10.07.2023 Справа №607/8240/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Кужель К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання повернути технічні засоби реабілітації особи з інвалідністю, -
Позивач Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (далі - Управління соціальної політики ТМР, Управління) звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просили зобов'язати відповідача повернути Управлінню багатофункціональне крісло колісне базове (реклайнери) (OSD-REC-45) КК. 2-6-2-8-2-7-6-6-2-1.2.3.4.7-1.5.10.17-1.2-5-4 та ліжко з електричним приводом (Р025001140111036 МО.1.3.2-1-3-2).
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що ОСОБА_2 був особою з інвалідністю І групи підгрупи «А» загального захворювання. Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда було зазначено, що ОСОБА_2 для пересування потрібне крісло-колісне різного типу та функціональне ліжко. 12 серпня 2019 року ОСОБА_1 від імені свого батька ОСОБА_2 звернувся в Управління соціальної політики ТМР з проханням про безоплатне забезпечення ОСОБА_2 інвалідним візком та ліжком, згідно з анкетою. Відповідно до заяви про забезпечення інвалідним візком від 12 серпня 2019 року №3760-3768 і доданих до неї документів, керуючись Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321 з наступними змінами і доповненнями, Управлінням видано ОСОБА_1 направлення від 12 серпня 2019 року на забезпечення ОСОБА_2 кріслом колісним та ліжком. При заповненні заяви про безоплатне забезпечення кріслом колісним та видачі направлення відповідачу було роз'яснено спеціалістами Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, що відповідно до Порядку через органи праці соціального захисту населення забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації здійснюється без права їх продажу, дарування і передачі іншим особам протягом строку, на який видаються такі засоби. Після цього відповідач власноруч поставив свій підпис під цими попередженнями, усвідомлюючи, що надання неточних чи неповних відомостей тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. 16 грудня 2019 року ОСОБА_2 був безкоштовно забезпечений за рахунок коштів державного бюджету багатофункціональним кріслом колісним базовим (реклайнери) (OSD-REC-45) КК. 2-6-2-8-2-7-6-6-2-1.2.3.4.7-1.5.10.17-1.2-5-4., вартістю 13 617 грн. 30 жовтня 2019 року ОСОБА_2 був безкоштовно забезпечений за рахунок коштів державного бюджету ліжком з електричним приводом (Р025001140111036 МО.1.3.2-1-3-2). 03 грудня 2020 року при звірці з даними ПФУ позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Абзацом 1 пункту 27 Порядку передбачено, що у разі смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи виданий безоплатно технічний або інший засіб реабілітації, строк експлуатації якого не закінчився, повертається органу соціального захисту населення або сервісному центру із забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації та технічного обслуговування таких засобів членами сім'ї померлої особи з інвалідністю чи іншої особи. У зв'язку із тим, що ОСОБА_2 помер, технічний засіб реабілітації особи з інвалідністю підлягає поверненню місцевому органу праці та соціального захисту населення членами сім'ї померлої особи з інвалідністю чи іншої особи. На виконання вимог пункту 27 Порядку Управлінням було направлено повідомлення синові особи з інвалідністю ОСОБА_1 про повернення технічних засобів реабілітації, які на цей час в добровільному порядку не повернуто. Абзацом 3 пункту 27 Порядку передбачено, що у разі відмови членів померлих осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб повернення технічних та інших засобів реабілітації їх вилучення здійснюється за рішенням суду. Посилаючись на наведене Управління просило задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2023 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, попередньо подала заяву про розгляд справи без її участі, також зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного вирішення справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду та опублікуванням оголошення про виклик до суду ОСОБА_1 на сайті судової влади України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного вирішення справи не заперечила представник позивача.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК від 24 липня 2019 року серії 12 ААВ №478047, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи підгрупи «А» загального захворювання, довічно, а також потребує постійного стороннього догляду.
Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда від 23 липня 2019 року № 1258, ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи підгрупи «А», а тому потребує крісло-колісне різного типу та функціональне ліжко.
