ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
24.07.2023Справа № 910/11378/23
Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., розглянувши матеріали за позовом Фермерського господарства "Сапфір-Агро" до російської федерації про стягнення 114 437 322,00 грн,
У липні 2023 року Фермерське господарство "Сапфір-Агро" (далі - Господарство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з російської федерації 114 437 322,00, з яких: 31 846 959,00 грн - реальні збитки, 82 590 363,00 грн - збитки у вигляді упущеної вигоди, які були завдані позивачу внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації, що розпочалася 24 лютого 2022 року.
21 липня 2023 року через загальний відділ діловодства суду Господарство подало заяву про збільшення розміру позовних вимог від 20 липня 2023 року, у якій просило стягнути з російської федерації 114 486 529,00 грн, з яких: 31 846 959,00 грн - реальні збитки, 82 639 570,00 грн - збитки у вигляді упущеної вигоди, які були завдані позивачу внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації, що розпочалася 24 лютого 2022 року.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції. Аналогічна норма міститься в частині 1 статті 20 ГПК України.
Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо він: не підвідомчий господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 ГПК України; за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (частина 1 статті 45 ГПК України).
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, стороною в господарському процесі можуть бути лише: юридичні особи, фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Вказаний перелік є вичерпним.
Зі змісту позовної заяви Господарства вбачається, що предметом даного позову є стягнення з російської федерації збитків, завданих позивачу внаслідок збройної агресії цієї іноземної держави.
Водночас, зі змісту вищевказаних норм ГПК України, а також інших приписів господарського процесуального законодавства вбачається, що іноземна держава не може бути відповідачем у справі, яка розглядається за правилами господарського судочинства.
За приписами частини 2 статті 278, частини 2 статті 313 ГПК України, порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції є обов'язковою підставою для скасування рішення, незалежно від доводів апеляційної чи касаційної скарги, та має наслідком направлення справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи вищенаведені обставини, предмет та підстави позову, а також суб'єктний склад сторін даного спору, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в справі за позовом Господарства про стягнення з російської федерації збитків.
За частиною 6 статті 175 ГПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).
За частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 2 статі 58 ЦПК України передбачено, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Порядок розгляду справ за участю іноземних осіб загальними судами визначено в розділі XI ЦПК України.
Зокрема, за статтею 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом статті 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.
Отже, у розумінні ЦПК України іноземна держава може бути учасником судового процесу, на відміну від ГПК України.
Слід зазначити, що постанови Верховного Суду від 25 січня 2019 року в справі № 796/165/18 та від 14 квітня 2022 року в справі № 308/9708/19, на які посилався сам позивач у своїй позовній заяві, були прийняті за результатом розгляду спорів, у яких відповідачем є російська федерація, виключно за правилами цивільного судочинства. Вказане лише підтверджує висновки суду про те, що даний спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
При цьому, на час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі, правові позиції Верховного Суду щодо можливості розгляду подібних спорів за правилами господарського судочинства відсутні.
Таким чином, на виконання положень частини 6 статті 175 ГПК України суд роз'яснює позивачу, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів за правилами цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 234 ГПК України, суддя
Відмовити Фермерському господарству "Сапфір-Агро" у відкритті провадження в господарській справі за його позовом до російської федерації про стягнення збитків.
Позовну заяву з додатками повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання: 24 липня 2023 року.
Суддя Є.В. Павленко