"20" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1066/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кастровій М.С.
розглянувши справу за позовом Громадської організації "Товариство "Восток" (67300, Одеська обл., м. Березівка, вул. 31 Березня, 69, код ЄДРПОУ 42238831) до Держави України в особі Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552)
про стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн.
Представники:
Від позивача - Абрамович О.В. (в порядку самопредставництва юридичної особи);
Від відповідача - Кавун А.В. (в порядку самопредставництва юридичної особи).
Суть спору:
Громадська організація «Товариство «ВОСТОК» (далі - Позивач, ГО «Товариство «ВОСТОК») звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Держави України в особі Одеської обласної прокуратури (далі - Відповідач, Одеська обласна прокуратура) про стягнення 200 000,00 грн., в якості компенсації моральної шкоди, завданої бездіяльністю Одеською обласною прокуратурою.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.03.2023 (суддя Смелянець Г.Є.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.04.2023.
ГО «Товариство «ВОСТОК» подано Заяву про відвід судді від 01.04.2023 (вхід. від 03.04.2023 № 2-439/23), в якій просило про відвід судді Смелянець Г.Є. від розгляду справи.
Ухвалою суду від 04.04.2023 визнано заявлений ГО «Товариство «ВОСТОК» відвід судді Смелянець Г.Є. від розгляду справи № 916/1066/23 необґрунтованим. Вирішення питання про відвід судді Смелянець Г.Є. від розгляду справи № 916/1066/23 передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст. 32 ГПК України.
Ухвалою суду від 05.04.2023 (суддя Малярчук І.А.) відмовлено у задоволенні заяви ГО «Товариство «Восток» від 03.04.2023 за вх. №2-439/23 про відвід судді Смелянець Г.Є. від розгляду справи № 916/1066/23.
Суддею Смелянець Г.Є. ухвалою від 10.04.2023 заявлено самовідвід від розгляду справи № 916/1066/23 за позовом Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» до відповідача Держави Україна в особі Одеської обласної прокуратури про стягнення моральної шкоди 200 000,00 грн.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Одеської області від 10.04.2023 № 40 у зв'язку постановленням ухвали про самовідвід від 10.04.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 916/1066/23.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 справу № 916/1066/23 передано на розгляд судді Шаратову Ю.А.
Ухвалою суду від 17.04.2023 (суддя Шаратов Ю.А.) прийнято справу № 916/1066/23 до свого провадження, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.05.2023.
Ухвалою суду від 01.05.2023 залишено без задоволення клопотання позивача про витребування доказів від 17.04.2023 (вх. № 12405/23) та від 17.04.2023 (вх. № 12406/23).
Ухвалою суду від 01.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зобов'язання відповідача надати відповіді на поставленні питання (вх. № 12404/23 від 17.04.2023).
Протокольною ухвалою від 01.05.2023 відкладено підготовче засідання на 19.05.2023.
Ухвалою суду від 19.05.2023 задоволено усне клопотання позивача від 19.05.2023 про поновлення строку на подання клопотань про витребування доказів. Визнано поважними причини пропуску та поновлено строк на подання клопотань від 04.05.2023 (вх. № 14808/23) та (вх. № 14810/23). Відмовлено у задоволені клопотання позивача про витребування доказів від 04.05.2023 (вх. № 14808/23). Відмовлено у задоволені клопотання позивача про витребування доказів від 04.05.2023 (вх. № 14810/23).
Протокольною ухвалою від 19.05.2023 відкладено підготовче засідання на 16.06.2023.
22.05.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про відвід судді (вх. № 2-704/23) в якій просив суд відвести суддю Шаратова Ю.А. від розгляду справи № 916/1066/23.
Ухвалою суду від 23.05.2023 визнано заявлений ГО «Товариство «ВОСТОК» відвід судді Шаратову Ю.А. від розгляду справи № 916/1066/23 необґрунтованим. Вирішення питання про відвід судді Шаратову Ю.А. від розгляду справи № 916/1066/23 передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 26.05.2023 (суддя Бездоля Д.О.) відмовлено Громадській організації «Товариство «ВОСТОК» у задоволенні заяви за вх. ГСОО № 2-704/23 від 22.05.2023 про відвід судді Шаратова Ю.А. від розгляду справи № 916/1066/23.
