24 липня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/14782/23
Провадження № 33/4820/420/23
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , законного представника потерпілого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2023 року, -
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2023 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, жительку АДРЕСА_1 , яка працює менеджером ФОП ОСОБА_4 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 850 гривень. Стягнуто судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
За постановою суду, ОСОБА_1 ухилилась від виконання обов'язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, щодо виховання свого малолітного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 19.05.2023 року близько 16 години 00 хвилин, перебуваючи в роздягальні СЗОШ № 29 за адресою: м. Хмельницький, вул. Вокзальна, 16, плював квасом на малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим принижував його гідність.
Непогоджуючись з постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати, адміністративне провадження щодо неї за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову вважає незаконною та необгрунтованою через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Суть правопорушення, викладене у протоколі та у рішенні суду, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП та не містить всіх ознак складу адміністративного правопорушення. Зокрема, не зазначено в чому саме полягало її ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дитини, не вказано які обов'язки, передбачені ст. 150 Сімейного Кодексу вона не виконала (об'єктивна сторона), не конкретизовані норми законодавства, якими ці обов'язки передбачені та вимоги яких порушено.
Також, у протоколі про адміністративне правопорушення та у рішенні суду не встановлено причинного зв'язку між вказаною подією та незабезпеченням нею умов, передбачених ст. 184 КУпАП, які виникають з її обов'язків.
Суд не врахував її пояснення та пояснення її малолітнього сина ОСОБА_6 про те, що він випадково плюнув квасом на ОСОБА_2 , за що в подальшому попросив вибачення.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження її вини в інкримінованому правопорушенні.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені в ній доводи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які заперечили проти її задоволення, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вирішуючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції вищенаведених вимог закону не дотримався.
Обґрунтовуючи висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався на наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення ВАБ № 959397 від 06.06.2023 року, протокол прийняття заяви про правопорушення від 24.05.2023 року, пояснення ОСОБА_3 .
Дослідивши наявні докази, апеляційний суд не погоджується з таким висновком, оскільки суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст. ст. 7, 245, 252, 280 КУпАП, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Так, частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Апеляційний суд звертає увагу і на те, що диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП, є бланкетною (тобто має відсильний характер до інших нормативних актів).
Стаття 150 Сімейного кодексу України визначає коло обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Отже, ст. 150 Сімейного кодексу України передбачає конкретне коло обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини (7 обов'язків) і саме за їх невиконання батьки можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП.
Відповідно ж до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення особи, тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Згідно з оскарженою постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2023 року ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що вона ухилилась від виконання обов'язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, щодо виховання свого малолітного сина ОСОБА_7 , внаслідок чого останній плював квасом на малолітнього ОСОБА_2 , чим принижував його гідність.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснила, що між її малолітнім сином ОСОБА_8 та малолітнім ОСОБА_9 у роздягальні школи виник словесний конфлікт, в ході якого її син ОСОБА_8 облив квасом ОСОБА_10 . Однак, її син свою провину у вчиненому визнав та попросив вибачення у ОСОБА_11 скоєному щиро кається. Вона, як мати, провела із ним виховну бесіду. У неї син також попросив вибачення за таку поведінку, пообіцяв виправитись.
Також повідомила, що під час оголошеної в апеляційному суді перерви по справі намагалась примирити хлопців, залагодити конфлікт. Однак, законний представник ОСОБА_2 не виявила бажання спілкуватись ні з нею, ні з її дитиною. Тобто, вона, як мати, вжила усіх заходів по виконанню своїх батьківських обов'язків.
Законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_7 сильно образив її сина, однак залагодити конфлікт між дітьми не бажає, оскільки вважає, що це позбавлене сенсу.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 959397 від 06.06.2023 року вбачається, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона ухилилась від виконання обов'язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, щодо виховання свого малолітного сина ОСОБА_7 , внаслідок чого останній плював квасом на малолітнього ОСОБА_2 , чим принижував його гідність (а.с. 1).
Разом з тим, протокол не містить посилання на конкретний обов'язок, передбачений ст. 150 СК України, який порушила ОСОБА_1 .
Отже, з нього неможливо встановити у чому саме проявилась об'єктивна сторона вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, зокрема, який саме батьківський обов'язок, передбачений ст. 150 СК України, вона не виконала по відношенню до свого сина ОСОБА_8 , що стало причиною вищевказаної поведінки останнього.
Тому, з матеріалів справи неможливо встановити причинний зв'язок між діями (чи бездіяльністю) ОСОБА_1 та наслідками, які настали (поведінкою ОСОБА_7 у школі).
Зокрема, з цього приводу не було опитано ні вчителів ОСОБА_7 , ні його класного керівника, не було обстежено помешкання ОСОБА_1 , не зібрано щодо неї та її сина характеризуючи матеріалів, тощо.
З урахуванням наведеного та встановлених судом апеляційної інстанції обставин, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 959397 від 06.06.2023 року щодо ОСОБА_1 , складений за ч. 1 ст. 184 КУпАП, в розумінні ст. 251 КУпАП, не може підтверджувати вчинення останньою правопорушень, оскільки процесуальну процедуру та факт його складення, проведено з істотними порушеннями вимог ст. 255 КУпАП.
Що стосується інших доказів, а саме: протоколу прийняття заяви ОСОБА_3 від 24.05.2023 року, в якій остання просила вжити заходи до батьків ОСОБА_7 у зв'язку з неналежним вихованням дитини, а також її пояснень про те, що ОСОБА_7 не випускали її сина ОСОБА_2 з роздягальні та плювали квасом, то з таких також не вбачається наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.
Отже, належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 в ухиленні від виконання батьківських обов'язків, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, аналізуючи докази в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 апеляційний суд приходить до висновку, що є обґрунтований сумнів того, що остання вчинила відносно свого неповнолітнього сина ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Виходячи з вищезазначеного, вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, викладені в оскарженій постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_12 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не ґрунтуються на належно перевірених та допустимих доказах.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП поза розумним сумнівом, тому апеляційний суд вважає необхідним постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Федорова Н.О.