вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"14" липня 2023 р. Cправа № 902/1302/22(902/390/23)
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.,
за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.
представника позивача - Заматова Р.В. (в режимі ВКЗ)
представника АТ "ПУМБ" - Награбовського О.В. (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (вул. Васильківська, буд. 14, офіс 513, м. Київ, 03040)
до: Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро" (вул. Дмитра Майбороди, буд. 6, каб. 508, м. Вінниця, 21036)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2, розпорядника майна ТОВ "Сат-Агро" - арбітражний керуючий Бурцева Ірина Юріївна (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 353 від 28.02.2013, вул. Незалежної України, 39А, м. Запоріжжя, 69019; адреса для листування: а/с 83, м. Запоріжжя, 69019)
третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" (вул. Ярослава Мудрого, буд. 56, м. Кам'янка-Бузька, Львівський район, Львівська область, 80400)
про визнання недійсним договору поруки № КІЕ-П-10395/4 від 05.08.2021
в межах справи № 902/1302/22
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (вул. Васильківська, 14, кв. офіс 513, м. Київ, 03040)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро" (вул. Дмитра Майбороди, буд. 6, каб. 508, м. Вінниця, 21036)
про банкрутство
16.03.2023 до Господарського суду Вінницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ТОВ "Агріі Україна" до АТ "ПУМБ", ТОВ "Сат-Агро" про визнання недійсним договору поруки № КІЕ-П-10395/4 від 05.08.2021, укладеного між ТОВ "Сат-Агро" та АТ "ПУМБ".
Ухвалою суду від 21.03.2023 за вказаним позовом відкрито провадження з розгляду позовної заяви ТОВ "Агріі Україна" до АТ "ПУМБ" та ТОВ "Сат-Агро" про визнання недійсним договору поруки № КІЕ-П-10395/4 від 05.08.2021 в межах справи № 902/1302/22, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 18.04.2023. Одночасно судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - розпорядника майна ТОВ "Сат-Агро", арбітражного керуючого Бурцеву І.Ю. та ТОВ "Діва-Агролан".
18.04.2023 до суду від АТ "ПУМБ" надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти позову.
Ухвалою суду від 18.04.2023 підготовче засідання у справі № 902/1302/22(902/390/23) відкладено на 16.05.2023.
11.05.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Разом з тим, 16.05.2022 судове засідання у справі № 902/1302/22(902/390/23) не відбулося, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Лабунської Т.І.
Ухвалою суду від 23.05.2023 судове засідання у справі призначено на 12.06.2023 та продовжено строк підготовчого провадження у справі № 902/1302/22(902/390/23) на 30 днів.
Ухвалою суду від 12.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/1302/22(902/390/23) для судового розгляду по суті на 06.07.2023.
Ухвалою суду від 06.07.2023 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 14.07.2023.
14.07.2023 судове засідання проводилося в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за участю представника ТОВ "Агріі Україна" та представника АТ "ПУМБ".
Представник відповідача - ТОВ "Сат-Агро" в судове засідання не з'явилися.
При цьому суд зважає, що ухвала направлена на адресу ТОВ "Сат-Агро" вказану в позовній заяві, яка співпадає з адресою, вказаною у витязі з ЄДР, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Треті особи правом участі в судовому засіданні також не скористалися, про причини неявки суду не повідомили, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи витягами з сайту Укрпошта.
Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступні обставини.
В судовому засіданні 14.07.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник АТ "ПУМБ" проти позову заперечив з підстав та за обставин, вказаних у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.07.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
В позовній заяві позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа №902/1302/22, за заявою ТОВ "Агріі Україна" про банкрутство ТОВ "Сат-Агро".
В межах справи про банкрутство надійшла заява АТ "ПУМБ" з кредиторськими вимогами до боржника у розмірі 53 236353 грн., які виникли на підставі договору поруки № КІЕ-П-10395/4 від 05.08.2021 (далі Договір поруки).
