Рішення від 13.07.2023 по справі 918/201/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/201/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (PLC EVERWELLE) / (OU Everwelle) (Естонська Республіка, м. Таллінн, Хар'юський повіт, частина міста Кесклінн, Пярнуське шосе, буд.141, 11314, код ЄДРПОУ 10349073; ел. пошта office@everwelle.com.ua)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" (Рівненська область, Дубенський район, с.Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, 35641, код ЄДРПОУ 37083061; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про розірвання додаткових угод до контрактів про поставки і стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 50 096,30 Євро та 1 540 822,55 доларів США, а також збитків у розмірі 10 019,20 Євро та 496 164,44 доларів США

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" (Рівненська область, Дубенський район, с.Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, 35641, код ЄДРПОУ 37083061; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (PLC EVERWELLE) / (OU Everwelle) (Естонська Республіка, м. Таллінн, Хар'юський повіт, частина міста Кесклінн, Пярнуське шосе, буд.141, 11314, код ЄДРПОУ 10349073; ел. пошта office@everwelle.com.ua)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

про визнання відсутнім права вимоги

у судове засідання з'явилися:

- від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ": адвокат Жуковський О.В., адвокат Корень О.М.;

- від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС": адвокат Касаткін Д. М. (в режимі ВКЗ);

- від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 : адвокат Лук'янчук А.В. (в режимі ВКЗ);

ВСТАНОВИВ:

01.03.2023 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (далі - ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ") до Господарського суду Рівненської області надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" (далі - ТОВ "ТРАДЄКС") про розірвання додаткових угод від 13.09.2021 до контрактів про поставки №24-01-18-DUX від 24.01.2018, №19-06-2018-DPB від 19.06.2018, №29-05-2019 від 29.05.2019, №03-07-2019 -ЕРВ від 03.07.2019 та про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 50 096,30 Євро.

Ухвалою від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/201/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.03.2023. Зобов'язано ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" у строк до 27.03.2023 надати суду докази зарахування сплаченого 01.03.2023 судового збору в іноземній валюті на валютний рахунок казначейської служби. Запропоновано сторонам:

а) позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності) у термін до 20.03.2023;

б) відповідачу: подати суду відповідно до ст. 165 ГПК України протягом 15-ти днів з моменту отримання даної ухвали відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;

в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування.

г) відповідачу: у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу, надати суду докази такого скерування.

28.03.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання з метою надання можливості подати відзив.

Ухвалою від 28.03.2023 повторно зобов'язано ТОВ"ЕВЕРВЕЛЛЕ" у строк до 10.04.2023 надати суду докази зарахування сплаченого 01.03.2023 судового збору в іноземній валюті на валютний рахунок казначейської служби. Відкладено підготовче засідання на 11.04.2023.

31.03.2023 від позивача надійшла на виконання ухвал суду заява про долучення до матеріалів справи доказів зарахування сплаченого 01.03.2023 судового збору в іноземній валюті на валютний рахунок казначейської служби.

11.04.2023 від відповідача надійшов відзив.

У судовому засіданні 11.04.2023 судом встановлено, що у відзиві представником відповідача заявлено вимогу для ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" в порядку ст. 90 ГПК України.

Ухвалою від 11.04.2023 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" у строк до 24.04.2023 оформити заяву про надання відповідей на запитання вказаних в Додатку до відзиву на позовну заяву у відповідності до вимог ст.ст. 88, 90 ГПК України (у формі заяви свідка) та надати її суду з доказами надіслання ТОВ "ТРАДЄКС". Відкладено підготовче засідання на 02.05.2023.

02.05.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, до якого долучено відповіді на питання у відзиві на позовну заяву за підписом ОСОБА_2 , члена правління ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ".

02.05.2023 від представника ОСОБА_1 адвоката Дробота Д.М. надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

02.05.2023 від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою від 02.05.2023 продовжено за ініціативою суду строк підготовчого провадження на 30 днів - до 05.06.2023. Відкладено підготовче засідання на 16.05.2023.

02.05.2023 від ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надійшла заява про забезпечення позову у справі № 918/201/23.

Ухвалою від 04.05.2023 заяву ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" про забезпечення позову у справі № 918/201/23 - задоволено. Постановлено вжити заходи забезпечення позову.

08.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надійшла заява про долучення до матеріалів справи платіжного доручення VM13549 від 08.05.2023 про сплату судового збору у сумі 23 000,00 Євро.

08.05.2023 від ТОВ "ТРАДЄКС" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 09.05.2023 клопотання ТОВ "ТРАДЄКС" про скасування заходів забезпечення позову - задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.05.2023 у справі № 918/201/23.

12.05.2023 від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів зарахування коштів на оплату судового збору у розмірі 23 000 Євро на валютний рахунок в АТ "Укрексімбанк" (гривневий еквівалент зарахованих коштів у сумі 928 004 грн 00 коп. відображено в обліку виконання державного бюджету за кодом бюджетної класифікації доходів 22030101 "судовий збір").

16.05.2023 від представника позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої долучено відповіді на питання ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" від 01.05.2023, підписи на якій нотаріально посвідчені 15.05.2023 та підтвердження надіслання відповіді на питання ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" для ТОВ "ТРАДЄКС".

16.05.2023 від представника відповідача надійшла заява про продовження строку на подання заперечень проти відповіді на відзив та для подання доповнень до відзиву на позов.

16.05.2023 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про залучення третьої особи ОСОБА_1 до участі у справі.

Ухвалою від 16.05.2023 зобов'язано ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" - надати суду належним чином оформлений переклад документу Notarial certificatе від 15.05.2023 на державну мову України. Прийнято заяву позивача ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" про збільшення позовних вимог від 02.05.2023. Постановлено подальший розгляд справи № 918/201/23 проводити із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Заяву ТОВ "ТРАДЄКС" про продовження строку на подання заперечень проти відповіді на відзив та для подання доповнень до відзиву на позов - задоволено. Продовжено ТОВ "ТРАДЄКС" процесуальний строк на подання доповнень до відзиву із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.05.2023 - до 23.05.2023. Продовжено ТОВ "ТРАДЄКС" процесуальний строк на подання заперечень на відповідь на відзив до 23.05.2023. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Запропоновано ОСОБА_1 надати суду свої письмові пояснення з приводу спору у термін до 23.05.2023. Зобов'язано позивача та відповідача направити на адресу залученої третьої особи протягом 2-х днів з дня проголошення даної ухвали заяви по суті спору із долученими до них документами. Докази надіслання заяв по суті спору надати суду. Відкладено підготовче засідання на 23.05.2023.

Після судового засідання 16.05.2023 від ТОВ "ТРАДЄКС" на офіційну електронну пошту господарського суду надійшов зустрічний позов до ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" про визнання відсутнім права вимоги.

Ухвалою від 16.05.2023 поновлено ТОВ "ТРАДЄКС" процесуальний строк на подання зустрічного позову. Прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ "ТРАДЄКС" до ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" про визнання відсутнім права вимоги. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Призначено підготовче засідання на 23.05.2023. Запропоновано відповідачу за зустрічним позовом у термін до 23.05.2023 подати суду відзив на зустрічну позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду. Запропоновано позивачу за зустрічним позовом надати суду відповідь на відзив на зустрічний позов в порядку ст. 166 ГПК України до 27.05.2023; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу за зустрічним позовом та надати суду докази такого скерування. Запропоновано відповідачу за зустрічним позовом у строк до 01.06.2023 подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу за зустрічним позовом, надати суду докази такого скерування.

23.05.2023 від представника ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву. У відзиві заявлено вимогу в порядку ст. 90 ГПК України, у якій адвокат Корень О.М. просить суд поставити ряд питань для директора ТОВ "ТРАДЄКС", що стосуються предмету спору. Питання викладені у додатку до відзиву від 23.05.2023.

23.05.2023 від представника ТОВ "ТРАДЄКС" надійшли доповнення до відзиву.

23.05.2023 від представника ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 23.05.2023 зобов'язано директора ТОВ "ТРАДЄКС" у строк до 20.06.2023 оформити заяву про надання відповідей на запитання вказаних в Додатку до відзиву на зустрічну позовну заяву у відповідності до вимог ст.ст. 88, 90 ГПК України (у формі заяви свідка) та надати її суду з доказами надіслання іншим учасникам справи. Закрито підготовче провадження у справі № 918/201/23. Призначено справу № 918/201/23 до судового розгляду по суті на 20.06.2023.

Окрім того, судом постановлено, що оскільки вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом 16.05.2023, а строк підготовчого провадження є обмеженим (ухвалою від 02.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 05.06.2023), відтак для надання сторонам достатнього часу та для обґрунтування своїх правових позицій та подання заяв по суті спору суд надає можливість сторонам у справі подати суду такі заяви чи пояснення у строк - до початку судового засідання з розгляду справи по суті.

29.05.2023 від представника ТОВ "ТРАДЄКС" надійшли доповнення до відзиву.

29.05.2023 від представника ТОВ "ТРАДЄКС" надійшла заява про продовження процесуального строку на подання доказів, у якій адвокат Касаткін Д.М. просить суд зобов'язати ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надати суду для огляду у судовому засіданні оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви.

19.06.2023 від представника ТОВ "ТРАДЄКС" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

19.06.2023 від директора ТОВ "ТРАДЄКС" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали від 23.05.2023, а саме: відповіді на запитання вказані в Додатку до відзиву на зустрічну позовну заяву.

20.06.2023 від представника ТОВ "ТРАДЄКС" надійшли:

- відповідь на зустрічний позов, у якому заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подання даної заяви по суті спору;

- клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Верховним Судом питання про зупинення дії постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 по справі № 918/479/22 або до прийняття Верховним Судом остаточного рішення у справі № 918/479/22 (в залежності від того, яка подія настане раніше);

- клопотання про відкладення судового засідання.

20.06.2023 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про зобов'язання ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надати суду для огляду у судовому засіданні оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви.

Ухвалою від 20.06.2023 відкладено судове засідання на 22.06.2023.

22.06.2023 від представника ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надійшли заперечення на клопотання ТОВ "ТРАДЄКС" про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 22.06.2023 клопотання ТОВ "ТРАДЄКС" про зупинення провадження у справі до вирішення Верховним Судом питання про зупинення дії постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 по справі № 918/479/22 або до прийняття Верховним Судом остаточного рішення у справі № 918/479/22 (в залежності від того, яка подія настане раніше) - залишено без розгляду.

Ухвалою від 22.06.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 04.07.2023. Зобов'язано ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надати суду для огляду у судовому засіданні 04.07.2023 оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви.

23.06.2023 від ТОВ "ТРАДЄКС" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів., а саме: копії сертифікатів Рівненської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.202 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" від 15.05.23р. задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04.05.2023 у справі №918/201/23 скасовано.

04.07.2023 представник ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" адвокат Корень О.М. надала для огляду у судовому засіданні 04.07.2023 оригінали документів на виконання вимог ухвали від 22.06.2023. Господарський суд під час дослідження доказів у справі дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні з метою зобов'язання представника ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" долучити до матеріалів справи оригінали документів зазначених в ухвалі від 22.06.2023 з метою надання можливості іншим учасникам справи із ними ознайомитися.

Ухвалою від 04.07.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 11.07.2023.

04.04.2023 від представника ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" адвоката Корень О.М. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

11.07.2023 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про повернення без розгляду поданих адвокатом Корень О.М. нових доказів.

У судовому засіданні 11.07.2023 оголошено перерву до 13.07.2023.

11.07.2023 від ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надійшла заява про забезпечення позову у справі № 918/201/23.

11.07.2023 від ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надійшла заява про усунення недоліків, а саме про приєднання до матеріалів справи підтвердження направлення заяви про забезпечення позову іншим учасникам справи.

12.07.2023 від ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надійшли додаткові пояснення до заяви про забезпечення позову.

12.07.2023 від ТОВ "ТРАДЄКС" надійшли заперечення проти заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 13.07.2023 заяву ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" про забезпечення позову у справі № 918/201/23 - задоволено частково. Постановлено вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" в межах суми позовних вимог: 2 036 986,99 доларів США та 60 115,50 Євро. В решті заяви ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" про забезпечення позову у справі № 918/201/23 - відмовлено.

13.07.2023 від представника ТОВ "ТРАДЄКС" надійшла промова (заключне слово) у судових дебатах.

13.07.2023 у судове засідання з'явилися представники учасників справи, кожен з яких наполягав на своїх правових позиціях, викладених у заявах по суті спору та поясненнях.

Присутні у судовому засіданні представники сторін заявили про свій намір протягом 5-ти днів після ухвалення рішення у справі подати суду докази понесених витрат на правову правничу допомогу з метою їх розподілу.

Правова позиція ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", викладена у первісній позовній заяві

В обгрунування поданої заяви представник позивача адвокат Корень О.М. вказує, що між ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (покупець) та ТОВ "ТРАДЄКС" (продавець) було укладено 4 контракти: №24-01-18-DUX від 24.01.2018; №19-06-2018-DPB від 19.06.2018; №29-05-2019 від 29.05.2019; № 03-07-2019-ЕPB від 07.07.2019.

При цьому 13.09.2021 між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди до кожного з контрактів.

Згідно з додатковою угодою до контракту №24-01-18-DUX, сторони підтверджують, що борг продавця перед покупцем станом на 13.09.2021 становить 1591463,87 доларів США; Продавець зобов'язувався повернути Покупцю передоплату в сумі 1480000,00 доларів США в строк до 23.02.2022; у випадку своєчасного виконання зобов'язань Продавцем йому мало відбутись прощення боргу на суму 111463,87 доларів США.

Згідно з додатковою угодою до контракту №29-05-2019 сторони підтверджують, що борг Продавця перед Покупцем станом на 13.09.2021 становить 105000,00 доларів США; у випадку своєчасного виконання зобов'язань Продавцем за контрактом №24-01-18 - DUX йому мало відбутись прощення боргу на суму 105000,00 доларів США.

Згідно додаткової угоди до контракту №19-06-2018-DPB сторони підтверджують, що борг продавця перед покупцем станом на 13.09.2021 становить 786172,27 доларів США; у випадку своєчасного виконання зобов'язань Продавцем за контрактом №24-01-18- DUX, йому мало відбутись прощення боргу на суму 786 172,27 доларів США.

Згідно з додатковою угодою до контракту №03-07-2019-ЕРВ борг продавця перед покупцем станом на 13.09.2021 становить 50 096,30 євро; у випадку своєчасного виконання зобов'язань Продавцем за контрактом №24-01-18-DUX, йому мало відбутись прощення боргу на суму 50096,30 євро.

Адвокат Корень О.М. вказує, що ТОВ "ТРАДЄКС" свої зобов'язання за спірними зобов'язаннями до 23.02.2022 не виконало та узгоджену суму передоплати в розмірі 1 480 000,00 доларів США у строк до 23.02.2022 для ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" перераховано не було. Відтак відбулося порушення зобов'язання зі сторони ТОВ "ТРАДЄКС".

Наслідки прострочення для боржника: відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення; відмова кредитора від прийняття виконання і вимога відшкодувати збитки, якщо внаслідок прострочення зобов'язання втратило для кредитора інтерес.

А відтак, виконання договорів, умови яких викладені у них та у додаткових угодах до контрактів, які були підписані ТОВ "ТРАДЄКС" та ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" 13.09.2021, наразі для ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" втратило інтерес, а відтак ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" має право відмовитись від прийняття такого виконання і відповідно відмовляється від прийняття такого виконання.

На виконання вказаних контрактів ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" було перераховано для ТОВ "ТРАДЄКС" передоплату в сумі: 2 482 636,14 доларів США та 50 096,30 євро.

При укладенні додаткових угод до контрактів від 13.09.2021 сторони (ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" та ТОВ "ТРАДЄКС" визнати, що борг ТОВ "ТРАДЄКС" перед ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" станом на 13.09.2021 становить: 2 482 636,14 доларів США та 50 096,30 євро.

Внаслідок того, що ТОВ "ТРАДЄКС" не були своєчасно та в повному обсязі виконані умови контрактів, ТОВ" "ЕВЕРВЕЛЛЕ" було вимушене укласти додаткові угоди до контрактів від 13.09.2021.

Як наслідок, невиконання додаткових угод до контрактів від 13.09.2021 ТОВ "ТРАДЄКС" перед ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" призвело до вимушеного звернення ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" до ТОВ "ТРАДЄКС" з проханням виконати умови контрактів та здійснити поставку товару. Однак і така вимога виконана не була, а відтак, боржник - ТОВ "ТРАДЄКС" не вжив та не вживає жодних заходів задля виконання грошових зобов'язань перед ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", не здійснив поставку товару, внаслідок чого було порушено права та законні інтереси ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ".

Представник ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" зазначає, що існують підстави для розірвання додаткових угод від 13.09.2021, які були укладені до контрактів №24-01-18-DUX від 24.01.2018; №19-06-2018-DPB від 19.06.2018; №29-05-2019 від 29.05.2019 та № 03-07-2019-ЕPB від 07.07.2019 на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України у зв'язку із тим, що стороною ТОВ "ТРАДЄКС" істотно порушено зобов'язання.

Окрім того, Договір №24-01-18-DUX від 24.01.2018 діяв до 31.12.2019; Договір №19-06-2018-DPB від 19.06.2018 діяв до 31.12.2019; Договір №29-05-2019 від 29.05.2019 діяв до 31.12.2020; Договір № 03-07-2019-ЕPB від 07.07.2019 діяв до 31.12.2020.

А відтак строки, які були закінчені 21.12.2019 та 31.12.2020 відповідно не могли бути продовжені 13.09.2021 на новий строк.