Протокольною ухвалою від 16.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.07.2023.
Судове засідання призначене на 05.07.2023 не відбулось у зв'язку із повітряною тривогою, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою суду від 06.07.2023 повідомлено сторони про судове засідання, яке відбудеться 20.07.2023.
Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити їх.
Позовні вимоги, із посиланням на статтю 56 Конституції України, статтю 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР, обґрунтовані завданням моральної шкоди Позивачу внаслідок бездіяльності Одеської обласної прокуратури при розгляді звернень ГО «Товариство «ВОСТОК».
Позивач зазначає, що він неодноразово, починаючи з 2020 року, звертався до Одеської обласної прокуратури із зверненнями щодо захисту інтересів держави, на які отримав відписки, а питання до цього часу не вирішено по суті.
При цьому, в позовній заяві ГО «Товариство «ВОСТОК» посилається на відповідь у листі Доброславської окружної прокуратури від 24.02.2023 № 58-747ВИХ-23, в якому було повідомлено Позивача про те, що підстав для вжиття заходів представницького характеру не вбачається.
Окрім того, ГО «Товариство «ВОСТОК» посилається на отримані ним відповіді, що вказані у додатках до позовної заяви. До позовної заяви також надані лист Одеської обласної прокуратури від 18.09.2020 № 15/2/1-7вих-20, а також лист Комінтернівської місцевої прокуратури від 13.01.2021 № 16.55-52-100ВИХ-21.
Позивач зазначає, що ним до Одеської обласної прокуратури надавалися докази (інформаційні довідки та договори), які підтверджують, що земельна ділянка з кадастровим номером 5122785800:01:001:0435 площею 12 га більше п'яти років з 12.03.2015 по 13.11.2020 фактично використовувалася ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» без правовстановлюючих документів та до бюджету не сплачувалось за фактичне використання земельної ділянки.
А пізніше, Лиманською районною державною адміністрацією, яка діяла від імені Одеської обласної державної адміністрації на підставі розпорядження від 16.05.2016 № 290/А-2016, було укладено з ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» Договір оренди земельної ділянки від 26.10.2020. Відповідно до цього договору ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» було передано в оренду земельну ділянку площею 12,00 га кадастровий номер 5122785800:01:001:0435 строком на 49 років.
При цьому, ГО «Товариство «ВОСТОК» звертає увагу на те, що первісно за умовами Договору оренди земельної ділянки від 26.10.2020 розмір орендної плати становив 2 390 641,51 гривень на рік. Однак Додатковою угодою від 30.07.2021 № 1 розмір орендної плати було зменшено до 23 906,42 грн. на рік.
Крім того, Позивач вказує на те, що розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 01.03.2021 № 190/од-2021 було надано згоду на поділ земельної ділянки загальною площею 12,0000 га (кадастровий номер 5122785800:01:001:0435), яка перебуває у користуванні ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» згідно з договором оренди земельної ділянки від 26.10.2020. Після чого було зареєстровано право комунальної власності за Южненською міською територіальною громадою в особі Южненської міської ради Одеського району Одеської області на земельні ділянки кадастровий номер 5122785800:01:001:0599 площею 8,000 га і кадастровий номер 5122785800:01:001:0600 площею 4,000 га. Також, Додатковою угодою від 15.12.2021 № 2 були внесені до Договору оренди земельної ділянки від 26.10.2020 відповідні зміни щодо кадастрових номерів та площі орендованих ділянок.
ГО «Товариство «ВОСТОК» наголошує, що за Договором оренди земельної ділянки від 26.10.2020 у користування ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» отримало земельну ділянку площею 12,000 га, яка перевищує об'єкти орендаря (92 кв.м.) у 1 300 разів. При цьому, на цій земельній ділянці із кадастровим номером 5122785800:01:001:0435 громадянами за власний кошт було побудовано 1 100 капітальних гаражів, до яких ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» не має жодного відношення. Однак, за твердженням Позивача, починаючи з 12.03.2015, ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» примушує власників укладати договори на надання місця під установку гаража і надання послуг на території автостоянки, та встановило шлагбаум на в'їзді до гаражів, визначивши в односторонньому порядку та на власний розсуд на теперішній час внесок у розмірі 250,00 гривень з кожного гаража.
