21 липня 2023 року Справа № 915/277/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель», Миколаївська дорога, 144, м. Одеса, 65102 (код ЄДРПОУ 30332681)
електронна пошта: td@odeskabel.com
представник позивача: адвокат Семенов В. І.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546)
електронна пошта: office@sunpp.atom.gov.ua
про стягнення коштів в сумі 370 891, 14 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" борг у розмірі 370 891, 14 грн.
Стягнути з відповідача на користь позивача всі підтверджені судові витрати.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 53-123-01-21-07347 від 06.12.2021, а саме: зобов'язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар в сумі 370 891, 14 грн. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 599, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та умовами договору.
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 2959/23 від 13.03.2023) зазначив, що товар на підставі видаткової накладної № 129589 від 15.12.2021 на суму 370 891, 14 грн. з ПДВ відповідачем отримано.
Відповідач припустився порушення строків оплати за товар на підставі договору поставки № 53-123-01-21-07347 від 06.12.2021, у зв'язку зі значним зростанням простроченої заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед ДП НАЕК «Енергоатом», суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії, виникненням фінансової кризи неплатежів.
Посилаючись на ст. 614 ЦК України, відповідач зазначає, що вина як підстава для відповідальності підприємства відсутня.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу ДП НАЕК "Енергоатом" № 01-228-н від 21.04.2022 року "Про зміну найменування ВП "Южно-Українська АЕС"" з метою приведення найменування ВП "Южно-Українська АЕС" у відповідність із вимогами стандартів державної мови та правил українського правопису, з урахуванням службової записки виконавчої дирекції з правового забезпечення від 14.04.2022 № 01-142/10сл наказано перейменувати "Відокремлений підрозділ "Южно-Українська АЕС" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ВП ЮУАЕС) на "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська АЕС" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ВП ПАЕС) без зміни функцій, організаційної структури, штатного розпису та чисельності працівників відокремленого підрозділу.
Пунктом 2 вищевказаного наказу покладено на ВП ПАЕС відповідальність за ведення та супроводження усіх виробничих, організаційно-розпорядчих, договірних, дозвільних тощо документів ВП ЮУАЕС.
Наказ оприлюднено на офіційному сайті ДП НАЕК "Енергоатом" https://www.energoatom.com.ua/.
Інформація щодо зміни найменування відокремленого підрозділу внесена до ЄДРЮОФОПГФ.
06.12.2021 між ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» (покупець) та ТОВ «Торговельний дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» (постачальник) було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-21-07347.
Відповідно до п. 13.1 договору договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії договору можливе до його закінчення шляхом укладання відповідної додаткової угоди.
До договору сторонами складено Специфікацію № 1 (Додаток № 1 до Договору) на загальну суму 370 891, 14 грн. з ПДВ.
Договір та Специфікація підписані та скріплені печатками сторін.
Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар код CPV 44320000-9 по ДК 021:2015 - Кабелі та супутня продукція (кабель), (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток до Договору №1), що є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 1.3 договору місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов'язань, міцсем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов'язань, пов'язаних з якістю та комплектністю, є місто Южноукраїнськ.
Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість товару є твердою та складає:
разом: 309 075, 95 грн. без ПДВ
крім того ПДВ 20% : 61 815, 19 грн.
Всього з ПДВ: 370 891, 14 грн. (триста сімдесят тисяч вісімсот дев'яносто одна грн. 14 коп.).
Відповідно до п. 2.2 договору за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток № 1 до договору) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Відповідно до п. 3.1 договору постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 24.12.2021 на умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство», або ВП ЮУАЕС відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника.
Відповідно до п. 3.2 договору з товаром постачальник надає покупцю:
- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно;
- електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановлену чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН ;
- документи підтверджуючі якість товару (згідно ТС.0.1500.3714, ТС.0.0045.3772, ТС.0.0019.2104, ТС.0.0600.1364, ТС.0.0905.3435, ТС.0.0905.3247, ТС.0.0905.3911, ТС.0.0000.2499).
Відповідно до п. 5.1 договору сторони, їх керівники, працівники, представники та посередники зобов'язуються дотримуватись вимог антикорупційного законодавства, Антикорупційної програми, Кодексу корпоративної етики та Комплаєнс-політики ДП "НАЕК "Енергоатом", у зв'язку з виконанням цього договору, у тому числі не здійснювати дій (бездіяльності), що можуть трактуватися як корупційні чи пов'язані з корупцією правопорушення.