Відповідно до додаткової угоди до контракту №24-01-18-DUX від 24.01.2018, сторонами було врегульовано порядок повернення передоплати у розмірі 1480000,00 доларів США, яка мала бути повернена не пізніше 31 грудня 2022 року. Однак, поставка товару у строк до 31.12.2019 не відбулась, передоплата за поставку товару відповідачем до 31.2.2022 не повернута, інші строки виконання цього зобов'язання сторонами узгоджені не були.

Відповідно до додаткової угоди до контракту № 19-06-2018-DPB від 19.06.2018, сторонами було врегульовано порядок повернення передоплати у розмірі 786172,27,00 доларів США, яка мала бути повернена не пізніше 31.12.2022. Однак, поставка товару у строк до 31.12.2019 не відбулась, передоплата за поставку товару відповідачем до 31.102.2022 не повернута, інші строки виконання цього зобов'язання сторонами узгоджені не були.

Відповідно до додаткової угоди до контракту №29-05-2019 від 29.05.2019 сторонами було врегульовано порядок повернення передоплати у розмірі 105000,00 доларів США, яка мала бути повернена не пізніше 31.12.2022. Однак, поставка товару у строк до 31.12.2020 не відбулась, передоплата за поставку товару відповідачем до 31.12.2022 не повернута, інші строки виконання цього зобов'язання сторонами узгоджені не були.

Відповідно до додаткової угоди до контракту №03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019, сторонами було врегульовано порядок повернення передоплати у розмірі 50000,00 Євро, яка мала бути повернена не пізніше 31.12.2022. Однак, поставка товару у строк до 31.12.2020 не відбулась, передоплата за поставку товару відповідачем до 31.12.2022 не повернута, інші строки виконання цього зобов'язання сторонами узгоджені не були.

Таким чином, ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" було істотно позбавлене того, на що очікувало при укладенні договорів - поставки оплаченого товару у визначений строк, який передбачався для подальшого використання у господарській діяльності в т.ч. подальшого продажу.

Це доводить наявність підстав для розірвання додаткових угод від 13.09.2021 до контрактів за рішенням суду.

Щодо підстав для стягнення з ТОВ "ТРАДЄКС" на користь ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" коштів у сумі 50 096,30 євро, позивач за первісним позовом, посилаючись на норми ст. ст. 4, 11, 509, 524, 526, 533-535, 610, 611, 655, 692, 693, 712 ЦК України та ст. 193 ГПК України, вказує, що обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді повернення сплачених відповідно до контракту № 03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019 за товар коштів. Зобов'язання за договором поставки припинились 31.12.2020, зобов'язання за повернення передоплати припинились 31.12.2022. Зобов'язання були грошовими.

Окрім того, позивач за первісним позовом вказує, що відмова замовника від договору є підставою для вимоги про повернення невикористаної частини авансу (передоплати) на підставі ст.1212 ЦК України.

Правова позиція ТОВ "ТРАДЄКС, викладена у відзиві на первісну позовну заяву

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом визнає, що між ТОВ «ТРАДЄКС» та ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» було укладено Контракти на поставку сільськогосподарської продукції українського походження, а саме: № 24-01-18-DUX від 24.01.2018, № 19-06-2018-DPB від 19.06.2018, №29-05-2019 від 29.05.2019 та № 03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019. Також відповідач за первісним позовом підтверджується, що між TOB «ТРАДЄКС» та ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", у зв'язку із припиненням зацікавленості в подальших поставках товару, до Контрактів були укладені Додаткові угоди від 13.09.2021.

На момент укладення вказаних Додаткових угод, за Контрактами була наявна передплата, зокрема: за Контрактом № 24-01-18 у розмірі 1 591 463,87 дол.США; за Контрактом № 19-06-2018 у розмірі 786 172,27 дол.США; за Контрактом № 29-05-2019 у розмірі 105 000,00 дол.США; за Контрактом № 03-07-2019 у розмірі 50 000,00 євро.

Так, за змістом Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту №24-01-18:передоплата у розмірі 1 480 000,00 дол.США має бути повернута в строк до 23.02.2022 включно. Продавець (ТОB «ТРАДЄКС») звільняється від обов'язку повернути залишок передоплати у розмірі 111 463,87 доларів США, якщо сума 1 480 000,00 дол.США буде сплачена до 23.02.2022 включно, а у випадку несвоєчасної або неповної сплати вказаної суми, Продавець (ТOB «ТРАДЄКС») зобов'язаний повернути залишок передплати до 28.02.2022 включно.

За змістом Додаткових угод від 13.09.2021 до Контрактів №19-06-2018, №29-05-2019 та 03-07-2019, у випадку повернення передплати за Контрактом №24-01-18 у розмірі 1 480 000,00 дол.США, ТОВ «ТРАДЄКС» з 28.02.2022 звільняється від обов'язку повернути наступні суми передоплати: за Контрактом №24-01-18 у розмірі 111 463,87 доларів США; за Контрактом №19-06-2018 у розмірі 786 172,27 дол.США; за Контрактом №29-05-2019 у розмірі 105 000,00 дол.США; за Контрактом №03-07-2019 у розмірі 50 000,00 євро.

При цьому відповідач за первісним позовом звертає увагу, що:

- 22.02.2022 з рахунку ТОВ «ТРАДЄКС» на користь ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" було перераховано 940 000,00 дол.США;

- 23.02.2022 з рахунку ТОВ «ТРАДЄКС» на користь ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" було списано 491 000,00 дол.США.

Однак, кошти у розмірі 491 000,00 дол. США, які були списані 23.02.2022 з рахунку ТОВ «ТРАДЄКС», не надійшли ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", оскільки 24.02.2022 Національним банком України введено заборону на здійснення валютних розрахунків, у зв'язку із початком повномасштабної війни в Україні.

З наведеного вбачається, що ні сума у розмірі 491 000, 00 дол. США ні залишок 49 000,00 дол.США вже 23.02.2022 не могли бути перераховані ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" по Контракту №24-01-18 із-за введення воєнного стану та обмеженнями НБУ.

При цьому, ТОВ «ТРАДЄКС» підкреслює, що позивач за первісним позовом свідомо замовчує обставину перерахування ТОВ «ТРАДЄКС» на користь ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" суми в розмірі 940 000 дол.США, що свідчить про намагання ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" ввести суд в оману стосовно реальних обставин справи.

Залишок боргу у розмірі 540 000,00 дол.США (491 000, 00 + 49 000) було запропоновано ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" повернути шляхом поставки товару - єдиним можливим для ТОВ «ТРАДЄКС» способом виконання обов'язку в даній ситуації.

З метою забезпечення виконання умов Контрактів, з боку ТОВ «ТРАДЄКС» вживались наступні дії.

27.05.2022 з боку TOB «ТРАДЄКС» до ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" було направлено пропозицію укласти угоди до Контрактів, з метою забезпечення подальшого досягнення початкових цілей та добросовісної і розумної реалізації сторонами відповідних угод свої прав та обов'язків.

Зміст пропозиції полягає у заміні грошового зобов'язання ТОВ «ТРАДЄКС» на зобов'язання з поставки товару, вартість якого є еквівалентною залишку заборгованості.

30.05.2022 з боку ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" до ТОВ «ТРАДЄКС» надійшла відповідь щодо наведеної вище пропозиції, за змістом якої ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" відмовлено у внесенні змін до Контрактів.

При цьому, незважаючи на ступінь виконання власних зобов'язань ТОВ «ТРАДЄКС», на введені НБУ обмеження жодних зворотних пропозицій з боку ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не надано.

18.07.2022 ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" звернулось до СГТЗОВ «ДУБЕНСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ» із вимогою виконання зобов'язань за Контрактами як поручителя замість ТОВ «ТРАДЄКС».

Як прямо вбачається із змісту даної вимоги, зобов'язання виражені у валюті дол.США, євро, виконання якої завідомо не можливе в силу наявності мораторію встановленого Постановою Національного банку України № 18.

Разом з цим, 06.10.2022 ТОВ «ТРАДЄКС» звертався до ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" з листом від 06.10.2022 щодо досягнення компромісу, який останнім проігноровано.

На електронну адресу ТОВ «ТРАДЄКС» надійшла Вимога ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" від 04.11.2022, відповідно до якої ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" звертається до ТОВ «ТРАДЄКС» з вимогою погашення боргу шляхом поставки кукурудзи по ціні 225 дол.США/тонна на умовах DAP кордон Польщі.

У відповідь на дану вимогу, ТОВ «ТРАДЄКС» у листі від 25.11.2022 зазначив, що враховуючи первісні цілі сторін, умови Контрактів, ТОВ «ТРАДЄКС» виказує свій намір та можливість виконати зобов'язання за Контрактом №24-01-18 перед ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" шляхом поставки товару, на суму в розмірі еквівалентному 540 000,00 дол.США, а саме поставки кукурудзи на суму в розмірі еквівалентному 540 000,00 дол.США по ціні 225 дол.США/тонна, на умовах DAP кордон Польщі.

При цьому, відповідно до п. 7 Додаткових угод від 13.09.2019, сторони досягли згоди, що окремою угодою, укладеною між ними, зобов'язання по поверненню суми передоплати на умовах цих Додаткових Угод може бути замінене зобов'язанням по поставці товару на вказану в цій додатковій угоді суму бо на суму, яка підлягає оплаті. Найменування товару, його кількість, характеристики і терміни передачі товару в такому випадку підлягають узгодженню сторонами в окремій письмовій угоді.

Водночас, жодних дій, направлених на укладення відповідних додаткових угод ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не здійснено.

ТОВ «ТРАДЄКС» у своєму відзиві зазначає, що в даному випадку, недобросовісність дій та суперечливість поведінки ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" полягає у наступному:

- відхилення пропозицій ТОВ «ТРАДЄКС» щодо внесення змін, направлених на РЕАЛЬНЕ виконання Контрактів з врахуванням Додаткових угод;

- не надання власних пропозицій щодо внесення змін, які б забезпечили виконання Контрактів з врахуванням Додаткових угод;

- надсилання вимог щодо поставки товару та нездійснення жодних дій, направлених на внесення змін до Додаткових угод до Контрактів (як того вимагають їх положення).

З наведеного випливає, що явно не є добросовісною поведінка позивача за первісним позовом, що не направлена на забезпечення виконання Контрактів.

У той же час, слід відзначити, що спосіб виконання Контрактів запропонований ТОВ «ТРАДЄКС» є реальним в даних умовах.

Враховуючи ухилення ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" від врегулювання ситуації за Контрактами, з боку СГТЗОВ «ДУБЕНСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ» було подано позов про внесення змін, зокрема до Контрактів (Справа №918/479/22). При цьому позовні вимоги були задоволені в повному обсязі рішенням від 06.02.2023 та до Контрактів в редакції Додаткових угод від 13.09.2021, які прохає суд розірвати позивач, були внесені відповідні зміни, в тому числі щодо строків та порядку їх виконання.

Водночас, ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" будучи достеменно обізнаним про вказану справу та прийняте в ній рішення (внесені до Контрактів зміни), вочевидь, свідомо не зазначає про вказані обставини у позовній заяві, що містить ознаки намагання ввести суд в оману та створити хибне уявлення щодо дій Відповідача.

Таким самим чином, з позовної заяви вбачається, що ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" свідомо приховує такі обставини (докази), які мають значення для справи:

- неодноразове здійснення ТОВ «ТРАДЄКС» пропозицій щодо внесення змін до Контрактів;

- направлення ТОВ «ТРАДЄКС» вимоги щодо поставлення товару без подальших дій з укладання відповідних угод, як того прямо передбачають умови Контрактів в редакції Додаткової угоди від 13.09.2021.

Дії позивача за первісним позовом зі свідомого приховування від суду доказів можуть свідчити про завідомо штучний, фіктивний характер позову, направлений не на захист прав та інтересів, а створення негативних наслідків для Відповідача.

Щодо строку на укладання Додаткових угод ТОВ «ТРАДЄКС» вказує наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Отже, сторони вправі врегулювати додатковою угодою правовідносини, які виникли до її укладення, у тому числі питання перебігу строку основного договору.

Наявність невиконаного зобов'язання безумовно потребує його договірного врегулювання, і таке врегулювання шляхом укладення додаткової угоди щодо продовження строку договору до меж, необхідних для виконання зобов'язання, повністю відповідатиме принципам розумності та справедливості цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України).

Також варто брати до уваги й принцип свободи договору, за яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. ст. 3, 627 ЦК України).

Отже, можливо дійти висновку, що навіть у разі закінчення строку основного договору сторони вправі укласти додаткову угоду про продовження його строку.

Щодо порядку розірвання договорів на підставі ст. 651 ЦК України ТОВ «ТРАДЄКС» звертає увагу, що як вбачається зі змісту Контрактів в редакції Додаткових угод від 13.09.2021, їх розірвання в односторонньому порядку - не передбачено.

Окрім того, ТОВ «ТРАДЄКС» зазначає, що чинне законодавство України пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю всіх чотирьох умов, визначених у ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин. Існування одночасно умов, що відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України є необхідними для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання договору, вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.

Першою умовою є умова про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

Відповідно до даної умови, події, що нібито викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати «істотною зміною обставин» повинні мати місце або стати відомими заінтересованій стороні після укладення договору.

Названа умова є відсутньою якщо буде встановлено, що заінтересована у розірванні договору сторона, знала про ці події і могла прийняти їх до уваги в момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх.

Легковажно проігноровані події, які і створили ускладнення, або іншими словами «істотну зміну обставин», створюють неможливість для сторони, яка заінтересована розірвати договір, покладатися на ускладнення.

Другою умовою є умова про те, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

Зазначена умова, з одного боку, вказує на характер причин, які зумовили зміну обставин, з іншого - передбачає оцінку поведінки заінтересованої сторони: чи могла вона усунути зазначені причини.

Згідно з вимогами добросовісності виконання зобов'язань кожна із сторін договору повинна: вживати заходів щодо досягнення мети зобов'язання; вчиняти дії, направлені на полегшення виконання зобов'язання та уникати вчинення дій, які можуть обтяжити виконання зобов'язанням чи взагалі унеможливити його; не допускати порушення прав іншої сторони тощо. Тобто сторони мають докладати усіх зусиль для належного виконання договірного зобов'язання.

Третьою умовою є умова про те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Для встановлення наведеної умови слід довести порушення еквівалентності у відносинах сторін.

Майнові інтереси сторін мають перебувати в збалансованому стані. Виконання договору за істотної зміни обставин може призвести до порушення цього балансу.

При цьому фактор порушення співвідношення майнових інтересів сторін виступає не як суб'єктивний, а як об'єктивний критерій, фіксація якого здійснюється на підставі не стільки оцінки самими сторонами договору балансу своїх інтересів, скільки комплексного аналізу судом питання адекватності такої оцінки в умовах, що склалися.

Четвертою умовою є умова про те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин.

Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.

Водночас, як вказує відповідач за первісним позовом позовна заява ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" взагалі не містить жодних обґрунтувань, підтверджених належними та допустимими доказами, що свідчать про наявність всіх чотирьох обов'язкових умов для застосування положень ст. 652 ЦК України для розірвання Контрактів в судовому порядку.

Тобто, у даному випадку, поведінка ТОВ «ТРАДЄКС», яке систематично висловлювало власний інтерес у забезпеченні виконання Контрактів та спрямовувало свої дії саме на їх виконання відповідає принципу добросовісності.

До того ж, слід врахувати ступінь виконання ТОВ «ТРАДЄКС» Контрактів в редакції Додаткових угод від 13.09.2021: більша частина грошових коштів була перерахована, а інша частина була б перерахована у випадку відсутності мораторію на здійснення валютних грошових переказів.

При цьому, також виключається припущення про неможливість виконання Контрактів в редакції Додаткових угод від 13.09.2021 (неможливість досягнення мети), позаяк реальний порядок їх виконання наявний - визначений Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.02.2023 у справі №918/479/22.

Все вищенаведене у сукупності свідчить про відсутність підстав для розірвання Контрактів.

Окрім іншого, відповідач за первісним позовом заперечує проти позовних вимог позивача, що ґрунтуються на ст. 1212 ЦК України.

Так, ТОВ «ТРАДЄКС» зазначає, що загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Позовна вимога про стягнення суми передоплати у розмірі 50 096,30 Євро є похідною від вимоги про розірвання Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту №03-07-2019. Вказана сума передоплати була сплачена ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" на користь ТОВ «ТРАДЄКС» на виконання умов Контракту №03-07-2019. Згодом, Додатковою угодою від 13.09.2021 до вказаного Контракту, сторонами було здійснено заміну зобов'язання з поставки товару на грошове зобов'язання.

Таким чином, у даному випадку виключається застосування положень ст. 1212 ЦК України у будь-якому випадку, оскільки зазначена сума грошових коштів була отримана ТОВ «ТРАДЄКС» в рамках договірних правовідносин.

Таким чином, на переконання відповідача за первісним позовом, посилання на перерахування коштів на виконання Контракту, автоматично виключає можливість застосування механізму, передбаченого ст. 1212 ЦК України.

Правова позиція ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", викладена у відповіді на відзив на первісну позовну заяву.

Позивач за первісним позовом наполягає на задоволенні позовних вимог та вказує наступне.

Контракти не виконані, термін дії їх закінчився, ТОВ «ТРАДЄКС» відмовляється повертати борг та ухиляється від його повернення.

Представник ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", посилаючись на ст. ч. 2 ст. 693 ЦК України, вказує, що дія контрактів закінчена вже 2-3 роки назад, а відтак ТОВ «ТРАДЄКС» утримує у себе кошти за Контрактами без належним на те підстав, що не виключає одночасного застосування і ст.1212 ЦК України.

