Справа № 463/7046/19
Провадження № 1-кп/456/41/2023
про відмову в задоволенні заяви про відвід головуючого-судді
19 липня 2023 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
представника потерпілого ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий, при здійсненні судового провадження в режимі відеоконференції з Лубенським міськрайонним судом Полтавської області при розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140000000524 від 25.09.2018 відносно ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_10 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_11 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_12 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України, заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_8 про відвід головуючого-судді ОСОБА_1 , -
Історія провадження.
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області з 11.10.2019 перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140000000524 від 25.09.2018 відносно ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_10 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_11 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_12 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України.
В порядку ч.2 ст.349 КПК України, колегією суддів допитано представника потерпілого, досліджено письмові докази та допитано свідків у вказаному кримінальному провадженні.
24.05.2023 колегією суддів ухвалено перейти до допиту обвинувачених, однак за клопотанням прокурора, яке підтримано стороною захисту, розгляд справи відкладено на 07.06.2023.
07.06.2023 обвинувачена ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилася, 06.06.2023 подала на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи, в якій повідомила суд про те, що перебуває на лікуванні у клінічній лікарні «Феофанія», орієнтовний термін лікування - до 09 липня 2023 року, при цьому жодного медичного документу на підтвердження вказаного, до заяви не долучила.
07.06.2023 колегією суддів ухвалено розгляд справи відкласти до 19 липня 2023 року, звернутися з письмовим запитом до керівника Клінічної лікарні «Феофанія» та просити надати інформацію про те, чи дійсно ОСОБА_11 перебуває на лікуванні у вказаному медичному закладі, підстави для госпіталізації (чи був це невідкладний ургентний випадок) і термін перебування на лікуванні в медичному закладі.
14 червня 2023 року судом отримано інформацію про те, що ОСОБА_11 перебувала на лікуванні у Клінічній лікарні «Феофанія» з 07 червня 2023 року по 09 червня 2023 року та вказано про підстави госпіталізації та медичний діагноз ОСОБА_11
18.07.2023 на адресу суду засобами електронного зв'язку адвокатом ОСОБА_8 , який здійснює захист інтересів обвинуваченої ОСОБА_11 , в інтересах обвинуваченої ОСОБА_11 подано заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , до якої долучено скаргу щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_1 , адресовану Вищій Раді Правосуддя 18.07.2023 та медичні документи обвинуваченої ОСОБА_11 .
Зміст заяви про відвід.
В заяві про відвід судді ОСОБА_1 обвинувачена ОСОБА_11 вказує, зокрема на таке:
-впродовж розгляду кримінального провадження вона жодного разу не зловживала своїми процесуальними обов'язками, була присутньою у всіх судових засіданнях;
-в квітні 2023 року вона дізналася про те, що влітку справа не розглядатиметься у зв'язку з відпустками суддів, тому записалася на планову операцію в Клінічну лікарню «Феофанія» на 07.06.2023;
-за декілька днів до 07.06.2023, вона дізналася від свого захисника про те, що наступне судове засідання призначено на 07.06.2023;
-07.06.2023 їй було проведене оперативне втручання, після операції до неї підійшла лікар, яка почала з'ясовувати у неї хто вона така, зі слів лікаря обвинувачена зрозуміла, що в той час коли їй проводили операцію до керівництва лікарні телефонувала суддя і звинувачувала їх, що вони за гроші переховують злочинницю, при цьому суддя називала її злочинницею ще до ухвалення судового рішення. У зв'язку з цим в лікарні було проведено службову перевірку, а лікарка була змушена писати письмові пояснення. При цьому лікарка мала до неї претензії;
-вважає, що суддя в такий спосіб поступила аморально та проявила явну неупередженість, чим порушила вимоги ст.1 Кодексу суддівської етики та міжнародні принципи поведінки суддів.