Позивач зазначає, що тривала бездіяльність Одеської обласної прокуратури створює перешкоди ГО «Товариство «ВОСТОК» у користуванні землею і власними гаражами в рамках законодавства та не сприяє виконанню його статутних завдань.
ГО «Товариство «ВОСТОК» наголошує, що не має можливості проводити свою статутну діяльність та користуватись гаражами, побудованими за власний кошт відповідно до законодавства, що має своїм наслідком приниження його ділової репутації.
Позивач наголошує, що службові особи Одеської обласної прокуратури умисно не виконують свої обов'язки та приписи статті 19 Конституції України, що свідчить про наявність вини у діях завдавача шкоди.
Також, Позивач зазначає, що бездіяльність та не виконання своїх обов'язків службовими особами Одеської обласної прокуратури спричинило порушення законних прав та інтересів ГО «Товариство «ВОСТОК», що має своїм наслідком неможливість проведення статутної діяльності та набути право власності на збудовані гаражі.
Моральну шкоду Позивач оцінює в розмірі 200 000,00 грн.
Представник Відповідача, у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні повністю.
У Відзиві на позов від 31.03.2023 (вхід. від 07.04.2023 № 11288/23) Відповідач, із посиланням на статті 11, 23, 1167, 1173, частину першу статті 1176 Цивільного кодексу України, зазначає, що Позивачем не доведено наявність моральної шкоди та відповідно її розмір у сумі 200 000,00 грн., протиправність дій Одеської обласної прокуратури і причинний зв'язок між такою поведінкою та шкодою, якщо припустити її наявність.
Одеська обласна прокуратура зазначає що нею у продовж 2020-2022 років неодноразово розглядались звернення ГО «Товариство «ВОСТОК» щодо правомірності використання ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» земельної ділянки площею 12 га без правовстановлюючих документів, за результатами розгляду яких заявнику надавались обґрунтовані відповіді у визначений законом строк.
Щодо листів які додані ГО «Товариство «ВОСТОК» до позовної заяви Відповідач зазначає наступне.
До Одеської обласної прокуратури 07.02.2023 за № 6975-23 з Управління Служби безпеки України в Одеській області за належністю надійшло звернення ГО «Товариство «ВОСТОК» щодо захисту інтересів держави в сфері оренди землі, яке направлено до Доброславської окружної прокуратури для розгляду в частині правомірності використання ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» земельної ділянки площею 12 га.
Вказане звернення розглянуте окружною прокуратурою відповідно до вимог чинного законодавства та заявнику надано мотивовану та обґрунтовану відповідь від 24.02.2023 № 58-747ВИХ-23. Отже, за твердженням Відповідача, звернення ГО «Товариство «ВОСТОК» вирішено по суті відповідно до норм частини першої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР, оскільки розглянуто всі порушені в ньому питання та заявнику надано відповідь. А незгода зі змістом отриманої відповіді сама по собі не свідчить про її протиправність.
Лист Одеської обласної прокуратури від 18.09.2020 № 15/2/1-7вих-20 є відповіддю на звернення ГО «Товариство «ВОСТОК» які надійшли 07.09.2020 та 08.09.2020 щодо вступу прокурора у розгляд справ № 522/5125/20 та № 420/7512/20.
Зі змісту звернень та доданих документів Прокуратурою було встановлено, що у справі № 420/7512/20 розглядався адміністративний позов ГО «Товариство «ВОСТОК» до голови Одеської обласної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування розпорядження від 15.07.2020 № 465/од-2020, зобов'язання вирішити питання про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5122785800:01:001:0435 площею 12 га у власність ГО «Товариство «ВОСТОК».
А у справі № 522/5125/20 Одеським апеляційним судом розглядалась апеляційна скарга ГО «Товариство «ВОСТОК» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 31.03.2020 за позовом за позовом ГО «Товариство «ВОСТОК» до Одеської обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади.
За результатами розгляду вказаних звернень ГО «Товариство «ВОСТОК», що надійшли на адресу Відповідача 07.09.2020 та 08.09.2020, Одеською обласною прокуратурою надано мотивовану та обґрунтовану відповідь від 18.09.2020 № 15/2/1-7вих-20 з роз'ясненнями щодо здійснення прокуратурою інтересів держави в суді в виключних випадках, що визначені законом.
