вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" липня 2023 р. Cправа № 902/551/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича,
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Вінницького обласного центру зайнятості (вул. Стрілецька, 3-а, м. Вінниця, 21009)
до: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, 21021)
про стягнення 6483,88 грн.
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Вінницького обласного центру зайнятості з вимогами до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення 6 483,88 грн виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, які ОСОБА_1 отримав під час перебування на обліку у Вінницькій районній філії Вінницького обласного центру зайнятості.
Суд, ухвалою від 26.04.2023, за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/551/23 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням розгляду справи по суті на 25.05.2023.
За наслідками судового засідання 25.05.2023 суд здійснив перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 902/551/23 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 15.06.2023, про що постановив відповідну ухвалу.
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 13.07.2023, про що 15.06.2023 постановлено відповідну ухвалу.
Позивач, повідомлений про дату судового засідання ухвалою суду від 15.06.2023, явки уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив. Пояснень причин неявки суду не повідомив.
Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. При цьому суд зауважує, що ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 02.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 2102103623426.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.
Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.
Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
За наслідками судового засідання 13.07.2023 прийнято судове рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
04.01.2021 до Вінницької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості (надалі - Філія) за сприянням у працевлаштуванні звернувся громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який наказом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» від 16.04.2020 № 231-к, був звільнений з посади виконуючого обов'язки начальника відділу матеріально-технічного постачання та складу у зв'язку з систематичним невиконанням обов'язків, покладених трудовим договором (ч.3 ст.40 КЗпП України) 16.04.2020.
04.01.2021 гр. ОСОБА_1 було надано статус безробітного та з 04.01.2021 призначено виплату допомоги по безробіттю.
За період перебування на обліку у службі зайнятості в статусі зареєстрованого безробітного, гр. ОСОБА_1 , за період з 04.01.2021 по 19.07.2021 було нараховано 6 483,88 грн допомоги по безробіттю.
Як вбачається із додатку № 4 до персональної картки гр. ОСОБА_1 із зазначенням даних про призначення та виплату допомоги по безробіттю, довідки про суму заборгованості, що підлягає поверненню № 7/07-50/1587-23 від 20.04.2023, довідки № 7/07-50/1588-23 від 20.04.2023, довідки № 7/07-50/2079-23 від 30.05.2023 та довідки банку про зарахування коштів на рахунок гр. ОСОБА_1 вказану суму допомоги по безробіттю позивачем виплачено громадянину ОСОБА_1 ..
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2021 у справі № 127/10589/20 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, та серед іншого, ухвалено: визнати наказ Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» №231-к від 16.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 незаконним та скасувати його; поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки начальника матеріально-технічного постачання та складу Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»; стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 168 365,00 грн.
Судом встановлено, що наказом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» «Про поновлення на роботі» № 495-к від 19.07.2021, на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2021 по справі № 127/10589/20: скасовано наказ по підприємству від 16.04.2020 за №231-к; поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язків начальника відділу матеріально-технічного постачання та складу з 17.04.2020; виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць за мінусом суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів ОСОБА_1 ; внести запис про поновлення на роботі до трудової книжки ОСОБА_1 : «Скасувати запис №43 «Звільнення за систематичне невиконання обов'язків, покладених трудовим договором п.3 ст. 40 КЗпП»; внести зміни до особової справи ОСОБА_1 .
Попри виконання судового рішення Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» оскаржило рішення у справі № 127/10589/20 до суду апеляційної інстанції.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 11.11.2021 у справі № 127/10589/20 апеляційну скаргу Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» залишено без задоволення та рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2021 - без змін.
В подальшому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 25.05.2022 у справі № 127/10589/20 касаційну скаргу Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» залишив без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2021 та постанову Вінницького апеляційного суду від 11.11.2021 - без змін.
Наказом Вінницької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості № 49 від 02.08.2021 "Про повернення допомоги по безробіттю отриманої", відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" зобов'язано вжити заходів щодо повернення Комунальним підприємством Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 6 483,88 грн за період з 04.01.2021 по 19.07.2021 у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду.
