21 липня 2023 року Справа № 915/760/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; адреса електронної пошти: energoatom@atom.gov.ua; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; ідентифікаційний код 20915546)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Екософт» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Покровська, буд. 1-Ї; адреса електронної пошти: company@ecosoft.com; ідентифікаційний код 31749798)
про: стягнення 19 260,02 грн,
17.05.2023 до Господарського суду Миколаївської області від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява № 32/543 від 08.05.2023 (з додатками). Відповідно до інформації на поштовому конверті позовна заява була скерована на адресу суду 12.05.2023.
Так, у вказаній позовній заяві № 32/543 від 08.05.2023 позивач просить суд:
1. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Екософт» (код ЄДРПОУ 31749798) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВП «Південноукраїнська АЕС» пеню в розмірі 19 260,02 грн, а також судові витрати.
3. Справу розглянути за відсутності представників Позивача.
Позовні вимоги заявлені на підставі: Договору на постачання товару № 53-123-01-22-07444 від 17.01.2022, з додатком та додатковою угодою до нього; видаткових накладних (2 шт.); акту звіряння взаємних розрахунків; застосування норм статей 530, 546, 611 Цивільного кодексу України, статей 193, 231 Господарського кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем строків виконання зобов'язання щодо поставки товару за укладеним між сторонами договором.
Ухвалою суду від 22.05.2023 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.
Так, позивач отримав копію ухвали 02.06.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501477008.
Відповідач отримав копію ухвали 05.06.2023, що вбачається з наявної в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501476842.
25.05.2023 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшла заява № 32/604 від 22.05.2023, за змістом якої позивач зазначає про надання суду доказів оплати відповідачем штрафних санкцій в межах суми позовних вимог.
Вказана заява додатково надійшла на адресу суду засобами поштового зв'язку 29.05.2023.
01.06.2023до суду від позивача надійшла заява № 32/635 від 30.05.2023, у якій заявник зазначає, що листом під 22.05.2023 № 32/604. суд було повідомлено про те, що ТОВ «НВО «Екософт» у добровільному порядку виконало вимоги позовної заяви, та сплатило штрафні санкції ДГІ «НАЕК «Енергоатом». У зв'язку з тим, що заборгованість ТОВ «НВО «Екософт» перед ДП «НАЕК «Енергоатом» було погашено в добровільному порядку, заявник просить суд закрити провадження у справі № 915/760/23 за позовом ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ПАЕС до ТОВ «НВО «Екософт», про що винести відповідну ухвалу, в якій вирішити питання щодо повернення сплаченого судового збору на суму 2684 грн.
Станом на час розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.
За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.
17 січня 2022 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», новим найменуванням якого є Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», як покупцем, і Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Екософт», як постачальником, було укладено Договір на постачання товару № 53-123-01-22-07444 (далі - Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов'язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 24310000-0 по ДК 021:2015 - Основні неорганічні хімічні речовини (Антискалант, біоцид), надалі - Товар, у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2021 року (п. 1.1). Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов'язань відповідно до розділу 7 Договору (п. 1.2). Місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов'язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов'язань, пов'язаних з якістю та комплектністю, є місто Южноукраїнськ (п. 1.3).
За умовами Договору загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 4 602 243,00 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 920 448,60 грн; всього з ПДВ: 5 552 691,60 грн (п. 2.1).
Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.08.2022) постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 01.10.2022, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Південноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника.
Крім того, сторони погодили, що у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1).
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як покупця, про стягнення з відповідача, як постачальника, штрафних санкцій, нарахованих внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов'язання щодо поставки товару за укладеним між сторонами Договором.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.
Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Матеріали справи свідчать про те, що за змістом Договору, постачання передбаченого умовами договору товару мало бути здійснено не пізніше 01.10.2022.
На виконання умов вищенаведеного відповідач поставив позивачу, а останній прийняв у власність товар на загальну суму 5 518 185 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень видатковими накладними:
- № ВН049465 від 12.04.2022 на суму 4 504 500,00 грн. Постачання відбулося 14.04.2022, що підтверджується відповідною відміткою на видатковій накладній;
- № ВН054420 від 19.10.2022 на суму 1 013 685,00 грн. Постачання відбулося 21.10.2022, що підтверджується відповідною відміткою на видатковій накладній.
Таким чином, за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, частина товару була поставлена відповідачем із простроченням встановленого договором строку.
За такого, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача (згідно наведених у позовній заяві розрахунків): пеню на суму 19 290,02 грн за період прострочення з 02.10.2022 по 20.10.2022 (за порушення строку поставки товару на суму 1 013 685,00 грн).
Суд зауважує, що приписами ч. 2 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як уже вище було наведено, постачання передбаченого умовами договору товару мало бути здійснено не пізніше 01.10.2022.2022.
Відповідачем були допущені порушення договірних зобов'язань щодо своєчасного і у повному обсязі постачання обумовленого договором товару.
За перевіркою суду, виконані позивачем розрахунки пені у розмірі 19 290,02 грн є арифметично правильними.
Водночас, в період після звернення позивача до суду у даній справі, з наданих як позивачем доказів (платіжного доручення № АЕС/3757 від 16.05.2023 на суму 19 260,02 грн та банківськї виписик від 17.07.2023) вбачається, що відповідач здійснив оплату претензійних вимог на суму 19 260,02 грн (із посиланням у призначенні платежу на здійснення відповідної оплати згідно позовної заяви про стягнння штрафних санкцій № 32/543 від 08.05.2023).
Таким чином, враховуючи наявність вказаних платіжних документів, які свідчать про повну сплату відповідачем позивачу грошових коштів в межах заявленого позову, та підтвердження вказаного факту позивачем, суд дійшов висновку про те, що між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Тому, беручи до уваги наведені норми та обставини, оскільки відповідачем у повному обсязі погашено заявлену позивачем до стягнення з відповідача суму грошових коштів, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Згідно з приписами ч. ч. 3-5 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.
Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.
Позивачем при поданні позовної заяви № 32/543 від 08.05.2023 було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2684,00 грн, на підтвердження чого суду надано платіжне доручення № АЕС/3533 від 10.05.2023 на суму 2684,00.
Враховуючи наведені норми та обставини, суд вважає за можливе клопотання Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про повернення судового збору задовольнити та повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2684,00 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення № АЕС/3533 від 10.05.2023 на суму 2684,00 грн.
При цьому оригінал платіжного доручення № АЕС/3533 від 10.05.2023 на суму 2684,00 залишається в матеріалах господарської справи № 915/760/23.
Керуючись ст. ст. 46, 73, 74, 86, 129, 231, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Закрити провадження у справі № 915/760/23 у зв'язку з відсутністю предмета спору.
2. Повернути Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2684,00 грн, перерахований відповідно до платіжного доручення № АЕС/3533 від 10.05.2023 на суму 2684,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у строки та у порядку, встановленому статтями 255, 256 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано судом 21.07.2023.
Суддя О.Г. Смородінова