ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.07.2023Справа № 911/779/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №911/779/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамар ЕКО»
до Фізичної особи-підприємця Сєрова Едуарда Вадимовича
про стягнення 903,29 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамар ЕКО» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Сєрова Едуарда Вадимовича (далі - відповідач) про стягнення 903,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як сторона договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами №ГЧ-14-20 від 17.06.2020, неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання в частині оплати отриманих послуг, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення борг у розмірі 903,29 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамар ЕКО» до Фізичної особи-підприємця Сєрова Едуарда Вадимовича про стягнення 903,29 грн направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи №911/779/23 між суддями матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Васильченко Т.В.
Відповідно до ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються.
За таких обставин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 відкрито провадження у справі та, оскільки справа малозначна і було відсутнє клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.05.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 52, кв. 126
Втім, ухвала суду була повернута органом поштового зв'язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній».
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судом також враховано, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
За змістом частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 11.05.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.
Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -
17.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крамар ЕКО» (далі - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Сєровим Едуардом Вадимовичем (далі - замовник) було укладено договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами №ГЧ-14-20 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з поводження з побутовими відходами (в подальшому за текстом - ТПВ), а замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані послуги в порядку та строки, визначені цим договором.
Об'єкти обслуговування: продуктовий магазин. Адреса об'єктів обслуговування: селище Гостомель, вул. Кулішова 18а (пункт 1.2 та 1.3 договору).
Пунктом 2.1 договору встановлено, що обсяг вивезених за місяць відходів вираховується на підставі норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 10 грудня 2008 року.
Відповідно до пункту 2.2 договору послуги, що надаються виконавцем, приймаються замовником шляхом щомісячного підписання двостороннього акту наданих послуг - далі за текстом також «Акт». Таким чином, об'єм наданих послуг підтверджується кожного поточного місяця на підставі відповідного акту, який надається виконавцем та має бути підписаний замовником впродовж трьох робочих днів з дати його надання/відправлення.
Жодна зі сторін не вправі відмовитися від підписання актів. У разі наявності розбіжностей, підтверджених письмово, сторони підписують акт з зазначенням фактичних розбіжностей. Розбіжності повинні бути підтверджені дефектним актом про неналежне виконання виконавцем свої зобов'язань за договором, складеним за участю уповноваженого представника виконавця. За відсутності двостороннього дефектного акту жодні подальші претензії з боку замовника при підписанні щомісячного акту наданих послуг не приймаються.
У випадку, якщо виконавець протягом встановленого п. 2.1 договору строку не отримує від замовника підписаного акту наданих послуг або обґрунтовану відмову від його підписання (дефектний акт), такий акт вважається погодженим замовником, а послуги - належно наданими та прийнятими замовником без зауважень. Сторони дійшли взаємної згоди, що в зазначеному випадку акт наданих послуг без підпису та печатки замовника, але з надписом «зауважень від замовника у встановлений строк не надійшло» є для сторін підставою вважати вказані в ньому послуги прийнятими замовником у повному обсязі без зауважень (пункт 2.3 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору вартість вивозу та утилізації 1 м.куб ТПВ складає 208 грн. 25 коп. з ПДВ. Розрахунковий об'єм ТПВ на місяць 0,91 м.куб. Вартість надання послуг 190 грн. 03 коп. з ПДВ на місяць.
Згідно пунктів 3.2 та 3.3 договору замовник до 31 числа місяця, який передує перед місяцем, в якому будуть надаватись послуги, попередньо сплачує повну вартість надання послуг на місяць. Факт надання послуг Виконавцем та фактичний обсяг ТПВ за кожний поточний місяць підтверджується підписаним сторонами двостороннім актом наданих послуг.
Умови даного договору мають однакову зобов'язальну силу сторін та можуть бути зміненні за взаємною згодою з обов'язковим складанням письмового документу (пункт 8.1 договору).
Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2020 року а в частині невиконаних грошових зобов'язань - до повного їх виконання. У випадку якщо жодна із сторін за 10 (десять) календарних днів до дня закінчення терміну дії цього договору не заявить письмово про його припинення, цей договір вважається продовженим на один календарний рік на тих же умовах без обмеження по кількості таких пролонгацій (пункт 9.1 договору).
Договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами №ГЧ-14-20 від 17.06.2020 підписаний уповноваженими представниками.
Доказів припинення дії договору у відповідності до умов пункту 9.2 суду не надано, а отже договір є діючим і приймається судом до уваги.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору, ним надано відповідачу узгоджені послуги за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року включно на загальну суму 947,45 грн, на підтвердження чого складено та підписано акти надання послуг №5068 від 31.10.2021 на суму 189,49 грн, №5841 від 30.11.2021 на суму 189,49 грн, №6124 від 31.12.2021 на суму 189,49 грн, №308 від 31.01.2022 на суму 189,49 грн та №667 від 28.02.2022 на суму 189,49 грн, які були направлені відповідачу на підпис засобами поштового зв'язку.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання/відправлення актів наданих послуг для узгодження та підписання.
24.02.2023 року позивач, з метою досудового врегулювання спору, направив на зазначену у договорі адресу відповідача претензію №1813 від 24.02.2023 про стягнення суми боргу за надані послуги з поводження з побутовими відходами, до якої додав акт звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2021 - 15.11.2022 за договором №ГЧ-14-20 від 17.06.2020, акти надання послуг №5068 від 31.10.2021, №5841 від 30.11.2021, №6124 від 31.12.2021, №308 від 31.01.2022, №667 від 28.02.2022 та рахунки №4989 від 31.10.2021, №5766 від 30.11.2021, №6065 від 31.12.2021, №332 від 31.01.2022, №701 від 28.02.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та накладною №0829202299010.
Однак, відповідач вказану претензії залишив без задоволення, при цьому, акти надання послуг та акт звірки взаєморозрахунків не підписав, як і не надав вмотивованої відмови від їх підписання.
У той же час, умовами пункту 2.3 договору встановлено, що у випадку, якщо виконавець протягом встановленого п. 2.1 договору строку не отримує від замовника підписаного акту наданих послуг або обґрунтовану відмову від його підписання (дефектний акт), такий акт вважається погодженим замовником, а послуги - належно наданими та прийнятими замовником без зауважень. Сторони дійшли взаємної згоди, що в зазначеному випадку акт наданих послуг без підпису та печатки замовника, але з надписом «зауважень від замовника у встановлений строк не надійшло» є для сторін підставою вважати вказані в ньому послуги прийнятими замовником у повному обсязі без зауважень (пункт 2.3 договору).
Відтак, враховуючи, що умовами п. 2.3 договору сторони погодили, що у випадку неотримання від замовника підписаного акту наданих послуг або обґрунтовану відмову від його підписання (дефектний акт), такий акт вважається погодженим замовником, а послуги - належно наданими та прийнятими замовником без зауважень, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт надання послуг за згаданими вище актами і відповідно наявність обов'язку у відповідача оплатити отримані послуги.
Втім, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг виконав частково, у зв'язку з чим виник борг у розмірі 903,29 грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Положенням ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що замовник до 31 числа місяця, який передує перед місяцем, в якому будуть надаватись послуги, попередньо сплачує повну вартість надання послуг на місяць.
Втім, відповідач у встановлені договором строки оплату за послуги з поводження з побутовими відходами у повному обсязі не здійснив.
Тоді як, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами договору послуг та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог зі стягнення основного боргу в розмірі 903,29 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 14, 73, 74, 76-80, 129, 178, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамар ЕКО» до Фізичної особи-підприємця Сєрова Едуарда Вадимовича про стягнення 903,29 грн задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сєрова Едуарда Вадимовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамар ЕКО» (03134, м. Київ, вул. Миру, буд. 21; ідентифікаційний код 36173955) суму основного боргу у розмірі 903 (дев'ятсот три) грн 29 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2023.
СуддяТ.В. Васильченко