08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
6/381/48/23
381/2897/23
20 липня 2023 року Фастівський міськрайонний суд Київської області
в складі
головуючого судді: Осаулової Н.А.,
за участю секретаря: Цвик А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів цивільну справу за заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущених строків для пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі №381/29/18 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
05.07.2023 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла заява Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущених строків для пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі №381/29/18.
Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що після набранням рішенням суду у даній справі законної сили, представнику МТСБУ було видано виконавчий лист. Неодноразово його було пред'явлено до виконання. Проте, його було знищено разом із матеріалами виконавчого провадження, на виконанні на даний час він не перебуває. Крім того, пропущено строки для пред'явлення виконавчого листа до виконання, борг не погашено, що змушує заявника звернутись до суду з даною заявою.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про день та час розгляду заяви повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили, проте, їх неявка не є перешкодою для вирішення даного питання.
Дослідивши матеріали справи судом було встановлено, що заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області у справі №381/29/18 від 06 квітня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого страхового відшкодування в сумі 33 671,49 грн. та 1600 грн. судового збору.
15 червня 2018 року вказане рішення набрало законної сили.
19.09.2018 року було видано виконавчий лист у справі №381/29/18.
Стягувач у своїй заяві вказує, що він неодноразово направляв виконавчий лист до відділу ДВС для примусового стягнення, але постановами від 27.08.2019 та від 25.02.2020 виконавчий лист було повернуто стягувачеві відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» - за відсутності майна на яке можливо звернути стягнення, про що надані копії постанов. Востаннє 08.03.2020 стягувач направив даний виконавчий лист до Фастівського міськрайонного відділу ДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) (копія заяви долучена), але постанови про відкриття виконавчого провадження чи інших документів на адресу стягувача не надходило.
Крім того, заявником долучено копію запиту від 18.10.2021 року без доказів його направлення на адресу Фастівського відділу ДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ).
На запит стягувача від 04.04.2023 року від Фастівського відділу ДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУМЮ (м.Київ) надано відповідь від 07.04.2023 року про те, що згідно даних АСВП - Електронний архів виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №381/29/18 від 19.09.2019 виданий Фастівським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ заборгованості в розмірі 35271,49 грн., згідно АСВП 60221001 перебувало на виконанні у відділі. 25.02.2020 державним виконавцем винесено про повернення виконавчого документу стянувачеві відповідно до п.2. ч. 1. ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, а заходи державного виконавця щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Станом на 07.04.2023 повторно виконавчий лист 381/29/18 від 19.09.2019 виданий Фастівським міськрайонним судом Київської області про стягнення заборгованості в розмірі 35271,49 грн. з ОСОБА_1 на користь МТСБУ не пред'являвся та на виконанні у відділі не перебуває.
Заявник обґрунтовує вимоги даної заяви знищенням виконавчого документа разом із виконавчим провадженням.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Аналогічне положення містить ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчих документів до виконання є поважні, об'єктивні причин пропуску такого строку.
Водночас, оскільки перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, суд, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 129 Конституції України рішення суду є обов'язковим до виконання.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, як визначено Законом України «Про виконавче провадження».
В той же час, суд вважає за необхідне вказати заявнику на те, що якщо законом визначений порядок та, зокрема, строки для вчинення певних дій, такі строки в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинні дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та підлягають доведенню в силу принципів змагальності та диспозитивності, визначених положеннями ст.ст. 12, 13, 82 ЦПК України.
До дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку (п.17.4 Перехідних положень ЦПК України).
Як вбачається із наданих документів, з березня 2020 року до квітня 2023 року стягувачем не вчинялись дії, спрямовані на встановлення, на якій стадії виконання перебуває виконавче провадження з виконання судового рішення у справі №381/29/18.
Доводи про неодноразове направлення запитів на адресу виконавчої служби не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи.
Стягувач не був позбавлений можливості цікавитись ходом виконання виконавчого провадження, своєчасно вчиняти виконавчі дії, як з отримання оригіналу чи дубліката виконавчого листа, так і пред'явленням його до виконання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що причин заявником не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Також варто зазначити, що доводи про те, що виконавчий лист було знищено разом із матеріалами виконавчого провадження не підтверджено у ході розгляду заяви.
За положеннями вказаного процесуального закону, враховуючи пропуск строків пред'явлення виконавчих документів до виконання та відсутність підстав для їх поновлення, видати дублікат виконавчого листа неможливо, що є підставою для відмови у задоволені заяви у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачі дублікату виконавчого листа не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
На підставі вищевикладеного, у задоволенні заяви слід відмовити у повному обсязі.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 433, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-
Заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущених строків для пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі №381/29/18 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя Осаулова Н.А.
Ухвалу суду виготовлено 20.07.2023 року