Постанова від 26.06.2023 по справі 363/4288/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року

справа № 363/4288/22

провадження № 33/824/2715/2023

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Павленка Олександра Вікторовича на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 21 квітня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 21 квітня 2023 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 та провадження відносно нього закрито у зв'язку і закінченням на момент розгляду строків накладення адміністративного стягнення.

Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн 80 коп.

Не погоджуючись із постановою суду захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події складу адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що директор КП «Блогоустрій -Вишгород» позбавлений права на власний розсуд визначати розмір премії, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, а також коло особі на які це заслуговують.

Крім того, суд не звернув увагу, що суб'єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється з корисливих мотивів.

Вказує, що робота в одній установі близьких осіб само по собі не породжує конфлікт інтересів. Уповноваженою особою, якою складено протоколи про адміністративні правопорушення, не надано доказів, що ймовірний приватний інтерес суперечить службовим повноваженням, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень. В ході судового розгляду не доведено наявність в діях ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, постанову суду скасувати.

В судовому засідання прокурор Вишгородської окружної прокуратури проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вбачається, що до Вишгородського районного суду Київської області надійшло 16 справ про адміністративне правопорушення (номера справ відповідно: № 363/4288/22, № 363/4289/22, № 363/4290/22, № 363/4291/22, № 363/4292/22, № 363/4293/22, № 363/4294/22, № 363/4295/22, № 363/4296/22, № 363/4297/22, № 363/4298/22, № 363/4299/22, № 363/4300/22, № 363/4301/22, № 363/4302/22, № 363/4303/22) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Зі змісту протоколів про адміністративне правопорушення № 1214 від 07.12.2022, № 1216 від 07.12.2022 року, № 1218 від 07.12.2022 року, № 1220 від 07.12.2022 року, № 1222 від 07.12.2022 року, № 1224 від 07.12.2022 року, № 1226 від 07.12.2022 року, № 1228 від 07.12.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Зі змісту протоколів про адміністративне правопорушення № 1213 від 07.12.2022 року, № 1215 від 07.12.2022 року, № 1217 від 07.12.2022 року, № 1219 від 07.12.2022 року, № 1221 від 07.12.2022 року, № 1223 від 07.12.2022 року, № 1225 від 07.12.2022 року , № 1227 від 07.12.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 не повідомив орган управління про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2022 року вищезазначені справи на підставі положень ч. 2 ст. 36 КУпАП були об'єднанні в єдине провадження з присвоєнням їм єдиного номеру - 363/4288/22.

Частиною ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» встановлюється, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Невиконання зазначеного обов'язку, його неналежне або несвоєчасне виконання є діянням, що містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

У свою чергу у ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлюється адміністративна відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у п. 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані, зокрема, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Невиконання зазначеного обов'язку або його неналежне виконання є діянням, що містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

При цьому аналіз ч. 1 Примітки до ст. 172-7 КУпАП дає можливість зробити висновок, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП має спеціального суб'єкта - суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Зі змісту п. 2 ч. 1 ст. 3 вищезазначеного Закону випливає, що вимоги законодавства про запобігання корупції поширюються на осіб, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».

КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради є комунальною власністю територіальної громади м. Вишгорода, самостійним правовим суб?єктом права, наділеним повною правоздатністю та дієздатністю, всіма ознаками юридичної особи, що створена на підставі акту органу місцевого самоврядування (рішенням міської ради), а тому КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради є юридичною особою публічного права.

Контракт з керівником КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради від 30.04.2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на підставі розпорядження виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 29.04.2016 року № 103 був призначений на посаду директора цього підприємства.

У п. 2.11 Контракту з керівником КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради від 30.04.2020 року визначено, що керівник підприємства, посаду якого обіймає ОСОБА_1 , зокрема, має право користуватися правом розпорядження коштами підприємства, накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства, а також в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства.

Посада директора підприємства КП «Благоустрій-Вишгород», яку обіймає ОСОБА_1 , пов'язана як з організаційно-розпорядчими повноваженнями, так і з адміністративно-господарськими повноваженнями.

Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, а отже є особою, щодо якої поширюються вимоги законодавства про запобігання корупції, а отже є суб'єктом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Аналіз диспозиції ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП дає можливість встановити, що чинним законодавством передбачено відповідальність за вчинення наступних діянь:

1) неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів;

2) вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

При цьому відповідно до ч. 2 Примітки до ст. 172-7 КУпАП зазначається, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» - приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Наявність приватного інтересу, його вступ у суперечність з службовими повноваженнями, інтересами служби та вплив на об'єктивність і неупередженість рішень, дій та бездіяльності у більшості випадків пов'язується саме з близькими особами осіб, щодо яких поширюються вимоги антикорупційного законодавства. При цьому близькими особами відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» є члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.

Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справа №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 справа №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Встановлено, що Наказом № 76-к від 03.09.2020 року прийнято на роботу прибиральника територій КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР ОСОБА_2 , яка є матір'ю ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.4 Контракту з керівником КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради від 30.04.2020 року, що був укладений з ОСОБА_1 як безпосереднім керівником такого підприємства, зазначається, що керівник діє на засадах єдиноначальності. Отже, ОСОБА_1 є уповноваженою особою КП «Благоустрій-Вишгород», що в межах наданих йому повноважень здійснює самостійне, самоініціативне та відповідальне управління підприємством. Самостійність та самоініціативність при управлінні комунальним підприємством передбачає можливість самостійного прийняття остаточних рішень, що не підлягають оскарженню та перегляду, будучи при цьому обов'язковими для інших осіб, зокрема, членів трудового колективу.

Відповідно до п. 3.12 Статуту КП «Благоустрій-Вишгород» зазначається, що відповідно до своєї компетенції керівник-директор підприємства ( ОСОБА_1 ) приймає на роботу, звільняє, заохочує працівників підприємства і накладає стягнення (п. 3.12.3), а також у межах своєї компетенції видає накази, що стосуються діяльності підприємства (п. 3.12.4).

У п. 5.3 Статуту КП «Благоустрій-Вишгород» зазначається, що в питаннях соціальної та економічної діяльності керівник підприємства ( ОСОБА_1 ) самостійно встановлює форми, системи та розмір оплати праці, а також інші види доходів працівників згідно із чинним законодавством.

При дослідженні колективних договорів між адміністрацією та трудовим колективом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР на 2018-2021 роки, на 2022-2024 року договорів судом встановлено, що у його п. 1.1. під терміном Адміністрація, що використовується протягом всього тексту цих договорів, мається на увазі саме його директор ОСОБА_1 , який діє від імені власника (Вишгородської міської ради).

Відповідно до п. 2.1 Колективного договору зазначається, що управління КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР є виключним правом Адміністрації

Згідно з п. 3.10 Колективного договору адміністрація (під якою відповідно до п. 1.1 цього ж договору розуміється ОСОБА_1 ) самостійно встановлює форми, системи і розміри додаткової заробітної плати у вигляді доплат і надбавок до посадових окладів індивідуально у кожному випадку, відповідно до кваліфікації, складності, умов та обсягів виконуваної роботи, а також преміювання своїх працівників за результатами трудових досягнень у роботі, згідно з чинним законодавством та цим Договором.

Отже, ОСОБА_1 , як директор та адміністрація КП «Благоустрій-Вишгород» наділений виключним правом щодо здійснення управління цим підприємством, що полягає у можливості єдиноначального прийняття рішень з питань, що виникають під час діяльності такого підприємства, у тому числі його кадрової, економічної та соціальної діяльності. Отже, ОСОБА_1 наділений виключним повноваженням приймати рішення щодо кадрової діяльності підприємства, оскільки це є невід'ємною складовою управління самим підприємством

Апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу, а саме майнового інтересу, який полягає у прагненні забезпечити найкращі інтереси своєї матері, її фінансове благополуччя та життєву стабільність, працевлаштування і наявність роботи з найчастішим отриманням найвищих винагород за її виконання, отримання матір'ю винагород, що будуть достатніми для забезпечення будь-яких її потреб та бажань, а також немайнового інтересу, що полягає у прагненні піклування відносно своєї матері, що зумовлено природним та розумним почуттям обов'язку перед особою, яка його виховувала, піклувалася про нього та забезпечувала всім необхідним протягом певного етапу життя.

В матеріалах справи наявні положення про одноразову винагороду за підсумками роботи за рік працівників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР, Положення про преміювання робітників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР, Положення про одноразові заохочення працівників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР та інші внутрішньо-локальні акти підприємства, на підставі яких ОСОБА_1 приймалися спірні Накази щодо преміювання працівників підприємства.

Враховуючи, що локальними актами вищого рівня (Контрактом, Статутом, колективним договором) встановлюється єдиноначальне, самостійне та виключне право саме адміністрації ( ОСОБА_1 ) здійснювати управління діяльністю підприємства, у тому числі з кадрових питань, шляхом прийняття відповідних наказів, то суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що остаточне визначення показників преміювання, а також їх безпосереднє затвердження здійснюється саме ОСОБА_1 як єдиною уповноваженою особою, що може здійснювати управління кадровою діяльністю підприємства шляхом видачі наказів.

У Постанові КАС ВС від 15.12.2021 року у справі № 1840/2970/18 (п. 42) було зроблено висновок, що преміювання та встановлення відповідних надбавок проводиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця. Крім того, право встановлення надбавок та премій належить саме до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких, роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати.