ТОВ "Агріі Україна" запросила у арбітражного керуючого документи, для оцінки правомірності виникнення такої великої суми кредиторських вимог. Згідно отриманих документів було встановлено, що банком не було долучено до заяви рішення загальних зборів про надання дозволу керівнику ТОВ "Сат-Агро" укладати угоди вартістю 46 млн. грн. В судовому засіданні, на якому розглядалися кредиторські вимоги ПУМБ, представнику банка було поставлено питання: чи існує рішення загальних зборів ТОВ "Сат-Агро" про надання керівнику ТОВ "Сат-Агро" укладати угоди на суму 53 млн. грн.? У відповідь представник АТ "ПУМБ" послався не презумпцію договору, в зв'язку з чим вважає, що договір дійсний, а тому породжує зобов'язання ТОВ "САТ-АГРО" перед ПУМБ на вказану суму.
Враховуючи надані обставини, позивач вважає Договір поруки недійсним та таким який порушує право позивача на законне, обгрунтоване і добросовісне формування кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ "Сат-Агро".
Підставами визнання договору поруки недійсним позивач вказує:
- Договір поруки з боку ТОВ "Сат-Агро" підписано його керівником Юшчишин О.Л., який згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб 30.12.2021 був звільнений. Вказаною датою було призначено нового директора Шушаріна І.І.
Крім того, в керівника не було дозволу загальних зборів на укладання договору поруки.
- Договір поруки укладено без спрямування на настання реальних наслідків поруки; для штучного створення боргу, що вказує на недійсність такого договору, який порушує права кредитора, зменшуючи обсяг грошових коштів, які будуть направлені на погашення кредиторських вимог.
- Станом на дату укладання Договору поруки і Угоди у ТОВ "Сат-Агро" вже були грошові зобов'язання на суму 18 млн. грн., які на даний час не погашені, і майно на суму 26 млн. грн. знаходиться у заставі, а тому укладання Договору поруки призвело ТОВ "Сат-Агро" до неплатоспроможності та неможливості виконувати його грошові зобов'язання, що завдало боржнику збитки.
На думку позивача, порушення його прав оскаржуваним договором полягає у тому, що ТОВ "Агріі Україна" є конкурсним кредитором по справі про банкрутство ТОВ "Сат-Агро". У процедурі банкрутства відіграє дотримання принципу конкурсного імунітету кредиторів, який спрямований на попередження та усунення будь-яких переваг одних кредиторів на шкоду інших. Важливе значення у дотриманні цього принципу має формування конкурсної маси, її реалізація та задоволення вимог кредиторів в установленій законом черговості.
Підсумовуючи наведене, позивач зазначив, що:
- укладення оспорюваного договору поруки за зобов'язання за основним договором, яке вже було порушено та мало місце невиконання умов оплати, про що було відомо боржнику;
- наявність значних грошових зобов'язань перед кредиторами у розмірі 18 млн. грн.;
- відсутності доказів того, що активи підприємства боржника становили суму більшу ніж зазначена у Договорі поруки;
- не підтверджено наявність фінансової спроможності ТОВ "Сат-Агро" на прийняття фінансового зобов'язання у розмірі 46 млн. грн. та можливості його виконання як на дату укладання договору поруки, так і у майбутньому.
Тобто, наведені висновки свідчать про відсутність існування ознак реального виконання зобов'язання, яке прийнято боржником за оспорюваним договором поруки, оскільки боржник взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, що являється завданням збитків.
З огляду на те, що позивач є кредитором у справі 902/1302/22 про банкрутство ТОВ "Сат-Агро", результати розгляду позову у даній справі мають безпосередній вплив на права та інтереси ТОВ "Агріі Україна", оскільки результат прийнятого рішення у цій справі безпосередньо впливає на формування конкурсної маси боржника, а отже, і розміру задоволення вимог кредиторів.
У відзиві на позовну заяву відповідач 1 проти задоволення позову заперечує зазначаючи, що позичальник ТОВ "Діва-Агролан" та його поручитель ТОВ "Сат-Агро" не виконали своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості за Кредитним договором, що також підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 27.07.2022 у справі № 914/288/22, що набрало чинності та згідно з яким стягнуто з ТОВ "Діва-Агролан", ТОВ "Сат-Агро" та інших поручителів Позичальника на користь АТ "ПУМБ" заборгованість всього в розмірі 45 834 494,73 грн.
Отже, обставини щодо укладення Договору поруки та його дійсності на час спору, а також обставини виникнення заборгованості Позичальника та не виконання солідарного обов'язку поручителя ТОВ "Сат-Агро" за Договором поруки встановлено рішенням суду у іншій справі № 914/288/22, тому в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи за позовом ТОВ "Агріі Україна".