Водночас, представник ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" зазначає, що слід враховувати висновки Верховного Суду при вирішення даного спору, а саме: висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 : "Суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини" (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №761/6144/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Також представник ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" вважає, що безпідставним є покликання ТОВ «ТРАДЄКС» на додаткові угоди від 13.09.2021, оскільки умови цих угод ТОВ «ТРАДЄКС» не виконані, строк їх дії закінчився 31.12.2022, термін виконання був до 23.02.2022, а відтак наразі умови таких додаткових угод не можуть враховуватись при вирішенні даного спору.

Правова позиція ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", викладена у заяві про збільшення первісних позовних вимог.

Свої зобов'язання ТОВ «ТРАДЄКС» за контрактом №24-01-18-DUX мало виконати у строк до 31.12.2019. Внаслідок неналежного виконання та невиконання зобов'язань ТОВ "Традєкс" за контрактом № 24-01-18-DUX виник борг 1591463,87 доларів США. Відповідно до додаткової угоди від 13.09.2021 в строк до 23.02.2022 ТОВ «ТРАДЄКС» було зобов'язане повернути борг у сумі 14800000, 00 доларів США, з яких повернуло лише 940000,00 доларів США.

Свої зобов'язання ТОВ «ТРАДЄКС» за контрактом №19-06-2018-DPB мало виконати у строк до 31.12.2019. Борг за даним контрактом становить 786172,27 доларів США.

За контрактом №29-05-2019 ТОВ «ТРАДЄКС» мало виконати зобов'язання у строк до 31.12.2020. Борг за даним контрактом становить 105000,00 доларів США.

Зобов'язання за контрактом №03-07-2019-ЕPB ТОВ «ТРАДЄКС» мало виконати у строк до 31.12.2020. Борг за даним контрактом становить 50096,30 євро.

Контракти не виконані, термін дії їх закінчився, борг ТОВ «ТРАДЄКС» відмовляється повертати та ухиляється від того, щоб борг повернути.

В даному випадку слід враховувати той факт, що станом на 01.05.2023 борг ТОВ "ТРАДЄКС" перед ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" становить: 1540822,55 доларів США та 50096,30 Євро.

У заяві про збільшення позовних вимог позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача збитки у формі втраченої вигоди, та вказує, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань за даними контрактами ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" зазнало збитків, так як при своєчасній поставці товару очікувало отримати прибуток від даних договорів у розмірі 20 відсотків рентабельності від суми оплачених передоплати.

Таким чином, якщо врахувати той факт, що ТОВ "ТРАДЄКС" допустило невиконання та неналежне виконання зобов'язань за контрактами на суму 2480822,55 доларів США та 50096,30 євро, то відповідно втрачена вигода становить 496 164, 44 доларів США та 10 019,20 Євро.

Частинами 1 та 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Правова позиція ТОВ "ТРАДЄКС" викладена у доповненнях до відзиву на первісний позов (вх. № 4603/23 від 23.05.2023).

Як вбачається із змісту Контрактів в редакції Додаткових угод від 13.09.2021 розірвання в односторонньому порядку не передбачено. Залишок боргу у розмірі 540 000 дол. США ТОВ "ТРАДЄКС" було запропоновано ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" повернути єдино можливим реальним способом (у зв'язку із забороною на валютні перекази) - поставкою товару. Однак, ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не вчинило жодних дій для укладення відповідної додаткової угоди, незважаючи на ступінь виконання зобов'язання - перерахування 940 000 дол. США. Дії позивача із приховування доказів і обставин свідчать про штучний характер позову. Позовна заява не містить жодних обґрунтувань, що свідчать про наявність чотирьох обов'язкових умов для застосування положень ст. 652 ЦК України - розірвання Додаткових угод в судовому порядку. Більша частина коштів (940 000 дол. США перерахована позивачу за первісним позовом, інша частина 540 000 дол. США була б перерахована від ТОВ "ТРАДЄКС", якби не введення мораторію на здійснення валютних грошових переказів).

У доповненнях до відзиву вх. № 4786/23 від 29.05.2023 відповідач за первісним позовом уточнив пункт 2.5. доповнень до відзиву вх. № 4603/23 від 23.05.2023 та просив враховувати його позицію із врахуванням наведених висновків Верховного Суду. Окрім того, ТОВ "ТРАДЄКС" зазначає про те, що загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню :іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Додатковими угодами від 13.09.2021 здійснено заміну зобов'язання із поставки товару на грошове, а відтак виключається застосування положень ст. 1212 ЦК України в рамках договірних правовідносин. Посилання ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" на перерахування коштів на виконання Контрактів автоматично виключає можливість застосування механізму, передбаченого ст. 1212 ЦК України.

ТОВ "ТРАДЄКС" зазначає, що обгрунування збитків у розмірі 496 164, 44 доларів США та 10 019,20 Євро обмежується абстрактним посиланням на очікування ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" отримання прибутку у розмірі 20 % рентабельності.

Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження розміру втраченої вигоди як і детального розрахунку вказаних вище сум позивачем за первісним позовом не наводиться.

В контексті наведеного, відповідач за первісним позовом звертається до правових висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №918/864/20: « Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювана збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що для застосування такої санкції як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, завданими потерпілій особі. Позивачу в цій категорії справ слід довести в порядку, передбаченому положеннями ч. 3 ст. 13, ст. 74, 76-77 ГПК України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

За приписами ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були 6 ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов' язків (повинні мати чітке документальне обґрунтування). Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.».

Враховуючи, що вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення з відповідача збитків (втраченої вигоди) гуртуються виключно на його суб'єктивних припущеннях, не підтверджені жодним належним та допустимим доказом та по суті є гіпотетичним твердженням, такі вимоги у будь-якому випадку не підлягають задоволенню.

Окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог є систематична недобросовісна поведінка ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ".

Правова позиція ТОВ "ТРАДЄКС" викладена у доповненнях до відзиву на первісний позов (вх. № 4609/23 від 23.05.2023).

Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, Контракти не містять умов, які б передбачали обов'язок повернення виконаного за відповідними зобов'язаннями, у випадку зміни або розірвання.

Позивач у позові (з врахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог) посилається на ч. 2 ст. 693 ЦК України, відповідно до якої, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас, слід зауважити, що заміна зобов'язань по поставці товару за Контрактами на грошове зобов'язання за Додатковими угодами відбулося у зв'язку з припиненням зацікавленості у таких поставках (пункт 1 Додаткових угод, зміст тотожний для всіх угод), що сторонами визнається.

Тобто, ТОВ «ТРАДЄКС» не допускалося порушення зобов'язання з поставки товару, позаяк воно, у зв'язку з припиненням зацікавленості у таких поставках обох сторін Контрактів, було замінено на грошове зобов'язання, що задекларовано сторонами у Додаткових угодах, а відповідно, порушення зобов'язання з поставки товару ні до укладення Додаткових угод, ні після цього, бути не могло.

При цьому, якщо припустити ймовірність задоволення первісного позову у справі та розірвання Додаткових угод від 13.09.2021 до Контрактів, у відповідача припиняється обов'язок виконання грошового зобов'язання, в той час, як з'являється обов'язок поставки товару з дати прийняття судом рішення у справі, що виключає твердження про порушення такого зобов'язання.

Відповідно, виключається можливість застосування до описаних правовідносин ч. 2 ст. 693 ЦК України, що лише додатково підтверджує відсутність підстав для задоволення позову Позивача.

Додатково ТОВ «ТРАДЄКС» звертає увагу, що предметом позові у даній справі є стягнення Позивачем з Відповідача авансу, сплаченого та вираженого в іноземній валюті. Водночас, здійснення валютних платежів є неможливим у зв'язку із введенням в дію Постанови Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Таким чином, в добровільному порядку обов'язок з повернення авансу ТОВ «ТРАДЄКС» не виконано у зв'язку з неможливістю такого виконання через мораторій на валютні грошові перекази, докази чого наявні в матеріалах справи.

Таким самим чином, не вбачається можливим виконання такого обов'язку ТОВ «ТРАДЄКС» і у зв'язку з прийняттям судом відповідного рішення.

Правова позиція ТОВ "ТРАДЄКС" викладена у доповненнях до відзиву на первісний позов (вх. № 4786/23 від 29.05.2023).

ТОВ "ТРАДЄКС" заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідач за первісним позовом посилається на ч. 1 ст. 617 ЦК України, згідно з якою особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це. порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому, в розділі 8 Контрактів (зміст тотожний для всіх угод) міститься положення, відповідно до якого, строк виконання зобов'язань за Контрактами продовжується на період дії обставин непереборної сили та їх наслідків.

Тобто, у будь-якому випадку, враховуючи наявність обставин непереборної сили, які; завадили ТОВ «ТРАДЄКС» виконати зобов'язання за Контрактами у повному обсязі, строк виконання таких зобов'язань продовжено.

При цьому, загальновідомим є факт того, що 24.02.2022 російською федерацією розпочато повномасштабну агресивну війну проти України та Українського народу, яка ведеться агресором з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства, порушуючи встановлені міжнародною спільнотою закони та звичаї війни.

Відповідно, у даному випадку, виключається твердження про прострочення ТОВ «ТРАДЄКС» виконання зобов'язань за Контрактами у відповідності до положень статті 612 ЦК (України.

Враховуючи вищенаведене, можливо резюмувати, що: Строк дії Контрактів - продовжено та визначено вказівкою на подію - повне виконання сторонами зобов'язань; Строк виконання зобов'язань за Контрактами в редакції Додаткових угод від 13.09.2021 - продовжено у зв'язку з наявністю обставин непереборної сили, які завадили повному виконання таких зобов'язань.

Таким чином, у повному обсязі спростовується твердження позивача про прострочення Відповідачем зобов'язань за Додатковими угодами до Контрактів.

Правова позиція ТОВ "ТРАДЄКС" викладена у промові (заключному слові у судових дебатах).

ТОВ «ТРАДЄКС» зазначає, що первісний позов ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" є цілком безпідставним та не підлягає задоволенню, враховуючи наведене:

1) Твердження про порушення строку дії Контрактів Відповідачем виключається, позаяк:

- строк дії Контрактів - продовжено та визначено вказівкою на подію - повне виконання сторонами зобов'язань (як те передбачають положення Контрактів з врахуванням Додаткових угод від 13.09.2021);

- строк виконання зобов'язань за Контрактами в редакції Додаткових угод від 13.09.2021 - продовжено у зв'язку з наявністю обставин непереборної сили, які завадили повному виконання таких зобов'язань;

- виконання зобов'язань з 24.02.2022 не можливо з огляду на мораторій введений НБУ (Постанова НБУ №18).

Будь-які спроби врегулювати відносини та виконати умови контрактів безпідставно ігноруються Позивачем, не виключно, з метою зловживання правами кредитора та завдати Відповідачу значних матеріальних збитків.

В рахунок доведення фактичної наявності форс-мажору позивачем отримано та долучено до матеріалів справи відповідні сертифікати, видані торгово-промисловою палатою, що засвідчують наявність відповідних обставин непереборної сили.

2) Позивачем до позовної заяви долучено недопустимі докази, що взагалі виключає можливість як посилатися на них так і брати їх до уваги при винесенні рішення.

Наявні в справі копії документів, які подані з позовною заявою не були засвідчені належним чином, підтвердження відповідності оригіналам долучених до позовної заяви копій документів позивачем не здійснено, що визначає такі докази як недопустимі, що саме по собі заздалегідь виключає законність потенційного рішення прийнятого на користь позивача.

Ухвалою від 22.06.2023 зобов'язано позивача надати суду для огляду у судовому засіданні оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви із зазначенням у вказані Ухвалі конкретного переліку.

В той же час, з боку позивача в особі адвоката Корень О.М. до матеріалів справи долучено документи, копії яких до позовної заяви позивача не долучались та взагалі відсутні в матеріалах справи.

3) Нерелевантними є й посилання позивача на положення ст. 1212 ЦК України щодо стягнення начебто безпідставно набутих коштів.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Так, позовні вимоги позивача (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з Відповідача сум передоплати є похідними від вимог про розірвання Додаткових угод від 13.09.2021 до Контрактів.

При цьому, відповідні суми передоплат були сплачені ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" на користь ТОВ «ТРАДЄКС» на виконання умов відповідних Контрактів.

Згодом, шляхом укладення Додаткових угод від 13.09.2021 (вимоги про розірвання яких заявлено позивачем) до вказаних Контрактів, сторонами було здійснено заміну зобов'язання з поставки товару на грошове зобов'язання.

Таким чином, у даному випадку виключається застосування положень ст. 1212 ЦК України у будь-якому випадку, оскільки зазначені суми грошових коштів були отримані ТОВ «ТРАДЄКС» в рамках договірних правовідносин.

4) Сприяння виконанню договору є важливим «маркером» добросовісності учасника правовідносин.

Відповідач вважає за необхідне підкреслити, що саме Відповідачем систематично здійснювалися дії, направлені на виконання Контрактів у єдиний можливий в даних умовах спосіб - шляхом поставки товару, у той час як Позивачем, навпаки, жодних кореспондуючих дій - не здійснено.

Наведене дає підстави дійти висновку про недобросовісність ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" як кредитора.

До того ж, позивачу достеменно відомо про обставини, які об'єктивно завадили та заважають на даний час ТОВ «ТРАДЄКС» виконати Контракти з врахуванням Додаткових угод від 13.09.2021 - мораторій на здійснення валютних грошових переказів, введений у зв'язку з воєнним станом Постановою НБУ.

Незважаючи на обізнаність у вказаних обставинах, Позивач систематично зазначає та наполягає на стягненні з ТОВ «ТРАДЄКС» грошових коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 16 ЦК України, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч.ч. 2-5 ст. 13 цього Кодексу.

За обставин, коли дії є очевидно недобросовісними та зводяться та зловживання правом, вважаємо, що наявні підстави для відмови у захисті цивільного права та інтересу Позивача на підставі частини 3 статті 16 ЦК України через порушення ним положень ч.ч. 2-5 ст. 13 ЦК України.

Підсумовуючи, ТОВ «ТРАДЄКС» акцентує, що будь-які документи, які подані позивачем особливо на стадії судових дебатів мають критично оцінюватися Судом в контексті:

- Посилань до копій контрактів та інших документів доданих до позовної заяви, оскільки оригіналів витребуваних судом доказів позивачем не надано, а відповідно, в силу вимог ст. 91 ГПК України, такі докази взагалі не мають братися до уваги судом;

- Нових доводів, аргументів, вимог з боку позивача, позаяк стадія судових дебатів не передбачає можливості зміни, доповнення предмету та підстав позову.

Надання судом можливості учасникам справи викласти власну промову до судових дебатів у письмовому вигляду у жодному разі не може використовуватися, як можливість для усунення процесуальних недоліків, допущених позивачем на більш ранніх стадії судового процесу.

Таким самим чином, така можливість не може використовуватися учасниками справи, як спроба обійти передбачений процесуальним законом порядок подання доказів.

З огляду на зазначене, ТОВ «ТРАДЄКС» просить суд у задоволенні первісного позову відмовити.

Правова позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , щодо первісних позовних вимог, викладена у письмових поясненнях.

ОСОБА_1 заперечує проти задоволення первісних позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Між ТОВ "ЕВЕРВЕЕЛЕ" та ТОВ "ТРАДЄКС" було укладено Контракти та Додаткові угоди до Контрактів. Із рахунку ТОВ "ТРАДЄКС" 22.02.2022 на користь ТОВ "ЕВЕРВЕЕЛЕ" було перераховано 940 000 дол. США, а 23.02.2022 - 491 000 дол. США. Однак, кошти у розмірі 491 000 дол. США. не надійшли до ТОВ "ЕВЕРВЕЕЛЕ", оскільки 24.02.2022 НБУ введено заборону на здійснення валютних розрахунків у зв'язку із початком повномасштабної війни в Україні. Відтак ані сума 491 000 дол. США., а ні залишок 49 000 дол. США не могли бути перераховані ТОВ "ЕВЕРВЕЕЛЕ" із вказаних причин. Розірвання додаткових угод в односторонньому порядку не передбачено. ТОВ "ТРАДЄКС" вживав дії щоб замінити грошове зобов'язання на зобов'язання із поставки товару, систематично висловлював власний інтерес у забезпеченні виконання Контрактів та спрямовував свої дії на їх виконання. Однак ТОВ "ЕВЕРВЕЕЛЕ" жодних дій на укладення відповідної угоди не здійснило, власних пропозицій не надало. Поведінка ТОВ "ЕВЕРВЕЕЛЕ" є недобросовісною і не направлена на виконання Контрактів. Додаткові угоди не можуть бути розірваними у зв'язку із істотним невиконанням, оскільки ст. 625 ЦК України передбачає наявність одночасно 4-х умов для розірвання договору у зв'язку із істотною зміною обставин. Сторони мають докладати всіх зусиль для належного виконання договірного зобов'язання. Невиконання договірного зобов'язання не є істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору. Виключається припущення про неможливість виконання Контрактів редакції Додаткових угод від 13.09.2021, позаяк реальний порядок наявний - визначений рішенням у справі № 918/479/22.

Що стосується позовних вимог про стягнення збитків, ОСОБА_1 вказує, що розмір збитків не доведено, а ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не надано детального розрахунку втраченої вигоди. Вимога побудована на суб'єктивних припущеннях.

