вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
24 липня 2023 рокуСправа № 912/2087/21(912/1279/23)
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянувши матеріали позовної заяви
Керуючий реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) арбітражний керуючий Тимошенко А.А.
до відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 )
про виділення частки, яка належить банкруту у спільному майні
в межах справи №912/2087/21
про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 )
Постановою господарського суду від 22.11.2022 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Тимошенко А.А., визнано банкрутом ОСОБА_1 , введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 , призначено керуючим реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Тимошенко А.А. та встановлено останньому строк для проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
24.11.2022 оприлюднено на офіційному вебпорталі Судової влади України повідомлення про визнання ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення його боргів.
18.07.2023 до суду надійшла позовна заява керуючого реалізацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Тимошенко А.А. №02-01/101/23 від 18.07.2023, яка містить вимоги до ОСОБА_2 такого змісту: виділити ОСОБА_1 частку зі спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: 1/2 частину житлового будинку загальною площею 383,7 кв.м, житлова площа 106,7 кв.м, площа земельної ділянки 2500,00 кв.м, який розташований на земельній ділянці 3522286300:51:000:0595 за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна: 37920451.
Крім того, у позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивоване відсутністю отриманих коштів в процедурі погашення боргів у справі №912/2087/21, а як наслідок і відсутність коштів для сплати всіх видів платежів в тому числі і судового збору, що не дає можливості сплатити судовий збір з метою подальшої реалізації майна боржника, яке належить йому на праві спільної власності.
Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ч. ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із ст.ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 2 684,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведеною правовою нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.
Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану заявника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В зв'язку з цим сама лише обставина, пов'язана з відсутністю отриманих коштів в процедурі погашення боргів у справі №912/2087/21, не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
Водночас, звертаючись до господарського суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, суду не надано належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору.
При цьому, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
За таких обставин, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду не підлягає задоволенню.
Таким чином, подавши вказаний позов позивач мав сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Згідно Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору визначається в залежності від характеру вимоги, а саме - майнова чи немайнова. Мінімальна ставка судового збору за позовну заяву майнового характеру та яка відповідає позовній заяві немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову визначається позивачем (ст. 163 ГПК України).
Згідно висновків Верховного Суду, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020у справі № 910/13737/19).
Однак, будь-яких доказів сплати судового збору до суду не подано, з підстав чого не додержано вимог, встановлених у п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Також, відповідно до положень ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 8 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Суддя при здійсненні судочинства має доступ до інформації Реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації учасників судового процесу (ст. 11 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус").
Як встановлено суддею з відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, адреса місця проживання фізичної особи ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 .
Однак, в якості доказу направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу до позову додано опис вкладення у цінний лист, відповідно до якого позовна заява з додатками направлена на адресу: АДРЕСА_4 , тобто не за місцем проживання відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху із встановленням строку та способу усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з питань банкрутства та ст.ст. 3, 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву керуючого реалізацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Тимошенко А.А. до ОСОБА_2 про виділення частки, яка належить банкруту у спільному майні, поданої в межах справи №912/2087/21 - залишити без руху.
3. Позивачу (заявнику) усунути встановлені при поданні заяви, недоліки в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду:
- належні докази сплати судового збору;
- докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу ОСОБА_2 за належною адресою відповідача (опис вкладення, розрахунковий документ).
4. Роз'яснити, що у відповідності до ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Копію ухвали надіслати керуючому реалізацією арбітражному керуючому Тимошенко А.А. на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1
Суддя В.В.Тимошевська