Відповідно до п. 6.1 договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції № П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і № П-7 «Про порядок приймання продукції по якості» та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК "Енаргоатом": «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП "НАЕК "Енергоатом" в розділі Стандарти НАЕК "Енергоатом" за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standarts-82).
Відповідно до п. 12.1 договору покупець зобов'язаний:
12.1.1 своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари;
12.1.2 приймати поставлені товари згідно розділу 6.
Відповідно до п. 12.4 договору постачальник має право:
12.4.1 своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем (постачальником) поставлено відповідачу (покупцю) товар в повному обсязі на загальну суму 370 891, 14 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 129589 від 15.12.2021 на суму 370 891, 14 грн. з ПДВ (дата вхідного контролю ВП «Складське господарство» 16.12.2021 згідно штампу ВП СГ).
Накладна підписана сторонами без зауважень та скріплена печатками.
Підставою поставки товару у вищевказаній накладній зазначено договір № 53-123-01-21-07347 від 06.12.2021.
Товар отримано на підставі довіреності № 4/113 від 13.12.2021 (строк дії до 22.12.2021).
На виконання вимог податкового законодавства та умов договору позивачем зареєстровано в ЄРПН податкову накладну по господарській операції, а саме:
- податкова накладна № 325 від 15.12.2021 на суму 370 891, 14 грн. (дата реєстрації в ЄРПН 29.12.2021).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, в силу умов п. 2.2, п. 3.2, п. 5.1 договору та ст. 253 ЦК України граничним строком оплати за товар є:
- оплата по накладній № 129589 від 15.12.2021 повинна була бути здійснена в період з 30.12.2021 по 04.03.2022 (включно). З 05.03.2022 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати відповідачем грошових коштів за поставлений товар.
Невиконання відповідачем обов'язку за договором в частині здійснення оплати за поставлений товар мало наслідком виникнення заборгованості, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.
ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ВИСНОВКИ СУДУ.
На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом вище, підтверджена матеріалами справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 370 891, 14 грн., Строк оплати за поставлений товар відповідно до ст. 530 ЦК України та умов п. 2.2, п. 3.2, п. 5.1 договору настав після виконання постачальником всіх вищевказаних умов п. 3.2 договору (поставки товару з оформленням видаткової накладної, реєстрації податкової накладної та надання документів, які підтверджують якість товару) з урахуванням відстрочення платежу на 45 робочих днів відповідно до п. 2.2 договору.
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 370 891, 14 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.
Щодо доводів відповідача про відсутність вини, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).
У зобов'язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов'язання, презюмується, і саме на неї покладається обов'язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання (постанова КГС ВС від 11.10.2018 по справі № 910/20767/17).
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідачем не подано суду жодних доказів на підтвердження вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Крім того, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення суми основної заборгованості за поставлений товар, а не застосування відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 370 891, 14 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Позивачем заявлено до стягнення 370 891, 14 грн., судовий збір з якої має становити 5 563, 37 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
За наведених мотивів у суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, були відсутні підстави вимагати від Компанії сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта, який підлягав застосуванню, з огляду на те, що позовну заяву було подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» (п. 8.23, п. 8.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Враховуючи, що позивачем позовну заяву подано до Господарського суду Миколаївської області за допомогою системи "Електронний суд", отже, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд вимоги майнового характеру в спірному випадку становить 4 450, 70 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 4 450, 70 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Позивачем під час звернення до суду із позовом сплачено судовий збір в розмірі 5 564, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6919 від 13.02.2023.
Отже, судовий збір в сумі 1 113, 30 грн. може бути повернуто судом з державного бюджету за клопотанням позивача, у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель», Миколаївська дорога, 144, м. Одеса, 65102 (код ЄДРПОУ 30332681):
- 370 891, 14 грн. (триста сімдесят тисяч вісімсот дев'яносто одна грн. 14 коп.) - боргу;
- 4 450, 70 грн. (чотири тисячі чотириста п'ятдесят грн. 70 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 21.07.2023.
Суддя Е.М. Олейняш