02 серпня 2019 року ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 подав Управлінню заяву, в якій просив поставити ОСОБА_2 на облік для безоплатного забезпечення індивідуальним візком та ліжком, згідно анкет.
12 серпня 2019 року відповідач, як законний представник ОСОБА_2 , отримав від позивача направлення № 03195636/2019/3760 та № 03195636/2019/3763 на забезпечення ОСОБА_2 кріслом колісним та ліжком.
Відповідно до скріншоту з сайту Централізованого Банку даних з проблем інвалідності щодо ОСОБА_2 , останньому 30 жовтня 2019 року видано ліжко з електричним приводом (Р025001140111036 МО.1.3.2-1-3-2), а 16 грудня 2019 року - багатофункціональне крісло колісне базове (реклайнери) (OSD-REC-45) КК. 2-6-2-8-2-7-6-6-2-1.2.3.4.7-1.5.10.17-1.2-5-4.
Згідно з Витягом з Централізованого Банку даних з проблем інвалідності від 03 грудня 2020 року, при звірці з даними Пенсійного фонду України Управлінню соціальної політики ТМР стало відомо про те, що ОСОБА_2 знятий з обліку, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09 грудня 2020 року Управлінням соціальної політики ТМР за №1218/13.5 направлено ОСОБА_1 повідомлення з вимогою терміново повернути крісло колісне (модель: OSD-REC-45) та ліжко з електричним приводом (модель: Р025001140111036), яким було забезпечено особу з інвалідністю ОСОБА_2 , до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради.
На даний час вказане крісло колісне та ліжко з електричним приводом відповідачем у добровільному порядку Управлінню не повернуті.
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до пункту 2 Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 (далі Порядок №321), до допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших засобів реабілітації) (далі - засоби реабілітації), якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші окремі категорії населення, належать: протезно-ортопедичні вироби, у тому числі ортопедичне взуття; спеціальні засоби для самообслуговування та догляду; засоби для пересування; допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому; меблі та оснащення; спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією. Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються відповідними засобами реабілітації, отримують за бажанням компенсацію за відповідні самостійно придбані засоби реабілітації в порядку черговості згідно з індивідуальною програмою реабілітації (далі - індивідуальна програма), якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 321, облік осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб, які мають право на безоплатне забезпечення засобами реабілітації або виплату компенсації, ведеться у централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) шляхом формування електронної особової справи особи у банку даних (далі - електронна особова справа). Для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники подають до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) або до центрів надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП) заяву про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у паперовій формі або через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи (далі - електронний кабінет особи) або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 321, особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, інші особи забезпечуються засобами реабілітації, зокрема шляхом виплати компенсації, без права їх продажу, дарування і передачі протягом строку, на який видаються такі засоби.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 321, засоби реабілітації, призначені для безоплатного забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб за рахунок коштів державного бюджету, виготовляються, постачаються і ремонтуються підприємствами, які відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим Мінсоцполітики, а також підприємствами, які включено Держлікслужбою до Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг (далі - підприємства).
Строк, на який видається виріб, років/місяців, вікова категорія, згідно Переліку допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших засобів реабілітації), якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші окремі категорії населення, відповідно до додатку до Порядку № 321, становить 4 роки.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 321 днем звернення за засобами реабілітації або виплатою компенсації вважається дата подання заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) до органу соціального захисту населення (ЦНАП) або через електронний кабінет особи, або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг разом з документами, зазначеними у пункті 14 цього Порядку.
Згідно з пунктом 18 Порядку № 321 територіальні відділення Фонду протягом трьох робочих днів з дня подання всіх документів, передбачених пунктом 14 цього Порядку, формують в електронній особовій картці особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи в банку даних (далі - особова картка особи) електронне направлення на первинне забезпечення засобами реабілітації (виплату компенсації) особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, іншим особам. Для повторного забезпечення (виплати компенсації) в особовій картці особи формується електронне направлення на підставі документів, зазначених у пункті 19 цього Порядку. Після формування направлення територіальне відділення Фонду інформує протягом трьох робочих днів через орган соціального захисту населення (ЦНАП), засоби телекомунікаційного зв'язку (зазначені у заяві про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) або через електронний кабінет особи, або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, про це особу з інвалідністю, законного представника дитини з інвалідністю, іншу особу.