Відповідач 1 вказує, що Договір поруки було укладено з метою реального забезпечення виконання зобов'язань позичальника ТОВ "Діва-Агролан" за Кредитним договором у разі невиконання останнім зобов'язань за Кредитним договором.
В момент укладення Договору поруки АТ "ПУМБ" не було відомо та не могло бути відомо, чи виконає ТОВ "Сат-Агро" свої зобов'язання за Договором поруки в майбутньому, оскільки таке зобов'язання є забезпечувальним та похідним від основного зобов'язання за Кредитним договором, тому виконання Поручителем зобов'язань за Договором поруки залежить від виконання або не виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором у майбутньому.
Крім цього слід відзначити, що в момент укладення Договору поруки його сторони не приховували одна від одної (або від третіх осіб) справжні наміри такого правочину. У свою чергу, АТ "ПУМБ" вказує, що позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами умисел сторін Договору поруки на приховування яких-небудь інших намірів такого правочину, ніж ті, що визначені умовами Договору поруки.
Крім того, на переконання відповідача, доводи позовної заяви, про те, що договір поруки укладено директором ТОВ "Сат-Агро" без погодження із загальними зборами не відповідає дійсності з огляду на наступне.
Станом на дату укладення Договору поруки (05.08.2021) та Додаткової угоди № 1 до нього (24.09.2021) директором ТОВ "Сат-Агро" був ОСОБА_1 , а єдиним учасником цього Товариства, якому належало 100% часток у статутному капіталі ТОВ "Сат-Агро" - ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
З цього приводу зазначаємо, що на виконання ст. ст. 37, 44 вказаного вище Закону Рішенням єдиного учасника № 03/08 ТОВ "Сат-Агро" від 03.08.2021 було надано згоду на укладення ТОВ "Сат-Агро" Договору поруки з АТ "ПУМБ" в забезпечення виконання у повному обсязі зобов'язань ТОВ "Діва-Агролан" за Кредитним договором, а також уповноважено директора ТОВ "Сат-Агро" на укладення такого Договору поруки.
Крім цього, відповідно до п. 1 Рішення єдиного учасника б/н ТОВ "Сат-Агро" від 20.09.2021 було надано згоду на внесення змін до Договору поруки шляхом укладення додаткової угоди до Договору поруки (на підставі цього Рішення між сторонами Договору поруки було укладено Додаткову угоду № 1 від 24.09.2021).
З огляду на викладене відповідач 1 просить відмовити в задоволенні даного позову.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач 1 повинен був перевірити фінансовий стан боржника.
На момент укладення договору поруки і додаткової угоди №1 до договору поруки сторони і банк і керівник ТОВ "Сат-Агро" знали про наявність забоорговнаності ТОВ "Діва-Агролан" у сумі 45 млн. грн. і знали або повинні були знати і мали можливість знати про факт відсутності коштів і активів у ТОВ "Сат-Агро" у вказаному розмірі.
У поясненнях АТ "ПУМБ" від 06.07.2023 зазначило, що позивачем не надано жодного доказу, що прийняття ТОВ "Сат-Агро" забезпечувального зобов'язання за оскаржуваним договором поруки спричинило неплатоспроможність цього боржника або спричинило неможливість виконання таким боржником зобов'язань перед кредитором ТОВ "Агріі Україна" або іншими кредиторами. Також позивачем не доведено умисел сторін договору поруки на приховування яких-небудь інших намірів договору поруки, у тому числі умисел спричинення шкоди іншим кредиторам таким правочином, що виключає його фіктивність.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача 1, надаючи оцінку спірним правовідносинам та порушеному праву позивача, суд виходив із наступного.
Судом встановлено, що 06.10.2020 між АТ "ПУМБ" (Банк, Заставодержатель або Відповідач) та ТОВ "Діва-Агролан" (позичальник) укладено Кредитний договір № КІЕ-ТФ-10395 (із змінами і доповненнями, внесеними до нього в подальшому Додатковою угодою № 1 від 22.12.2020.
