24.07.2023 р. Справа№ 914/2246/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Львівського комунального підприємства «Господар», м. Львів,
до відповідача: Акціонерного товариства «Укрпошта», м. Київ,
предмет позову: стягнення 17 274, 20 грн,
підстава позову: порушення зобов'язань з оплати послуг утримання будинку та прибудинкової території,
встановив:
До Господарського суду Львівської області 21.07.2023 надійшла позовна заява Львівського комунального підприємства «Господар» до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення 17 274, 20 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зауважує, що наявні підстави для її повернення та зазначає таке.
Відповідно до ст. 162 Господарського процесуального кодексу України: позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (частини перша, друга цієї статті).
Так, відповідно до тексту позовної заяви така підписана директором Львівського комунального підприємства «Господар». Проте, підписана не особистим підписом, а з використанням факсиміле.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 14 Господарського процесуального кодексу України).
Стосовно належного підписання позовної заяви Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.07.2021 у справі № 916/3209/20 висловився, що позовна заява має бути підписана власноручно, відтворення підпису за допомогою факсиміле або інших технічних засобів відтворення зображення підпису процесуальним законом не допускається. З урахуванням положень частини восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України позовна заява може містити електронний цифровий підпис, прирівняний до власноручного підпису, відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Ці приписи кореспондуються з положеннями статті 42 Господарського процесуального кодексу України про те, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина восьма цієї статті).
Зазначені положення засвідчують обов'язковість та безумовність вимоги господарського процесуального закону стосовно підписання позовної заяви власноручним або електронним цифровим підписом позивача (його представника) або особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, як підтвердження справжньої волі позивача на настання відповідних правових наслідків станом на час звернення до суду із позовом, отже дотримання принципу диспозитивності господарського судочинства.
Використання в такому випадку факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису Господарським процесуальним кодексом України не допускається.
Скріплення позовної заяви підписом позивача, його представника або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, має бути виконане власноручно у спосіб, визначений статтями частиною восьмою статті 42, частиною другою статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд у вказаній справі акцентував, що оскільки процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду та власноручне підписання ним заяв по суті справи, то подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам частини другої статті 4, статей 42, 46, частини другої статті 162 ГПК України та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа. Близьку за змістом правову позицію щодо застосування частини восьмої статті 42 та/чи частини другої статті 162 ГПК України за обставин факсимільного відтворення підпису уповноваженої особи на процесуальних документах викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012, від 26.06.2018 у справі № 922/4478/16, від 23.11.2018 у справі № 5023/1668/11.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовна заява має бути підписана власноручно особою, що її підписує, та враховуючи висновки Верховного Суду та положення процесуального закону є такою, що не підписана директором товариства.
Крім того, як вбачається з наведених у позовній заяві обставин, правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу утримання та обслуговування житлових будівель Львівським комунальним підприємством «Господар», що є позивачем у справі, орендованих відповідачем у справі - Акціонерним товариством «Укрпошта» приміщень.
Зокрема, підставою заявлених позовних вимог є порушення відповідачем зобов'язань з оплати послуг утримання будинку та прибудинкової території орендованих приміщень за адресами: м. Львів, вул. Личаківська, 69; м. Львів, вул. Личаківська, 119; м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 161а, м. Львів, вул. Івасюка 19.
Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднаними можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Верховний суд у постанові від 27.06.2022 у справі № 916/697/21 вказує, що зі змісту частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що порушення правил об'єднання позовних вимог відбувається у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними), (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
У поданій позовній заяві фактично об'єднуються позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території орендованих відповідачем приміщень на підставі самостійних договорів оренди нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Личаківська 69, загальною площею 64, 7 кв м (договори оренди № Л-11511-18 від 19 листопада 2018 року, № Л-12075-20 від 31 січня 2020 року, № Л-12484-21 (БАП) від 16 липня 2021 року, додаткова угода від 13 березня 2023 року до Договору № Л-12484-21 (БАП) від 16 липня 2021 року); за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 119, загальною площею 76, 4 кв м (договори оренди № Л-11601-18 від 29 грудня 2018 року, №Л-12493-21 (БАП) від 16 липня 2021 року, додаткова угода від 13 березня 2023 року до Договору № Л-12493-21 (БАП) від 16 липня 2021 року); за адресою м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 161 а, загальною площею 100, 2 кв м (договори оренди № Л-11670-19 від 08 лютого 2019 року №Л-12087-20 від 31 січня 2020 року, №Л-12497-21 (БАП) від 16 лютого 2021 року, додаткова угода від 13 березня 2023 року до Договору № Л-12497-21 (БАП) від 16 лютого 2021 року); за адресою м. Львів, вул. Івасюка, 19, загальною площею 119, 6 кв м (договори № Л-11673-19 від 08 лютого 2019 року, №Л-12079-20 від 31 січня 2020 року, №Л-12490-21 (БАП) від 16 липня 2021 року, додаткова угода від 13 березня 2023 року до Договору № Л-12490-21 (БАП) від 16 липня 2021 року).
