Справа № 194/1112/23
Номер провадження 1-кс/194/210/23
24 липня 2023 року Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тернівка Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області із скаргою на постанову слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 посилається на те, що 06.07.2023 року слідчим СВ ВП №1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ухвали слідчого судді від 22.06.2023 року було внесено відомості до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України. 12.07.2023 року слідчому було подано клопотання про звернення до слідчого судді з клопотанням про невідкладне проведення обшуку на території домоволодіння АДРЕСА_1 , щодо крадіжки майна з сінника, яке належить ОСОБА_3 , обшук просить провести з його (як потерпілого) обов'язковою участю. В задоволенні його клопотання слідчим було відмовлено, постанова слідчого мотивована тим, що потерпілим не надано документів, які підтверджували його право власності на майно, яке було вказано в протоколі допиту від 11.07.2023 року, також не було надано, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 234 КПК України, «індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв'язок із вчинений кримінальним правопорушенням». Скаржник зазначає, що відмова ґрунтується на формальних підставах, так як на викрадені речі, а це речі побутові, не видається документи про право власності, тим паче не вносяться до будь-яких реєстрів на право власності. У зв'язку з чим, просить: витребувати з ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області матеріали кримінального провадження №12023041400000261 від 06.07.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України; скасувати постанову від 15.07.2023 року слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року; зобов'язати слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області вчинити вказану в клопотання від 12.07.2023 року дію - а саме звернутись до слідчого судді з клопотанням про невідкладне проведення обшуку на території домоволодіння АДРЕСА_1 , власником якого є безпосередній учасник (організатор) ОСОБА_5 , за фактом крадіжки майна з сінника, яке належить ОСОБА_3 , обшук домоволодіння проводити з обов'язковою участю ОСОБА_3 .
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні свою скаргу підтримав та просив її задовольнити. Зазначає, що ним при допиті як потерпілим було зазначені ознаки речей, які йому відомі, однак слідчим це не враховано.
Слідчий у судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву в якій просить скаргу розглянути без його участі, щодо задоволення скарги заперечує. Просив долучити до матеріалів скарги копію клопотання ОСОБА_3 від 12.07.2023 року.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав письмову заяву в якій просить розглядати справу без його участі, щодо задоволення скарги заперечує.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 Глави 26 КПК України.
Частина 3 статті 306 КПК України передбачає, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Ухвалою слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 року відкрито провадження по скарзі.
Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Статтею 303 КПК України закріплено право певного кола осіб на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
За п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, та рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Даючи оцінку вимогам ОСОБА_3 , викладеним в скарзі на постанову слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно клопотання ОСОБА_3 від 12.07.2023 року, вбачається, що останній звертаючись до слідчого ОСОБА_4 просить звернутись до слідчого судді з клопотанням про невідкладне проведення обшуку на території домоволодіння АДРЕСА_1 , власником якого є безпосередній учасник (організатор) ОСОБА_5 , крадіжки майна з сінника, майна яке належить ОСОБА_3 .
Згідно постанови слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 15.07.2023 року, у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 12.07.2023 року щодо невідкладеного проведення обшуку на території домоволодіння АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні №12023041400000261 від 06.07.2023 року, відмовлено. Постанова обґрунтована тим, що потерпілим в ході допиту в якості потерпілого не надано документів, які підтверджували його право власності на майно, яке було вказано в протоколі допиту від 11.07.2023 року, також не було надано, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 234 КПК України, «індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв'язок із вчинений кримінальним правопорушенням».
Згідно з ч. 2 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
При розгляді скарги слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2012 року по справі «Савіцький проти України», відповідно до п. 99 якого вбачається, що положення ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування. Для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі вести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних осіб. Органи державної влади повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події. Крім того, ст. 34 вищевказаної Конвенції визначає позитивні обов'язки, що вимагають від державних органів забезпечувати всі необхідні заходи уможливлення належного та ефективного розгляду заяв.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
За правилами ст. 93 КПК України, сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів, в тому числі, ініціювання проведення слідчих та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України.
За вказаною статтею клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Таким чином, саме правильність застосування слідчим, дізнавачем або прокурором цієї норми є предметом перевірки слідчим суддею під час розгляду категорії скарг - оскарження рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що передбачено пунктом 7 частини 1 статті 303 КПК України.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається, в тому числі, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Резолютивна частина постанови повинна містити відомості про зміст прийнятого процесуального рішення.
Виходячи зі змісту ст. 56 КПК України та враховуючи те, що постанова про відмову в задоволенні клопотання має бути вмотивованою, слідчий суддя приходить до висновку, що належного правового обґрунтування відсутності підстав для проведення обшуку, оскаржувана постанова не містить.
Із вказаною постановою слідчий суддя не може погодитись, оскільки вона не є вмотивованою та обґрунтованою, не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, відповідно до якої мотивувальна частина постанови повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Так, з мотивувальної частини оскаржуваної постанови від 15.07.2023 року вбачається, що за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 від 12.07.2023 року, заявнику відмовлено у задоволенні клопотання в частині проведення обшуку, проте обґрунтування зазначено без посилання на конкретні обставини та факти, на підставі яких зроблено висновки про відмову у задоволенні клопотання в цій частині.
Статтею 40 КПК України визначено, що слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Нормами КПК України не передбачено, що слідчий суддя може втручатись в діяльність слідчого, прокурора, зокрема, зобов'язати його вчинити конкретні слідчі дії або звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій.
Отже, слідчий суддя, виходячи із положень ст.ст. 36, 40 КПК України, позбавлений можливості надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому на здійснення конкретних слідчих дій, в тому числі про проведення обшуків, зважаючи на специфіку слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Тому, слідчий суддя не повноважний зобов'язати слідчого вчиняти конкретні слідчі дії.
З огляду на зазначене, слідчий суддя, розглядаючи скаргу, має лише право зобов'язати слідчого розглянути, у встановленому ст.220 КПК Україні порядку та строки, подане клопотання. Слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення чи яку саме слідчу дію має прийняти/вчинити слідчий у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення в супереч своїй ролі в провадженні (ч.3 ст.22 КПК України).
Протилежне суперечило би принципу диспозитивності, згідно з яким слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК).
Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.02.2023 року по справі №405/680/22, а також в постанові Верховного Суду від 01.12.2022 року у справі №522/7836/21 (провадження №51-2328км22).
Таким чином, в частині зобов'язання слідчого вчинити дію, зазначену в клопотанні ОСОБА_3 від 12.07.2023 року, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити .
Отже, враховуючи викладені вище норми та висновки, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити скаргу захисника ОСОБА_3 , та скасувати оскаржувану постанову слідчого від 15.07.2023 року, а також зобов'язати слідчого повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 12.07.2023 року про ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій - обшуку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 303, 304, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року - задовольнити частково.
Скасувати постанову від 15.07.2023 року слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12023041400000261 від 06.07.2023 року.
Зобов'язати слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 12.07.2023 року про ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій - обшуку.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1