Окрім того, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача оцінює поведінку ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" як таку, що в її рамках ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" зловживає своїм правом кредитора ТОВ "ТРАДЄКС" з метою заподіяння шкоди та збитків останньому. Поведінка ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" суперечить його попереднім заявам. ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" ініціює низку позовів проти ТОВ "ТРАДЄКС" та його учасників, діючи всупереч попереднім заявам та поведінці, а саме: справи № 918/939/22, 918/995/22, 918/940/22, 918/816/22. Характерною рисою всіх спорів є суперечливість в усіх можливих проявах. Позову у справі № 918/201/23 спрямований на завдання шкоди ТОВ "ТРАДЄКС". Агресивні дії із суттєвого збільшення заборгованості відповідача за контрактами, без внесення до них змін, неминуче призведе до ускладнення або взагалі неможливості здійснення господарської діяльності ТОВ "ТРАДЄКС" і фактично призведе до банкрутства відповідача за первісним позовом. Вчинення дій у формі зловживання правом тобто недобросовісна поведінка позивача за первісним позовом є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Правова позиція ТОВ "ТРАДЄКС" викладена у зустрічній позовній заяві.

Позивач за зустрічним позовом в обгрунування зустрічного позову зазначає, що проаналізувавши відповідь на відзив та заяву про збільшення позовних вимог ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", вважає за необхідне відзначити, що загалом, формування розміру позовних вимог ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" базується фактично на неіснуючих обставинах, що є настільки очевидним, що не підлягає окремому доведенню. ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" здійснюється посилання на закінчення строку дії Контрактів у 2020 році, і при цьому, останній прохає суд розірвати Додаткові угоди до Контрактів, якими строк дії вказаних Контрактів продовжено до повного виконання сторонами зобов'язань. Аналогічні відомості містяться у відповіді на відзив. Формування розміру позовних вимог ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" в частині начебто збитків (втраченої вигоди) не підтверджується жодним доказом.

До того ж, як вказує позивач за зустрічним позовом, правова позиція ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", викладена у вказаних процесуальних документах, порушує концепцію негативного доказу, відповідно до якої, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.

На підтвердження власних позовних вимог (з врахуванням заяви про їх збільшення), ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не долучено жодного належного та допустимого доказу, відповідно, з метою досягнення правової визначеності у правовідносинах між ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" та ТОВ «ТРАДЄКС», необхідним та доцільним є звернення останнього із дійсним зустрічним позовом.

Позивач за зустрічним позовом звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що наведена у Постанові від 19.01.2021 по справі № 9916/1415/19.

« 6.1. Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

6.12. Натомість відповідно до норм ст. 16 ЦК України та 20 ГК України права та законні інтереси захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав. За висновками Верховного Суду України, сформульованими в постанові від 21.11.2012 у справі № 6-134цс12, згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність. Велика Палата Верховного Суду погоджується з такими висновками і вважає, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

6.13. Крім того, Велика Палата Верховного Суду знов звертає увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).".

Також позивач за зустрічним позовом вказує, що доцільним є звернення до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 25.06.2018 по справі №640/8067/17, яка передбачає підстави для захисту цивільного права особи у випадку невизнання цивільного права, що полягає у пасивному запереченні наявності у відповідача суб'єктивного цивільного права як кредитора позивача.

Так, Верховний суд України зазначив: "За змістом ст. 15 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Отже, законодавство визначає три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права. Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб'єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі його носію.».

З огляду на зазначене, заперечення позивача, щодо наявності права вимоги відповідача є самостійною підставою для захисту свого порушеного права та інтересу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" зазначає, що звертаючись до положень абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, варто зазначити, що, порушення прав та інтересів Позивача вбачається із імперативних положень ст. ст. 509, 526 ЦК України та 218 ГК України, відповідно до яких, закріплені принципи добросовісності, розумності та справедливості зобов'язань, а також відсутність відповідальності за умови вжиття усіх залежних заходів для недопущення господарського правопорушення. Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач позбавлений права вимоги за Контрактами до позивача. В той же час, за таких обставин, відповідач звертається із позовом (первісним) про стягнення з позивача грошових сум за Контрактами, з метою, вочевидь, недобросовісного використання цивільно-правового інструментарію проти позивача. Таким чином, можна дійти висновку, що інтересом в розрізі тлумачення ст.ст. 509, 526 ЦК України та 218 ГК України є впевненість у відсутності права відповідача заявити до позивача вимоги щодо стягнення заборгованості за Контрактами. А отже, права та інтереси ТОВ "ТРАДЄКС" підлягають судовому захисту за його зустрічним позовом шляхом визнання відсутнім права вимоги відповідача до позивача щодо стягнення заборгованості за Контрактами.

ТОВ "ТРАДЄКС" в обгрунування зустрічних позовних вимог зазначає, що уклавши Додаткові угоди від 13.09.2021 до Контрактів, сторони дійшли згоди визначити строк дії Контрактів вказівкою на подію - виконання сторонами власних зобов'язань.

Проте ані сума у розмірі 491 000, 00 дол. США ні залишок 49 000,00 дол. США вже 23.02.2022 не могли бути перераховані ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" по Контракту №24-01-18 через введені НБУ обмеження на грошові валютні перекази у зв'язку з введенням воєнного стану.

Таким чином, можливо виснувати, що: строк дії Контрактів не закінчився, позаяк Додатковими угодами до них продовжено строк їх дії із вказівкою на подію - повне виконання сторонами зобов'язань; строк дії Додаткових угод до Контрактів сторонами також визначено із вказівкою на подію повне виконання сторонами зобов'язань; Додатковими угодам змінено порядок виконання Контрактів; неможливість виконання Контрактів в редакції Додаткових угод пов'язана із наявною забороною на вчинення валютних грошових переказів.

З боку ТОВ «ТРАДЄКС» систематично вчиняються дії, направлені на забезпечення останньому можливості реалізації права на виконання Контрактів в порядку, можливому у даних умовах. Водночас, жодних дій, направлених на укладення відповідної додаткової угоди щодо заміни грошового зобов'язання за Додатковими угодами на поставу товару - ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не здійснено.

При цьому, до Контрактів наразі в судовому порядку вносяться зміни, які забезпечать їх належне виконання. Так, в рамках справи № 9918/479/22 судом першої інстанції позов про внесення змін до Контрактів задоволено, судом апеляційної інстанції відповідне рішення суду першої інстанції скасовано. Наскільки відомо ТОВ «ТРАДЄКС», наразі готується касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції.

Стосовно відсутності у ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" до ТОВ «ТРАДЄКС» права вимоги за Контрактами позивач за зустрічним позовом вказує наступне.

На переконання ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" строк дії Контрактів закінчився, ТОВ «ТРАДЄКС» прострочив виконання зобов'язання, відповідно, грошові кошти, які мали бути сплачені на користь ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" набули статус безпідставно утримуваних.

З вказаним категорично не можна погодитися з огляду на наступне.

Системний аналіз ст. ст. 11, 509, 530, 599, 631 ЦК України дозволяє дійти висновку, що строк виконання зобов'язання може збігатися зі строком дії договору та може бути відмінним від нього.

У даному випадку: строк дії Контрактів продовжено та визначено вказівкою на подію повне виконання сторонами зобов'язань; строк дії виконання зобов'язань за Контрактами в редакції Додаткових угод від 13.09.2021 продовжено у зв'язку з наявність обставин непереборної сили, які завадили повному виконання таких зобов'язань.

Отже, навіть якщо припустити, що строк дії Контрактів закінчився (що, загалом, спростовується наведеними вище доводами, підтвердженими належними доказами), зобов'язання за Контрактами існувати не перестали.

В контексті наведеного позивач за зустрічним позовом звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 14.02.2023 у справі № 924/471/21:

"45. Закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, та не свідчить про неможливість виконання підрядником робіт та їх прийняття замовником (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 (провадження № 12-125гс18)). Право замовника відмовитись від договору, передбачене ст. 849 ЦК України, виникає лише щодо тих договорів, які на момент такої відмови були чинними.

46. Припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.

50. Якщо ж після закінчення строку дії договору кредитор не відмовляється від прийняття виконання (дозволяє завершити роботи, тобто не втратив інтерес до виконання зобов'язання), але й одночасно не вчиняє дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, то у такому разі прострочення боржника не настає, що обумовлює неможливість нарахування пені.

52. Виконання зобов'язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто, в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, необхідних дій.».

Так, ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не відмовився від прийняття виконання за Контрактами, однак, будучи достеменно обізнаним про об'єктивну неможливість подальшого виконання Контрактів ТОВ «ТРАДЄКС» (через мораторій на здійснення валютних грошових переказів):

- не здійснив жодної дії, які б свідчили про відмову від прийняття виконання та втрату інтересу до виконання зобов'язання.

- не здійснив жодної дії, які б сприяли подальшому виконанню ТОВ «ТРАДЄКС» власних зобов'язань (відмовився від пропозицій про внесення змін до Контрактів, не здійснив жодних дій щодо укладення додаткових угод до Контрактів щодо заміни грошового зобов'язання зобов'язанням по поставці товару, попри власну заінтересованість).

Таким чином, ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" як кредитор, допустив таке прострочення, яке на даний час унеможливлює виконання ТОВ «ТРАДЄКС» зобов'язань за Контрактами.

Крім цього, про відсутність у ТОВ «ТРАДЄКС» права вимоги за Контрактами свідчить наступне.

Контракти не містять умов, які б передбачали обов'язок повернення виконаного за відповідними зобов'язаннями, у випадку зміни або розірвання.

При цьому, навіть якщо припустити ймовірність задоволення первісного позову у справі та розірвання Додаткових угод від 13.09.2021 до Контрактів, у позивача поновлюється (з'являється новий) обов'язок з поставки товару замість грошового зобов'язання.

Слід зауважити, що заміна зобов'язань по поставці товару за Контрактами на грошове зобов'язання за Додатковими угодами відбулося у зв'язку з припиненням зацікавленості у таких поставках (п. 1 Додаткових угод, зміст тотожний для всіх угод), що сторонами визнається.

Водночас, зобов'язання з поставки товару не було порушено ТОВ «ТРАДЄКС», позаяк останній до виконання такого зобов'язання не приступив та приступити не міг.

Відповідно, виключається можливість застосування до описаних правовідносин ч. 2 ст. 693 ЦК України, що лише додатково підтверджує відсутність у ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" права вимоги за Контрактами.

Тобто, у будь-якому випадку, враховуючи наявність обставин непереборної сили, які завадили ТОВ «ТРАДЄКС» виконати зобов'язання за Контрактами у повному обсязі, строк виконання таких зобов'язань продовжено.

Відповідно, у даному випадку, виключається твердження про прострочення ТОВ «ТРАДЄКС» виконання зобов'язань за Контрактами у відповідності до положень ст. 612 ЦК України.

Враховуючи, що наявність права вимоги ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" до ТОВ «ТРАДЄКС» обґрунтовує начебто простроченням ТОВ «ТРАДЄКС» власних зобов'язань, можливо резюмувати про фактичну відсутність такого права вимоги.

Крім цього, ТОВ «ТРАДЄКС» в контексті наведеного стверджує, що слід також звернутися до принципу цивільного договірного права favor contractus. Відповідно до вказаного принципу, який широко застосовується Верховним Судом під час розгляду спорів, пов'язаних з договірними відносинами, означає тлумачення договору на користь дійсності, тобто, будь-які сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 713/1697/19, наведено наступні положення, що слід враховувати при вирішення даного зустрічного позову:

«Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741 /19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2.09/3085/20).

Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі № 753/8945119 (провадження № 61-8829сво21 /.».

У даному випадку, про виконуваність Контрактів свідчать наступне: строк дії Контрактів та Додаткових угод передбачає можливість виконання Контрактів в редакції Додаткових угод; Додаткові угоди до Контрактів передбачають можливість заміни грошового зобов'язання зобов'язанням по поставці товару (відповідні зміни до Контрактів вносяться у судовому порядку в рамках справи № 918/479/22). поведінка та дії ТОВ «ТРАДЄКС», які свідчать про намір та бажання останнього виконати Контракти.

При цьому, слід повторно підкреслити факт звернення самого ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" до ТОВ «ТРАДЄКС» з вимогою про поставку товару в рахунок погашення боргу.

Тобто, ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" самостійно виявляло бажання забезпечити виконання зобов'язань за Контрактами ТОВ «ТРАДЄКС» саме шляхом поставки товару, водночас, пізніше, вочевидь, відмовилося від власного рішення.

Поведінка ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", що проявляється у пропозиції поставити товар в рахунок погашення боргу, а пізніше, зверненні до суду із позовом про стягнення передплати, не відповідають принципу добросовісності та прямо суперечать доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

У той же час, дії ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" є недобросовісними та фактично є суперечливою поведінкою, позаяк: такі дії не враховують обставин, що склалися та не спрямовані на виконання Контрактів; поведінка ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" суперечить його попереднім заявам.

Наведене вище свідчить про те, що фактичні обставини справи та поведінка відповідача нівелюють наявність у останнього права вимоги за Контрактами у відповідних сумах до позивача.

Підсумовуючи вищенаведене, позивач за зустрічним позовом вважає за необхідне підкреслити та виокремити обставини, що дозволяють дійти висновку про відсутність у Відповідача права вимоги:

1) Строк дії Контрактів продовжено та визначено вказівкою на подію до повного виконання сторонами власних зобов'язань (детальніше у пункті 3.4.1.).

2) Строк виконання Позивачем зобов'язань за Контрактами продовжено до моменту припинення дії обставин непереборної сили, враховуючи положення Контрактів (детальніше у пункті 3.4.4.).

3) Строк виконання Позивачем зобов'язань за Контрактами також продовжено з огляду на прострочення кредитора - ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (детальніше у пункті 3.4.2.).

4) До Контрактів, за ініціативою Позивача, вносяться зміни у судовому порядку, направлені на забезпечення їх виконання (детальніше у пункті 3.3.).

5) Поведінка та дії ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" є суперечливими та не відповідають принципу добросовісності (детальніше у пункті 3.5.).

Враховуючи викладене, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати відсутнім право вимоги ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" до ТОВ «ТРАДЄКС» за Контрактом №24-01-18- DUХ від 24.01.2018 у розмірі 651 463,87 дол.США.; за Контрактом №19-06- 2018-РРВ від 19.06.2018 у розмірі 786 172,27 дол.США; за Контрактом №29-05-2019 від 29.05.2019 у розмірі 105 000,00 дол.США.; за Контрактом №03-07- 2019-ЕРВ від 03.07.2019 у розмірі 50 096,30 євро.

Правова позиція ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" викладена у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Оскільки ТОВ "ТРАДЕКС" не виконали умови Додаткових Угод у строк до 23.02.2022, відтак прощення боргу за Контрактами неможливе, підстави для припинення зобов'язання за Контрактами відсутні. ТОВ "ТРАДЕКС" зобов'язане сплатити на користь ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" суму коштів у розмірі 1 540 822 дол. США та 50 096,30 Євро, що є заборгованістю за Контрактами.

В даному випадку потрібно враховувати, що станом на 27.05.2022 року борг ТОВ "ТРАДЄКС" перед ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" становив:

- 50 000,00 євро по контракту №03.07.2019 ЕРВ;

- за контрактом №29-05-2019 становить 105000 доларів США:

- за контрактом №19-06-2018-DPB становить 786172.27 доларів США;

- за контрактом №24-01-18-DUX становить 651463,87 доларів США.

Саме тому, пропозиція змінити спосіб виконання зобов'язань в частині поставки товаруна суму 540000,00 доларів США від 27.05.2022 не могла бути прийнята ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", проте пізніше було направлено вимогу здійснити поставку товару на загальну суму боргу у розмірі 1542636,14 доларів США та 50096,30 євро.

ТОВ "ТРАДЄКС" вказану вимогу проігнорував, поставку товару на загальну суму боргу у розмірі 1542636,14 доларів США та 50096,30 євро відмовився здійснити.

Крім того, важливим є те, що до пропозиції від 27.05.2022 ТОВ "ТРАДЄКС" не долучило» , доказів можливості здійснення поставки товару.

Борг не погашений і на даний час,, а відтак відсутні підстави для припинення зобов'язань за даними додатковими угодами шляхом визнання відсутнім права вимоги за даними контрактами.

Також безпідставною є вказівка у зустрічній позовній заяві, на те, що в даному випадку слід застосувати ст. 617 ЦК України, так як дана норма Закону передбачає звільнення від відповідальності у випадку якщо доведено, що дія обставин непереборної сили мала прямий вплив на виконання зобов'язання.

Проте ст.617 ЦК України не є підставою для звільнення ТОВ "ТРАДЄКС" від обов'язку повернути борг.

Щодо твердження ТОВ "ТРАДЄКС" про той факт, що поведінка ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" суперечить попередиш заявам, то в даному випадку слід враховувати на той факт, що борг ТОВ "ТРАДЄКС" перед ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" становить 1542636,14 доларів США та 50096,30 євро.

На даний час ТОВ "ТРАДЄКС" відмовилось виконати вимогу щодо поставки товару Haj суму боргу, що становить 1542636,14 доларів США та 50096,30 євро, хоча у зустрічній позовній заяві вказує на той факт, що контракт діє до повного виконання зобов'язань стонами.

Наразі іншого способу захисту як звернутись з позовом до ТОВ "ТАДЄКС" про стягнення коштів в сумі 1542636,14 доларів США та 50096,30 євро - не існує.

Також у даному випадку потрібно враховувати той факт, що ТОВ "ТРАДЄКС" не розмежовує поняття:

строк дії контрактів, який вже є закінченим;

та існування обов'язку ТОВ "ТРАДЄКС" виконати своє зобов'язання в частині повернення, на користь ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" коштів в сумі 1542636,14 доларів 'СЩА та 50096,30 євpo, такий обов'язок буде існувати до повного виконання ТОВ "ТРАДЄКС" свого обов'язку - в даному випадку повернути кошти в сумі 1542636,14 доларів США та 50096,30 євро.