На виконання вказаних договорів було укладено самостійні окремі договори: договір №454-ЛП від 01 квітня 2013 року про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю та додатковий договір №176 до договору №454 від 01 квітня 2013 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, договір про надання послуги з управління №176 від 01 лютого 2023 року (щодо приміщення на вул. Личаківській, 69); додатковий договір №412 від 01 березня 2018 року до договору №454 від 01 квітня 2013 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, договір про надання послуги з управління №412 від 01 лютого 2023 року (щодо приміщення на вул. Личаківській, 119); додатковий договір №425 від 01 березня 2018 року до договору №454 від 01 квітня 2013 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, договір №415 від 01 лютого 2023 року про надання послуги з управління (щодо приміщення на вул. Тракт Глинянський, 161 а); додатковий на експлуатаційні витрати №355 від 01 лютого 2018 року, договір про надання послуги з управління №355 від 01 лютого 2023 року (щодо приміщення на вул. Івасюка, 19).
Як зазначає позивач, станом на 01.07.2023 заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 69 становить 4 606, 15 грн за період з 01.01.2020 по 01.07.2023; за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 119 - 3 065, 10 грн за період з 01.07.2019 по 01.07.2023; за адресою м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 161а - 5 864, 88 грн за період з 01.02.2020 по 01.07.2023, за адресою м. Львів, вул. Івасюка 19 - 3 918, 07 грн за період з 01.01.2020 по 01.07.2023.
По кожному об'єкту, за яким Львівським комунальним підприємством «Господар» надавались послуги з утримання будинку та прибудинкової території орендованих відповідачем приміщень, позивачем подано окремі акти звірки взаєморозрахунків.
Отже, для вирішення спору у справі необхідним є встановлення обставин та підстав надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території по кожному орендованому відповідачем об'єкту окремо, зокрема дослідження договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, про надання послуг з управління, договорів на експлуатаційні витрати, тощо, визначення розміру заборгованості виходячи з обсягу та вартості наданих позивачем послуг та здійснених відповідачем оплат.
Резюмуючи вищевикладене, подані позивачем докази в обґрунтування заявленої позовної вимоги про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території орендованих відповідачем приміщень у сумі 17 274, 20 грн не є спільними для кожної підстави позову - тобто зобов'язання з оплати послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресами: м. Львів, вул. Личаківська, 69; м. Львів, вул. Личаківська, 119; м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 161а, м. Львів, вул. Івасюка 19.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2019 у справі № 917/375/18 акцентує, що згідно із частиною шостою статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи в разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Зміст наведених норм свідчить про те, що порушення правил об'єднання позовних вимог, якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз'єднає позовні вимоги, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України.
Верховний Суд у постанові від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21 вказує, що положення частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням конкретних обставин суд має право застосувати як у разі дотримання правил об'єднання позовних вимог, так і у разі їх порушення. Проте у будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна і не підпадають під заборони, визначені частинами четвертою, п'ятою статті 173 Господарського процесуального кодексу України, суд не має підстав для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.
Як встановлено вище, позовні вимоги не є однорідними, так як різні підстави їх виникнення щодо кожного об'єкта (за адресами: м. Львів, вул. Личаківська, 69; м. Львів, вул. Личаківська, 119; : м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 161а, м. Львів, вул. Івасюка 19), відповідно докази на підтвердження порушення відповідачем зобов'язань з оплати вартості наданих позивачем послуг по кожному об'єкту окремо не є однорідними. Тому суд, не дійшовши висновку про застосування ч. 6 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України і роз'єднання позовних вимог, резюмує про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, що відповідає зазначеній вище позиції Великої Палати Верховного Суду.
Серед іншого, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі обов'язком суду є перевірка додержання позивачем вимог, викладених у статті 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Аналізуючи поданий позивачем доказ надіслання позовної заяви з додатками відповідачу, фіскальний чек Акціонерного товариства «Укрпошта» від 18.07.2023, суд звертає увагу позивача на положення п. 1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких до позовної заяви додаються документи, які підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач, особа, яка звертається позовом в інтересах іншої особи, зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Суд інформує позивача, що таким доказом надіслання є оригінал поштової квитанції з описом вкладення про надсилання відповідачеві рекомендованою поштою копії позовної заяви та доданих до неї документів, які додаються до позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу на підставі п.1, 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ч. 5 ст. 174, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
позовну заяву Львівського комунального підприємства «Господар» до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення 17 274, 20 грн у справі №914/2246/23 (з додатками на 116 арк) повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Матвіїв Р.І.