Позиція учасників кримінального провадження щодо заявленого відводу.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_11 заяву про відвід підтримала та підтвердила той факт, що була присутня в судовому засіданні 24 травня 2023 року і обізнана з тим, що наступне судове засідання мало відбутися 07 червня 2023 року. При цьому обвинувачена визнала, що до подання заяви 06.06.2023 про відкладення розгляду справи, вона жодного разу не повідомляла суд про стан свого здоров'я і про те, що вона потребує оперативного втручання. Визнала обвинувачена також і те, що до заяви про відкладення розгляду справи вона не долучила жодного документу, який би підтверджував поважність причин неприбуття її в судове засідання 07 червня 2023 року. При цьому обвинувачена вказала, що їй не було відомо про те, що суд звернувся з письмовим запитом до медичного закладу з питанням про надання інформації, чи дійсно вона перебуває у вказаному медичному закладі на лікуванні. Також обвинувачена ОСОБА_11 вказала про те, що впродовж розгляду справи вона жодного разу не знайомилася в суді з матеріалами кримінального провадження і аудіо та відео запис судового засідання від 07.06.2023, вона не отримувала. Крім цього пояснила суду, що після 09 червня 2023 року вона продовжує перебувати на листку непрацездатності, при цьому не змогла вказати, з яких причин вона такий на адресу суду не подала.
Захисник ОСОБА_8 заяву про відвід підтримав.
Обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , вказану заяву підтримали.
Захисник ОСОБА_6 заяву про відвід підтримав та вказав, що у нього особисто склалося враження про обвинувальний ухил головуючого судді, та навів при цьому ознаки безсторонності та неупередженості судді, які містяться у рішеннях Європейського Суду з прав людини.
Захисник ОСОБА_7 заяву підтримав, вважає, що обвинувачену ОСОБА_11 головуючий суддя безпідставно звинуватила у неявці в судове засідання без поважних причин.
Обвинувачена ОСОБА_10 заяву про відвід підтримала.
Представник потерпілого ОСОБА_13 у вирішенні заяви поклався на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_5 заяву про відвід заперечив, вказав, що впродовж розгляду кримінального провадження стороною захисту неодноразово подано заяви про відвід головуючого судді з покликанням на упередженість судді. При цьому, подаючи заяву про відвід обвинуваченою та захисником не враховано, що суд повинен вживати заходів для з'ясування причин неприбуття в судове засідання обвинуваченої, оскільки на момент проведення судового засідання суду об'єктивно не було відомо про те, чи дійсно обвинувачена не прибула в судове засідання з поважних причин. Саме у зв'язку з цим, суд звернувся до медичного закладу з письмовим запитом та отримав інформацію про те, що обвинувачена дійсно перебувала на лікуванні. При цьому твердження обвинуваченої про телефонні дзвінки головуючого судді є абсолютно безпідставними, обвинувачена вказує, що зі слів лікаря вона зрозуміла наведене, однак при цьому жодними доказами вказані твердження не підтверджує. Поведінка лікарів в медичному закладі, перевірка підстав госпіталізації обвинуваченої не мають жодного відношення до вказаного кримінального провадження і не можуть свідчити про упередженість судді. Запит суду не містить жодного формулювання, який би порушував презумпцію невинуватості, тобто відомості про те, що обвинувачена винувата у вчиненні кримінального правопорушення. Просить в задоволенні заяви відмовити, оскільки відсутні підстави, передбачені ст.75 КПК України.
Заслухавши доводи обвинуваченої та захисника ОСОБА_8 , думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали заяви про відвід та судової справи №463/7046/19, провадження № 1-кп/456/41/2023, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню з огляду на таке.
У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Суд звертає увагу, що вичерпний перелік підстав для відводу судді передбачений ст.75 КПК України.
Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваною, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
При розгляді даної заяви про відвід, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує як джерело права практику Європейського суду з прав людини.
В силу ч. 2 ст. 8 КПК України у кримінальному провадженні застосовується принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у справі Мельник проти України (Melnik v. Ukraine), скарга № 72286/01, §22, ECHR 2006, зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
У справі «Білуха проти України», рішення від 09.11.2006, ЄСПЛ зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
У справі «Ветштан проти Швейцарії», рішення від 28.10.1998 у справі важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, за наявності до того підстав, повинен заявляти самовідвід.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о.Бріюні, Хорватія, 17.10.2015) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади у прийнятті рішень.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Мотиви і оцінка суду.
Для вирішення питання про те, чи є підстави для усунення головуючого судді ОСОБА_1 від розгляду судової справи №463/7046/19, провадження № 1-кп/456/41/2023, суд повинен перевірити наявність підтверджених фактів, які б породжували сумніви щодо відсутності неупередженості судді в зазначеній справі.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
В заявленому в судовому засіданні відводі обвинуваченою ОСОБА_11 та її захисником ОСОБА_8 не повідомлено об'єктивних та достатніх обставин, які б підтверджували те, що поведінка судді свідчить про її особисту зацікавленість чи упередженість при розгляді справи, як і не повідомлено про те, що суддя має певні переконання, які можуть вплинути на її неупередженість.
Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», №33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).
Доводи обвинуваченої ОСОБА_11 про те, що впродовж розгляду кримінального провадження вона жодного разу не зловживала своїми процесуальними обов'язками, була присутньою у всіх судових засіданнях колегією суддів не аналізуються, оскільки для вирішення питання про відвід головуючого судді не мають жодного значення. Колегія суддів не заперечує того факту, що обвинувачена постійно брала участь в розгляді кримінального провадження та у зв'язку з її неявкою в судове засідання без поважних причин, суд жодного разу розгляд справи не відкладав.
Щодо тверджень обвинуваченої ОСОБА_11 про те, що в квітні 2023 року вона дізналася про те, що влітку справа не розглядатиметься у зв'язку з відпустками суддів, тому записалася на планову операцію в Клінічну лікарню «Феофанія» на 07.06.2023, то такі суд визнає голослівними, оскільки журналами та звукозаписами чисельних судових засідань підтверджено оголошення головуючим наступних дат судових засідань, в тому числі і в червні 2023 року.
Безпідставними та надуманими є доводи обвинуваченої ОСОБА_11 про те, що за декілька днів до 07.06.2023 вона дізналася від свого захисника про те, що наступне судове засідання призначено на 07.06.2023, оскільки обвинувачена 24 травня 2023 року була присутня в судовому засіданні, коли головуючим вкотре було повідомлено про те, що наступне судове засідання відбудеться 07 червня 2023 року, а тому обвинувачена не могла не знати про вказану дату судового засідання, що і не заперечила в судовому засіданні під час розгляду заяви про відвід.
Щодо тверджень обвинуваченої про те, що в той час коли їй проводили операцію до керівництва лікарні телефонувала суддя і звинувачувала їх, що вони за гроші переховують злочинницю, при цьому суддя називала її злочинницею ще до ухвалення судового рішення, то як вбачається з заяви про відвід, а також зі скарги на Вищу Раду Правосуддя, обвинувачена наведене зрозуміла «зі слів лікаря», яка висловлювала до неї претензії у зв'язку з перевіркою, проведеною в медичному закладі.
При цьому в судовому засіданні 19 липня 2023 року обвинувачена ОСОБА_11 не заперечила того факту, що не була обізнана з тим, що суд звертався до медичного закладу з письмовим запитом про надання інформації, як і не заперечила обвинувачена і того факту, що не ознайомлювалася з звукозаписом судового засідання від 07 червня 2023 року і такий не отримувала. Наведене викликає сумніви в добросовісності поведінки обвинуваченої, оскільки як вбачається з додатків, долучених до скарги на Вищу Раду Правосуддя, яку обвинувачена долучила до матеріалів заяви про відвід, одним з таких є звукозапис судового засідання від 07 червня 2023 року, проте такий, ні обвинувачена, ні її захисник не отримували, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Про той факт, що ані обвинувачена, ані її захисник не були ознайомлені з вказаним звуко та відео записом свідчить і той факт, що останнім не було відомо про те, що суд в судовому засіданні повідомляв про те, що звертатиметься до керівника медичного закладу з письмовим запитом про надання інформації.
З наведеного вбачається наступне. Обвинувачена ОСОБА_11 , яка не була присутньою в судовому засіданні 07 червня 2023 року, і яка не була обізнана з ходом його проведення, а також з процесуальними діями суду, зокрема, з вчиненим письмовим запитом судом, надісланим 07 червня 2023 року на електронну адресу медичного закладу, «в розмові з лікарем» зробила необґрунтовані та безпідставні висновки про те, що суддя телефонувала до керівника медичного закладу і звинувачувала її у вчиненні злочину, при цьому називала «злочинницею».
