Справа № 348/1690/23
Провадження № 3/348/846/23
24 липня 2023 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Надвірнянського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно не працевлаштованої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на яку протягом року не накладали адміністративне стягнення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
15 червня 2023 близько 16-00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_2 , вчинила відносно матері співмешканця ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в її сторону нецензурними словами та погрозами фізичною розправою, чим порушила терміновий забороненний припмс АА №314357 від 13.06.2023року, який діє до 17:00 год. 20.06.2023 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вину визнала, у вчиненому щиро розкаялася, просила суд її суворо не карати, обіцяла в подальшому подібного не скоювати. Зазначила, що з матір'ю співмешканця виникають конфлікти з приводу різних побутових питань та остання постійно її ображає.
Відповідно до ст.ст.245,278,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням вимог ст.ст.251,252,283 КУпАП в постанові суду зазначаються опис обставин, установлених при розгляді справи, докази та дається їм належна оцінка в їх сукупності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із змісту ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слідує, що відповідальність настає за вчинення умисних дій фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та також підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 534616 від 15.06.2023 року (а.с.1), рапортом на ім'я начальника Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про скоєння домашнього насильства (а.с.2), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.06.2023 року потерпілої ОСОБА_2 (а.с.3), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , з яких вбачається, що співмешканка її сина ОСОБА_1 вчинила відносно неї домашнє насильство (а.с.5); письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких вона підтвердила факт вчинення нею адміністративного правопорушення (а.с. 4) та іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП кваліфіковано правильно, оскільки вона вчинила умисні дії фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої.
Згідно вимог ст.ст.23,33 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладанні враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, вину свою визнала, щиро розкаялася, обіцяла в подальшому подібного не скоювати.
Матеріали справи не містять даних про те, що діями ОСОБА_1 спричинено велику шкоду та завдано значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи вимоги ст. 22 КУпАП, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, оскільки в її діях хоча формально і наявні ознаки домашнього насильства, проте ці дії не заподіяли значної шкоди фізичним чи юридичним особам, суспільству чи державі і не були суб'єктивно спрямовані на заподіяння істотної шкоди. Також, суд враховує, що остання вперше притягується до адміністративної відповідальності, щиро розкаялася у скоєному та правопорушення не призвело до тяжких шкідливих наслідків.
Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити за малозначністю вчиненого правопорушення, відтак, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 22, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.А.Бурдун