19 липня 2023 року м. Харків Справа № 922/1152/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В.О.
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" (вх.№962 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.05.2023 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Присяжнюком О.О., повний текст складено 11.05.2023) у справі №922/1152/23
за позовом Акціонерного товариства "Електромашина", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог", м. Харків,
про стягнення коштів,
У березні 2023 року Акціонерне товариство "Електромашина" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просило:
-відшкодувати вартість технологічної оснастки Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" в сумі 441 000,00 грн;
-об'єднати в одне провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Електромашина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" про відшкодування вартості технологічної оснастки та справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" до Акціонерного товариства "Електромашина" про стягнення грошових коштів за отриманий товар в сумі 705 599,09 грн;
-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" на користь Акціонерного товариства "Електромашина" відшкодування вартості технологічної оснастки в сумі 441 000,00 грн;
-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" на користь Акціонерного товариства "Електромашина" судові витрати в розмірі 6 615 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Електромашина" відмовлено повністю.
Рішення суду обґрунтовано тим, що на виконання розділу І договору поставки № 1 від 05.01.2021 позивач дійсно передав, а відповідач прийняв штампи і шаблони для виконання замовлення позивача. Однак, за умовами договору поставки № 1 від 05.01.2021, а саме п. 5.3. чітко передбачено за яких умов ТОВ "Завод "Діалог" відшкодовує АТ "Електромашина" вартість штампу/шаблонів або відновлює штамп/шаблони за власний рахунок. Такими умовами є: поломка, втрата та інші причини виведення штампу/шаблонів з ладу. Однак до матеріалів справи позивачем не долучено доказів настання таких подій, як поломка, втрата та інші причини виведення штампу/шаблонів з ладу відповідачем, що протирічить умовам договору. Як зазначено в рішенні, позивач не довів існування підстав та обставин, необхідних для задоволення позову про відшкодування вартості технологічної оснастки в сумі 441 000,00 грн, також не довів неможливість реалізації ним своїх прав, зокрема, наявності будь-яких перешкод та/або обмежень.
Що стосується заявлених вимог відповідача про стягнення пов'язаних з розглядом справи № 922/1152/23 у суді 10 000,00 грн витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд вказав, що представником відповідача не надано детального опису вартості кожного виду робіт (наданих послуг). Як зазначено в рішенні, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи повинен подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Судом встановлено, що на підставі наданих до суду доказів, представником відповідача передчасно заявлено вимогу щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі №922/1152/23 скасувати в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу відповідача в сумі 10 000,00 грн та ухвалити нове рішення в цій частині про стягнення з позивача на користь відповідача витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Скарга обґрунтована тим, що згідно з договором № б/н про надання правничої допомоги від 19.04.2023 відповідач - ТОВ "Завод "Діалог" уклав договір із адвокатом Деменковою Євгенією Сергіївною, яка відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 4790 від 28.02.2017 є адвокатом, здійснює професійну правову допомогу. Предметом договору б/н від 19.04.2023 є забезпечення захисту, свобод, прав і законних інтересів відповідача при розгляді в Господарському суді Харківської області позову АТ “Електромашина” до ТОВ "Завод "Діалог" про стягнення коштів в сумі 441000,00 грн, у тому числі з правом складання відзиву на позов, інших процесуальних заяв у відповідності до ГПК України, представництва інтересів відповідача в Господарському суді Харківської області, тощо (п.3.2). Детальний опис робіт був зазначений як у відзиві на позов, так і у договорі б/н про надання правничої допомоги від 19.04.2023, адже, вимогами ст. 126 ГПК України не передбачено складання окремого документа. Таким чином, на думку апелянта, наданими документами повністю спростовуються обґрунтування суду першої інстанції щодо ненадання документів, на підставі яких суд першої інстанції зміг би перевірити заявлені вимоги.
Учасники провадження у справі у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 05.06.2023.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження у даній справі є рішення Господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі №922/1152/23 в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу відповідача в сумі 10 000,00 грн, тому з урахуванням ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу лише в цій частині.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).
Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву просив стягнути з позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат надав до суду: ордер серія АН №1112458, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 4790 від 28.02.2017, договір № б/н про надання правничої допомоги від 19.04.2023, рахунок фактуру №405/04 від 19.04.2023 на суму 10 000,00 грн, платіжну інструкцію від 19.04.2023 про перерахування ТОВ "Завод "Діалог" Деменкової Є.С. 10 000,00 грн витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката по договору б/н від 19.04.2023.
Предметом договору б/н від 19.04.2023, укладеного між ТОВ "Завод "Діалог", клієнтом, та адвокатом Деменковою Євгенією Сергіївною, є забезпечення захисту, свобод, прав і законних інтересів клієнта у статусі відповідача, заявника, стягувача, при розгляді в Господарському суді Харківської області позову АТ “Електромашина” до ТОВ "Завод "Діалог" про стягнення коштів в сумі 441 000,00 грн, зокрема складання письмових документів, позовних заяв, заперечень, відповідей, апеляційних скарг, інших видів послуг, які пов'язані з адвокатською діяльністю та виконанням договору.
Відповідно до п. 3.2. договору гонорар адвоката за складання відзиву, інших судових процесуальних заяв у відповідності до ГПК, супроводу судової справи в Господарському суді Харківської області складає 10 000,00 грн.
За змістом п.3.3. договору розмір гонорару не залежить від досягнення чи не досягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що клієнт сплачує гонорар на підставі рахунку адвоката, який адвокат направляє клієнту електронною поштою.
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до фактичного виконання взятих на себе зобов'язань (п.4.1. договору).
Адвокатом Деменковою Євгенією Сергіївною виставлено ТОВ "Завод "Діалог" рахунок фактуру №405/04 від 19.04.2023 на суму 10 000,00 грн, який останнім сплачений 19.04.2023 за платіжною інструкцією, копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про відшкодування адвокатських витрат, вказав, що представником відповідача не надано детального опису вартості кожного виду робіт (наданих послуг).
Проте, колегія суддів не може погодитися з даним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
За положенням частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пункт 1 частини третьої цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 Рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові №640/18402/19 від 28.12.2020, якщо договором з адвокатом передбачено фіксовану вартість правової допомоги, то детальний опис робіт не є обов'язковим, оскільки в такому разі розмір гонорару адвоката не залежить від обсягу послуг і часу, витраченого адвокатом, а, отже, є визначеним.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що договором про надання правничої допомоги від 19.04.2023 було визначено які саме роботи (послуги) надаються адвокатом, зокрема: складання відзиву, інших судових процесуальних заяв у відповідності до ГПК, супроводу судової справи в Господарському суді Харківської області.
Крім того, вказаним договором передбачено фіксований розмір гонорару в сумі 10000,00 грн, тому складання детального опису робіт не є обов'язковим, в зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення клопотання відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому рішення Господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі №922/1152/23 в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення клопотання відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі №922/1152/23 в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення клопотання відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства “Електромашина” (61016, м.Харків, вул.Озерянська,106, код ЄДРПОУ 00214868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" (61045, м.Харків, вул.Яроша Отакара, буд.18, кімн. №11-13, код ЄДРОПУ 42406536) 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу, надану в Господарському суді Харківської області.
Повернути справу №922/1152/23 до Господарського суду Харківської області для видачі наказу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 24.07.2023
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль
Суддя В.О. Фоміна