24 липня 2023 року
м. Київ
справа № 307/1245/20-ц
провадження № 61-10458 ск 23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 травня
2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на майно,
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 жовтня
2021 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2021 року скасовано. Позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано недійсним договір дарування від 22 січня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу
Стойка Н. М. за реєстром № 304.
Визнано будинок АДРЕСА_1 спільно сумісною власністю ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 .
У решті заявлених позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
11 липня 2023 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу (передано
14 липня 2023 року), у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
1. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подана з пропуском строку на касаційне оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду від 30 травня 2023 року (повний текст складено 12 червня 2023 року).
Питання про поновлення цього строку заявником не порушено.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску
з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Таким чином заявникові необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення та відповідних доказів.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею
у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки за її подання заявником сплачено судовий збір
у меншому розмірі, ніж це встановлено законом.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання договору дарування недійсним), яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (визнання майна спільною сумісною власністю), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше
5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характер. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Суд не повинен визначати вартість майна.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19
(провадження № 12-36гс20, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
До касаційної скарги представником заявника додано квитанцію
від 11 липня 2023 року № 66356772 про сплату судового збору у розмірі
5 044 грн 80 коп.
Зі змісту поданої касаційної скарги та копій судових рішень неможливо встановити ціну позову, тому представникові заявника необхідно визначити та обґрунтувати розмір судового збору, так як не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не вказано ціну позову.
Отже, заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, повідомити ціну позову,
і відповідно, підтвердити правильність сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази доплати судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 травня
2023 року залишити без руху.
Надати представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько