Справа № 216/6143/22
Провадження № 1-кп/216/409/23
іменем України
22.06.2023 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12022041230000793 від 24.07.2022 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, який має загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх, малолітніх та інших непрацездатних осіб не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судимий: 17.02.2014 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу по ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу 850 грн.; 22.05.2015 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу по ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 16.06.2016 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу по ст. 309 ч. 2, ст.ст. 71, 72 ч.1 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 12.10.2017 умовно-достроково на 11 місяців 14 днів; 18.06.2021 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу по ст. 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
В провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
01 травня 2023 року в судовому засіданні прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 подано клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилалася на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а також на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Крім того, на даний час на розгляді в суді перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 357 ч. 1, 361 ч. 1, 361 ч. 2, 200 ч. 1, 200 ч. 2 КК України.
Сторона захисту просила суд відмовити у задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши позицію сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
24 лютого 2022 року Україна зазнала чергового акту збройної агресії з боку Російської Федерації. Відбулося широкомасштабне вторгнення в Україну збройних сил Росії, що триває і досі.
Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України № 259/2022 від18 квітня 2022 року, передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 передбачено продовження дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб - до 19 лютого 2023 року. Указом Президента України від 11 лютого року № 2915-IX передбачено продовження дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 15 листопада 2022 року до двадцять четвертої години 13 січня 2023 року включно.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3» до 12 березня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 березня 2023 року ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3» до 05 травня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Дія запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 05 травня 2023 року, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинуваченого: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Враховуючи те, що положення кримінального процесуального законодавства не розкриває зміст ризику втечі, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України, суд, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, при оцінці вказаного ризику враховує практику ЄСПЛ, яка розкриває зміст такого ризику.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. Зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.
Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_4 , оскільки він раніше був неодноразово судимий та вчинив злочин в період іспитового строку.
У зазначеному кримінальному провадженні показання свідків, які фактично викривають обвинуваченого, мають доказове значення та покладені в основу обвинувачення, таким чином, більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризику впливу на свідків. В даному випадку необхідно враховувати той факт, що на стадії судового провадження жодний свідок не допитаний в судовому засіданні, а їх допит, враховуючи вимоги КПК України, є пріоритетним, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а саме злочином проти життя та здоров'я особи, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також дані щодо його особи, який засуджений 18.06.2021 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, тобто ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину в період іспитового строку, не одружений, утриманців не має, офіційно ніде не працює, тобто не має стійких соціальних зав'язків та виявляє підвищену соціальну небезпеку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Будь-яких даних про неможливість ОСОБА_4 перебувати під вартою через стан здоров'я, матеріали, надані суду, не містять та стороною захисту не надані.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання ним процесуальних рішень у справі.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
При цьому суд зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Отже, враховуючи існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених ст. 178, ч. 4 ст. 183 КПК України, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, за таких обставин клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 199, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у Державній установі «Криворізька установа виконання покарань №3» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 серпня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити до 20 серпня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 26 червня 2023 року о 13-30 год.
Суддя ОСОБА_1