65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2988/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши заяву (вх.№2-1078/23 від 19.07.2023) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімейний дім - Фонтанка" (67571, Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, вул.Незалежності, буд. 4, корпус 2) про забезпечення позову відносно особи, яка може отримати статус учасника справи (відповідача) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-2019" (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул.Заводська, буд. 40/1, кв. 1)
13.07.2023 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімейний дім - Фонтанка" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-2019", в якій просить суд витребувати з незаконного володіння у ТОВ "Укрбуд-2019" на користь ОСББ "Сімейний дім - Фонтанка" нежитлове приміщення №2, загальною площею 76,2 кв.м., розташоване у багатоквартирному будинку лід № 4 корпус 2 по вулиці Незалежності в с. Фонтанка, Одеського (Лиманського) району, Одеської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне приміщення, яке на праві власності належить ТОВ "Укрбуд-2019", за своїм цільовим призначенням є допоміжним приміщенням, необхідним для забезпечення підтримки життєдіяльності будинку, що також підтверджується технічним паспортом на громадський будинок та висновком ФОП "Карп'юк Ф.Р." про призначення підвалу, а отже є спільною власністю співвласників будинку,
При цьому позивач наголошує, що відповідачем право власності на спірне майно набуто за наслідком внесення останнього до статутного капіталу товариства ОСОБА_1., який придбав майнові права на нежитлове приміщення на підставі договору купівлі-продажу деривативу.
Враховуючи наведене, позивач, на підставі положень ст. 387 ЦК України, просить суд витребувати спірне майно з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2023 позовну заяву Об'єднання співвласників багатоква ртирного будинку "Сімейний дім - Фонтанка" за вх.№3482/23 від 13.07.2023 залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів направлення ТОВ "Укрбуд-2019" позовної заяви з доданими до неї документами на належну (юридичну) адресу.
Також позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову (вх.№ ГСОО 2-1078/23 від 19.07.2023), в якій останній просить суд накласти арешт на нежитлове приміщення №2 на цокольному поверсі, загальною площею 76,2 кв.м., що відноситься до допоміжних приміщень багатоповерхового будинку №4 корпусу 2 по вулиці Незалежності в с. Фонтанка, Одеського (Лиманського) району, Одеської області.
За думкою позивача, в даному випадку, вжиття заходів забезпечення позову є необхідним оскільки ОСОБА_1., після надання ТОВ "ІНЖИНІРИНГ ТЕХ БУД" 02.11.2017 технічного паспорту, відповідно до якого нежитлове приміщення на цокольному поверсі загальною площею 76.2 кв.м. відноситься до допоміжних приміщень, зокрема - комора, вирішив створити ТОВ "УКРБУД-2019" та внести зазначене приміщення до статутного капіталу товариства, помилково вважаючи, що таким чином ОСББ не зможе поновити право власності на нежитлове приміщення № 2 на цокольному поверсі.
Недобросовісність дій ОСОБА_1 щодо передачі майна в статутний капітал ТОВ "Укрбуд-2019" підтверджується також тим, що у товариства відсутні рахунки для здійснення господарської діяльності з моменту його створення та станом на 22.02.2023.
Відповідний захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного відчуження спірного майна, в іншому випадку невжиття заходів забезпечення позову може значно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду у разі його задоволення.
Розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімейний дім - Фонтанка" про забезпечення позову та дослідивши матеріали позовної заяви, а також враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, та іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд вважає за необхідне здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо доцільності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, адекватності заходу до забезпечення позову, тобто його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а також справедливого балансу інтересів сторін у справі.
Як вбачається з позовної заяви, вимоги позивача фактично направлені на захист прав співвласників багатоквартирного будинку, які, на його думку, були порушені незаконним оформленням права власності на спірне майно, яке є приміщенням загального користування, та є спільною власністю співвласників.
Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач обґрунтовує її можливістю вчинення відповідачем подальших незаконних дій з нерухомим майном, яке є предметом даного спору, з метою ускладнення виконання позивачем рішення у даній справі.
У підтвердження своїх доводів позивачем надано разом з позовною заявою технічний паспорт на громадський будинок №4 по вулиці Незалежності в с. Фонтанка, Одеського (Лиманського) району, Одеської області, згідно якого приміщення площею 76,2 кв.м. значиться як комора, висновок про призначення підвалу будинку №4, корпус 2 по вулиці Незалежності в с. Фонтанка; докази на підтвердження набуття відповідачем права власності на спірне майно (договір купівлі-продажу деривативу, договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, рішення учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-2019" про внесення спірного майна у статутний капітал, акт приймання-передачі майна).
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Враховуючи предмет даного позову, за переконанням суду, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в такому спорі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Близький за змістом висновок щодо застосування норми права (ст.ст.136-137 ГПК України) до спірних правовідносин викладений у Постанові Об'єднаної Палати КГС від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, який цілком враховується господарським судом при винесенні відповідної ухвали.
За таких обставин, суд вважає, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи спірне майно буде відчужено відповідачем, якому згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на момент розгляду даної заяви належить на праві власності спірне майно, на користь третьої особи, позивач не зможе захистити або поновити свої права (права співвласників багатоквартирного будинку) в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Таким чином, суд вважає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову є розумним, обґрунтованим та адекватним. Адже накладення арешту на спірне майно має логічний зв'язок з предметом позовних вимог, що заявлені, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача у разі ухвалення рішення про задоволення позову.
На думку суду вжиття такого заходу забезпечення позову є достатнім і співмірним із заявленими позовними вимогами, адже унеможливить розпорядження відповідачем спірним майном.
Як вже було зазначено судом, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява № 32715/06).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі №910/18739/16 та ін.).
У зв'язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану - збереження права власності відповідача на спірне майно. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідача та баланс інтересів будуть порушені.
Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.
Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Керуючись ст.136-137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімейний дім - Фонтанка" про забезпечення позову за вх.№2-1078/23 від 19.07.2023 по справі №916/2988/23 задовольнити.
2. Накласти арешт на нежитлове приміщення №2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1440706951227), загальною площею 76,2 кв.м., що розташоване за адресою: Одеська область, Одеський (Лиманський) район, с. Фонтанка, вул. Незалежності, буд.№4 корп. 2)
Стягувач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сімейний дім - Фонтанка" (67571, Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, вул.Незалежності, буд. 4, корпус 2, код ЄДРПОУ 43099300)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-2019" (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул.Заводська, буд. 40/1, кв. 1, код ЄДРПОУ 43342662)
Ухвала суду набирає законної сили 21.07.2023 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання
в строки, встановлені Законом України „Про виконавче провадження".
Суддя Щавинська Юлія Михайлівна