65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"24" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3096/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,
розглянувши заяву Одесько-Сімферопольської дієцезії Римсько-католицької церкви про забезпечення позову за вх.№2-1088/23 від 21.07.2023
у справі 916/3096/23
за позовом: Одесько-Сімферопольської дієцезії Римсько-католицької церкви (65045, м. Одеса, вул. Катерининська, б. 33, код ЄДРПОУ 25301868)
до відповідачів: 1.Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, б. 15, код ЄДРПОУ 43015722)
2.Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Єврейська, 43, код ЄДРПОУ 34800034)
про визнання договору оренди продовженим
Одесько-Сімферопольська дієцезія Римсько-католицької церкви звернулася до Регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях та Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України по Одеській області з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області визнати продовженим договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №209840911617 від 21.09.2017 викладений у новій редакції від 07.09.2021 до на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, предметом якого є нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху, які розташовані в адмінбудівлі (інв. 10310021401, реєстровий №13917415.1.ЯСРКДТ002) загальною площею 304,50 кв.м. за адресою : м. Одеса, вул. Буніна, буд.23.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що строк дії укладеного між позивачем (орендар) та відповідачем РВ ФДМУ по Одеській області (орендодавець) договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №209840911617 від 21.09.2017 закінчується 21.07.2023, із врахуванням умов Договору №1 від 07.09.2021 про внесення змін до договору оренди від 21.09.2017
14.06.2023 Орендодавець РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях повідомив позивача про те, що строк дії договору оренди спливає 21.07.2023, однак він підлягає продовженню відповідно до п.5 Постанови КМУ №634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», та вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
15.06.2023 РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях та Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Одеській області склали Акт про заміну сторін у договорі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.09.2017 №209840911617 відповідно до п.1 якого новим Орендодавцем та Балансоутримувачем за договором оренди вважати Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Одеській області.
15.06.2023 Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Одеській області, як новий Орендодавець, листом за вих. №4-/14-14-654 повідомило про неможливість продовження договору оренди з підстав, встановлених ст.19 закону України «Про оренду державного та комунального майна».
27.06.2023 Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Одеській області листом за вих.№40/13-692 вимагає 21.07.2023 звільнити від майна орендовані приміщення, повернути ключі та підписати Акт повернення майна.
Водночас, позивач зазначає, що ані зміни до договору в частині заміни Орендодавця, ані рішення про відмову в продовженні договору оренди не були оприлюднені в порядку, визначеному законодавством тому не мають юридичної сили.
Відповідно до ч.8 ст.20 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» до нового Орендодавця є обов'язковою згода на проводження дії договору оренди, яка надана попереднім Орендодавцем 14 червня 2023 та діє автоматично без необхідності прийняття рішень Орендодавцем.
21.07.2023 за вх.№2-1088/23 господарським судом Одеської області одержано заяву про забезпечення позову, в якій Одесько-Сімферопольська дієцезія Римсько-католицької церкви просить суд заборонити Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Одеській області його посадовим особам вживати будь-які заходи щодо перешкоджання користуванню Одесько-Сімферопольською дієцезією Римсько- католицької церкви нежитловими приміщеннями першого поверху, які розташовані в, адміністративній будівлі (інв, 10310021401реєстровий № 13917415.1.ЯСРКДТ002), загальною площею 304,50 кв. м. за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, буд. 23 шляхом обмеження доступу до приміщену звільнення приміщень від речей Одесько-Сімферопольською дієцезії Римсько-католицької церкви, відключення від мереж електро-, водо-, газо-, теплопостачання.
В обґрунтування вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що предметом спору є визнання продовженим договору оренди від 21.09.2021, який за доводами позову є продовженим у зв'язку із повідомленням Орендодавця (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) Орендарю (Одесько-Сімферопольська дієцезія Римсько-католицької церкви) від 14.06.2023 про те, що строк дії договору оренди спливає 21.07.2023, однак Договір підлягає продовженню відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27 травня 2022 р. «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» і є продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. В свою чергу 15.06.2023 Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Одеській області (далі - Управління Держспецзв'язку в Одеській області), як новий Орендодавець та Балансоутримувач, повідомив про неможливість продовження Договору оренди.
Необхідність таких заходів забезпечення позову обґрунтовується тим, що в разі їх невжиття ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, може бути істотно ускладнений чи унеможливлений: Управління Держспецзв'язку в Одеській області, неправомірно вважаючи, що Договір оренди діяв тільки до 21.07.2023, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання подальшому користуванню об'єктом оренди з боку Орендаря: чинити перешкоди у доступі до приміщень, примусово звільняти приміщення від речей Орендаря, відключати від мереж електро-, водо-, газо-, теплопостачання, що нанесе значні збитки Орендарю. В такому разі, незважаючи нате, що Договір оренди продовжує свою дію, Орендар не зможе повноцінно користуватися об'єктом оренди, і ефективний захист прав позивача не відбудеться.
Про реальність загроз, жими обґрунтовується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, свідчить лист Управління Держспецзв'язку в Одеській області від 20.07.2023 № 40/13-771, в жому воно зазначає, що Договір оренди дійсний до 21.07.2023 включно, просить підписати Акт повернення з оренди нерухомого майна, посилається на зобов'язання звільнити орендоване майно від належних Орендарю речей і повернути його протягом трьох робочих днів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 17.08.2023 о 11:45, із викликом учасників справи у підготовче засідання, та встановленням учасникам справи строків на подання до суду заяв по суті справи.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.2 ч.1 ст.137 ГПК України одним із заходів забезпечення позову є заборона відповідачу вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Водночас виходячи з того, що позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами про визнання проводженим договору оренди нерухомого майна, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, господарський суд вважає, що в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Відповідний висновок щодо застосування до аналогічних правовідносин норм права (ст.ст.136-137 ГПК України), викладений у Постанові Об'єднаної Палати КГС від 16.08.2018р. у справі №910/1040/18.
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 73, 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
При цьому вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин, а при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини.
Водночас із змісту листа Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Одеській області від 20.07.2023 №40/13-771, який наданий позивачем в якості доказів необхідності вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову, вбачається, що останнім повідомлено позивача наявність листа від 15.06.2023 №40/14-654 щодо не продовження договору оренди нерухомого майна, про умови п.4.1. розділу ІІ незмінюваних умов договору оренди, та викладено прохання підписати додаткову угоду до договору оренди, проект якої надісланий листом від 27.06.2023 №40/13-692, а також розглянути та підписати акт повернення з оренди нерухомого майна, проект якого надісланий разом з відповідним листом від 20.07.2023 №40/13-771.
Тобто, на момент розгляду заяви позивача про забезпечення позову, дії щодо обмеження позивачу доступу до приміщень, звільнення приміщень від речей позивача, та відключення від мереж електро-, водо-, газо-, теплопостачання не здійснюються відповідачем, а відтак, і підстави для забезпечення позову у суду відсутні. Одне лише припущення позивача, що відповідачем можуть вживатися відповідні дії, не може бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з відповідною заявою з вказанням заходу забезпечення позову та наданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність його застосування.
Керуючись ст.ст.140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити Одесько-Сімферопольській дієцезії Римсько-католицької церкви у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх.№2-1088/23 від 21.07.2023 у справі №916/3096/23.
Ухвала набирає законної сили 24.07.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повний текст ухвали складено 24.07.2023.
Суддя Г.Є. Смелянець