм закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачами послуг, які надаються позивачем.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст.ст. 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до комунальних.
Приписами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживачі зобов'язані оплачувати комунальні послуги. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Оплата за надані послуги вноситься щомісячно, згідно норм і тарифів встановлених обласними державними адміністраціями.
Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
З матеріалів справи встановлено, що відповідачі належним чином свої зобов'язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилась заборгованість за період з 01.01.2013 по 31.05.2018 в розмірі 11 589,87 грн за надані послуги з централізованого водопостачання; в розмірі 8222, 47 грн за надані послуги з централізованого водовідведення; за період з 01.06.2018 по 23.02.2022 в розмірі 13 162,66 грн. за надані послуги з централізованого водопостачання; в розмірі 10 182,76 грн за надані послуги з централізованого водовідведення.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовилися від послуг, які надавало їм КП «Харківводоканал», то в них виник обов'язок сплатити ці послуги.
У відповідності до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
В даному випадку правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням і на ці правовідносини поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч.3 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати житлово-комунальних послуг у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України.
Таким чином,позовні вимоги щодо стягнення боргу з нарахованими індексом інфляції та 3 % річних відповідають діючим нормам законодавства.
До початку винесення рішення по справі відповідачем ОСОБА_1 та його представником заявлено заяву про застосування строків позовної давності.
За нормами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цc18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 80), від 05 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18, пункт 61), № 522/2201/15-ц (провадження № 14-179цс18, пункт 62) та № 522/2110/15-ц (провадження № 14-247цс18, пункт 61), від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (провадження № 14-194цс19, пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-27-цс19, пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс-19, пункт 51), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17-ц (провадження № 14-448цс19, пункт 28).
Із матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01 січня 2013 року по 31 травня 2018 року та з 01 червня 2018 року по 23 лютого 2023 року.
Позивач звернувся з позовною заявою до суду 15 червня 2018 року , тому враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, зважаючи на строк позовної давності, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за отримані послуги за період з 01 червня 2015 року по 31 травня 2018 року (межі заявлених позовних вимог) за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 4 662,44 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 5448,68 грн., а всього 10 111,12 грн.
Матеріали справи містять розрахунок наданий від 06.07.2023 року, проте при визначенні розміру заборгованості, суд не бере його до уваги, оскільки він не містить суму сплачених коштів боржниками за отримані послуги .
При визначенні суму заборгованості суд враховує розрахунок, який міститься на а.с. 5-8.
За зазначений період за послуги водопостачання нарахований індекс інфляції в сумі 1447,70 грн. та 3 % річних в сумі 353,85 грн., за послуги водовідведення нарахований індекс інфляції 1079,33 грн., та 3% річних в сумі 264, 43 грн., а всього заборгованість за це період з індексом інфляції та 3 % річних становить 13 256,43 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
Що стосується застосування строку позовної давності за позовні вимоги за період з 01 червня 2018 року по 23 лютого 2022 року, то суд виходить з наступного.
Суд, приймає до уваги, що КП «Харківводоканал» звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості 15 червня 2018 року, та в рамках даного провадження позивачем збільшені позовні вимоги, а тому підстави для застосування строку позовної давності відсутні.
Також, як вбачається з розрахунку заборгованості, то у зазначений період, а саме у червні 2022 року, відповідачами сплачена сума за отримані послуги, що перевищує місячний платіж та свідчить про визнання відповідачами заборгованості, яка утворилась за попередній період.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачами частково вносилась оплата за отримані послуги за період з 01.06.2018 року по 23.02.2022 року, дані платежі перевищували щомісячні нарахування, а тому відповідачами здійснювалась оплата поточних нарахувань з врахування сплати заборгованості за минулий період, що підтверджує визнання позовних вимог за даний період, а тому в цій частині позовна давність не застосовується.
Таким чином за період з 01.06.2018 року по 23.02.2022 року підлягає стягненню з відповідачів борг за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 13 162, 66 грн. за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 10182,76 грн.
За зазначений період за послуги водопостачання нарахований індекс інфляції в сумі 1485,01 грн. та 3 % річних в сумі 488,52 грн.,за послуги водовідведення нарахований індекс інфляції 1156,98 грн., та 3% річних в сумі 376,94 грн., а всього заборгованість за цей період з врахуванням індексу інфляції та 3% річних становить 26 852,87 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
Тому суд дійшов до висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за отримані за адресою АДРЕСА_1 послуги за період з 01.06.2015 по 31.05.2018 в розмірі 10 111, 12 грн. нарахований індекс інфляції в сумі 2527,03 грн. та 3 % річних в сумі 618,28 грн.; за період з 01.06.2018 року по 23.02.2022 року у розмірі 23 345,42 грн., нарахований індекс інфляції в сумі 2 641,99 грн. та 3 % річних в сумі 865,46 грн.
Всього підлягає стягненню сума 40 109, 30 грн.
З відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в розмірі 1762 грн.
Керуючись ст.ст. 10,12,81,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2015 по 31.05.2018 за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 4662,44 грн., індекс інфляції в сумі 1447,70 грн. та 3 % річних в сумі 353,85 грн. та за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 5448,68 грн., індекс інфляції 1079,33 грн., та 3% річних в сумі 264, 43 грн., а всього в сумі 13 256,43 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за період з 01.06.2018 року по 23.02.2022 рокуза надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 13 162,66 грн., індекс інфляції в сумі 1485,01 грн. та 3 % річних в сумі 488,52 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 10182,76 грн.,індекс інфляції 1156,98 грн., та 3% річних в сумі 376,94 грн., а всього в сумі 26852,87 грн., .
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» понесені судові витрати з кожного в розмірі по 588 грн. (п'ятсот вісімдесят вісім гривень).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство «Харківводоканал», (місцезнаходження м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715)
Відповідачі: ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено).
Повний текст судового рішення виготовлений 24 липня 2023 року
Головуючий Ж.В.Кузіна