Отже, за твердженням Відповідача, звернення ГО «Товариство «ВОСТОК» щодо представництва інтересів держави вирішено по суті відповідно до норм частини першої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР, оскільки розглянуто всі порушені в ньому питання та заявнику надано відповідь.
Крім того, Відповідач звертає увагу, що відповіді Одеської обласної прокуратури від 18.09.2020 № 15/2/1-7вих-20 вже надавалась оцінка Господарським судом Одеської області у рішенні від 23.02.2022 у справі № 916/3502/21 за позовом ГО «Товариство «ВОСТОК» до Одеської обласної прокуратури про відшкодування шкоди завданої органом прокуратури. В якій позовні вимоги обґрунтовувались, зокрема, посиланням на бездіяльність Одеської обласної прокуратури через не сприяння виконання принципу «доброго урядування» та не здійснення захисту інтересів держави, посилаючись серед іншого, на відповідь від 18.09.2020 № 15/2/1-7вих-20. Рішенням господарського суду Одеської області від 23.02.2022 у справі № 916/3502/21, яке набрало законної сили, у задоволені позову ГО «Товариство «ВОСТОК» відмовлено у повному обсязі.
Щодо доданого до позовної заяви листа Комінтернівської місцевої прокуратури від 13.01.2021 № 16.55-52-100ВИХ-21 Одеська обласна прокуратура зазначає, що він не стосується предмету позову у цій справі, оскільки у зверненні порушувалося питання надання копії постанови у кримінальному провадженні № 42020160000000184.
Відповідач звертає увагу, що позовна заява не містить доводів щодо розгляду інших звернень до Одеської обласної прокуратури. А наведені листи-відповіді спростовують доводи Позивача щодо протиправної бездіяльності Одеської обласної прокуратури стосовно нього під час розгляду його звернень.
Одеська обласна прокуратура, із посиланням на статтю 23 Цивільного кодексу України, зазначає, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, розуміються втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Проте, Позивачем не доведено, що наслідком розгляду його звернень Одеською обласною прокуратурою є приниження ділової репутації ГО «Товариство «ВОСТОК», що виключає задоволення вимог про відшкодування такої шкоди. Отже, за твердженням Відповідача, відсутні підстави для стягнення на користь Позивача моральної шкоди у сумі 200 000,00 грн.
Також, Відповідач зазначає, що ГО «Товариство «ВОСТОК» не доведено й причинно-наслідковий зв'язок між діями Одеської обласної прокуратури та шкодою, на якій наполягає Позивач. При цьому, наголошує, що об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту, яка завдана його діями. А причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною шкоди.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд
Керівник ГО «Товариство «ВОСТОК» Абрамович О.В. звернувся до Управління Служби безпеки України по Одеській області зі Скаргою від 20.11.2022, в якій, зокрема, порушив питання щодо нездійснення Одеською обласною державною адміністрацією та Одеською обласною прокуратурою захисту інтересів держави у зв'язку із неправомірним користуванням ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» земельною ділянкою загальною площею 12,00 га (кадастровий номер 5122785800:01:001:0435). / т. І а.с. 78-79/.
Управлінням Служби безпеки України по Одеській області листом від 31.01.2023 на підставі норм частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслано за належністю до Одеської обласної прокуратури звернення керівника ГО «Товариство «ВОСТОК» Абрамовича О.В. від 20.11.2022, яке надійшло до управління 25.01.2023, в частині захисту інтересів Держави в сфері оренди землі. /т. І а.с. 77/.
Одеська обласна прокуратура із супровідним листом від 09.02.2023 № 15/1/1-296ВИХ. направила Доброславській окружній прокуратурі копію звернення керівника ГО «Товариство «ВОСТОК» Абрамовича О.В. від 20.11.2022, що надійшло з Управління Служби безпеки України по Одеській області та зареєстровано 07.02.2023 за № 6975-23, в частині правомірності використання ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» земельною ділянкою загальною площею 12,00 га. /т. І а.с. 80/.
