Справа № 686/18740/23
Провадження № 1-кс/686/6122/23
21 липня 2023 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу публічного акціонерного товариства «Проскурів» на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
ПАТ «Проскурів» звернулося до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги вказує, що 12.07.2023 ПАТ «Проскурів» звернулося до Хмельницького РУП із заявою №59 від 11.07.2023 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2062 КК України.
Однак станом на дату подання скарги відомості до ЄРДР не внесено, з чим скаржник не погоджується.
Просить зобов'язати уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області внести до ЄРДР відомості за заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2062 КК України та розпочати досудове розслідування.
У судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав повністю та просив її задовольнити. Уважає, що оскільки рішенням Господарського суду від 24.02.2020 констатовано неправомочність складу Наглядової ради ПАТ «Проскурів», яка своїм рішенням призначила т.в.о. обов'язків Генерального директора товариства ОСОБА_4 , а отже він є таким, що призначений незаконно, то укладені ним договори, у тому числі договір безоплатного користування майна від 20.08.2019 є підробленим. На підставі указаного договору відбулося заволодіння майном ПАТ «Проскурів» - приміщенням ресторану, розташованого у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44.
Уповноважена особа Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явилася, однак відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на наведені обставини, слідча суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності уповноваженої особи органу досудового розслідування.
Заслухавши думку скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідча суддя дійшла висновку про відмову в задоволенні скарги з таких підстав.
Встановлено, що 11.07.2023 ПАТ «Проскурів» звернулося до Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області із заявою № 59 про вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2062 КК України за фактом протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло великої шкоди.
Заява ПАТ «Проскурів» була зареєстрована у Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області за № 12.07.2023 за № 430/Б, що підтверджується відміткою на екземплярі заяви № 59 про вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2062 КК України, а тому слідча суддя вважає за можливе провести розгляд на підставі долучених до скарги матеріалів, якими підтверджено факт звернення скаржника із заявою про вчинення злочину до органу досудового розслідування.
У заяві ПАТ «Проскурів» указувало, що 11.07.2019 Наглядовою радою ПАТ «Проскурів» під головуванням ОСОБА_5 , яка в травні 2018 року втратила свої повноваження, окрім повноважень з підготовки, скликання та проведення загальних зборів (установлено рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі №924/884/19, яке набрало законної сили) незаконно призначено тимчасово виконуючим обов'язків Генерального директора ПАТ «Проскурів» ОСОБА_4 .
Тобто рішення Наглядової ради від 11.07.2019, яким відсторонено ОСОБА_6 від тимчасового виконання обов'язків Генерального директора ПАТ «Проскурів» та призначено тимчасово виконуючим обов'язків Генеральною директора товариства ОСОБА_4 прийнято неправомочним складом Наглядової ради ПАТ «Проскурів», а отже є незаконним.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2021 у справі №560/1239/21, яке набрало законної сили, було скасовано реєстраційну дію №16731070023010339 від 15.07.2019 щодо зміни керівника ПАТ «Проскурів» на ОСОБА_4 .
У невідомий період часу, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , з метою заволодіння майном ПАТ «Проскурів», підробили низку договорів, які датовані серпнем 2019 року, в тому числі договір безоплатного користування /позички майна від 20.08.2019, а в подальшому і додаткову угоду до нього від 22.08.2019 - приміщення ресторану, яке розташоване у м. Хмельницькому, вул. Проскурівська, 44, загальною площею 951,1 м2, в тому числі літній майданчик загальною площею 109,3 м2.
На підставі підробленого договору від 20.08.2019, ОСОБА_5 спільно з невідомими чоловіками проникли на територію ресторану «Жовтневий» за вказаною адресою та рейдерським шляхом захопили його, чим завдали ПАТ «Проскурів» матеріальних збитків в особливо великих розмірах, оскільки завдяки їхнім протиправним діям ПАТ «Проскурів» фактично позбувся належного йому приміщення ресторану, яке розташоване у АДРЕСА_1 , яким на даний час користується ОСОБА_5 у власних потребах без будь-яких законних під став.
У діях ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вбачали ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2062 КК України, а саме протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, вчинені за попередньою змовою групою осіб, яке заподіяло велику шкоду.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Ч. 1 ст. 2062 КК України встановлює кримінальну відповідальність за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації.
Кваліфікованим складом злочину визнається вчинення тих самих дій, вчинених службовою особою з використанням службового становища або якщо вони заподіяли велику шкоду чи спричинили інші тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 2062 КК України).
