"24" липня 2023 р. Справа № 363/2017/23
24 липня 2023 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому закритому засіданні у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України
клопотання потерпілої про закриття кримінального провадження у зв'язку із відмовою від обвинувачення,
встановив:
У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадженніза обвинувальним актом стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні потерпіла заявила клопотання про закриття кримінального провадження у звязку із відмовою від обвинувачення за ч.2 ст.125 КК України. Зазначила, що жодних претензій до останнього не має, а також, що наслідки закриття кримінального провадження, у зв'язку з відмовою від обвинувачення їй зрозумілі.
Прокурор вважав, що відмова потерпілої від обвинувачення не суперечить вимогам КПК України та є підставою для закриття кримінального провадження у порядку п.7 ч.1 ст.284 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував, просив закрити провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав та просив закрити провадження у справі, наслідки закриття зрозумілі.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.477 КПК України - кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, у тому числі, ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
За правилами ч.ч. 1,4 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
У відповідності до вимог п.7 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, дане провадження у формі приватного обвинувачення розпочато за заявою потерпілої ОСОБА_6 стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 п.1 ст.3 КПК України, до категорії близькі родичі та члени сім'ї відносяться: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Відповідно до висновку Верховного Суду зробленого у постанові від 12 лютого 2020 року справа №453/225/19 провадження №51-4000кмо19, злочином, пов'язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст.1 Закону України від 07 грудня 2017 року №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена у п.7 ч.1 ст.284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов'язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред'явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку у обвинувальному акті не міститься жодних посилань на вчинення ОСОБА_4 , злочину пов'язаного з домашнім насильством. ОСОБА_4 не інкримінується вчинення злочину, пов'язаного з домашнім насильством, тому застосування вимог п.7 ч.1 ст.284 КПК України до обвинуваченого не суперечить Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Враховуючи те, що потерпіла ОСОБА_6 відмовилася від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, проступок у даному провадженні не пов'язаний із домашнім насильством, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст. 125 КК України слід закрити, у зв'язку із відмовою потерпілої від обвинувачення.
Наслідки закриття кримінального провадження в зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, обвинуваченому та потерпілій роз'яснені.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись статями 284, 477, 369-372 КПК України, суд,
ухвалив:
Прийняти відмову потерпілої ОСОБА_6 від пред'явленого обвинувачення стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12023111150000204 від 10.02.2023 року стосовно ОСОБА_4 в частині пред'явленого йому обвинувачення за ч.2 ст.125 КК України - закрити у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_1