Доброславською окружною прокуратурою на адресу керівника ГО «Товариство «ВОСТОК» Абрамовича О.В. надіслано лист від 24.02.2023 № 58-747ВИХ-23. В якому зазначено про розгляд в межах повноважень звернення від 20.11.2022, яке надійшло з Одеської обласної прокуратури, щодо вжиття заходів представницького характеру відносно стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельної ділянки ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС». /т. І а.с. 8/.
У листі від 24.02.2023 № 58-747ВИХ-23 прокуратурою повідомлено, що відповідно до інформації Головного управління ДПС в Одеській області, згідно баз даних АІС «Податковий блок» платник податків ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39534303) за земельну ділянку з кадастровим номером 5122785800:01:001:0435 площею 12,0 га протягом 2016-2020 років сплачував земельний податок.
Також повідомлялось, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди за ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС» двох земельних ділянок з кадастровими номерами 5122785800:01:001:0599 площею 8,0 га та 5122785800:01:001:0600 площею 4,0 га, які утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5122785800:01:001:0435 площею 12,0. Підставою для державної реєстрації став договір оренди землі б/н виданий 26.10.2020 Лиманською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 16.05.2016 № 290/А-2016 на виконання делегованих повноважень Одеської обласної державної адміністрації. На даний час власником земельної ділянки з кадастровим номером 5122785800:01:001:0599 площею 8,0 га відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є Южненська міська рада.
Враховуючи викладене, Доброславською окружною прокуратурою повідомлено заявнику, що на даний час підстав для вжиття заходів представницького характеру за вказаним фактом не вбачається. А також роз'яснено право оскаржити цю відповідь прокурору вищого рівня або до суду в разі незгоди з нею.
Також судом встановлено, що Одеською обласною прокуратурою на адресу керівника ГО «Товариство «ВОСТОК» Абрамовича О.В. надіслано лист від 18.09.2020 № 15/2/1-7вих-20, якій додано до позовної заяви. В якому повідомлялось про розгляд обласною прокуратурою звернень Позивача, які надійшли 07.09.2020 за № 51018-20вх, № 51011-20вих та 08.09.2020 за № 51464-20вх про вступ в розгляд справ за позовами громадської організації «Товариство «ВОСТОК» щодо визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди та з інших питань.
У листі від 18.09.2020 № 15/2/1-7вих-20 Одеською обласною прокуратурою, із посиланням на частину третю статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, повідомлено Позивача про те, що підстав для вступу в розгляд справ органами прокуратури не вбачається. /т. І а.с. 9/.
Сторонами не надано та у матеріалах справи відсутні звернення ГО «Товариство «ВОСТОК», які надійшли до Одеської обласної прокуратури 07.09.2020 за № 51018-20вх, № 51011-20вих та 08.09.2020 за № 51464-20вх. А тому, суд позбавлений можливості надати їм відповідну оцінку.
Судом встановлено, що Комінтернівською місцевою прокуратурою на адресу керівника ГО «Товариство «ВОСТОК» Абрамовича О.В. надіслано лист від 13.01.2021 № 16.55-52-100ВИХ-21, якій додано до позовної заяви. В якому повідомлялось про розгляд клопотання ГО «Товариство «ВОСТОК» від 11.01.2021 за № 72-21вх про надання постанови у кримінальному провадженні № 420201600000000184 та надсилання на її адресу постанови про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 05.01.2021. /т. І а.с. 9 на звороті/.
Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників процесу.
Відповідно до частини першої статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Згідно із частинами першою, другою, третьою статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» від 22.03.2012 № 4572-VI, громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Суд на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки викладені у пунктах 36, 40 постанови Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 813/1960/18, згідно із якими, норма статті 12 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР не містить обмежень щодо поширення дії цього закону на звернення громадських організацій та їх керівників. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо неможливості розгляду звернення громадської організації в рамках Закону України «Про звернення громадян», оскільки Конституція України наділяє всіх правом на звернення, а враховуючи відсутність у чинному законодавстві нормативно-правового акту, який би регулював питання щодо розгляду звернень громадських організацій, а також з огляду на те, що громадська організація є інституцією, яка діє від імені та в інтересах своїх членів (зокрема, громадян України), реалізує їхні права, сприяє у захисті прав громадян України та у відновлені таких прав у разі їх порушення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (пункт 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої, пункту 9 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно із частинами першою, другою статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно із частиною другою статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Отже, компенсація моральної шкоди незалежно від вини її заподіювача допускається також в інших випадках, встановлених законом. До таких випадків відносяться, зокрема, передбачені статтями 1173, 1174, 1175 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до частини першої статті 1174 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Суд на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки викладені у пунктах 6.11, 6.12, 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, згідно із якими, статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою.
