Справа № 2-а-305/09
Провадження 6-а/216/18/23
24 липня 2023 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бутенко М. В.
за участю секретаря Кравець А.С.
представника ОСОБА_1 - адвоката Лозицького О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лозицького О.П. про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 216/2161/15-ц, -
19.07.2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Лозицький О.П. звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 216/2161/15-ц.
Просить суд скасувати заходи забезпечення позову, які були застосовані ухвалою суду від 12.05.2015 року, в процесі розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління з питань надання адміністративних послуг Криворізької міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а саме, було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 24.02.2023 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління з питань надання адміністративних послуг Криворізької міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, було залишено без розгляду, ухвала суду не була оскаржена, набрала чинності 14.03.2023 року.
Під час залишення позову без розгляду, питання про скасування заходів забезпечення позову судом не вирішувалось.
На теперішній час відпала потреба в забезпеченні позовної зави, яка була залишена без розгляду.
В свою чергу, перебування майна ОСОБА_1 під арештом порушує його право на вільне володіння, що включає право розпорядження, належним йому майном.
В судовому засіданні, 24.07.2023 року, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Лозицький О.П., заяву підтримав та просив суд її задовольнити.
Позивача ОСОБА_2 , яка 24.07.2023 року з'явилася за викликом суду, до початку судового засідання та застосування судом заходів технічного запису, покинула залу судового засідання, відмовившись приймати участь в судовому засіданні.
Вислухавши представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лозицького О.П., та дослідивши його заяву про скасування заходів забезпечення позову, матеріали цивільної справи, суд вважає, що оскільки ухвала суду про залишення позову без розгляду не була оскаржена та набрала чинності, заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лозицького О.П. про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 2-4623/08, підлягає задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст.158 ЦПК України:
1. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
2. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
4. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
5. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
6. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
9. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
10. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
11. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
У відповідності до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
В свою чергу, жоден з вказаних критеріїв визначених ЄСПЛ, на даний час не можна розцінювати на користь залишення заборони відчуження застосовної щодо майна відповідача застосованої ще у 2015 році.
Враховуючи, що накладений арешт є перешкодою для відповідача, як власника нерухомого майна реалізувати своє право власності, ухвала суду про залишення позову без розгляду набрала законної сили 14.03.2023 року, необхідність у заходах забезпечення позову відпала, суд вважає за необхідне скасувати заходи по забезпеченню позову, встановлені ухвалою Центрально-міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.05.2015 року.
Керуючись ст.ст.158 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лозицького О.П. про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову по цивільній справі № 216/2161/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління з питань надання адміністративних послуг Криворізької міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, вжиті ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.05.2015 року.
Скасувати накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, відповідно до вимог, встановлених ст.ст. 353-356 ЦПК України.
Суддя М. В. БУТЕНКО