Об'єктивна сторона даного складу злочину передбачає отримання винним майна саме шляхом вчинення правочинів з підробленими документами, або викраденими документами, печатками, штампами підприємства, установи, організації, на підставі яких вводяться в оману особи, які уповноважені на прийняття рішень, що потягло за собою юридичну зміну власника майна.
Отже, спосіб вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 2062 КК України є конструктивною ознакою, необхідною для кваліфікації діяння за даною статтею Кримінального Кодексу України.
Таким чином, обов'язковим способом вчинення злочину є укладення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації, тобто ці діяння є невід'ємною складовою способу вчинення злочину, передбаченого ст. 2062 КК України.
Правочини, згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК, є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків. До них відносяться різного роду договори (купівлі-продажу, дарування тощо). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Обман у цих протиправних діях проявляється як використання підроблених документів, при цьому обов'язковою умовою є те, що винний знає про незаконне походження таких документів при вчинені правочинів, які мають вигляд цілком законних і у результаті яких здійснюється перехід права власності на майно юридичної особи чи частки її члена.
Використання підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації означає їх пред'явлення або представлення. Пред'явлення - це ознайомлення (демонстрацію, показ) з документом певних осіб (наприклад, пред'явлення підробленого договору купівлі-продажу у суді). При представленні документ передається (пересилається) в певну організацію і виходить з володіння особи.
Отже для кваліфікації діяння як злочину, передбаченого ст. 2062 КК України, обов'язковою ознакою є спосіб його вчинення - шляхом укладення правочинів з використанням спеціальних засобів його вчинення - підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації.
Жодних об'єктивних даних, які би свідчили про заволодіння майном приміщення ресторану, яке розташоване у м. Хмельницькому, вул. Проскурівська, 44, загальною площею 951,1 м2, шляхом вчинення правочину із майном у поєднанні із використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації, у заяві про злочин, поданій ПАТ «Проскурів» не наведено.
Представник скаржника у судовому засіданні пояснив, що підробку договору безоплатного користування (позички) майна від 20.08.2019, укладеного між ПАТ «Проскурів» в особі т.в.о. обов'язків Генерального директора товариства ОСОБА_4 та агрофірмою «Проскурів» в особі Голови правління ОСОБА_5 убачає у тому, що рішенням Господарського суду від 24.02.2020 констатовано неправомочність складу Наглядової ради ПАТ «Проскурів», яка своїм рішенням від 11.07.2019 призначила т.в.о. обов'язків Генерального директора товариства ОСОБА_4 , а отже останній призначений незаконно та не мав права укладати договори від імені ПАТ «Проскурів», які виходячи із викладеного, на думку представника скаржника, є підробленими.
Однак укладення договору від імені товариства особою, рішення щодо призначення якого у подальшому судом визнано недійсним як таке, яке прийнято із порушенням законодавства (у даному випадку Закону України «Про акціонерні товариства»), на переконання слідчої судді, не свідчить про підробку договору, укладеного представником від імені юридичної особи до моменту ухвалення судом указаного вище рішення, а є підставою для ініціювання позову про недійсність договору з огляду на приписи статей 92, 203, 215 ЦК України.
Відповідно до статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.
Окрім того, Верховний Суд України у справі № 6-62цс16 від 27 квітня 2016 року виснував, що з урахуванням статті 98 ЦК України та з огляду на приписи статей 92, 203, 215, 241 ЦК України рішення загальних зборів учасників товариства є актами, що зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання відносин у різних питаннях діяльності товариства і мають обов'язків характер для суб'єктів цих відносин. Таким чином, у разі визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, воно є недійсним з моменту його прийняття.
Проте для визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства (директором) з третьою особою, з підстав порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом визнано недійсним у судовому порядку рішення загальних зборів учасників товариства про обрання (призначення) виконавчого органу, згідно якого виконавчий орган діяв на момент укладення договору. Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства.
Отже, недійсність рішення наглядової ради ПАТ «Проскурів», яким призначено на посаду т.в.о. Генерального директора ОСОБА_4 , не тягне автоматичну недійсність укладених ним від імені товариства договорів, а тим паче - не є підставою для уважання їх підробленими.
Таким чином, заява не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій за відповідною статтею Кримінального кодексу України.
У даному випадку між сторонами наявний спір, який має вирішуватися у порядку цивільно- правового або господарсько-правового, залежно від обставин справи, судочинства.
З огляду на викладене, представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Проскурів» на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 24.07.2023.
Слідча суддя