вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.07.2023м. ДніпроСправа № 904/1883/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Попової Я.В.
та представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження
справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук Полтавської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдарі", м. Дніпро
про стягнення 6 504 253,12 грн.
Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдарі" заборгованості в сумі 6 504 253,12 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань з оплати товару (нафтопродуктів), поставленого йому позивачем на умовах договору поставки №389/2/2118 від 01.05.2021.
15.06.2023 відповідач подав відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі у зв'язку з його передчасністю та неефективністю обраного позивачем способу захисту його прав.
Заперечення відповідача проти позову обґрунтовані тим, що згідно з пунктом 4.2 договору поставки нафтопродуктів № 389/2/2118 від 01.05.2021 оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі- вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватися частинами. Підставою оплати за товар є рахунок постачальника.
Відповідач стверджує, що ним не було отримано ані листа-вимоги від позивача, ані рахунків-фактур, у зв'язку з чим ТОВ "Голдарі" 04.01.2023 зверталося до ПАТ "Укртатнафта" з проханням надіслати первинну документацію. На думку відповідача, за відсутності вказаних документів у нього не було підстав для здійснення оплати товару.
Відповідач вважає, що оскільки його звернення про надання документів було проігнороване позивачем, то строк оплати є таким, що не настав.
Крім того, відповідач посилається на виникнення форс-мажорних обставин, пов'язаних із дією воєнного стану в Україні, що засвідчено офіційним листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, розміщеним на її офіційному веб-сайті.
Відповідач зазначає, що наявність форс-мажорних обставин конкретно для ТОВ "Голдарі" підтверджується досудовим розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, у кримінальному провадженні №120222041650000229 від 25.03.2022, а також тим, що з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну і населення, і суб'єкти господарювання, в тому числі і в територіальних межах Дніпропетровської області, зіткнулися з відповідними обмеженнями, спричиненими протиправними діями держави-агресора: пошкодження логістики, знищення баз зберігання ПММ, девальвація валют, що також вплинуло й на ТОВ "Голдарі". Зазначені обставини, як указує відповідач, значною мірою знизили його фінансову спроможність. Тому відповідач наголошує на необхідності врахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, стосовно необхідності встановлення причинно-наслідкового зв'язку між обставинами непереборної сили та неможливістю виконання зобов'язання.
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 03.07.2023 засобом поштового зв'язку, позивач щодо рахунків на оплату та доводів відповідача про передчасність позову зазначає, що відповідно до пункту 4.2 договору поставки № 389/2/2118 від 01.05.2021 у разі оплати по факту поставки товару розрахунок проводиться не пізніше 60 днів від дати поставки товару. При цьому право на отримання коштів за поставлений товар не залежить від обставин отримання чи відмови боржника від отримання претензії.
Посилання відповідача щодо отримання рахунків на оплату позивач вважає таким, що не позбавляє ПАТ "Укртатнафта" права на отримання рішення суду про примусове стягнення боргу, адже кошти ні за рахунками, ні за претензією, ні за поданою позовною заявою боржником не сплачені.
Щодо форс-мажору позивач указує на те, що доведена належним чином обставина форс-мажору може звільнити від відповідальності за порушення зобов'язання, але не звільняє від самого зобов'язання, не припиняє його. Єдиним належним способом погашення зобов'язання є його виконання, а додаткових нарахувань у формі відсотків річних, інфляційних втрат чи пені позов не містить.
Будь-які заяви про форс-мажор під час судового розгляду цього спору, на думку позивача, мають бути відхилені судом з огляду на порушення стороною спору порядку його встановлення та повідомлення про його наявність.
Ухвалою суду від 18.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.05.2023, за результатом якого підготовче засідання відкладалося на 13.06.2023, 29.06.2023 у межах строку підготовчого провадження, продовженого ухвалою суду від 18.05.2023 до 19.07.2023 включно.
Ухвалою суду від 29.06.2023 закрито підготовче та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.07.2023.
17.07.2023 позивач засобом електронного зв'язку подав клопотання, в якому зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, просить провести призначене на 18.07.2023 судове засідання за відсутності його представника та прийняти рішення за наявними у справі матеріалами.
У судове засідання 18.07.2023 представники сторін не з'явились; про дату, час і місце засідання суду були повідомлені належним чином.
За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За викладених обставин суд розглядає справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
За наслідком судового засідання 18.07.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдарі" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки нафтопродуктів № 389/2/2118 від 01.05.2021 (далі - договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти (далі - товар), а покупець зобов'язується їх прийняти і оплатити в асортименті та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.
Одиниця виміру товару - тонна (п. 1.2 договору).
Базис поставки товару - EXW згідно з "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі" (п. 3.1 договору).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов'язання постачальника з поставки товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики щодо його втрати (псування) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі нафтопродуктів.