Подаючи заяву про відвід, обвинувачена ОСОБА_11 , долучила скаргу на Вищу Раду Правосуддя, зміст якої є аналогічним заяві про відвід та медичні документи.
Вказані документи, жодним чином не підтверджують факти, викладені ОСОБА_11 у заяві про відвід, і є безпідставними припущеннями обвинуваченої, зробленими нею на підставі суб'єктивної оцінки розмови з лікарем та проведеної у медичному закладі перевірки.
При цьому колегія суддів зауважує, що під час розгляду заяви про відвід обвинувачена ОСОБА_11 визнала, що була присутня в судовому засіданні 24 травня 2023 року і обізнана з тим, що наступне судове засідання мало відбутися 07 червня 2023 року. При цьому обвинувачена визнала, що до подання заяви 06.06.2023 про відкладення розгляду справи, вона жодного разу не повідомляла суд про стан свого здоров'я і про те, що вона потребує оперативного втручання. Визнала обвинувачена також і те, що до заяви про відкладення розгляду справи від 06.06.2023 вона не долучила жодного документу, який би підтверджував поважність причин неприбуття її в судове засідання. При цьому обвинувачена вказала, що їй не було відомо про те, що суд звернувся з письмовим запитом до медичного закладу з питанням про надання інформації, чи дійсно вона перебуває у вказаному медичному закладі на лікуванні. Також обвинувачена ОСОБА_11 вказала про те, що впродовж розгляду справи вона жодного разу не знайомилася в суді з матеріалами кримінального провадження і аудіо та відео запис судового засідання від 07.06.2023,вона не отримувала.
Повертаючись до обставин, викладених у заяві про відвід, колегія суддів зауважує:
- в судовому засіданні 07 червня 2023 року судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_11 не прибула в судове засідання, при цьому 06 червня 2023 року подала на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи, в якій повідомила суд про те, що перебуває на лікуванні у клінічній лікарні «Феофанія», орієнтовний термін лікування - до 09 липня 2023 року, при цьому жодного медичного документу на підтвердження вказаного, до заяви не долучила.
- 07.06.2023 колегією суддів ухвалено розгляд справи відкласти до 19 липня 2023 року, звернутися з письмовим запитом до керівника Клінічної лікарні «Феофанія» та просити надати інформацію про те, чи дійсно ОСОБА_11 перебуває на лікуванні у вказаному медичному закладі, підстави для госпіталізації (чи був це невідкладний ургентний випадок) і термін перебування на лікуванні в медичному закладі. При цьому, в судовому засіданні наголошено на тому, що у випадку зловживання учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами, суд вправі застосувати процесуальні механізми, передбачені КПК України для припинення зловживання правами;
- 07.06.2023 за вих. №12913/23 на електронну адресу Клінічної лікарні «Феофанія» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) скеровано запит про те, чи перебуває на лікуванні у медичному закладі ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо так, підстави для госпіталізації (при цьому вказати чи мав місце невідкладний (ургентний) випадок), термін лікування та орієнтовні строки виписки з медичного закладу. З виконанням запиту суд просив не затримувати, відповідь надіслати на електронну адресу суду: inbox@stm.lv.court.gov.ua;
- 14.06.2023 за вх.. №9668, та повторно 21.06.2023 за вх.. №10102, судом з Клінічної лікарні «Феофанія» отримано інформацію про те, що ОСОБА_11 перебувала на лікуванні у Клінічній лікарні «Феофанія» з 07 червня 2023 року по 09 червня 2023 року та вказано про причини госпіталізації та медичний діагноз ОСОБА_11 .
З наведеного вбачається, що заявлений відвід фактично є висловленням незгоди обвинуваченої з процесуальними діями суду щодо з'ясування питання про причини її неприбуття в судове засідання 07 червня 2023 року, у зв'язку з відсутністю будь-яких документів, які б підтверджували поважність причин неприбуття у вказане судове засідання.
Інформація, наведена обвинуваченою в заяві про відвід про «позапроцесуальне звинувачення її головуючим суддею у вчиненні злочину» є нічим іншим, як голослівними припущеннями обвинуваченої, така інформація відсутня і в матеріалах судової справи, і в документах, долучених до заяви про відвід, доказів про наявність навіть можливості такого спілкування, обвинуваченою не надано.