Відповідно до пункту 35 Порядку особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, учасники бойових дій, постраждалі забезпечуються відповідно до їх функціональних можливостей кріслами колісними таких видів: кріслом-каталкою; низькоактивним кріслом колісним; середньоактивним кріслом колісним; активним кріслом колісним; багатофункціональним кріслом колісним; кріслом колісним з електроприводом; електроскутером; дорожнім кріслом колісним; повзунами, дошкою для пересування (коляскою малогабаритною); триколісним велосипедом.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 321 у разі смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи виданий безоплатно засіб реабілітації, строк експлуатації якого не закінчився, повертається членами сім'ї померлої особи. У разі видачі несумісних засобів реабілітації, строк експлуатації яких не закінчився, такі засоби повертаються особою з інвалідністю, іншою особою, їх законним представником та законним представником дитини з інвалідністю. Перелік засобів реабілітації, що підлягають поверненню, та порядок їх повернення затверджуються Мінсоцполітики. У разі відмови осіб з інвалідністю, інших осіб, їх законних представників та законних представників дітей з інвалідністю, членів сім'ї померлих осіб повернути засоби реабілітації, зокрема несумісні, їх вилучення здійснюється за рішенням суду за зверненням територіального відділення Фонду.
Порядок повернення та списання технічних та інших засобів реабілітації (далі - Порядок №2), затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 10 серпня 2018 року №1138, визначає процедуру повернення виданих безоплатно технічних та інших засобів реабілітації (далі - ТЗР), строк експлуатації яких не закінчився, членами сім'ї особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю чи інших окремих категорій населення (далі - інша особа) у разі їхньої смерті та з інших причин і списання повернутих ТЗР у разі неможливості їх подальшого використання.
Згідно з пунктом 3 Порядку №2 у разі відмови членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи повернути ТЗР їх повернення проводиться в установленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Статтями 1212, 1213 ЦК України, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Так, судом установлено, що на час розгляду справи відповідачем, всупереч вимогам закону, не повернуто позивачу багатофункціональне крісло колісне базове (реклайнери) (OSD-REC-45) КК. 2-6-2-8-2-7-6-6-2-1.2.3.4.7-1.5.10.17-1.2-5-4 та ліжко з електричним приводом (Р025001140111036 МО.1.3.2-1-3-2), які були надані Управлінням соціальної політики ТМР для забезпечення можливості пересування особи з інвалідністю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, доказів про неможливість повернення вказано колісного крісла відповідачем суду не надано.
З огляду на вищевикладене, суд враховуючи встановлені обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути Управлінню соціальної політики Тернопільської міської ради багатофункціональне крісло колісне базове (реклайнери) (OSD-REC-45) КК. 2-6-2-8-2-7-6-6-2-1.2.3.4.7-1.5.10.17-1.2-5-4 та ліжко з електричним приводом (Р025001140111036 МО.1.3.2-1-3-2).
В силу вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подавав та не надав суду будь-яких доказів на спростування доводів наведених у позові.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684 грн за подання позову.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання повернути технічні засоби реабілітації особи з інвалідністю, - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Управлінню соціальної політики Тернопільської міської ради багатофункціональне крісло колісне базове (реклайнери) (OSD-REC-45) КК. 2-6-2-8-2-7-6-6-2-1.2.3.4.7-1.5.10.17-1.2-5-4 та ліжко з електричним приводом (Р025001140111036 МО.1.3.2-1-3-2).
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Управління соціальної політики Тернопільської міської ради судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення виготовлено 14 липня 2023 року.
Реквізити сторін:
Позивач: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ: 03195636, адреса місцезнаходження: вул. Лисенка, 8, м. Тернопіль, 46002.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
Головуючий суддяВ. М. Позняк