11.07.2023 Справа №607/12436/23
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк Василь Михайлович,
розглянувши в залі суду в місті Тернополі матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 066449 від 28 червня 2023 року, 14 червня 2023 року о 12.55 год. громадянин ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , в дворі будинку виражався нецензурними словами та вчинив шарпанину із громадянином ОСОБА_2 , таким чином вчинив дрібне хуліганство.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення заперечив та пояснив, що не вчиняв дій, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення. Суду пояснив, що він упорядковував територію, а ОСОБА_2 з іншим чоловіком сиділи і розпивали алкогольні напої в дворі, на що він зробив їм зауваження, а останні викликали поліцію.
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 066449 від 28 червня 2023 року, у судовому засіданні досліджені матеріалами справи, а саме: рапорт інспектора-чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Голик Т.В. від 14 червня 2023 року; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26 червня 2023 року; письмові пояснення ОСОБА_3 від 28 червня 2023 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 28 червня 2023 року; письмові пояснення ОСОБА_4 від 28 червня 2023 року.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
До адміністративної відповідальності можливо притягти особу лише у разі наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Відсутність складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження у справі (стаття 249 КУпАП).
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
З диспозиції ст.173 КУпАП вбачається, що відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян
Так, проявом хуліганських дій є будь-які протиправні дії, спрямовані на порушення громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потреба суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння, як нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян, інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Суб'єктивна сторона правопорушення - дрібне хуліганство, характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у них відсутні належні докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ст. 173 КУпАП.
Так, згідно рапорту інспектора-чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Голик Т.В. від 14 червня 2023 року, 14 червня 2023 року о 12.55 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що в дворі будинку на бул. С. Петлюри, сусід з 6 будинку погрожує йому фізичною розправою, заявник повідомити обставини події не може, перебуває в стані сп'яніння, говорить речі, несумісні з реальністю.
З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26 червня 2023 року встановлено, що ОСОБА_2 просить по факту повідомлення на лінію «102» перевірки не проводити, оскільки виникло непорозуміння та в подальшому просить не турбувати.
В письмових поясненнях ОСОБА_4 не викладено обставин, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, що ставиться йому у вину згідно протоколу серії ВАД № 066449 від 28 червня 2023 року.
Суддя критично відноситься до тверджень потерпілого ОСОБА_2 , які містяться в його письмових поясненнях, оскільки зазначені твердження не знайшли свого підтвердження при дослідженні доказів, що містяться в матеріалах адміністративної справи.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Інших доказів, які б підтверджували провину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, зазначеного в протоколі, в матеріалах справи немає.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції».
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, так як в судовому засіданні не підтверджено обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому адміністративну справу, слід провадженням закрити.
Керуючись ст.9, п.1 ст.247, ст.ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Адміністративну справу, порушену відносно ОСОБА_1 за ознаками ст.173 КУпАП - провадженням закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. М. Позняк