Договором про внесення змін та доповнень № 2 від 31.03.2021 та Договором про внесення змін та доповнень № 3 від 24.09.2021, а також Додатковими угодами (про встановлення Субліміту Кредиту) № 1 -3 до Кредитного договору, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у визначеному Кредитним договором та додатковими угодами (про встановлення субліміту кредиту) до нього розмірі окремими траншами, а Позичальник зобов'язався прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та строки відповідно до графіку, що обумовлені цим Кредитним договором та додатковими угодами до нього, але не пізніше 01 березня 2022.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Діва-Агролан" перед Банком за Кредитним договором, між АТ "ПУМБ" (кредитор) в особі керуючого відділенням № 2 ПУМБ в м. Вінниця Діхтяр К.О. та ТОВ "Сат-Агро" (поручитель), в особі директора Юшчишина О.Л. було укладено Договір поруки № КІЕ-П-10395/4 від 05.08.2021.
Відповідно до п. 1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання боржником (ТОВ "Діва-Агролан") в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки тощо.
Відповідно до п. 1.3 Договору у разі порушення боржником зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.
Згідно п. 2.1. Договору Порукою за цим Договором забезпечується виконання зобов'язань Боржника перед Кредитором, що випливають з наступних договорів:
2.1.1. Кредитного договору А" КІЕ-ТФ-10395 від " 06" жовтня 2020 року, укладеного між Кредитором та Боржником, з усіма змінами та доповненнями до нього, у тому числі Додатковою угода №1 від " 22" грудня 2020 року та Договором про внесення змін та доповнень №2 від " 31" березня 2021 року, а також Додатковими угодами (про встановлення Субліміту Кредиту), всіма іншими додатковими угодами та договорами про внесення змін та доповнень, що укладені та будуть укладені між Кредитором та Боржником протягом дії зазначеного Кредитного договору, а саме:
2.1.1.1. Повернути кредит в розмірі Ліміту кредиту, що дорівнює 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів) гривень 00 копійок, частинами в розмірах, порядку і строки, визначені Кредитним договором, додатковими угодами про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, відповідними Додатковими угодами (про встановлення Субліміту Кредиту) і Заявами на отримання траншу Кредиту (частини), що укладені та/або будуть укладені між Банком та Боржником, але не пізніше " 26" вересня 2023.
Статтею 3 Договору поруки визначено порядок виконання Поручителем зобов'язань, а саме: у разі порушення зобов'язання Боржником (у тому числі невиконання та/або неналежного виконання у строки, визначені Кредитним договором), Поручитель зобов'язаний в перший день порушення зобов'язання (його частини) виконати таке зобов'язання (або його частину) незалежно від факту направлення йому Кредитором відповідної вимоги. Кредитор не зобов'язаний підтверджувати будь- яким чином факт порушення зобов'язання Боржником, таке порушення буде достатньою для Поручителя підставою виконати порушене зобов'язання (або його частину) без застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання відповідної інформації/документів.
Відповідно до п. 6.4. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення печаткою Кредитора, печаткою Поручителя. Поручитель підтверджує, що при укладенні Договору, договорів про внесення змін та доповнень до Договору, інших документів, надання яких передбачено Договором та які будуть викладатися на папері, буде використовувати печатку, відбиток якої проставлений у розділі "Реквізити та підписи Сторін" Договору.
Згідно п. 6.6. Договору зміни до Договору повинні бути вчинені у письмовій формі і підписані належним чином уповноваженим представником Кредитора та уповноваженим представником Поручителя/Поручителем. Такі зміни додаються до Договору і є його невід'ємною частиною.
24.09.2021 між АТ "ПУМБ" (кредитор) та ТОВ "Сат-Агро" (поручитель) було укладено додаткову угоду № 1 до Договору поруки № КІЕ-П-10395/4 від 05.08.2021, яким окрім іншого, викладено перший абзац підпункту 2.1.1. та підпункт 2.1.1.1. в такій редакції:
2.1.1. Кредитного договору № К1Е-ТФ-10395 від " 06" жовтня 2020 року, укладеного між Кредитором та Боржником, з усіма змінами та доповненнями до нього, у тому числі Додатковою угода №1 від " 22" грудня 2020 року, Договором про внесення змін та доповнень №2 від " 31" березня 2021 року та Договором про внесення змін та доповнень №3 від " 24" вересня 2021 року, а також Додатковими угодами (про встановлення Субліміту Кредиту), всіма іншими додатковими угодами та договорами про внесення змін та доповнень, то укладені та будуть укладені між Кредитором та Боржником протягом дії зазначеного Кредитного договору , а саме:
2.1.1.1. Повернути кредит у розмірі Ліміту кредиту, що дорівнює 45 262 950,00 грн (Сорок п'ять мільйонів двісті шістдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 копійок), частинами в розмірах, порядку і строки, визначені Кредитним договором, додатковими угодами про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, відповідними Додатковими угодами (про встановлення Субліміту Кредиту) і Заявами на отримання траншу Кредиту (частини), що укладені та/або будуть укладені між Банком та Боржником, але не пізніше "01 "березня 2022 року.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.
