03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/7509/2023
03 липня 2023 року м. Київ
Справа № 2-12834/11
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Немировської О.В., Ратнікової В.М.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 червня 2022 року, постановлену у складі судді Мальцева Д.О.,
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», первісний стягувач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про поновлення пропущених строків для пред'явлення виконавчих документів до виконання
у справі №2-12834/11 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
встановив:
У лютому 2022 року представник ТОВ «Брайт Інвестмент» звернувся до суду із заявою, в якій просить поновити строк для пред'явлення виконавчих листів у справі № 2-12834/11 до виконання, боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 червня 2022 року поновлено ТОВ «Брайт Інвестмент» строк для пред'явлення виконавчого листа № 2-12834/2011 виданого Шевченківським районним судом м. Києва 30 квітня 2013 року на виконання рішення суду від 27 березня 2012 року по справі за позовом ПАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та закрити провадження у справі, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що про розгляд заяви та постановлену ухвалу божник випадково дізнався лише в березні 2023 року, а копію належним чином завіреної ухвали отримав 09 березня 2023 року. З вказаної вище причини ОСОБА_1 була позбавлена можливості приймати участь у розгляді справи та надавати свої докази і наводити доводи.
Звертає увагу, що в тексті оскаржуваної ухвали зазначено, що заява ТОВ «Брайт Інвестмент» обґрунтована тим, що заявник набув права вимоги за кредитним договором № 183/П/99/2008-840 від 28 лютого 2008 року укладеним з боржниками лише 30 вересня 2020 року, що унеможливлює реалізацію своїх прав заявником. Будь-які інші обґрунтування заяви відсутні і судом не розглядались.
Крім того, суд посилався на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2012 року по справі № 761/20717/15-ц (копія вказаного рішення до заяви не додавалась, тоді як рішення від 27 березня 2012 року по цій справі має реєстраційний № 2- 12834/11, що вказує на недбалість суду при складанні тексту ухвали); кредитний договір № 183/П/99/2008-840 від 28 лютого 2008 (копія вказаного договору до заяви не додавалась); ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2014 року (номер справи не вказано, копія вказаної ухвали до заяви не додавалась); ухвала Апеляційного суду м. Києва від 02.09.2014 року (номер справи не вказано, копія вказаної ухвали до заяви не додавалась); ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 14.09.2021 року (номер справи не вказано, копія вказаної ухвали до заяви не додавалась).
Вказує, що посилання на інші документи в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали відсутні, в тому числі і відсутні посилання на самі виконавчі листи, про строк пред'явлення яких до виконання клопотав заявник. З усіх наведених документів суд першої інстанції проаналізував та поклав в основу ухвали лише ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02.09.2014 року, а інші лише зазначив в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.
Проте, наведена вище ухвала суду апеляційної інстанції стосується лише конкретної справи, яку суд розглядав на підставі конкретно досліджених доказів, а його висновки стосувались лише обставин, які існували на час апеляційного розгляду справи у вересні 2014 року. Однак, при розгляді конкретних прав можна посилатись на судову практику, узагальнену в постановах Верховного Суду, які за своїм змістом та по суті є правовими висновками. Брати за єдину підставу задоволення заяви позицію апеляційного суду по конкретній справі не є законним та обґрунтованим.
Посилається на те, що боржнику не зрозуміло, які докази дозволили суду прийняти посилання заявника на ту обставину, що заявник набув права вимоги за кредитним договором № 183/П/99/2008-840 від 28 лютого 2008 укладеним з боржниками, лише 30.09.2020 року, так як жодних доказів цього заявник суду не надав і суд їх не досліджував. Це стосується і всіх інших документів, вказаних в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.