Також безпідставною є вказівка ТОВ "ТРАДЄКС" у зустрічному позові на розділ 8 контрактів, так як:

- строк дії контрактів був закінчений ще до введення в Україні воєнного стану,

- додаткову угоду до контракту №24-01- 18-DUX ТОВ "ТРАДЄКС" зобов'язувалось виконати до 23.02.2023, однак в частині повернення коштів у сумі 49000,00, доларів США до виконання зобов'язань такі не приступив, що свідчить про невиконання зобов'язання в цій частині, що мало місце ще до введення в Україні воєнного стану.

ТОВ "ТРАДЕКС" не повідомляло ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" у відповідності до розділу 8 додаткових угод про виникнення форс - мажорних обставин.

А відтак, наразі, має місце лише обов'язок ТОВ "ТРАДЄКС" повернути для ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" кошти в сумі 1542636,14 доларів СІЛА та 50096,30 євро.

Крім того, відповідного ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товару у встановлений строк. Покупець має право вимагати передання оплаченого товару.

ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" було направлено на користь ТОВ "ТРАДЄКС" вимогу від 04.11.2022 про погашення боргу в сумі 1542636,14 доларів США та 50000 євро шляхом поставки" товару,, проте ТОВ "ТРАДЄКС" таку вимогу не виконало, помилково вказуючи, що існує борг дише В; розмірі 540000,00 доларів США.

Станом на сьогоднішній день сторони не досягли згоди щодо:

- суми боргу, на який має бути здійснено поставку товару, така сума боргу становить 1542636,14 доларів СІЛА та 50096,30 євро;

- найменування товару, його кількості, характеристики та терміни передачі,

- а відтак зобов'язання щодо повернення коштів не можуть бути замінені зобов'язаннями в частині поставки товару;

- окрема угода у відповідності до п. 7 Додаткових угод не може бути укладена по причині спору між сторонами пов'язаними з істотними умовами поставки: ціна, найменування товару та терміну передачі товару .

Щодо способу захисту по зустрічному позову, відповідач за зустрічним позовом вказує, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (вигнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту. Обрання неналежного способу захисту є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Представник ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" просить суд в даному випадку суд врахувати правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц та правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 14.06.2021 у справі № 924/181/20 .

Правова позиція ТОВ "ТРАДЕКС" викладена у відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву.

Системний аналіз ст. ст. 11, 509, 530, 631 ЦК України дозволяє дійти висновку, що строк виконання зобов'язання може збігатися зі строком дії договору та може бути відмінним від нього.

Таким самим чином, шляхом укладення Додаткових угод від 13.09.2021 сторонами було продовжено строк дії Контрактів та визначено вказівкою на подію - повне виконання сторонами зобов'язань.

Обставиною, що завадила виконанню Контрактів у встановлений строк є введений НБУ мораторій на здійснення валютних розрахунків, введений у зв'язку з воєнним станом.

Таким чином, посилання ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" як на закінчення строку дії Контрактів так й строку виконання зобов'язань за ними е в повному обсязі спростованими.

ТОВ "ТРАДЄКС" також вказує на нерелевантність посилання на ч. 2 ст. 693 ЦК України. При цьому зазначає, що посилання на той факт, що ТОВ «ТРАДЄКС» начебто не виконало Вимогу від 04.11.2022, є цілком безпідставними, позаяк законних підстав (відповідної додаткової угоди до Контрактів) для поставки товару - не було, жодних дій, направлених на укладення такої угоди з боку ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не здійснено.

Спосіб захисту про визнання відсутнім права вимоги, хоча й прямо не передбачений ст. 16 ЦК України, однак є ефективним та відповідає змісту порушеного права позивача, що як наслідок, передбачає та гарантує захист такого права в судовому порядку.

Можливість, доцільність та ефективність такого способу захисту права як визнання відсутності права підтверджується правовими висновками, викладеними у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 по справі №916/1415/19.

При цьому, в контексті належності обраного TOB «ТРАДЄКС» способу захисту слід звернути увагу Суду, що саме та виключно у такий спосіб може бути усунена правова невизначеність стосовно наявності або відсутності права вимоги ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" до ТОВ «ТРАДЄКС».

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

24.01.2018 між ТОВ "ТРАДЄКС" (далі - продавець) та ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (далі - покупець) укладено контракт № 24-01-18-DUX, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти сільськогосподарську продукцію українського походження, а саме: пшеницю, кукурудзу, рапс, ячмінь, сою, льон, жито, горох (далі - товар).

19.06.2018 між ТОВ "ТРАДЄКС" (далі - продавець) та ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (далі - покупець) укладено контракт № 19-06-2018-DPB, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти сільськогосподарську продукцію українського походження, а саме: пшеницю, кукурудзу, рапс, ячмінь, сою, льон, жито, горох (далі - товар).

29.05.2019 між ТОВ "ТРАДЄКС" (далі - продавець) та ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (далі - покупець) укладено контракт № 29-05-2019, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти сільськогосподарську продукцію українського походження, а саме: пшеницю, кукурудзу, рапс, ячмінь, сою, льон, жито, горох (далі - товар).

03.07.2019 між ТОВ "ТРАДЄКС" (далі - продавець) та ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (далі - покупець) укладено контракт № 03-07-2019-ЕPB, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти сільськогосподарську продукцію українського походження, а саме: пшеницю, кукурудзу, рапс, ячмінь, сою, льон, жито, горох (далі - товар).

13.09.2021, у зв'язку із припиненням зацікавленості в подальших поставках товару, між ТОВ "ТРАДЄКС" та ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" до Контрактів від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB, від 29.05.2019 № 29-05-2019, від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB укладено додаткові угоди (далі - спірні Додаткові угоди, Додаткові угоди).

На момент укладення додаткових угод від 13.09.2021 сума передоплати за товар:

- за контрактом від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX складала 1 591 463,87 дол. США,

- за контрактом від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB - 789 172,27 дол. США;

- за контрактом від 29.05.2019 № 29-05-2019 - 105 000,00 дол. США;

- за контрактом від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB - 50 000,00 євро.

Вказаними Додатковими угодами від 13.09.2021 до Контрактів від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB, від 29.05.2019 № 29-05-2019, від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB врегульовано порядок повернення передплат, їх прощення, відповідальність за порушення зобов'язання, зокрема:

1. Додатковою угодою від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX врегульований порядок повернення передплати у розмірі 1 591 463,87 дол. США наступним чином:

- передоплата у розмірі 1 480 000,00 дол. США має бути повернута в строк до 23.02.2022 включно;

- продавець (ТОВ "ТРАДЄКС") звільняється від обов'язку повернути залишок передоплати у розмірі 111 463,87 доларів США, якщо сума 1 480 000,00 дол. США буде сплачена до 23.02.2022 включно, а у випадку несвоєчасної або неповної сплати вказаної суми, продавець (ТОВ "Традєкс") зобов'язаний повернути залишок передплати до 28.02.2022 включно.

2. Додатковою угодою від 13.09.2021 до Контракту від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB врегульований порядок повернення передоплати у розмірі 786 172,27 дол. США наступним чином:

- передоплата у розмірі 786 172,27 дол. США має бути повернуто в строк до 28.02.2022 включно;

- продавець (ТОВ "ТРАДЄКС") звільняється від обов'язку повернути суму передоплати, у випадку належного та повного виконання продавцем (ТОВ "ТРАДЄКС") до 23.02.2022 всіх зобов'язань за Контрактом від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX з врахуванням Додаткової угоди від 13.09.2021.

3. Додатковою угодою від 13.09.2021 до Контракту від 29.05.2019 № 29-05-2019 врегульований порядок повернення передоплати у розмірі 105 000,00 дол. США наступним чином:

- передоплата у розмірі 105 000,00 дол. США має бути повернуто в строк до 28.02.2022 включно;

- продавець (ТОВ "ТРАДЄКС") звільняється від обов'язку повернути суму передоплати у випадку належного та повного виконання продавцем (ТОВ "ТРАДЄКС") до 23.02.2022 всіх зобов'язань за Контрактом від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX з врахуванням Додаткової угоди від 13.09.2021.

4. Додатковою угодою від 13.09.2021 до Контракту від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB врегульований порядок повернення передоплати у розмірі 50 000,00 євро наступним чином:

- передоплата у розмірі 50 000,00 євро має бути повернуто в строк до 28.02.2022 включно;

Отже відповідно до умов пункту 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, ТОВ "ТРАДЄКС" має повернути передоплату у розмірі 1 480 000,00 дол. США в строк до 23.02.2022 року включно.

У випадку виконання даної умови ТОВ "ТРАДЄКС" з 28.02.2022 звільняється від обов'язку повернути наступні суми передоплати:

- за Контрактом від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX - в розмірі 111 463,87 доларів США;

- за Контрактом від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB - в розмірі 789 172,27 дол. США;

- за Контрактом від 29.05.2019 № 29-05-2019 - в розмірі 105 000,00 дол. США;

- за Контрактом від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB - в розмірі 50 000,00 євро.

У випадку, якщо умови п. 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX не будуть виконані до 23.02.2022 включно, ТОВ "ТРАДЄКС" зобов'язаний до 28.02.2022 включно повернути залишок неповерненої передоплати по Контрактам від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB, від 29.05.2019 № 29-05-2019, від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB.

Пунктом 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX передбачено, що повернення ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" передоплати у розмірі 1 480 000,00 доларів США має бути здійснено в строк до 23.02.2022 включно.

Також цим пунктом визначено наступне:

- повернення вказаної суми продавцем (ТОВ "ТРАДЄКС") може здійснюватися як одноразовим платежем, так і частинами, розмір яких продавець визначає самостійно;

- датою здійснення платежу продавцем (ТОВ "ТРАДЄКС") вважається дата списання грошових коштів з рахунку продавця на адресу покупця (ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ") у відповідному об'ємі.

Господарський суд, розглянувши клопотання ТОВ "ТРАДЄКС" про повернення без розгляду поданих адвокатом Корень О.М. нових доказів, встановив наступне.

Ухвалою від 22.06.2023 на вимогу ТОВ "ТРАДЄКС" та ОСОБА_1 зобов'язано ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надати суду для огляду у судовому засіданні 04.07.2023 оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви.

04.04.2023 від представника ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" адвоката Корень О.М. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: матеріали позовної заяви Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", в яких містяться контракти, додатки до них та переклади, як на українську, так і на естонську мову, прошиті, пронумеровані та перевірені приватним нотаріусом Рибак Ю.В. Дані документи досліджували судом у справі № 918/479/22, в якій згідно постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду було надано оцінку як контрактам, так і додатковим угодам в т.ч. перекладам. Сторонами у цій справі були в т.ч. ТОВ "ТРАДЄКС" та ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ". Окрім того, представником ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" адвокатом Корень О.М. долучено оригінали Контракту №24-01-18-DUХ від 24.01.2018; Контракту №19-06-2018-DРВ від 19.06.2018; Контракту №29-05-2019 від 29.05.2019; №03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019; Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту №24-01-18-DUХ від 24.01.2018; Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту №19-06-2018-DРВ від 19.06.2018; Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту №29-05-2019 від 29.05.2019; Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту №03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019; відповіді Наталії Лисак на питання у відзиві на позовну заяву; нотаріальне засвідчення від 15.05.2023; переклад напису нотаріуса на відповідях на питання.

ТОВ "ТРАДЄКС" вважає, що долучені представником ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" адвокатом Корень О.М. оригінали документів є новими доказами у справі, позаяк як в заяві ТОВ "ТРАДЄКС" так і в ухвалі суду від 22.06.2023 визначено обов'язок ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надати не будь-які оригінали документів на його власний розсуд, а конкретно ті оригінали документів, копії яких є додатками до позовної заяви. В той же час, як стверджує ТОВ "ТРАДЄКС", з боку адвоката Корень О.М. було подано документи, копії яких раніше не долучались до матеріалів справи та взагалі відсутні в матеріалах справи. При цьому клопотання адвоката Корень О.М. взагалі не містить жодних пояснень щодо розбіжностей й між долученими до позовної заяви копіями документів та документів, які подані адвокатом Корень О.М. за відповідним клопотанням від 04.07.2023. Більш того, адвокатом Корень О.М. не зазначено причин, з яких нею, всупереч ухвали від 22.06.2023 на стадії дослідження доказів подаються нові докази. В той же час твердження про розбіжність всіх поданих до клопотання від 04.07.2023 про долучення доказів документів із копіями документів, які долучені до позовної заяви є безумовним та не спростовним, що підтверджується звичайним візуальним оглядом різного місцезнаходження обов'язкових реквізитів документів - підпису та печатки сторін. Зокрема, окрім відмінностей між контрактами, подані із Клопотанням від 04.07.2023 Додаткові угоди від 13.09.2021 вчинені без печатки позивача, в той час, як копії Додаткових угод від 13.09.2021, які долучені до позовної заяви вчинені із печаткою Позивача. Окремо варто зауважити: візуальний огляд наданого адвокатом Корень О.М. Контракту №03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019 та Контракту №29-05-2019 від 29.05.2019 надає можливість обґрунтовано припустити, що дані контракти із підписом та печаткою з боку Відповідача є кольоровими роздруківками, а не оригіналами документів. Крім того, як вже зазначалось до позовної заяви позивачем долучено додатки, копії яких первинно засвідчені сторонньою особою, яка не є учасником даної справи - директором СГТОВ «ДУБЕНСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ». Зазначене повністю виключає можливість наявності у позивача оригіналу Контракту №03-07- 2019-ЕРВ від 03.07.2019 та Контракту №29-05-2019 від 29.05.2019 з абсолютно тотожним розміщенням підписів та печаток сторін, оскільки вказаний оригінал перебуває у СГТОВ «ДУБЕНСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ» і доказів їх передачі Позивачу, адвокатом КОРЕНЬ О.М. не надано. Також, із змісту Клопотання адвоката Корень О.М. від 04.07.2023 про долучення доказів вбачається долучення матеріалів позовної заяви СГТОВ «ДУБЕНСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ». Разом з цим, з невідомих підстав адвокат Корень О.М. зазначила, що дані документи є оригіналом, однак візуальний огляд таких документів безумовно та неспростовно свідчить, що всі без виключення документи, які охоплені назвою «матеріалів позовної заяви СГТОВ «ДУБЕНСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ.» є копіями. Також, абсолютно нерелевантними є посилання адвоката Корень О.М. до приватного нотаріуса Рибак Ю.В., оскільки: По-перше, даний нотаріус виключно засвідчив справжність підпису перекладача, і відповідно, жодних перевірок документів не вчиняв і не зобов'язаний вчинювати відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат» та глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 за №296/5. По-друге, даний нотаріус не засвідчував відповідність даних копій оригіналам. В будь-якому випадку, дані документи є копіями і не замінюють собою оригінал документів і тим більше не пояснюють причини відсутності у Позивача оригіналів документів, копії яких подані до позовної заяви. Отже, за результатом аналізу наданих адвокатом Корень О.М. документів, відповідно до клопотання від 04.07.2023 про долучення доказів, є обґрунтованим та неспростовним факт ухилення позивача від виконання ухвали від 22.06.2023 та ненадання оригіналів документів, копії яких долучені до позовної заяви. Більш того, відсутність обґрунтувань та пояснень в частини надання до суду нових доказів, документів, копії яких не долучались до матеріалів справи дають можливості дійти обґрунтованого припущення про свідомий намір позивача та його представника ввести суд та інших учасників справи в оману і підмінити належні оригінали іншими документами. По суті, відбувається намагання приховати факт відсутності оригіналів документів, копії яких подані із позовною заявою та вбачається намагання позивача підмінити реальні оригінали іншими новими документами, а у випадку із Контрактом №03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019 та Контрактом №29-05-2019 від 29.05.2019 взагалі підмінити оригінал документа його кольоровою роздруківкою. ТОВ "ТРАКДЄКС" вважає, що суд не може проігнорувати факт не виконання позивачем ухвали від 22.06.2023 та не надання оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви.

Судом встановлено, що копії документів, долучені ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" до позовної заяви (копії контрактів про поставки №24-01-18-DUX від 24.01.2018, №19-06-2018-DPB від 19.06.2018, №29-05-2019 від 29.05.2019, №03-07-2019 -ЕРВ від 03.07.2019 та додаткові угоди до них від 13.09.2021) підписані електронним цифровим підписом адвоката Корень О.М. При цьому на копіях, що долучені до позовної заяви містяться, серед іншого, печатки СГТОВ «ДУБЕНСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ.». Адвокат Корень О.М. зазначила, що дані копії були отримано після ознайомлення із матеріалами справи № 918/479/22 в підсистемі "Електронний суд".

Як вбачається, адвокат Корень О.М. до клопотання від 04.07.2023 долучила оригінали контрактів про поставки №24-01-18-DUX від 24.01.2018, №19-06-2018-DPB від 19.06.2018, №29-05-2019 від 29.05.2019, №03-07-2019 -ЕРВ від 03.07.2019 та додаткові угоди до них від 13.09.2021.

Із поданих документів вбачається, що копії Контрактів та додаткових угод до них, а також оригінали документів, що долучені адвокатом Корень О.М. є одними і тими ж ідентичними контрактами та додатковими угодами та співвідносяться між собою як оригінал та копія.

При цьому копії, які долучено до позовної заяви виготовлені не із тих екземплярів оригіналів, які долучено адвокатом Корень О.М., а із інших однакових за юридичною силою екземплярів контрактів та додаткових угод до них. Так, із п. 11.4. Контрактів про поставки №24-01-18-DUX від 24.01.2018, №19-06-2018-DPB від 19.06.2018, №29-05-2019 від 29.05.2019, №03-07-2019 -ЕРВ від 03.07.2019 вбачається, що дані контракти складені у двох екземплярах, кожен з яких російською та англійською мовами, однакової юридичної сили. Із п. 10 Додаткових угод від 13.09.2021 вбачається, що ці додаткові угоди викладені російською мовою в двох екземплярах, що мають рівну юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін.