Утім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність) цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Аналогічний висновок викладений у пункті 40 постанови Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 910/17451/21.
Суд на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки викладені у пунктах 29, 32, 33 постанови Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 910/17451/21, згідно із якими, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Визначення терміну «ділова репутація» наведено у пункті 26 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». За змістом цієї норми діловою репутацією є сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі кримінальні правопорушення і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.
Отже, виходячи з комплексного аналізу наведених норм, юридична особа, яка звертається до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, повинна довести факт спричинення їй немайнової шкоди внаслідок приниження її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.11.2021 у справі № 915/1375/20, від 06.10.2022 у справі № 910/18745/21.
У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою полягає в тому, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (пункти 41, 42 постанови Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 910/17451/21).
У цій справі, № 916/1066/23, позовні вимоги обґрунтовані завданням моральної (немайнової) шкоди Одеською обласною прокуратурою у зв'язку із неналежним реагуванням на звернення ГО «Товариство «ВОСТОК».
Отже до предмету доказування у цій справі входять наступні обставини.
Неправомірність дій (бездіяльність) Одеської обласної прокуратури щодо об'єктивного і вчасного розгляду заяв (звернень) ГО «Товариство «ВОСТОК» відповідно до норм Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР.
Наявність моральної (немайнової) шкоди внаслідок приниження ділової репутації ГО «Товариство «ВОСТОК», а також вчиненням інших дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) Відповідача, у випадку їх наявності, і заподіяною моральною (немайновою) шкодою, як об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає про те, що він неодноразово, починаючи з 2020 року, звертався до Одеської обласної прокуратури із зверненнями щодо захисту інтересів держави, але питання до цього часу не вирішено по суті.
При цьому, в самій позовній заяві ГО «Товариство «ВОСТОК» посилається на відповідь у листі Доброславської окружної прокуратури від 24.02.2023 № 58-747ВИХ-23. Крім того, до позовної заяви також надані лист Одеської обласної прокуратури від 18.09.2020 № 15/2/1-7вих-20 та лист Комінтернівської місцевої прокуратури від 13.01.2021 № 16.55-52-100ВИХ-21. Обставини щодо подання інших звернень до Одеської обласної прокуратури в позовній заяві не наводяться, а Позивачем не надано доказів таких звернень та відповідей на них (листування).
Отже, при розгляді цієї справи суд має можливість надати оцінку діям Відповідача у зв'язку із зверненнями Позивача виходячи з відповідей, що містяться у вказаних листах від 24.02.2023 № 58-747ВИХ-23, від 18.09.2020 № 15/2/1-7вих-20 та від 13.01.2021 № 16.55-52-100ВИХ-21.
Як вже зазначалось, лист Доброславської окружної прокуратури від 24.02.2023 № 58-747ВИХ-23 є відповіддю на звернення керівника ГО «Товариство «ВОСТОК» Абрамовича О.В. від 20.11.2022, наданою за дорученням Одеської обласної прокуратури відповідно до листа від 09.02.2023 № 15/1/1-296ВИХ. При цьому, сам Відповідач отримав звернення Позивача від Управління Служби безпеки України по Одеській області разом із листом від 31.01.2023, зареєстрованим в Одеській обласній прокуратурі 07.02.2023 за № 6975-23.
Отже, звернення ГО «Товариство «ВОСТОК» від 20.11.2022 було розглянуто Доброславською окружною прокуратурою за дорученням Одеської обласної прокуратури протягом 17 днів з дня його надходження до Відповідача, тобто у строк менший ніж один місяць, як це передбачено частиною першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР.
Як вбачається з листа Одеської обласної прокуратури від 18.09.2020 № 15/2/1-7вих-20 він є відповіддю на звернення ГО «Товариство «ВОСТОК» які надійшли 07.09.2020 за № 51018-20вх, № 51011-20вих та 08.09.2020 за № 51464-20вх. Тобто, у даному випадку, звернення Позивача були також розглянуті Відповідачем у строк менший ніж один місяць, як це передбачено частиною першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР.