При цьому колегія суддів зауважує, що запит суду не містить жодного формулювання, який би порушував презумпцію невинуватості, тобто відомості про те, що обвинувачена винувата у вчиненні кримінального правопорушення.
З приводу подання обвинуваченою ОСОБА_11 скарги до Вищої Ради Правосуддя, колегія суддів зазначає таке.
Рада суддів України у пункті 2 рішення №13 від 01.03.2019 зазначає, що наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Тобто навіть випадок подання особою дисциплінарної скарги під час розгляду тієї судової справи, в якій вона є стороною, не розглядається Радою суддів України як підстава для усунення судді від розгляду такої справи. Отже, сам факт звернення зі скаргою щодо судді не є свідченням перебування даного судді під тиском у певному кримінальному провадженні, та як наслідок, упередженості судді під час розгляду справи.
Оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені за наслідками розгляду заяви про відвід судді, за суб'єктивним та об'єктивним критерієм, колегія суддів дійшла висновку, що доводи обвинуваченої та захисника, не підтверджені відповідними доказами та не є такими, що свідчать про наявність підстав, які унеможливлюють участь головуючого судді ОСОБА_1 у розгляді справи.
Особа, яка заявила відвід, не довела належними та достатніми доказами ту обставину, що суддя є упередженою щодо неї або що є інші обставини, що викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості.
Щодо доводів захисника ОСОБА_6 про обвинувальний ухил головуючого судді ОСОБА_1 , колегія суддів звертає увагу, що захисник належно не мотивує неможливість участі судді в кримінальному провадженні із посиланням на норми національного процесуального законодавства, а лише перераховує рішення ЄСПЛ, які у даному випадку є недоречними та нерелевантними, так як не стосуються правового питання, яке є предметом розгляду та вирішення. При цьому захисник підтримуючи заяву про відвід та вказуючи про обвинувальний ухил головуючого судді, не наводить жодних фактів такої упередженості, як і не вказує про те, які докази доводять твердження обвинуваченої, викладені в заяві про відвід.
Дії головуючого судді ОСОБА_1 у судових засіданнях під час розгляду, в тому числі, даного обвинувального акту зводяться до керування ходом судового засідання, забезпечення додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямуванням судового розгляду на всіх його стадіях до забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Крім того, на виконання частини 2 статті 321 КПК України, головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Частиною 1 статті 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Згідно із ч. 2 цієї статті судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 28 КПК України передбачено, що здійснення судового провадження в розумні строки забезпечується судом.
Частиною 1 статті 323 КПК України передбачено, що якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Дослідження змісту письмової заяви обвинуваченої та захисника про відвід, усних пояснень інших захисників, в яких вони наполягають на відводі судді, дає підстави дійти висновку, що у даному випадку дії обвинувачених та захисників не мають нічого спільного із здійсненням справедливого правосуддя. Вони направлені виключно на затягування судового розгляду, що є прикладом недобросовісної поведінки учасників у цьому кримінальному провадженні.
При цьому суд констатує, що у справі проведено більше сотні судових засідань, досліджено більше однієї тисячі документів, допитано понад шістдесят свідків, і сторони кримінального провадження добре обізнані з тим фактом, що розгляд кримінального провадження завершується, що після допиту обвинувачених, суд за наявності підстав, вправі перейти до судових дебатів, останнього слова обвинувачених та завершити розгляд кримінального провадження ухваленням судового рішення.
Однак, обвинувачені та захисники не бажають завершувати розгляд кримінального провадження, впродовж останніх місяців ініціюють різні підстави для відкладення розгляду справи, що унеможливлює завершення розгляду кримінального провадження та впливає на строки, визначені ст.28 КПК України.
Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі наведеного, інші доводи викладені в заяві про відвід судом не аналізуються та не спростовуються, оскільки не випливають на висновки колегії суддів про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_1 .
Отже, підстави, визначені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, для відводу головуючого судді ОСОБА_1 від участі в розгляді вказаної справи відсутні.
Керуючись пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України, частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 28, 75-83 КПК України, -
Заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_8 про відвід головуючого-судді ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Повний текст ухвали оголошено 21 липня 2023 року о 09.00 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3