65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"21" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3119/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши заяву (вх.№2-1082/23 від 19.07.2023) Громадської організації "Автостоянка "Промінь" (65111, Одеська обл., м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, буд.53, код ЄДРПОУ 25431913) про забезпечення позову відносно особи, яка може отримати статус учасника справи (відповідача) Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691)
19.07.2023 Громадська організація "Автостоянка "Промінь" звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради, в якій просить суд визнати за Громадською організацією "Автостоянка "Промінь" право власності в порядку набувальної давності на об'єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю за адресою: м.Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що громадська організація з 2005 року користувалась земельною ділянкою, що розташована за адресою: м.Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, а також адміністративною будівлею за вказаною адресою, яка була збудована в період 1988 -1989 років.
07.12.2020 державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ваховською Юлією Олегівною прийнято рішення № 55547234 про державну реєстрацію права власності ГО "Автостоянка "Промінь" на об??єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за адресою: м.Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, загальною площею 54,6 кв.м.
Як вказує позивач, рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2023 року по справі № 916/2448/22, яке було залишено без змін судом апеляційної інстанції, було задоволено позов Одеської міської ради, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора від 07.12.2020 року № 55547234 про державну реєстрацію права власності Громадської організації “Автостоянка “Промінь” на об'єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, загальною площею 54,6 кв.м, припинено право власності громадської організації на означений об'єкт нерухомого майна та зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку територіальної громади м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, шляхом знесення самочинно збудованого на ній об'єкта нерухомого майна - адміністративної будівлі для обслуговування автостоянки.
На теперішний час, як вказує позивач, вказана справа перебуває на стадії касаційного оскарження. Разом з тим, підставою заявленого позову було саме порушення процедури під час державної реєстрації, тоді як сама підстава виникнення права користування спірним нерухомим майном, належній судовій ревізії не підлягала.
Отже, як вказує позивач, оскільки громадська організація, починаючи з 2005 року відкрито, добросовісно та безперервно володіє як земельною ділянкою так і розташованою на ній будівлею, наявні підставі відповідно до положень ст. 344 ЦК України для набуття позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна.
Одночасно з позовною заявою Громадською організацією "Автостоянка "Промінь" подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої остання просить суд:
- накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53 в м. Одесі;
- заборонити державним реєстраторам, a також особам, що здійснюють повноваження державних реєстраторів, здійснювати будь-які реєстраційні дії відносно об?єкта нерухомого майна - адміністративної будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53;
- заборонити відповідачу Одеській міській раді, а також іншим особам, які діють від імені та в інтересах Одеської міської ради, здійснювати дії, спрямовані на виселення Громадської організації "Автостоянка "Промінь" з адміністративної будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53 в м. Одесі, вселення до вказаної будівлі інших осіб, здійснення будівельних робіт щодо реконструкції, демонтажу об?єкту нерухомого майна.
Обґрунтовуючи наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, Громадська організація з посиланням на рішення суду від 21.03.2023 у справі №916/2448/22 вказує, що скасування державної реєстрації фактично позбавляє позивача титула власника, а отже Одеська міська рада в будь-який час може звільнити, знищити, передати у власність спірну споруду на користь третіх осіб, що стане підставою для включення до складу спірних правовідносин інших осіб та унеможливить ефективний захист належних організації прав у випадку задоволення позовної заяви.
При цьому заявник просить суд звернути увагу на те, що ознакою давнісного володіння є безперервність володіння, а відтак виселення адміністрації громадської організації призведе до створення штучних умов, що унеможливлять задоволення позову з незалежних від позивача обставин.
Розглянувши заяву Громадської організації "Автостоянка "Промінь", суд вказує наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У відповідності до п.1,2,4 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У зв'язку з цим суд зазначає, що в кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, необхідним є окрім встановлення співмірності заходу забезпечення позову з позовними вимогами також встановлення відповідності такого заходу забезпечення позову меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Крім того, суд також зазначає про недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 908/309/21, від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 12.01.2023 у справі № 334/9179/21).
Як встановлено судом, між сторонами фактично існує спір щодо адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53.
Так рішенням суду від 21.03.2023 у справі №916/2448/22, яке набрало законної сили 15.06.2023 за наслідком перегляду судом апеляційної інстанції, задоволено позов Одеської міської ради, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ваховської Юлії Олегівни від 07.12.2020 року № 55547234 про державну реєстрацію права власності Громадської організації "Автостоянка "Промінь" на об'єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, загальною площею 54,6 кв.м.; припинено право власності Громадської організації "Автостоянка "Промінь" на об'єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю для обслуговування автостоянки за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов'язано Громадську організацію “Автостоянка “Промінь” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку територіальної громади м. Одеси, за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, шляхом знесення самочинно збудованого на ній об'єкта нерухомого майна - адміністративної будівлі для обслуговування автостоянки.
Таким чином, за висновком суду, запропоновані заявником заходи забезпечення позову фактично направлені на зупинення дії рішення суду у справі №916/2448/22, що фактично також не заперечується заявником, який вказує про наявність такого рішення, а також про те, що скасування державної реєстрації позбавляє позивача титула власника, а отже Одеська міська рада в будь-який час може звільнити, знищити, передати у власність спірну споруду на користь третіх осіб.
При цьому суд зауважує, що зупинення виконання рішення суду або його дії, відповідно до ч.4 ст. 294 ГПК України, віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, який вирішує таке питання за наслідком подання відповідного клопотання.
Таким чином, вжиття судом таких заходів забезпечення позову, як накладання арешту, заборони державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії відносно нерухомого майна та заборони Одеській міські раді здійснювати дії, направлені на виселення громадської організації із займаної будівлі хоча і узгоджується з предметом та змістом позовних вимог у спірних правовідносинах, однак не відповідає наведеним положенням законодавства, а також меті та завданням господарського судочинства та правового інституту забезпечення позову, що, відповідно, є підставою для відмови у забезпеченні позову.
Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Громадської організації "Автостоянка "Промінь" (вх.№2-1082/23 від 19.07.2023) про забезпечення позову, поданої у справі №916/3119/23.
Ухвала набирає чинності 21.07.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно до ст. 256 ГПК України.
Суддя Ю.М. Щавинська