Вважає, що заявник жодних доказів, на які він посилався в своїй заяві, суду не надав, проте суд на них послався та поклав в основу ухваленого судового рішення, що є суттєвим порушенням норм процесуального права. Тим більше, що закон вимагає від суду досліджувати докази, а не просто посилатись на них.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Звертаючись 17.02.2022 року до суду з заявою про поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, представник ТОВ «Брайт Інвестмент» зазначає, що боржник пропустив строк пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі №2-12834/11, у зв'язку з тим, що заявник набув права вимоги за кредитним договором №183/П/992008-840 від 28.02.2008 року, укладеним з боржниками, лише 30 вересня 2020 року, що унеможливлює реалізацію своїх прав заявником.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суду 08 червня 2022 року, суд першої інстанції посилався на те, що заявник вказує, що виконавчий лист не пред'являвся заявником до виконання у зв'язку з тим, що лише 30.09.2020 року після відступлення права вимоги він дізнався про пропуск строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а також процедурою ліквідації ПАТ КБ «Надра». Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що причина пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважною, а відтак заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання - поновленню.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки такий зроблений з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм процесуального права, враховуючи наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 08 лютого 2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 183/П/99/2008-840, строком до 28.02.2038 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кошти в розмірі 182 688,80 доларів США зі сплатою 11,3 відсотків річних.
Крім того, для забезпечення своєчасного повернення кредиту між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 28.02.2008 року. Згідно з договором поруки ОСОБА_3 поручився перед позивачем за належне виконання ОСОБА_1 зобов'язань по виконанню умов договору у тому ж порядку, що і ОСОБА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27.03.2012 року по справі 2-12834/2011 позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 232 376 доларів США 32 центи, що становить 1 855 841 грн. 37 коп., судовий збір в розмірі 3219, 00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн., а всього 1 859 180 грн. 37 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (т.1 а.с. 153-155).
07.05.2013 року представник позивача ПАТ КБ «Надра» Масленнікова Т.М. отримала виконавчі листи на підставі рішення суду від 27.03.2012 року (т.1 а.с. 157).
21.03.2014 року представник ПАТ КБ «Надра» Федоренко С.В. звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання (т.1 а.с. 153-155).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2014 року відмовлено у задоволенні заяви представника ПАТ КБ «Надра» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання (т.1 а.с. 193-195).
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02.09.2014 року, апеляційну скаргу ПАТ КБ «Надра» задоволено, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28.05.2014 року скасовано та постановлено нову, якою було поновлено ПАТ КБ «Надра» строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-12834/2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 30 квітня 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту (т.1 а.с. 227-228).
15.06.2021 року директор ТОВ «Брайт Інвестмент» звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення, додавши до заяви, зокрема, копію договору про відступлення прав вимог №GL48N718070_blank від 05.08.2020 року, укладений між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп», з Додатком № 1 до цього договору, де боржником зазначено ОСОБА_1 та копію договору про відступлення прав вимог №GL48N718070_blank _01 від 30.09.2020 року, укладеного між ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» з Додатком № 1 до цього договору, де боржником зазначено ОСОБА_1 (т.2 а.с. 1-6, 20-30).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2021 року заяву директора ТОВ «Брайт Інвестмент» ОСОБА_4 про заміну стягувача у виконавчих листах, поновлення строку на пред'явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі №2-12834/11 задоволено частково.
Замінено первісного стягувача ПАТ «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Брайт Інвестмент» у виконавчому листі про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості по кредиту в сумі 1 859 180 грн. 37 коп. у цивільній справі №2-12834/11 за рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 27.03.2012 року.
Замінено первісного стягувача ПАТ «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Брайт Інвестмент» у виконавчому листі про стягнення з боржника ОСОБА_3 заборгованості по кредиту в сумі 1 859 180 грн. 37 коп. у цивільній справі №2-12834/11 за рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 27.03.2012 року.
Відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів по цивільній справі №2-12834 до виконання (т.2. а.с. 87-90).
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1. ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, в редакції, яка діяла на момент ухвалення судового рішення та видачі виконавчого листа, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.
Частиною 2 цієї статті визначено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом (ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» 21 квітня 1999 року № 606-XIV).
5 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року №1404 «Про виконавче провадження».
Пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та Перехідні Положення Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року, визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, свідчить про те, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Для цього п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, пред'явлення до виконання за якими сплив на час набрання ним чинності (правова позиція Верховного Суду у постанові від 10 червня 2020 року у справі № 522/11429/13-ц та у постанові від 18 травня 2020 року у справі №2-9/11).
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404 від 2 червня 2016 року, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною 1 ст. 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Положення ч. 1 ст. 433 ЦПК України узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Вирішуючи питання визнання поважними причин пропуску строку, суд повинен перевірити, чи пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, чи поважні причини такого пропуску, що було підставою невчасного звернення за виконанням судового рішення. Зокрема, поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.
Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.
Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-711цс15 зазначив, що суд має право поновити пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку.
Отже, необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин такого пропуску.
Такі причини (обставини) повинні бути об'єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред'явлення до виконання.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27.03.2012 року у справі 2-12834/2011 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за договором кредиту, 07.05.2013 року ПАТ КБ «Надра» отримано виконавчі листи № 2-12834/2011.
У виданих Шевченківським районним судом м. Києва 30.04.2013 року виконавчих листах № 2-12834/2011 вказано, що рішення суду набрало законної сили 07.04.2012 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 07.04.2013 року, тобто становить один рік.
21.03.2014 року представник ПАТ КБ «Надра» Федоренко С.В. звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2014 року відмовлено у задоволенні заяви представника ПАТ КБ «Надра» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02.09.2014 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28.05.2014 року скасовано та постановлено нову, якою було поновлено ПАТ КБ «Надра» строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-12834/2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 30 квітня 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором.
Таким чином, строк на пред'явлення виконавчого листа № 2-12834/2011, встановлюється з 02.09.2014 року та закінчується 02.09.2015 року, що передбачено ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.
Отже, строк для пред'явлення виконавчого листа у даній справі до виконання закінчився 02 вересня 2015 року. Жодних даних про пред'явлення виконавчого листа до виконання матеріали справи не містять.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання було пропущено ще первісним стягувачем ПАТ «КБ «Надра» до укладення договорів про відступлення права вимоги, однак права та обов'язки первісного кредитора обов'язкові для правонаступника.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що строк пред'явлення виконавчого листа № 2-12834/2011 до виконання сплив ще до придбання 05 серпня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у ПАТ «КБ «Надра» права вимоги у даній справі.
Отже, під час продажу ПАТ «КБ «Надра» права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», банк вже втратив право на пред'явлення виконавчого листа № 2-12834/2011 до виконання.
Заявник ТОВ «Брайт Інвестмент», придбавши право вимоги за виконавчим листом № 2-12834/2011 на підставі договору №GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року, не пересвідчився, що таке право втрачено у зв'язку із пропуском строку пред'явлення виконавчого листа до виконання ще попередніми стягувачами та не зазначив поважності причин такого пропуску строку.
Посилання заявника на те, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступило право вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» лише 30 вересня 2020 року, а тому вказані обставини унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом строк не є поважною причиною для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Отже, наведені у заяві ТОВ «Брайт Інвестмент» доводи про те, що він набув право вимоги лише 30 вересня 2020 року і не міг знати про те, що попередні кредитори не вчиняли необхідних дій, не стосується і не пов'язані із причинами пропуску цього строку первісним кредитором ПАТ КБ «Надра», оскільки відповідно до положень ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у обсязі, який існував на момент переходу цих прав.
При цьому, заявником ТОВ «Брайт Інвестмент» не було наведено достатніх та обґрунтованих підстав та обставин, які об'єктивно перешкоджали б ПАТ «КБ «Надра» реалізувати своє право на пред'явлення виконавчого листа № 2-12834/2011 до виконання у строки визначені Законом Ураїни «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції, яка діяла на момент ухвалення судового рішення та видачі виконавчого листа) .
Посилаючись на поважність пропуску строку, заявник ТОВ «Брайт Інвестмент» всупереч положенням ч.3 ст.12 ЦПК, ст.81 ЦПК України, які покладають на сторону обов'язок довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надав жодного доказу та не навів жодного аргументу на підтвердження поважності причин пропуску строку первісним кредитором.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, не врахував, що строк пред'явлення виконавчого листа № 2-12834/2011 до виконання сплив 02 вересня 2015 року, тобто до придбання 05 серпня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у ПАТ «КБ «Надра» права вимоги у даній справі та дійшов помилкового висновку про задоволення заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа № 2-12834/2011 до виконання.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у поновленні строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374- 379, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 червня 2022 року - скасувати та прийняти постанову:
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчих листів № 2-12834/2011, виданих Шевченківським районним судом м. Києва 30 квітня 2013 року на виконання рішення суду від 27 березня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду з підстав, визначених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 21 липня 2023 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Немировська О.В.
Ратнікова В.М.