Відтак вбачається, що існують по два екземпляри оригіналів контрактів та додаткових угод до них, підписані представниками та скріплені печатками обох сторін - "ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" та ТОВ "ТРАДЄКС".

Відповідно копії, які виготовлені із будь-якого із оригінальних примірників оригіналів Контрактів та додаткових угод до них є належними та відповідають оригіналу.

З огляду на викладене безпідставним є твердження "ТОВ "ТРАДЄКС" про те, що адвокатом Корень О.М. до матеріалів справи 04.07.2023 долучено якісь інші, нові, відмінні від копій контрактів про поставки №24-01-18-DUX від 24.01.2018, №19-06-2018-DPB від 19.06.2018, №29-05-2019 від 29.05.2019, №03-07-2019 -ЕРВ від 03.07.2019 та додаткових угод до них від 13.09.2021 оригінали контрактів та додаткових угод.

Окрім того, суд враховує положення ч. 11 ст. 80 ГПК України, яка передбачає, що разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

З огляду на те, що заява ТОВ "ТРАДЄКС" у якій адвокат Касаткін Д.М. просив суд зобов'язати ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" надати суду для огляду у судовому засіданні оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви надійшла до суду 29.05.2023, тобто після закриття підготовчого провадження у справі 23.05.2023, відповідно ТОВ "ТРАДЄКС" не може просити суд про повернення без розгляду поданих адвокатом Корень О.М. оригіналів доказів, які нею долучено 04.07.2023, та які є оригіналами копій документів, що долучені до позовної заяви.

Сумніви у тому, що копії будь-яких документів, що містяться в матеріалах справи є недостовірними чи підробленими, ТОВ "ТРАДЄКС" могло висловити до закінчення підготовчого провадження у справі. Просити виключити їх з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів - до закінчення підготовчого провадження.

В ухвалі від 23.05.2023 суд надав можливість учасникам справи подати суду до початку судового засідання з розгляду справи по суті свої заяви по суті спору у зв'язку із вступом у справу третьої особи та у зв'язку із прийняттям зустрічного позову і обмеженістю строку підготовчого провадження, - однак аж ніяк не для заяв з процесуальних питань, які повинні були бути подані суду до закінчення підготовчого засідання.

А відтак ТОВ "ТРАДЄКС" не скористався наданим йому правом на подання заяви з процесуальних питань в порядку ч. 11 ст. 80 ГПК України.

Окрім того суд виснує, що як на стадії підготовчого провадження, так і під час розгляду справи по суті ТОВ "ТРАДЄКС" визнавав факт укладення між ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" та ТОВ "ТРАДЄКС" контрактів про поставки №24-01-18-DUX від 24.01.2018, №19-06-2018-DPB від 19.06.2018, №29-05-2019 від 29.05.2019, №03-07-2019 -ЕРВ від 03.07.2019 та додаткових угод до них від 13.09.2021, визнавав умови які передбачені даними правочинами.

ТОВ "ТРАДЄКС" мав можливість надати суду для огляду чи долучити до матеріалів справи свої оригінали контрактів та додаткових угод до них у випадку, якщо вважав що копії які долучені адвокатом Корень О.М. до позовної заяви містять якісь інші умови та є інакшими від Контрактів та Додаткових угод, що укладені між ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" та ТОВ "ТРАДЄКС" - однак не зробив цього.

З огляду на викладене суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ "ТРАДЄКС" про повернення без розгляду поданих адвокатом Корень О. нових доказів (вх. № 5999/23 від 11.07.2023).

Окрім того, господарський суд, розглянувши доводи ТОВ "ТРАДЄКС" викладені у відзиві, які стосуються того, що позовна заява ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" оформлена з порушенням вимог ч. 3 ст. 162 ГПК України (не наведено перелік документів, що додаються до позовної заяви), виснує наступне.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява, серед іншого, повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Як встановлено судом, до первісної позовної заяви долучено перелік (опис) копій документів, які надаються до Господарського суду Рівненської області з додатками до позовної заяви ТОВ 2ЕВЕРВЕЛЛЕ" про розірвання додаткових угод та контрактів про поставки і стягнення безпідставно отриманих коштів (том 1, а.с. 9).

Відповідно, доводи ТОВ "ТРАДЄКС" у вказаній частині є такими, що спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що 22.02.2022 з рахунку ТОВ "ТРАДЄКС" на користь ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" було перераховано 940 000,00 доларів США, що підтверджується копією платіжного доручення в іноземній валюті № 4 від 22.02.2022 з відміткою банківської установи.

23.02.2022 з рахунку ТОВ "Традєкс" на користь ТОВ "Евєрвєллє" було списано 491 000,00 доларів США, що підтверджується копією платіжного доручення в іноземній валюті № 7 від 23.02.2022 з відміткою банківської установи.

Кошти в розмірі 491 000,00 доларів США, які були списані 23.02.2022 з рахунку ТОВ "ТРАДЄКС" не надійшли ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", а були повернуті ТОВ "ТРАДЄКС".

Як вбачається із відповіді Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" № 05650180/23316-22 від 28.06.2022, яка надана на адвокатський запит адвоката Касаткіна Д.М. щодо надання інформації, Банк повідомив, що списання коштів з рахунку клієнта ТОВ "ТРАДЄКС" на підставі платіжного доручення було здійснено Банком о 17 год. 58 хв. 23 лютого 2022 року з метою подальшого перерахування коштів з датою валютування 24.02.2022. 24.02.2022 Правлінням НБУ було прийнято постанову «Про роботу банківської системи в період воєнного стану» №18 (далі - Постанова №18). Даною Постановою №18 було встановлено ряд обмежень при здійснені валютних операцій. Зокрема, п. 14 Постанови № 18 (у редакції станом на 24.02.2022) встановлював, що уповноваженим установам забороняється здійснювати за дорученням клієнтів транскордонні перекази валютних цінностей з України, крім виключного переліку випадків. Оплата по поданому Клієнтом платіжному дорученню не підпадала під вказаний перелік виключень, встановлених п.14 Постанови №18. У зв'язку з цим вказана валютна операція завершена не була, кошти в розмірі 491000,00 доларів США були 01.03.2022 повернуті па поточний рахунок и А153223130000026009000038832 Клієнта о 20 год. 15 хв. на підставі меморіального ордеру №37130 з призначенням платежу «Корегування Повернення згідно з постановою НБУ №18 від 24.02.2022». Окрім того, враховуючи, що воєнний стан на підставі Указу та Закону був запроваджений з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по всій території України, Банк не мав можливості завчасно попередити Клієнта про неможливість здійснення/проведення платежу з датою валютування 24.02.2022.

Відтак судом встановлено, що 01.03.2022 кошти в розмірі 491 000,00 доларів США, які були списані 23.02.2022 з рахунку ТОВ "ТРАДЄКС" не надійшли ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", а були повернуті ТОВ "ТРАДЄЕКС" з огляду на мораторій на здійснення валютних платежів згідно з постановою Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", який введено у зв'язку із повномасштабною війною, яку 24.02.2022 розв'язала російська федерація проти України.

У матеріалах справи відсутні докази списання/перерахування решти 49 000 доларів США (1 480 000,00 доларів США - 491 000,00 доларів США - 491 000,00 доларів США) до 23.02.2022 у відповідності до пункту 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX.

ТОВ "ТРАДЄКС" посилається на ч. 1 ст. 617 ЦК України та доводить, що у будь-якому випадку, враховуючи наявність обставин непереборної сили, які завадили ТОВ "ТРАДЄКС" виконати зобов'язання за Контрактами у повному обсязі, строк виконання таких зобов'язань продовжено.

При цьому ТОВ "ТРАДЄКС" доводить, що для нього настали обставини непереборної сили, пов'язані із введенням воєнного стану та наявністю мораторію на здійснення валютних платежів згідно з постановою Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану".

Судом встановлено що у п. 5 Додаткових угод сторони узгодили між собою, що з моменту підписання Додаткових угод, всі інші умови Контрактів, не врегульовані цими угодами, втрачають свою юридичну силу, за винятком розділів 8 "Форс-мажорні обставини і 10 "Врегулювання спорів у судовому порядку", а також п. 11.2-117 розділу "Додаткові умови" та розділу 12 "Місцезнаходження і банківські реквізити сторін" згідно з контрактами, що зберігають свою силу і надалі.

У розділі 8 Контрактів (зміст тотожний для всіх угод) міститься положення, відповідно до якого, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань по цих контрактах, якщо воно є наслідком обставин непереборної сили, а саме: військових дій, пожеж, повеней, землетрусів, інших дій, громадських безладів, блокади, ембарго, введення надзвичайного стану, обмеження експорту та/або імпорту, прийняття нормативних актів або інших дій органів державної влади та управління, або інших обставин надзвичайного характеру, які сторони не могли ні передбачати, ні запобігти розумними заходами, і якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цих Контрактів. В такому випадку термін дії виконання зобов'язань за Контрактами відповідно відкладається на період дії обставин непереборної сили і їх наслідків.

Відповідно до п. 8.2. Контрактів (зміст тотожний для всіх угод) сторона, яка знаходиться під дією форс-мажорних обставин повинна повідомити іншу сторону про це протягом 3-х робочих днів з моменту виникнення таких обставин. Якщо термін дії форс-мажорних обставин продовжуватиметься більше 30 днів поспіль, то кожній із сторін буде надано право розірвати цей Контракт, повідомивши іншу сторону за 10 робочих днів. В цьому випадку сторони здійснюють реституції.

Згідно з п. 8.3. Контрактів достатнім доказом існування та тривалості обставин непереборної сили є надання свідоцтва, виданого Торгово-промислової палатою відповідної країни, або офіційних текстів законодавчих актів, що набрали чинності. В будь-якому випадку сторона, що знаходиться під дією форс-мажорних обставин повинна надати достатні докази прийняття нею під час дії форс-мажорних обставин всіх можливих заходів для виконання своїх контрактних зобов'язань.

24.02.2022 року Президент України Володимир Зеленський, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", підписав Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Згідно з указом, воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України 07.02.2023 року № 2915-IX, на часткову зміну ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року N 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року N 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року N 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року N 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року N 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року N 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року N 2500-IX, та Указом від 7 листопада 2022 року N 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року N 2738-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Тобто воєнний ста в Україні діє до 18 серпня 2023 року.

24.02.2022 Правлінням НБУ було прийнято постанову «Про роботу банківської системи в період воєнного стану» №18 (далі - Постанова №18). Даною Постановою №18 було встановлено ряд обмежень при здійснені валютних операцій. Зокрема, п. 14 Постанови №18 (у редакції станом на 24.02.2022) встановлював, що уповноваженим установам забороняється здійснювати за дорученням клієнтів транскордонні перекази валютних цінностей з України, крім виключного переліку випадків.

Листом-роз'ясненням Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 ТПП України на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 року № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а на сайті ТПП України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист.

У загальному офіційному листі ТПП України від 28.02.2022 зазначено, що його видано на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та Статуту ТПП України.

Проте, в ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" нічого не повідомлено про офіційні листи ТПП України та їх правовий статус, а статут ТПП України у вільному доступі відсутній.

Загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 не містить (та і не може містити) ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов'язання.

Таким чином, використання загального офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання через військову агресію російської федерації проти України повинен супроводжуватися іншими доказами на підтвердження неможливості виконати зобов'язання в строк та належним чином.

Дійсно, за загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ч. 1 ст. 617 ЦК України).

Тобто, можна звільнити від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому.

Водночас в будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи.

Верховний суд у постанові від 25.01.2022 № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. При цьому, той факт, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що їх наявність може бути засвідчена відповідним компетентним органом.

Аналогічного висновку дійшов ВС й у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.

Отже, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

Обставини непереборної сили повинні бути підтверджені документально (Постанова ВС від 15.02.2022 у справі № 910/4532/21). Такими доказами можуть бути, зокрема, сертифікат ТПП України. При цьому, щоб засвідчити форс-мажорні обставини, особі необхідно звернутися до ТПП, а для того, щоб отримати сертифікат про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв'язок між зобов'язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов'язання.

Відповідно до регламенту Торгово-промислової палати України, остання засвідчує форс-мажорні обставини з усіх питань договірних відносин. Регіональні ТПП можуть засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком зобов'язань за зовнішньоторговельними угодами і міжнародними договорами України, зовнішньоекономічними угодами, а також угодами між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою, тощо), дата його укладення, зобов'язання, що за них настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 регламенту).

За умовами п. 6.2. регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов'язань/обов'язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви подається окремий комплект документів, зокрема копія договору (контракту, угоди) з відповідними додатками, специфікаціями та інші документи, що підтверджують обсяг і термін настання виконання зобов'язання.

Як вбачається з листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 форс-мажорною обставиною в Україні визнано військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення 24.02.2022 воєнного стану в нашій державі. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 і до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

28.02.2022 ТПП України видала лист-підтвердження про настання форс-мажорних обставин, утім, такий лист не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов'язання для всіх без виключення суб'єктів господарювання. І навіть в самому листі є застереження про те, що обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов'язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов'язань, як помилково вказує позивач.

Тобто головним є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Щоб засвідчити форс-мажорні обставини необхідно звернутися до Торгово-промислової палати, а для того, щоб отримати сертифікат про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв'язок між зобов'язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов'язання.

З огляду на викладене суд констатує, що введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 та прийняття постанови «Про роботу банківської системи в період воєнного стану» № 18, якою встановлено ряд обмежень при здійснені валютних операцій, - не свідчить про автоматичне підтвердження настання форс-мажорних обставин для ТОВ "ТРАДЄКС". Означені обставини та дія для ТОВ "ТРАДЄКС" обставин непереборної сили доводиться у відповідності до вимог закону.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "ТРАДЄКС" 23.06.2023 долучено до матеріалів справи сертифікати Рівненської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, а саме:

- сертифікат № 5600-23-2518 від 30.05.2023, який засвідчує, що для ТОВ "ТРАДЄКС" настали форс-мажорні обставини через широкомасштабну збройну агресію російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні та заборони Національним Банком України здійснення валютних розрахунків, кошти в розмірі 491 000 дол. США та залишок 49 000 дол. США не були перераховані для OU "EVERVELLE" в установлені Додатковою угодою від 13.09.2021 до Контракту № 24-01-18-DUX терміни (у термін до 28.02.2022). Період дії форс-мажорних обставин - дата настання 24.02.2022, дата закінчення - тривають на 30.05.2023.

- сертифікат № 5600-23-2577 від 30.05.2023, який засвідчує, що для ТОВ "ТРАДЄКС" настали форс-мажорні обставини через широкомасштабну збройну агресію російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні та заборони Національним Банком України здійснення валютних розрахунків, кошти в розмірі 786 172, 27 дол. США не були перераховані для OU "EVERVELLE" в установлені Додатковою угодою від 13.09.2021 до Контракту № 19-06-2018-DPB терміни (у термін до 28.02.2022). Період дії форс-мажорних обставин - дата настання 24.02.2022, дата закінчення - тривають на 30.05.2023.

- сертифікат № 5600-23-2597 від 31.05.2023, який засвідчує, що для ТОВ "ТРАДЄКС" настали форс-мажорні обставини через широкомасштабну збройну агресію російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні та заборони Національним Банком України здійснення валютних розрахунків, кошти в розмірі105 000 дол. США не були перераховані для OU "EVERVELLE" в установлені Додатковою угодою від 13.09.2021 до Контракту № 29-05-2019 терміни (у термін до 28.02.2022). Період дії форс-мажорних обставин - дата настання 24.02.2022, дата закінчення - тривають на 31.05.2023.

- сертифікат № 5600-23-2598 від 31.05.2023, який засвідчує, що для ТОВ "ТРАДЄКС" настали форс-мажорні обставини через широкомасштабну збройну агресію російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні та заборони Національним Банком України здійснення валютних розрахунків, кошти в розмірі 50 000 Євро не були перераховані для OU "EVERVELLE" в установлені Додатковою угодою від 13.09.2021 до Контракту № 03-07-20149-ЕРВ терміни (у термін до 28.02.2022). Період дії форс-мажорних обставин - дата настання 24.02.2022, дата закінчення - тривають на 31.05.2023.

Господарський суд, дослідивши означені сертифікати ТПП, встановив, що такі отримані ТОВ "ТРАДЄКС" 30.05.2023 та 31.05.2023 відповідно.

Водночас із Контрактів вбачається, що ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" та ТОВ "ТРАДЄКС" узгодили між собою, що у випадку настання форс-мажорних обставин для кожної із сторін, сторона що опинилася під їх дією зобов'язана повідомити іншу протягом 3-х робочих днів з моменту виникнення таких обставин.

Господарський суд, дослідивши означені сертифікати ТПП, встановив, що такі отримані ТОВ "ТРАДЄКС" 30.05.2023 та 31.05.2023. Суд вважає, що оскільки ТОВ "ТРАДЄКС" не повідомив ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" про настання форс-мажорних обставин із наданням відповідного сертифікату ТПП протягом 3-х робочих днів з 24.02.2022 - тобто до 01.03.2023 включно, - відповідно ТОВ "ТРАДЄКС" (невиконуюча сторона за Додатковими угодами) втратило можливість посилатись на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання цією стороною своїх зобов'язань за Додатковими угодами від 13.09.2021 у термін до 23.02.2022, які передбачені п. 3 Додаткових угод.