03.08.2021 Вінницькою районною філією Вінницького обласного центру зайнятості було пред'явлено Комунальному підприємству Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» претензію №03.01-54/454-21 про повернення допомоги по безробіттю в сумі 6 483,88 грн, які ОСОБА_1 отримав під час перебування на обліку у Вінницькій районній філії Вінницького ОЦЗ.
У відповідь на претензію, Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», в листі №05/2407 від 10.08.2021, повідомило про відсутність підстав для відшкодування суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_1 з огляду на оскарження рішення місцевого суду у справі №127/10589/20 до Вінницького апеляційного суду.
07.11.2022 Вінницькою районною філією Вінницького обласного центру зайнятості повторно було пред'явлено претензію Комунальному підприємству Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» № 03.01-54/584-22 про повернення допомоги по безробіттю в сумі 6 483,88 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
З огляду на неповернення відповідачем виплаченої позивачем допомоги по безробіттю, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 6 483,88 грн виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду від 06.07.2021 у справі №127/10589/20.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення 6 483,88 грн суми виплаченої допомоги по безробіттю громадянину ОСОБА_1 ..
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Пунктом 1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (надалі за текстом - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачені види забезпечення та соціальні послуги, до яких зокрема відноситься допомога по безробіттю, зокрема допомога по безробіттю.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до п.1 ч.1, абз.1 ч.2 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування).
Як встановлено судом 04.01.2021 ОСОБА_1 надано статус безробітної та з 04.01.2021 призначено виплату допомоги по безробіттю.
За період перебування на обліку в статусі безробітного, ОСОБА_1 за період з 04.01.2021 по 19.07.2021 виплачено 6 483,88 грн допомоги по безробіттю.
Відповідно до п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №792 від 19.09.2018: Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації.
27.07.2021 Вінницькою районною філією Вінницького обласного центру зайнятості припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного у зв'язку із виданням відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.
Частиною 1 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Частиною 4 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що із роботодавця утримуються:
- сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду;
- незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу;
- незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Cукупність встановлених судом під час розгляду цієї справи юридичних фактів, а саме: набуття ОСОБА_1 04.01.2021 статусу безробітної в зв'язку зі звільненням його з посади на підставі наказу Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» №231-к від 16.04.2020, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2021 у справі №127/10589/20 визнано незаконним та скасовано, дають підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч.1 ст.34, ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та, як наслідок, надають права позивачу стягувати з роботодавця виплаченої за період з 04.01.2021 по 19.07.2021 допомоги по безробіттю в розмірі 6 483,88 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд зауважує, що 19.07.2021 Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» своїми діями, скасувавши наказ №231-к від 16.04.2020, визнав свою вину і неправомірність раніше прийнятого ним рішення. Такі неправомірні дії відповідача щодо звільнення працівника завдали майнової шкоди позивачу у розмірі виплаченої допомоги по безробіттю, адже статус зайнятої особи і статус безробітного є взаємовиключними з огляду на приписи ст.43 Закону України "Про зайнятість населення".
Слід зауважити, що визнання рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2021 у справі №127/10589/20 наказу Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» №231-к від 16.04.2020 незаконним та його скасування вказує на наявність у ОСОБА_1 трудових відносин з роботодавцем за період від звільнення до дня видання наказу №495-к від 19..07.2021.
Враховуючи, що в цей період зазначена особа перебувала в трудових відносинах з роботодавцем внаслідок скасування наказу про її звільнення, а відтак не мала права на набуття статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, у позивача виникло право на повернення допомоги по безробіттю, яка була безпідставно отримана. Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 02.04.2018 у справі №910/5464/17 та від 05.10.2020 у справі №906/1043/19.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про задоволення позовних в повному обсязі.
В силу приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 226, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 33126849) на користь Вінницького обласного центру зайнятості (вул. Стрілецька, 3-а, м. Вінниця, 21009; код ЄДРПОУ 05392714) 6 483 грн. 88 коп. - виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг та 2 684 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.
Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на адреси електронної пошти: позивача - vinocz@in.vn.ua , відповідача - office@vmte.vn.ua.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 24 липня 2023 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Стрілецька, 3-а, м. Вінниця, 21009)
3 - відповідачу (вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, 21021)