Справа № 216/4025/23
Провадження № 1-кс/216/1995/23
іменем України
18.07.2023 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041230001181 від 16.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 4, ст. 263 ч. 1, ст. 307 ч. 2 КК України, про арешт майна, -
Прокурор Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу, з вищезазначеним клопотанням в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, а саме, грошові кошти, а саме 1 грошову купюру номіналом 500 гривень №ВЄ 9655983, виявлену та вилучену 13.07.2023 в період часу з 17.28 годин по 18.38 годин під час проведення огляду під чохлом належного підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільного телефону марки «Айфон 7» чорного кольору.
Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041230001181 від 16.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 4, ст. 263 ч. 1, ст. 307 ч. 2 КК України.
На даному етапі досудового розслідування встановлено, що в період воєнного стану, о 02-30 год. 16.06.2023 року, за попередньою домовленістю ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи, з корисливих мотивів, здійснили розбійний напад на ОСОБА_8 .
В результаті розбійного нападу вищевказані особи та невстановлені слідством особи заподіяли потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 107 000 гривень, моральну шкоду та тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови, забоїв та саден обличчя та шиї, забоїв осадження ділянки обох променево-зап'ясткових суглобів; потерпілій ОСОБА_9 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 50 000 гривень, а також моральну шкоду.
Надалі забезпечуючи безпеку скоєння злочину з метою виключення можливості переслідування потерпілим ОСОБА_8 використали сльозогінний газ із заздалегідь приготовленого та принесеного із собою балончика, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
З метою встановлення всіх необхідних обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, 13.07.2023 в період часу з 17.28 годин по 18.38 годин під час проведення огляду належного підозрюваному ОСОБА_4 , мобільного телефону марки «Айфон 7» чорного кольору, із застосуванням технічних засобів фіксації - відеозйомки на цифрову відеокамеру марки Panasonic HC-V260, у присутності підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_10 під чохлом вказаного телефону, виявлено та вилучено грошову купюру номіналом 500 гривень №ВЄ 9655983. Під час огляду підозрюваний ОСОБА_4 вказав, що виявлені грошові кошти належать потерпілому, якими ОСОБА_4 заволодів під час скоєння розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 , та після вчинення злочину сховав під чохол грошові купюру номіналом 500 гривень та зберігав у ньому в якості недоторканного запасу.
Виявлені та вилучені 13.07.2023 під час проведення огляду мобільного телефону грошові кошти у сумі 500 гривень, поміщені та опечатані до спеціального пакету Національна поліція України №SUD1049881.
Прокурор посилаючись на вимоги ст.ст. 98, 170 КПК України, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення огляду 19.06.2023 майно..
1.Позиції учасників.
В судове засідання прокурор не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без участі, клопотання підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Власник вилучених коштів - потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання.
2.Обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання.
В ході розгляду клопотання встановлено, що в провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041230001181 від 16.06.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 4, ст. 263 ч. 1, ст. 307 ч. 2 КК України.
13.07.2023 в період часу з 17.28 годин по 18.38 годин, у присутності підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_10 слідчим групи слідчих у даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 проведений огляду належного підозрюваному ОСОБА_4 , мобільного телефону марки «Айфон 7» чорного кольору, під чохлом вказаного телефону, виявлено та вилучено грошову купюру номіналом 500 гривень №ВЄ 9655983.
Тимчасово вилучені речі належать потерпілому ОСОБА_8 та вилучені у підозрюваного ОСОБА_4 .
3.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
4.1 Щодо строку звернення з клопотанням.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Оскільки клопотання про арешт майна направлено засобами поштового зв'язку 14.07.2023, сторона обвинувачення звернулась з вказаним клопотанням у строк передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
4.2 Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12023041230001181 від 16.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 4, ст. 263 ч. 1, ст. 307 ч. 2 КК України.
Вилучені під час проведення проведення огляду належного підозрюваному ОСОБА_4 , мобільного телефону марки «Айфон 7» грошова купюра номіналом 500 гривень №ВЄ 9655983 відповідає критеріям, зазначеним в п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, та могла зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які необхідно вивчити шляхом проведення експертиз та інших слідчих дій, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, висновки яких можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, на переконання слідчого судді доведено, що підстава передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт з метою збереження речових доказів) підлягає застосуванню щодо вищезазначених речей.
4.3 Щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.
Завдяки проведенню огляду вдалось зафіксувати дані з вилучених речей. Однак необхідним є збереження первинних параметрів таких речей з метою проведення слідчих дій. Поряд з цим, наразі на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об'єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке прокурор просить накласти арешт може бути приховано або знищено..
4.4 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчої судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Такий арешт пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчої судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.
Слідча суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
4.5 Щодо наслідків арешту майна
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041230001181 від 16.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 4, ст. 263 ч. 1, ст. 307 ч. 2 КК України, про арешт майна, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме 1 грошову купюру номіналом 500 гривень №ВЄ 9655983, виявлену та вилучену під час огляду 13.07.2023, що упакована та опечатані до спеціального пакету Національна поліція України №SUD1049881.
Визначити місцем зберігання майна - камеру схову речових доказів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, 71..
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення
Роз'яснити, що особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1