За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).
Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами ст. 215 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та ч. 6 ст. 203 цього Кодексу.
Ч. 3 ст. 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
Відповідно до ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.
У постанові від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14 Верховний Суд висловив правову позицію щодо реальності господарської операції, вказав на те, що для з'ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.
Водночас будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі №405/1820/17 від 24.07.2019, №910/8357/18 від 28.11.2019).
Великою Палатою Верховного Суду викладено у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) висновок про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст. 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст. 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена ст. 228 ЦК України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки ухвалою суду від 12.01.2023 визнано грошові вимоги ТОВ «Агріі Україна» до ТОВ «Сат-Агро», то ТОВ «Агріі Україна» виступає заінтересованою особою у визнанні оспорюваного договору недійсним, як кредитор ТОВ «Сат-Агро».
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пкт 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із ч. 2,3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.
Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.07.2019 № 405/1820/17.
Відповідно до змісту ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як встановлено судом, предметом спірного договору від 05.08.2021 № КІЕ-П-10395/4 є надання ТОВ "Сат-Агро" поруки перед АТ «ПУМБ» за виконання обов'язку ТОВ «Діва-Агролан» щодо оплати кредиту у розмірі 45 262 950,00 грн., що виникли у зв'язку з не виконанням кредитором обов'язків боржника перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором від № КІЕ- ТФ-10395 від 06.10.2020.
Згідно з пунктом 1.3 договору поруки у разі порушення боржником зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.
У той же час, здійснюючи оцінку обставин з точки зору фінансових правовідносин та наслідків впливу вчиненого оспорюваного правочину, суд зауважує на тому, що згідно фінзвіту ТОВ "Сат-Агро" за 2018 станом на 2017 і 2018 сумарна вартість оборотних і необоротних активів складає 4 500 грн. і 4 500 грн. відповідно.
Враховуючи, що ТОВ "Сат-Агро" не подавалася фінансова звітність з 2019 по 2021 вказує, що її активи станом на дату підписання залишилися на тому же рівні, тобто 4500 грн.
Наведені обставини свідчать про відсутність доказів фінансової спроможності ТОВ "Сат-Агро" виконання договору поруки від 05.08.2021 № КІЕ-П-10395/4 при його укладенні.
Крім того, у ТОВ "Сат-Агро" станом на дату укладення договору поруки існували непогашені грошові зобов'язання:
- за договором № 21 НХ 03 ВІСМ від 25.03.2021, що підтверджується рішенням суду у справі 902/342/22 від 28.07.2022.
- за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом № 18/05/21 від 18.05.202, що підтверджується рішенням суду у справі № 902/883/21 від 05.11.2021;
- за договором поставки товару № 23/ЗЧ від 15.01.2021, що підтверджується рішенням Постійно діючого Третейського ПП "Адлєр" суду при Асоціації українських банків від 10.05.2022 у третейській справі №5/22;
- за договором поставки № Р21-046 від 22.07.2021, що підтверджується рішенням суду у справі 902/470/22 від 05.10.2022;
- за договором про надання послуг б/н від 19.04.202, що підтверджується рішенням суду у справі 902/745/21 від 09.11.2021;
- за договором про надання послуг відповідального зберігання № 17/09/19-З від 17.09.2019, що підтверджується рішенням суду у справі 908/2120/21.
Відтак, при веденні збиткової діяльності та маючи зобов'язання принаймні перед іншими контрагентами, ТОВ "Сат-Агро" прийняло на себе додаткові зобов'язання на суму 45 млн. грн.
Судом враховано, що наявність грошових зобов'язань станом на день укладення спірного договору не означає безумовну заборону на ведення господарської діяльності та договірної роботи.
Водночас, особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.