Окрім того, суд виснує, що безпідставним є твердження ТОВ "ТРАДЄКС" про продовження дії Додаткових угод в частині строку виконання зобов'язання ТОВ "ТРАДЄКС".

Як встановлено судом, що в матеріалах справи відсутні докази списання/перерахування решти 49 000 доларів США (1 480 000,00 доларів США - 491 000,00 доларів США - 491 000,00 доларів США) до 23.02.2022 у відповідності до п. 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX.

Суд констатує, що ТОВ "ТРАДЄКС" 23.02.2023 (яке було останнім днем для виконання зобов'язань за п. 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX) не здійснив перерахування для ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" решти - 49 000 доларів США.

Вірогідно, ТОВ "ТРАДЄКС" не зміг би зробити дане перерахування 49 000 доларів США 24.02.2022 (в силу наявності мораторію встановленого Постановою Національного банку України № 18), однак обов'язок перерахування повної суми 1 480 000,00 доларів США задля можливості вступу у дію положень Додаткових угод щодо звільнення від зобов'язання повернути ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" суми передоплат за Контрактами - був визначений до 23.02.2023 включно.

Оскільки ТОВ "ТРАДЄКС" не надали суду доказів перерахування до 23.02.2023 повної суми 1 480 000,00 доларів США (з яких 49 000 доларів США взагалі не перераховано для ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" до 23.02.2023 включно), відтак ТОВ "ТРАДЄКС" вважається таким, що не виконав зобов'язання передбачене п. 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX).

Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що ТОВ "ТРАДЄКС" не вчинили жодних дій, які свідчать про намагання перерахування ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" решти 49 000 доларів США на виконання у повному обсязі п. 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX).

Свобода договору є одним з основоположних принципів сучасного цивільного права. У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи із принципу свободи договору, ТОВ "ТРАДЄКС" знав і свідомо погодився на умови, які його зобов'язували у строк до 23.02.2023 включно перерахувати для ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" 1 480 000,00 доларів США на підставі п. 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX.

ТОВ "ТРАДЄКС" знав і усвідомлював, що у випадку перерахування повної суми 1 480 000,00 доларів США до 23.02.2022 для ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", ТОВ ТРАДЄКС" буде звільнений від зобов'язання із повернення сум попередньої оплати за Контрактами про поставки №24-01-18-DUX від 24.01.2018, №19-06-2018-DPB від 19.06.2018, №29-05-2019 від 29.05.2019, №03-07-2019 -ЕРВ від 03.07.2019.

Однак, ТОВ "ТРАДЄКС" не перерахував усю повну суму 1 480 000,00 доларів США до 23.02.2022 (з яких 49 000 доларів США взагалі не перераховано для ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ").

Можливість перерахунку означеної суми 1 480 000,00 доларів США була в ТОВ "ТРАДЄЕКС" із 13.09.2021 до 23.02.2022 включно.

У зв'язку із тим, що ТОВ "ТРАДЄКС" не виконав п. 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, суд констатує, що ТОВ "ТРАДЄКС" порушив зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

З огляду на наведене за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому ст. 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 р. у справі № 916/1684/18.

Як зазначає ТОВ "ТРАДЄКС" та ОСОБА_1 у своїх заявах по суті спору, розірвання Додаткових угод в односторонньому порядку не передбачено.

Як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не проводило одностороннього розірвання Додаткових угод в позасудовому порядку, та не обґрунтовує позовні вимоги правом на одностороннє розірвання.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що ТОВ "ТРАДЄКС" істотно порушив Додаткові угоди, що є підставою для їх розірвання.

Доводи та заперечення ТОВ "ТРАДЄКС" та ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, чинне законодавство України пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю всіх чотирьох умов, визначених у ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин. Існування одночасно умов, що відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України є необхідними для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання договору, вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.

Водночас суд констатує, що підставою позову не є розірвання Додаткових угод у зв'язку із істотною зміною обставин в порядку ст. 652 ЦК України.

Як вбачається, позивач за первісним позовом вказує як на підставу розірвання Додаткових угод саме істотне порушення ТОВ "ТРАДЄКС" своїх зобов'язань за додатковими угодами, що є кардинально відмінним від підстав ч. 2 ст. 652 ЦК України, які прагне застосувати відповідач за первісним позовом та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої ст. 651 ЦК України.

Як встановлено судом, ТОВ "Традєкс" за контрактами №24-01-18-DUX від 24.01.2018, №19-06-2018-DPB від 19.06.2018, зобов'язане було поставити товар у строк до 31.12.2019.

ТОВ "Традєкс" за контрактами №29-05-2019 від 29.05.2019 та №03-07-2019 -ЕРВ від 03.07.2019 зобов'язане було поставити товар у строк до 31.12.2020.

Після закінчення строку дії договорів за Контрактами була наявна передплата, зокрема:

- за Контрактом №24-01-18 у розмірі 1 591 463,87 дол.США;

- за Контрактом №19-06-2018 у розмірі 786 172,27 дол.США;

- за Контрактом №29-05-2019 у розмірі 105 000,00 дол.США;

- за Контрактом №03-07-2019 у розмірі 50 000,00 євро.

ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" в позовній заяві вказує, що строк який був закінчений 31.12.2019 та 31.12.2020 не може бути продовжений на новий строк. Суд не погоджується із наведеним аргументуванням позивача за первісним позовом та вказує, що строк або термін виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Так, згідно із ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 вказала на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке залишилося невиконаним.

У зв'язку із тим, що зобов'язання за контрактами про поставки №24-01-18-DUX від 24.01.2018, №19-06-2018-DPB від 19.06.2018, №29-05-2019 від 29.05.2019, №03-07-2019 -ЕРВ від 03.07.2019 залишилися не виконаними, за даними контрактами існували переплати, 13.09.2021 між TOB «ТРАДЄКС» та ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" у зв'язку із припиненням зацікавленості в подальших поставках товару, до Контрактів були укладені Додаткові угоди від 13.09.2021.

Водночас суд вважає доведеною правову позицію ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" про те, що сторона покупця (ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ") істотно була позбавлена того, на що очікувала, коли укладала Додаткові угоди від 13.09.2021.

Вказаними додатковими угодами від 13.09.2021 до Контрактів від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB, від 29.05.2019 № 29-05-2019, від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB врегульовано порядок повернення передплат, їх прощення, відповідальність за порушення зобов'язання.

Так, як вбачається із Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX було врегульовано порядок повернення передплати у розмірі 1 591 463,87 дол. США наступним чином: передоплата у розмірі 1 480 000,00 дол. США має бути повернута в строк до 23.02.2022 включно; продавець (ТОВ "Традєкс") звільняється від обов'язку повернути залишок передоплати у розмірі 111 463,87 доларів США, якщо сума 1 480 000,00 дол. США буде сплачена до 23.02.2022 включно, а у випадку несвоєчасної або неповної сплати вказаної суми, продавець (ТОВ "Традєкс") зобов'язаний повернути залишок передплати до 28.02.2022 включно.

Додатковою угодою від 13.09.2021 до Контракту від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB врегульований порядок повернення передоплати у розмірі 786 172,27 дол. США наступним чином: передоплата у розмірі 786 172,27 дол. США має бути повернуто в строк до 28.02.2022 включно; продавець (ТОВ "Традєкс") звільняється від обов'язку повернути суму передоплати, у випадку належного та повного виконання продавцем (ТОВ "Традєкс") до 23.02.2022 всіх зобов'язань за Контрактом від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX з врахуванням Додаткової угоди від 13.09.2021.

Додатковою угодою від 13.09.2021 до Контракту від 29.05.2019 № 29-05-2019 врегульований порядок повернення передоплати у розмірі 105 000,00 дол. США наступним чином передоплата у розмірі 105 000,00 дол. США має бути повернуто в строк до 28.02.2022 включно; продавець (ТОВ "Традєкс") звільняється від обов'язку повернути суму передоплати у випадку належного та повного виконання продавцем (ТОВ "Традєкс") до 23.02.2022 всіх зобов'язань за Контрактом від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX з врахуванням Додаткової угоди від 13.09.2021.

Додатковою угодою від 13.09.2021 до Контракту від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB врегульований порядок повернення передоплати у розмірі 50 000,00 євро наступним чином: передоплата у розмірі 50 000,00 євро має бути повернуто в строк до 28.02.2022 включно; продавець (ТОВ "Традєкс") звільняється від обов'язку повернути суму передоплати у випадку належного та повного виконання продавцем (ТОВ "Традєкс") до 23.02.2022 всіх зобов'язань за Контрактом від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX з врахуванням Додаткової угоди від 13.09.2021.

Отже відповідно до умов пункту 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, ТОВ "ТРАДЄКС" мав повернути передоплату у розмірі 1 480 000,00 дол. США в строк до 23.02.2022 року включно.

У випадку, якщо умови пункту 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX не будуть виконані до 23.02.2022 включно, ТОВ "Традєкс" зобов'язаний до 28.02.2022 включно повернути залишок неповерненої передоплати по Контрактам від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB, від 29.05.2019 № 29-05-2019, від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB.

Із викладеного вбачається, що ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", укладаючи Додаткові угоди очікувало, що ТОВ "ТРАДЄКС" до 23.02.2022 здійснить перерахування на рахунок ТОВ "ТО "ЕВЕРВЕЛЛЕ" 1 480 000,00 доларів США, а у випадку нездійснення такого перерахування до 23.02.2022 - очікував, що ТОВ "ТРАДЄКС" поверне залишок неповерненої передоплати по Контрактам від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB, від 29.05.2019 № 29-05-2019, від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB.

У зв'язку із тим, що до 23.02.2022 ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не було отримано на свій рахунок усієї повної суми 1 480 000,00 доларів США, а отримало лише 940 000 дол. США, - відповідно ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" очікувало, що ТОВ "ТРАДЄКС" до 28.02.2022 поверне на рахунок ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" залишок неповерненої передоплати по Контрактам.

Так, пунктом 3 Додаткових угод від 13.09.2021 до Контрактів від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB, від 29.05.2019 № 29-05-2019, від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB визначено, що у випадку несвоєчасної або неповної сплати у розмірі 1 480 000,00 доларів США, продавець (ТОВ "ТРАДЕКС") зобов'язаний сплатити покупцю (ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ"):

- залишок передплати у розмірі 111 463,87 дол. США до 28.02.2022 включно;

- суму передплати у розмірі 786 172,27 дол. США до 28.02.2022 включно;

- суму передплати у розмірі 105 000,00 дол. США до 28.02.2022 включно;

- суму передплати у розмірі 50 000,00 євро до 28.02.2022 включно.

Однак, правомірні очікування ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не отримали позитивного результату, а ТОВ "ТРАДЄКС" не повернув ані до 23.02.2022 залишок 540 000 дол. США, ані до 28.02.2022 залишок неповерненої передплати по Контрактам від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB, від 29.05.2019 № 29-05-2019, від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB.

Із огляду на викладене, суд вбачає підстави для розірвання Додаткових угод від 13.9.2021 у зв'язку із істотним порушенням ТОВ "ТРАДЄКС" (продавцем) їх умов.

Суд виснує, що у зв'язку із тим, що Додаткові угоди від 13.09.2021 розірвано, зобов'язання із поставки товару, які обумовлені Контрактами, стають чинними.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладених правочинів (Контрактів), які за своєю правовою природою є договорами поставки.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, свої зобов'язання щодо поставки товарів за Контрактами ТОВ «ТРАДЄКС» не виконало.

На момент укладення додаткових угод від 13.09.2021 сума передоплати за товар за контрактами складала: 2 485 636,14 дол. США та 50 000 Євро, а саме: від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX складала 1 591 463,87 дол. США, за контрактом від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB - 789 172,27 дол. США, від 29.05.2019 № 29-05-2019 - 105 000,00 дол. США, від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB - 50 000,00 євро.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідачем за первісним позовом у справі не проведено поставку товару у строк, встановлений Контрактами, ТОВ «ТРАДЄКС» вважається таким, що прострочив виконання Контрактів.

Згідно з положеннями ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Законодавець зазначає, що вимога про "повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні" означає, що у разі припинення зобов'язання через неможливість його виконання, яке виникло внаслідок обставин, за які жодна із сторін не відповідає, або у зв'язку із добровільною відмовою від зобов'язання обох сторін, сторона, що виконала своє зобов'язання повністю або частково, має право вимагати повернення виконаного.

Отже, зобов'язання щодо повернення вказаних грошових коштів за правовою природою є таким, що виникло у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, тобто є окремим від зобов'язань, які виникли з Договору.

Відповідно аргументи ТОВ «ТРАДЄКС» про неможливість застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України у зв'язку із тим, що вони виникли із договорів, є безпідставними.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, і набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зокрема, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України). Тобто зобов'язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Враховуючи, що належних доказів виконання ТОВ «ТНРАДЄКС» зобов'язань за Контрактами у строк встановлений Контрактами, суду не надано, суд дійшов висновку про правомірність доводів ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» про стягнення з ТОВ «ТРАТЄКС» попередньої оплати за Контрактами від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB від 29.05.2019 № 29-05-2019 у розмірі 1545636, 14 дол. США (як різниця між сумою переплати 2 485 636,14 дол. США та оплатою ТОВ «ТРАДЄКС» 22.02.2022 у розмірі 940 000,00 дол. США) та 50 000, 00 Євро за Контрактом від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB.

Водночас суд відмовляє у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 69,30 Євро, оскільки, як вбачається, означена сума переплати була здійснена ТОВ "ЕВЕРВЕЕЛЕ" на виконання договірних правовідносин, що виникли на підставі іншого Контракту, аніж 03-07-2019- ЕРВ від 03.07.2019, а саме - Контракту № 01-07-2014 від 01.07.2014.

Так, як вбачається із Акту звірки взаємних розрахунків станом на 18.01.2022 між ТОВ "ТРАДЄКС" і ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" та Сертифікату Торгово-промислової палати № 5600-23-2630 від 01.06.2023, виданого для ТОВ "ТРАДЄКС", - сума коштів у розмірі 096, 30 Євро є переплатою ТОВ "ЕВЕРВЕЕЛЕ" за Контрактом № 01-07-2014 від 01.07.2014. Правовідносини за Контрактом № 01-07-2014 від 01.07.2014 та Додатковою угодою до нього від 13.09.2021 не є предметом спору у справі № 918/201/23, а відтак позовна вимога про стягнення 096, 30 Євро є безпідставною. Тому суд відмовляє у її задоволенні.

Що стосується обґрунтувань ТОВ «ТРАДЄКС» про те, що іншого способу, аніж заміна грошового зобов'язання при існуючих обставинах не існує, суд зазначає наступне.

ТОВ "ТРАДЄКС" у пропозиції від 27.05.2023 запропонувало для ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" повернути залишок боргу у розмірі 540 000,00 дол. США (491 000 дол. США +49 000 дол. США) у спосіб - поставка товару. ТОВ "ТРАДЄКС" направило для ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" проекти додаткових угод від 27.05.2022 про заміну грошового зобов'язання за додатковими угодами на зобов'язання з поставки товару на суму 540 000,00 дол. США.

Водночас пропозиція змінити спосіб виконання зобов'язань за Додатковими угодами на поставки товару на суму 540 000,00 доларів США від 27.05.2022 не могла бути прийнята ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", адже враховуючи умови Додаткових угод до Контрактів від 13.09.2021, у зв'язку із тим що ТОВ «ТРАДЄКС» не перераховано у повному обсязі кошти на виконання додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX (а саме 1 480 000,00 дол. США до 23.02.2022), а перерахувало лише їх частину 940 000 дол. США - ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» обґрунтовано очікував про повернення усієї суми переплати за Контрактами (тобто 1540 822,55 дол. США та 50 000,00 Євро), які передбачено додатковими угодами, а тому не прийняв пропозицію ТОВ "ТРАДЄКС" про укладення Додаткових угод про заміну зобов'язання.

З огляду на позицію ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ", для ТОВ «ТРАДЄКС» було направлено вимогу від 04.11.2022 здійснити поставку товару на загальну суму боргу у розмірі 1 542 636,14 доларів США та 50000,00 євро.

Водночас як вбачається із листа-відповіді ТОВ «ТРАДЄКС» від 25.11.2022, - поставку товару на загальну суму боргу у розмірі 1 542 636,14 доларів США та 50 000,00 євро відмовився здійснити, оскільки вважав що сума його боргу складає 540 000 дол. США.

Крім того, як вбачається, ТОВ "ТРАДЄКС" до своїх пропозицій щодо заміни зобов'язання із грошового на поставку товару - жодного разу не долучено доказів можливості здійснення поставки товару.

Відтак у ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" обґрунтовано існували сумніви щодо можливості ТОВ "ТРАДЄКС" виконати зобов'язання із поставки товару за Контрактами, а тому ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" не прийняло рішення про внесення змін до Додаткових угод від 13.09.2021 про заміну зобов'язання.

Окрім іншого, суд констатує, що ТОВ «ТРАДЄКС» не ініціювало позову до суду про укладення будь-яких додаткових угод щодо заміни грошового зобов'язання за додатковими угодами від 13.09.20211 на зобов'язання з поставки товару чи будь-які інші.

Такий позов у справі № 918/479/22 ініціювало Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", а не ТОВ "ТРАДЄКС".

При цьому рішення у справі № 918/479/22 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Евєрвєллє", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів-1 та -2 про внесення змін до договорів було скасовано постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023. Ухвалено нове рішення. В позові відмовлено.

Окрім того, як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/111888164 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №18/479/22 Відмовлено у задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" про зупинення дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №918/479/22 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Із огляду на викладене вбачається, що у задоволенні позову про внесення змін до договорів (Додаткових угод від 13.09.2021 до Контрактів) у справі № 918/479/22 відмовлено. Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 918/479/22 набрала законної сили 26.04.2023.