Щодо вирішення Відповідачем по суті вказаних звернень ГО «Товариство «ВОСТОК» слід зазначити наступне.
У листі Доброславської окружної прокуратури від 24.02.2023 № 58-747ВИХ-23 повідомлено Позивача про відсутність підстав для вжиття заходів представницького характеру відносно стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС».
В листі Одеської обласної прокуратури від 18.09.2020 № 15/2/1-7вих-20 повідомлено Позивача про відсутність підстав для вступу в розгляд справ за позовами ГО «Товариство «ВОСТОК» щодо визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди та з інших питань.
Отже, в обох випадках ГО «Товариство «ВОСТОК» порушувало у своїх зверненнях питання представництва прокурором законних інтересів держави в суді.
Відповідно до пункту 3 частини першої, частини другої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII визначено, що, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно із абзацами 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.
Згідно із частиною третьою статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Аналогічні норми щодо участі прокурора у судовому процесі містяться й у частинах третій, четвертій статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, а також в частинах третій, четвертій статті 56 Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, відповідно до наведених норм, вирішення питань щодо звернення до суду із позовною заявою або вступу за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, відноситься до дискреційних повноважень прокурора. Тобто він самостійно на основі внутрішнього переконання приймає рішення щодо вчинення або невчинення вказаних процесуальних дій.
У даному випадку, прокурори Одеської обласної прокуратури і Доброславської окружної прокуратури, розглянувши звернення ГО «Товариство «ВОСТОК», в межах своєї компетенції встановили відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді, про що було повідомлено заявника.
Тобто, звернення ГО «Товариство «ВОСТОК» щодо представництва інтересів держави вирішено по суті відповідно до норм частин першої, четвертої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР, оскільки розглянуто всі порушені в них питання та заявнику надано відповіді у письмовій формі.
Щодо листа Комінтернівської місцевої прокуратури від 13.01.2021 № 16.55-52-100ВИХ-21 слід вказати, що він взагалі не містить жодних відомостей про будь-які дії (бездіяльність) Одеської обласної прокуратури. Як вже зазначалось, цим листом Комінтернівською місцевою прокуратурою було повідомлено про розгляд клопотання ГО «Товариство «ВОСТОК» від 11.01.2021 за № 72-21вх про надання постанови у кримінальному провадженні № 420201600000000184 та надсилання на її адресу постанови про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 05.01.2021. Тобто, лист від 13.01.2021 № 16.55-52-100ВИХ-21 свідчить лише про своєчасний, протягом двох днів, розгляд Комінтернівською місцевою прокуратурою та задоволення клопотання ГО «Товариство «ВОСТОК».
З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що Позивачем не доведено такого елементу складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка Відповідача, а саме, неправомірність дій (бездіяльність) Одеської обласної прокуратури щодо об'єктивного і вчасного розгляду заяв (звернень) ГО «Товариство «ВОСТОК» відповідно до норм Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР.
Окремо слід зазначити, що доводи ГО «Товариство «ВОСТОК» про наявність у неї та її членів перешкод у користуванні землею і власними гаражами внаслідок встановлення шлагбауму на в'їзді до гаражів, а також плати (внеску) за надання місця під установку гаража та надання послуг автостоянки, свідчить про наявність спору з іншими особами, зокрема, з ПП «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС», який не є предметом розгляду у цій справі.
Також Позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами наявність моральної (немайнової) шкоди внаслідок приниження ділової репутації ГО «Товариство «ВОСТОК», а також вчиненням інших дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
За відсутності противоправної поведінки (неправомірних дій або бездіяльності) і моральної (немайнової) шкоди, відсутній й причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і шкодою.
Отже, Позивачем не доведено наявність таких елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, як: протиправність поведінки Відповідача, факт наявності моральної шкоди, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і шкодою. А за відсутності цих елементів цивільна (господарська) відповідальність не настає.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову повністю.