Відповідно до пункту 3.3 договору (в редакції додаткової угоди від 17.12.2021) строк поставки товару - з моменту підписання сторонами договору по 31.12.2022.
Ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до договору (п. 4.1 договору).
Відповідно до пункту 4.2 договору оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватися частинами. Підставою оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник указує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який указаний в рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті.
Пунктом 7.1 договору (в редакції додаткової угоди від 17.12.2021) визначено, що строк дії договору з моменту підписання сторонами по 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.
У специфікації від 01.01.2022 (Додаток № 1/01) до договору сторони погодили поставку, серед іншого, такого товару:
- паливо дизельне Energy-ДП-З-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015 у кількості 79,286 т за ціною з ПДВ - 29025,00 грн/т;
- бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0* ДСТУ 7687:2015 у кількості 128,296 т за ціною з ПДВ - 32760,00 грн/т (а.с. 12).
На виконання умов договору позивач у січні 2022 року поставив відповідачу вказаний товар на загальну суму 6 054 253,12 грн, що підтверджується актом № 1/01 приймання-передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів № 389/2/2118 від 01.05.2021, підписаним відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень (а.с. 13).
Відповідач своїх зобов'язань з оплати поставленого йому товару в сумі 6 054 253,12 грн не виконав, що й стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з поставкою позивачем у січні 2022 року товару за договором поставки нафтопродуктів № 389/2/2118 від 01.05.2021 на суму 6504253,12 грн та виконанням/невиконанням відповідачем обов'язку щодо його оплати.
Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною першою, другою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Надані позивачем докази свідчать про те, що позивач у січні 2022 року належним чином виконав своє зобов'язання з поставки відповідачу товару за договором на суму 6504253,12 грн, у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання з оплати цього товару.
Оскільки розрахунки за товар у порядку попередньої оплати відповідачем не здійснювались і вимога про оплату товару після його поставки позивачем не направлялась, то за умовами пункту 4.2 договору відповідач повинен був оплатити отриманий від позивача товар не пізніше 60 календарних днів від дати поставки згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів, тобто не пізніше 01.04.2022.
Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати є таким, що настав.
Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем заборгованості за отриманий товару в сумі 6 504 253,12 грн.
Заперечення відповідача проти позову щодо неможливості здійснення оплати за відсутності рахунку/вимоги про оплату судом відхиляються з огляду на таке.
Сторони в договорі погодили можливість оплати товару альтернативно: як до його передання (шляхом здійснення попередньої оплати), так і після прийняття покупцем цього товару, а саме за вимогою постачальника про оплату або не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів (у випадку відсутності такої вимоги) на підставі рахунку постачальника.
Хоча в договорі й зазначено, що оплата здійснюється на підставі рахунку, однак за змістом статті 692 Цивільного кодексу України та пункту 4.2 договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов'язання, який обраховується з дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів, а не рахунку.
Суд звертає увагу також на те, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти, тобто носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18.
Щодо доводів відповідача про настання форс-мажорних обставин, наведених в обґрунтування заперечень проти позовних вимог, слід зазначити наступне.
За приписом частини першої статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з пунктом 6.1 договору жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов'язання за цим договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від сторін обставинами, що виникли після укладення договору і перешкоджають належному виконанню зобов'язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов'язань у строки, встановлені цим договором, то ці строки пропорційно продовжуються на час дії відповідних обставин.
Пунктом 6.3 договору передбачено, що сторона, яка не виконала зобов'язання за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Доказом настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або уповноваженим державним органом.
Відповідно до пункту 6.4 договору положення цього розділу (розділу 6 договору) не застосовуються, якщо обставини форс-мажору наступили протягом строку прострочення виконання зобов'язань стороною, яка на них посилається.
Відповідач доказів письмового повідомлення позивача про неможливість виконання зобов'язання внаслідок настання обставин непереборної сили в порядку, визначеному пунктом 6.3 договору, суду не надав.
Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання за договором, що пов'язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Тож, указаний лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).
Інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення відповідача від виконання ним зобов'язання з оплати отриманого від позивача товару в установлений договором строк матеріли справи не містять і відповідачем суду не надано.
Відтак, відповідачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6 504 253,12 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 97 563,80 грн (6 504 253,12 х 1,5% = 97 563,80).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдарі" про стягнення заборгованості в сумі 6 504 253,12 грн - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдарі" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 8-10; ідентифікаційний код 44065292) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39609, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3; ідентифікаційний код 00152307) основний борг у сумі 6 504 253,12 грн, судовий збір у сумі 97563,80 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 24.07.2023.
Суддя І.І. Колісник