Таким чином, посилання ТОВ «ТРАДЄКС» на те, що ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» не вчинило жодних дій із укладення додаткової угоди по заміні зобов'язання із грошового на поставку товару є таким, що суперечить принципу свободи договору. ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» має право розпоряджатися своїми права на власний розсуд. Відтак ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ», бажаючи отримати вкладене ним на виконання Контрактів від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB від 29.05.2019 № 29-05-2019 у розмірі 1 545 636, 14 дол. США (як різницю між сумою переплати 2 485 636,14 дол. США та оплатою ТОВ «ТРАДЄКС» 22.02.2022 у розмірі 940 000,00 дол. США) та 50 000, 00 Євро за Контрактом від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB, - ініціювало даний позов і жодним чином не було зобов'язане ініціювати питання щодо заміни грошового зобов'язання за Додатковими угодами від 13.09.2021 на зобов'язання з поставки товару.

Відповідно до п. 7 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, сторони досягли згоди, що окремою угодою, укладеною між ними, зобов'язання поверненню суми передоплати на умовах цієї Додаткової угоди може бути замінене зобов'язанням по поставці товару на вказану в цій додатковій угоді суму або на суму, яка підлягає оплаті. Найменування товару, його кількість, характеристики і терміни передачі товару в такому випадку підлягають узгодженню сторонами в окремій письмовій угоді.

Із огляду на викладене вбачається, що обов'язку ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» змінювати умови даної додаткової угоди або інших додаткових угод не було. Це є правом сторони покупця, а не обов'язком. Відтак твердження, що ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ» доводить ТОВ «ТРАДЄКС» до банкрутства, не вчиняючи жодних дій із укладення додаткових угод по заміні грошового зобов'язання на зобов'язання із поставки товару - є декларативним.

При цьому ТОВ «ТРАДЄКС» стверджує, що вчинив усі дії, які тільки міг щоб врегулювати заборгованість за Додатковими угодами, однак суд критично ставиться до таких тверджень, адже ТОВ «ТРАДЄКС» вважає що його борг становить 540 000 дол. США, хоча, як свідчать матеріали справи, ТОВ «ТРАДЄКС» не виконало умови додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX в частині повернення передоплати у розмірі 1 480 000,00 дол. США до 23.02.2022 включно. А відтак борг ТОВ «ТРАДЄКС» інший аніж 540 000 дол. США - у випадку, якщо умови пункту 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX не будуть виконані до 23.02.2022 включно, ТОВ "Традєкс" зобов'язаний до 28.02.2022 включно повернути залишок неповерненої передоплати по Контрактам від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB, від 29.05.2019 № 29-05-2019, від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB.

Поряд з цим, суд критично ставиться до тверджень ТОВ «ТРАДЄКС» про недобросовісність дій ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ», адже як свідчать матеріали справи, саме поведінка ТОВ «ТРАДЄКС» є такою що порушує зобов'язання, позаяк отримавши з боку ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» грошові кошти на підстав Контрактів, ТОВ «ТРАДЄКС» не поставило товар у визначені контрактами строки та заперечує необхідність повернення сум попередньої оплати, які здійснені ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» у розмірі 1545636,14 дол. США та 50 000 Євро.

Щодо твердження ТОВ «ТРАДЄКС» та ОСОБА_1 про те, що первісний позов позивача є вочевидь цілком безпідставним та має очевидно штучний характер, а також що поведінка ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» є недобросовісною та суперечливою, спрямована на зловживання своїми правами, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Норми ч. 1 ст. 4 ГПК України визначають, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Обов'язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, до яких, зокрема, віднесено подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду досліджувалися питання щодо зловживання процесуальними правами учасниками судового провадження, а саме - від 08.08.2019 в рамках справи № 910/421/19 (ЄДРСРУ № 83703445) та від 23.08.2019 в рамках справи № 910/16426/18 (ЄДРСРУ № 83822392). У даних постановах, серед іншого, зазначено наступне.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Господарський суд дослідивши доводи позивача, відповідача за первісним позовом та третьої особи, дійшов висновку, що у даному випадку звернення ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» до суду з первісним позовом не є зловживанням правами, а трактується судом як реалізація права на судовий захист у обраний позивачем спосіб.

Водночас ГПК України не містить критеріїв визначення безпідставного або штучного позову, а тому однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним, можливо лише після дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Штучність позову, серед іншого, може мати місце у випадку подання позову з метою перешкоджання іншому провадженню у іншій справі, але такий висновок не повинен ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому Європейський суд з прав людини, зокрема у рішеннях "Саф'яннікова проти України" (2007 рік), "Сілін проти України" (2006 рік) наголошував на тому, що заявників не можна звинувачувати за те, що вони використовують засоби, надані їм відповідно до національного законодавства для захисту своїх інтересів (рішення).

У частині 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З наведеного слідує, що підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

В той же час, суд перевіряє доводи позивача і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.07.2019 у справі №910/16436/18 та від 22.07.2019 у справі №910/16407/18.

З огляду на викладене у сукупності, господарський суд, дослідивши всі обставини справи у їх сукупності та взаємозв'язку, надавши оцінку аргументам сторін, дійшов висновку, що позов ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» не має штучного чи фіктивного характеру, а спрямований на захист його порушеного справа, спричиненого невиконанням ТОВ «ТРАДЄКС» умов додаткових угод від 13.09.2021.

Ініціювання інших позовів ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» чи учасником ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» ОСОБА_3 , про які вказує ОСОБА_1 як на підставу визнання дій ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» зловживанням та як наслідок для відмови у позові у справі № 918/201/23 оцінюється судом критично. Адже кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав у суді, а в кожному із вказаних третьою особою позовів надається оцінка визначеним складом суду із врахуванням всіх обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи.

Щодо позовних вимог за первісним позовом про стягнення збитків, суд зазначає наступне.

У п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Правові підстави та умови відшкодування збитків визначені, зокрема положеннями Глави 3 "Захист цивільних прав та інтересів" Розділу І "Основні положення" Книги першої "Загальні положення", Глави 51 "Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання" Розділу І "Загальні положення про зобов'язання" Книги 5 "Зобов'язальне право" Цивільного кодексу України та Главою 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Розділу V "Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання" Господарського кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У ч. 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Слід зауважити, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №908/2261/17, від 31.07.2019 у справі №910/15865/14, від 30.09.2021 у справі №922/3928/20).

При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1 та 3 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Як вже зазначалося, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; - наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір; - причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду; - вину заподіювача шкоди.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов'язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц (провадження №14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).

Також позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі №922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Отже, відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з'ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначені (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії упущена вигода, принципи на яких ґрунтується виконання зобов'язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

Суд зауважує, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди пов'язує можливість отримання доходу (майнових вигод) особою, право якої порушено, саме із звичайними обставинами, тобто звичайними умовами цивільного/господарського обороту.

Тому при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов'язків.

При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов'язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов'язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.

Аналіз таких принципів цивільного права як справедливість, добросовісність, розумність дає підстави для висновку, що розумними витратами є витрати кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.

Слід зазначити, що визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов'язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.

У даній справі предметом позову є майнова вимога позивача за первісним позовом про стягнення упущеної вигоди, у зв'язку з чим до предмета доказування входить, зокрема, доведення позивачем фактичної наявності та розміру збитків.

Упущена вигода (неодержаний дохід) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Вимоги про відшкодування упущеної вигоди не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та базуватися на прогнозах, а повинні мати чітке документальне обґрунтування. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.

Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди також мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Саме на позивача покладається тягар доказування наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди і саме останній як особа, яка стверджує обставину завдання йому неправомірними діями відповідача збитків у формі упущеної вигоди, мав довести належними та допустимими доказами, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи (реальність отримання доходів), розмір цих доходів і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його такої можливості.

Натомість невиконання позивачем визначеного приписами ст. ст. 13, 74 ГПК України процесуального обов'язку з доведення належними та допустимими доказами розміру заподіяних йому неправомірними діями відповідача збитків у формі упущеної вигоди має результатом процесуальний наслідок у вигляді відмови в задоволенні таких позовних вимог з підстав їх недоведеності.

У суду відсутній обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький по змісту висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків у формі упущеної вигоди, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом підлягають доведенню позивачем перед судом.

Водночас ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» не надано суду доказів, які б підтверджували реальність його намірів отримати прибуток від спірних договорів у розмірі 20 відсотків рентабельності від суми оплачених передоплати.

Суд виснує, що наданий позивачем за первісним позовом розрахунок збитків є абстрактним математичним розрахунком можливих доходів, виходячи з вихідних даних, наданих безпосередньо ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ», без врахування реальної можливості отримання ним таких доходів.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами розміру упущеної вигоди та правових підстав для її стягнення.

Оцінивши наявні у справі докази в сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 496 164, 44 доларів США та 10 019,20 Євро збитків з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

За результатами з'ясування обставин по первісному позову, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач та третя особа своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісного позову в частині стягнення з відповідача коштів у вигляді переплати за контрактами у розмірі 1 540 822 дол. США 55 центів та 50 000 Євро 00 центів.

У задоволенні решти первісних позовних вимог (а саме: стягнення з відповідача 96,30 Євро переплати та 496 164, 44 доларів США та 10 019,20 Євро збитків) суд відмовляє.

Суд зауважує, що решту доводів сторін відкидає, оскільки вони правового значення не мають і жодним чином не спростовують висновки суду у даній справі. При цьому суд зважає на висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

Як наслідок, решту аргументів сторін суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову.

Щодо зустрічного позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача щодо зустрічних позовних вимог та заперечення відповідача щодо зустрічних позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Обставинам та аргументам сторін була надана оцінка при вирішенні первісного позову, позаяк первісний та зустрічний позови пов'язані між собою.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 372/2238/17.

Враховуючи те, що судом встановлено обставини, що ТОВ «ТРАДЄКС» порушило свої зобов'язання перед ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ» в частині виконання умов п. 2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX до 23.02.2022 включно, а також умови до 28.02.2022 включно повернути залишок неповерненої передоплати по Контрактам від 24.01.2018 № 24-01-18-DUX, від 19.06.2018 № 19-06-2018-DPB, від 29.05.2019 № 29-05-2019, від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB, - у задоволенні зустрічного позову про визнання відсутнім права вимоги ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ" до ТОВ "ТРАДЄКС" за Контрактом №24-01-18- DUХ від 24.01.2018 у розмірі 651 463,87 дол.США.; за Контрактом №19-06- 2018-РРВ від 19.06.2018 у розмірі 786 172,27 дол.США; за Контрактом №29-05-2019 від 29.05.2019 у розмірі 105 000,00 дол.США.; за Контрактом №03-07- 2019-ЕРВ від 03.07.2019 у розмірі 50 096,30 євро - слід відмовити, позаяк задоволення первісних позовних вимог про розірвання додаткових угод від 13.09.2021 у зв'язку із істотним порушенням їх умов та про повернення сум передоплати за Контрактами є взаємовиключними із зустрічними позовними вимогами.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісних вимог та відмову у задоволенні зустрічних вимог.

Щодо розподілу судового збору по первісних позовних вимогам суд зазначає наступне.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 2 684 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом 2147 до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підп. «б» підпункту 1 п. 17 § 1 розділу 4).

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи через підсистему «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).

За таких обставин, враховуючи, що позивачем заявлено 4 немайнових вимоги та 1 майнову вимогу у розмірі 50 096,30 Євро, а позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд" 01.03.2023, відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" зобов'язане було сплатити, при поданні позову до суду, судовий збір у розмірі 31 927 грн 52 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у розмірі 39 909 грн 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Судом встановлено, що до позовної заяви долучено докази сплати судового збору у розмірі 1 130 USD.

З огляду на офіційний курс долару США до гривні станом на 01.03.2023 сплачена позивачем сума судового збору 1 130 USD еквівалентно на гривню становить 36,5686 * 1 130 = 41 322 грн 52 коп.

Відтак за позивачем рахується переплата судового збору за позовні вимоги у розмірі 9 395 грн 00 коп. або 256, 91 доларів США.

Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача іще 1 540 822,55 доларів США, а також збитки у розмірі 496 164,44 доларів США і 10 019,20 Євро.

Офіційний курс гривні щодо іноземної валюти Долар США становить 36,5686 грн, Євро - 40,2693 грн, як вбачається із офіційного веб-сайту НАБ у мережі Інтернет https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=02.05.2023&period=daily.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем збільшено позовні майнові вимоги на 2 036 986, 99 доларів США та 10 019,20 Євро, а заява про збільшення позовних вимог надійшла через підсистему "Електронний суд" 02.05.2023, відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" зобов'язане було сплатити, при поданні заяви про збільшення позовних вимог судовий збір у розмірі 898 718 грн 74 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у розмірі 1 123 398 грн 43 коп.

Тобто в сукупності за позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач зобов'язаний був сплатити 930 646 грн 26 коп.

Судом встановлено, що до заяви про збільшення позовних вимог позивачем долучено докази сплати судового збору у розмірі 15 000 грн 00 коп.

У подальшому 08.05.2023 позивачем долучено до матеріалів платіжне доручення VM13549 від 08.05.2023 про сплату судового збору у сумі 23 000,00 Євро.

З огляду на офіційний курс євро до гривні станом на 08.05.2023 сплачена позивачем сума судового збору 23 000,00 Євро еквівалентно на гривню становить 40,2602 * 23 000,00 Євро = 925 984 грн 60 коп.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем здійснено оплату судового збору у даній справі у загальному розмірі 41 322 грн 52 коп. + 15 000 грн 00 коп. + 925 984 грн 60 коп. = 982 307 грн 12 коп.

Відтак позивачем переплачено судовий збір на 51 660 грн 86 коп. (з яких - 256, 91 доларів США та 1 049, 82 Євро).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, господарський суд роз'яснює позивачу про можливість повернення судового збору у розмірі 256, 91 доларів США та 1 049, 82 Євро з Державного бюджету України, що сплачена на валютний рахунок казначейської служби.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги становить 708 031 грн 34 коп., який покладається на ТОВ «ТРАДЄКС».

Решта судового збору залишається за ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ».

Щодо розподілу судового збору по зустрічних позовних вимогам суд зазначає наступне.

За приписами ст. 129 ГПК України, оскільки суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог, судовий збір у розмірі 10 736 грн 00 коп. сплачений згідно з квитанцією від 15.05.2023, залишається за ТОВ «ТРАДЄКС».

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (PLC EVERWELLE) / (OU Everwelle) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про розірвання додаткових угод до контрактів про поставки і стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 50 096,30 Євро та 1 540 822,55 доларів США, а також збитків у розмірі 10 019,20 Євро та 496 164,44 доларів США - задовольнити частково.

2. Розірвати додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 24-01-18-DUX від 24.01.2018.

3. Розірвати додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 19-06-2018-DPB від 19.06.2018.

4. Розірвати додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 29-05-2019 від 29.05.2019.

5. Розірвати додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" (Рівненська область, Дубенський район, с.Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, 35641, код ЄДРПОУ 37083061; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (PLC EVERWELLE) / (OU Everwelle) (Естонська Республіка, м. Таллінн, Хар'юський повіт, частина міста Кесклінн, Пярнуське шосе, буд.141, 11314, код ЄДРПОУ 10349073; ел. пошта office@everwelle.com.ua) кошти у розмірі 1 540 822 (один мільйон п'ятсот сорок тисяч вісімсот двадцять два) дол. США 55 центів та 50 000 (п'ятдесят тисяч) Євро 00 центів.

7. У задоволенні решти первісних позовних вимог - відмовити.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" (Рівненська область, Дубенський район, с.Тараканів, вул. Колгоспна, буд. 42, 35641, код ЄДРПОУ 37083061; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (PLC EVERWELLE) / (OU Everwelle) (Естонська Республіка, м. Таллінн, Хар'юський повіт, частина міста Кесклінн, Пярнуське шосе, буд.141, 11314, код ЄДРПОУ 10349073; ел. пошта office@everwelle.com.ua) 708 031 (сімсот вісім тисяч тридцять одна) грн 34 коп. судового збору.

9. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

10. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ" (PLC EVERWELLE) / (OU Everwelle), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання відсутнім права вимоги - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано "24" липня 2023 року.

Суддя Романюк Ю.Г.

Попередній документ

112369409

Наступний документ

112369411

Інформація про рішення:

№ рішення:	112369410
№ справи:	918/201/23
Дата рішення:	13.07.2023
Дата публікації:	25.07.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Рівненської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Розірвання договорів (правочинів); купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (13.07.2023)
Дата надходження:	01.03.2023
Предмет позову:	розірвання додаткових угод та стягнення в сумі 50 096,30 євро

Розклад засідань:

Минулі засідання (15)

28.03.2023 14:15	Господарський суд Рівненської області
11.04.2023 15:30	Господарський суд Рівненської області
02.05.2023 13:30	Господарський суд Рівненської області
09.05.2023 15:45	Господарський суд Рівненської області
16.05.2023 12:00	Господарський суд Рівненської області
23.05.2023 10:30	Господарський суд Рівненської області
20.06.2023 11:30	Господарський суд Рівненської області
22.06.2023 13:00	Господарський суд Рівненської області
28.06.2023 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
04.07.2023 10:30	Господарський суд Рівненської області
11.07.2023 10:00	Господарський суд Рівненської області
13.07.2023 13:00	Господарський суд Рівненської області
31.08.2023 11:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
14.09.2023 12:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
18.09.2023 11:30	Північно-західний апеляційний господарський суд