Щодо заяв ГО «Товариство «ВОСТОК» про постановлення окремих ухвал слід зазначити наступне.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Позивачем подано Заяву про постановлення окремої ухвали щодо Южненської міської ради від 10.05.2023 (вхід. від 15.05.2023 № 15928/23). В якій зазначає, що Южненською міською радою проігноровано заяву ГО «Товариство «ВОСТОК» від 08.02.2022 про проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (капітальних гаражів) на земельній ділянці кадастровий номер 5122785800:01:001:0599 площею 8,0 га. За твердженням Позивача, Южненською міською радою порушено норми пункту 34 частини першої статті 26, підпункту 10 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР та принципу «належного урядування».
У матеріалах справи наявна копія Заяви ГО «Товариство «ВОСТОК» від 08.02.2022 на адресу Южненської міської ради про переведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці кадастровий номер 5122785800:01:001:0599 (площа - 8 га.). /т. І а.с. 23/.
Позивачем не надано жодних доказів надсилання (подання) Южненьський міській раді вказаної Заяви від 08.02.2022.
За відсутності вказаних доказів, а також достатньої інформації з приводу питання поставленого ГО «Товариство «ВОСТОК» у Заяві від 08.02.2022, зокрема, правової позиції Южненської міської ради обґрунтованої відповідними доказами (документами), у суду відсутні підстави для висновку про порушення нею законодавства або недоліків в її діяльності.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні Заяви ГО «Товариство «ВОСТОК» про постановлення окремої ухвали щодо Южненської міської ради від 10.05.2023 (вхід. від 15.05.2023 № 15928/23).
Позивачем подано Заяву про постановлення окремої ухвали щодо державного реєстратора Харьковської Наталії Петрівни від 10.05.2023 (вхід. від 15.05.2023 № 15929/23). В якій просить постановити окрему ухвалу щодо порушення державним реєстратором Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області Харьковською Н.П. приписів статті 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, частини третьої статті 10, пункту 3 частини першої, частини другої статті 24, статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV, під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62453353 від 21.12.2021, внесення запису про інше речове право № 45809869, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки Кадастровий номер: 5122785800:01:001:0599.
Отже, фактично Позивачем оспорюються рішення та дії державного реєстратора, правомірність яких презюмується в силу приписів пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV, згідно із якими, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
При цьому, відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов'язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Тобто, рішення державного реєстратора може бути скасовано, а його дії визнані вчиненими з порушенням закону та анульовані, лише в порядку встановленому законом для розгляду скарг Міністерством юстиції України або ж за рішенням суду, ухваленим в змагальному судовому процесі, а не шляхом постановлення окремої ухвали без залучення самого державного реєстратора та особи речове право якої зареєстровано.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні Заяви ГО «Товариство «ВОСТОК» про постановлення окремої ухвали щодо державного реєстратора Харьковської Наталії Петрівни від 10.05.2023 (вхід. від 15.05.2023 № 15929/23).
Позивачем подано Заяву про постановлення окремої ухвали щодо Одеської обласної прокуратури від 10.05.2023 (вхід. від 15.05.2023 № 15933/23). В якій просить постановити окрему ухвалу щодо порушення Одеською обласною прокуратурою приписів частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України. Вказана заява фактично обґрунтована тими ж доводами, що й позовна заява, а саме, нездійсненням Одеською обласною прокуратурою представництва в суді законних інтересів держави. Цим доводам судом вже надано оцінку у мотивувальній частині цього рішення, за результатами якої не встановлено жодних порушень законодавства Одеською обласною прокуратурою.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні Заяви ГО «Товариство «ВОСТОК» про постановлення окремої ухвали щодо Одеської обласної прокуратури від 10.05.2023 (вхід. від 15.05.2023 № 15933/23).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, частиною другою статті 19, частиною першою статті 36, статтями 40, 56, пунктом 3 частини першої, частиною другою статті 131-1 Конституції України, пунктом 3 частини другої статті 11, частиною першою статті 15, частиною першою, пунктом 9 частини другої статті 16, статтею 23, частинами першою, другою статті 1167, частиною першою статті 1173, частиною першою статті 1174 Цивільного кодексу України, частинами першою, другою, третьою статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» від 22.03.2012 № 4572-VI, частиною першою статті 1, статтею 3, частинами першою, четвертою статті 15, частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, статтями 2, 5, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 24 липня 2023 р.
Суддя Ю.А. Шаратов