Поручитель, укладаючи договір поруки, не може не розуміти, що у випадку невиконання боржником зобов'язання, саме йому доведеться виконувати зобов'язання в повному обсязі за рахунок свого майна (шляхом передачі чи відчуження кредитору). Тим самим поручитель визначає долю належного йому майна на майбутнє. Вказану позицію висловив Верховний Суд у постанові від 28.05.2019 у справі № 922/3522/17.
Натомість, укладаючи договір поруки, АТ «ПУМБ» не пересвідчилося у фінансовому становищі товариства, солідарний обов'язок по виконанню зобов'язань якого покладається на ТОВ "Сат-Агро".
Таким чином, внаслідок укладення спірного договору поруки від 05.08.2021 № КІЕ-П-10395/4, перебуваючи в стані фінансової неможливості виконання власних зобов'язань, ТОВ "Сат-Агро" додатково прийняло на себе обов'язки в якості солідарного боржника ТОВ «Діва-Агролан» зі сплати 45 млн. грн., чим фактично ТОВ "Сат-Агро" збільшило свої боргові зобов'язання за відсутності фінансової спроможності їх погашення.
Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що укладення спірного договору поруки від 05.08.2021 № КІЕ-П-10395/4 спрямовано на необґрунтоване, сумнівне та непропорційне збільшення розміру боргових зобов'язань ТОВ "Сат-Агро" всупереч власним фінансовим інтересам.
В контексті цього спору також слід звернути увагу, на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16:
«Поручитель, який став солідарним боржником у зв'язку з невиконанням позичальником свого обов'язку у кредитному зобов'язанні, що виникло первинно з його волі та згідно з його бажанням, не є абсолютно вільним в обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, в якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами.
Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора». Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №904/5693/20 (904/4517/21).
У разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.
Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та визнання недійсним договору поруки № КІЕ-П-10395/4 від 05.08.2021, укладеного між ТОВ "Сат-Агро" та АТ "ПУМБ", з мотивів наведених вище.
Обґрунтованість та правомірність заявлених вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.
Згідно з п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 у справі № 15-рп/2004 суд зазначив: "Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права."
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн., підлягають віднесенню на відповідачів згідно вимог ст. 129 ГПК України, по 1 342 грн. з кожного.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 196, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 255, 256, 326, 327 ГПК України -
1. Задоволити позов ТОВ "Агріі Україна" до АТ "ПУМБ", ТОВ "Сат-Агро" про визнання недійсним договору поруки № КІЕ-П-10395/4 від 05.08.2021, укладеного між ТОВ "Сат-Агро" та АТ "ПУМБ" справі № 902/1302/22(902/390/23), в межах справи № 902/1302/22.
2. Визнати недійсним договір поруки поруки № КІЕ-П-10395/4 від 05.08.2021, який укладено між ТОВ "Сат-Агро" та АТ "ПУМБ".
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код 14282829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (вул. Васильківська, буд. 14, офіс 513, м. Київ, 03040, код 38948033) 1342,00 грн. витрат на сплату судового збору.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро" (вул. Дмитра Майбороди, буд. 6, каб. 508, м. Вінниця, 21036, код 37565654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (вул. Васильківська, буд. 14, офіс 513, м. Київ, 03040, код 38948033) 1342,00 грн. витрат на сплату судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Копію рішення суду надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну адресу: арбітражному керуючому - Бурцевій І.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ТОВ "Агріі Україна" - 38948033_2830219811@mail.gov.ua; представнику ТОВ "Агріі Україна", адвокату Заматову Р.В. - 2830219811@mail.gov.ua; ТОВ "Діва-Агролан" - divaagrolan@gmail.com, АТ "ПУМБ" - info@fuib.com, представнику АТ ПУМБ", адвокату Награбовському О.В. - nagrabovskiy@meta.ua.
Повне рішення складено 24 липня 2023 р.
Суддя Лабунська Т.І.
1 - до справи
2 - ТОВ "Сат-Агро" - вул. Дмитра Майбороди, буд. 6, каб. 508, м. Вінниця, 21036;
3 - АТ "ПУМБ" - вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 0407;
4 - ТОВ "Діва-Агролан" - вул. Ярослава Мудрого, буд. 56, м. Кам"янка-Бузька, Львівський район, Львівська область, 80400;
5 - Арбітражному керуючому Бурцевій І.Ю. - а/с 83, м. Запоріжжя, 69019.