Вірним також є висновк суду першої інстанції про те, що хоча мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 перебуває у безпосередньому підпорядкуванні керівника структурного підрозділу, що здійснює контроль за її діяльністю, у той же час вона залишається підконтрольною та підзвітною саме директору підприємства, яким є ОСОБА_1 . Оскільки саме директор, а не керівник структурного підрозділу, є роботодавцем у даному випадку, що, зокрема, підтверджується тим, що саме ОСОБА_1 видає накази про призначення на роботу та звільнення з роботи.

На основі наданих свідками показань в суді першої інстанції встановлено, що безпосередню оцінку діяльності працівників здійснюють дійсно керівники структурних підрозділів, які і складають службові записки, що з погодженнями головного бухгалтера та голови ради трудового колективу, направляються до директора підприємства. При цьому сама по собі службова записка керівників структурних підрозділів є лише пропозицією щодо здійснення преміювання, а також результатом особистого спостереження керівників структурних підрозділів за ефективністю та якістю роботи підлеглих працівників. Премія не може бути нарахована, а тим більше не може бути виплачена на підставі службової записки. Сам же директор підприємства видає окремий наказ про преміювання, який і є підставою не тільки для нарахування премії працівникам, але і для виплати такої премії у розмірі, що зазначається саме у наказі директора підприємства, та працівникам, що зазначаються у цьому ж наказі.

Отже, ОСОБА_1 як директор підприємства видає накази про преміювання, в яких визначається конкретний працівник та конкретний розмір премії, що підлягає до виплати останньому. Накази ОСОБА_1 щодо преміювання виносяться ним на особистий розсуд, в межах фонду економії заробітної плати, зважаючи на ефективність та доцільність витрачення коштів підприємства, на розпорядження якими має право ОСОБА_1 . Накази щодо преміювання жодною посадовою особою не перевіряються, не затверджуються.

Отже, призначивши на роботу прибиральницею територій свою матір - ОСОБА_2 , у ОСОБА_1 виник потенційний конфлікт інтересів, який полягав у виникненні приватного інтересу майнового та немайнового характеру, що полягав у прагненні піклування про близьку особу (власну матір), що міг вплинути у подальшому на об?єктивність та неупередженість рішень, прийнятих в межах його повноважень.

На розгляд до ОСОБА_1 надходили службові записки, в якій керівник структурного підрозділу просив здійснити преміювання працівників КП «Благоустрій-Вишгород», серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2

Отже, у ОСОБА_1 виникав реальний конфлікт інтересів як суперечність між приватним інтересом та інтересами служби, які вимагали від нього в межах його дискреційних повноважень прийняття об'єктивного та безстороннього рішення щодо преміювання працівників, серед яких була його мати. Тобто, з фактом подання службової записки у ОСОБА_1 виникала службова необхідність застосування своїх дискреційних повноважень відносно своєї близької особи, що зумовлювало наявність реального конфлікту інтересів.

У той же час, ОСОБА_1 не звертався до виконавчого комітету Вишгородської міської ради як органу управління КП «Благоустрій-Вишгород» з повідомленням про виникнення у нього реального конфлікту інтересів.

При дослідженні матеріалів справи № 363/4289/22 про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1213 , що підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1213 від 07.12.2022 року;

- наказом «Про преміювання працівників за лютий 2021 року» від 22.02.2021 року № 28, з якого вбачається, що у відповідності до Положення про преміювання робітників КП «Благоустрій-Вишгород» (від 12.11.2018 року № 216) за сумлінну працю та особистий внесок у загальні результати роботи з прибирання снігу та снігових наметів у м. Вишгороді в межах фонду економії заробітної плати було премійовано прибиральників територій служби впорядкування територій КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради, серед яких була ОСОБА_2 (розмір преміювання визначений у розмірі 1500 грн.);

- Листом Виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 2-28/1590 від 15.09.2022 року, з якого вбачається, що директор КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради ОСОБА_1 протягом 01.12.2020-01.04.2022 року не повідомляв про наявність у нього реального конфлікту інтересів;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.08.2022, в яких він підтверджує заняття посади директора КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради, що передбачає наявність у нього адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих повноважень, а також факт видання Наказу № 28 від 22.02.2021 року;

- положенням про преміювання робітників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР від 12.11.2018 року № 216, у відповідності до якого було видано наказ «Про преміювання працівників за лютий 2021 року» від 22.02.2021 року № 28, з якого вбачається, що преміювання робітників проводиться за підсумками роботи за місяць, а розмір премії встановлюється керівництво (п.2), показники преміювання затверджуються директором КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

- положенням про преміювання керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР за результатами господарської діяльності від 12.11.2018 року № 216, з якого вбачається, що премія затверджується і виплачується на підставі наказу директора підприємства (п. 11);

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

- витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00037373217, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 є єдиним уповноваженим суб'єктом, що має право та розсуд виносити накази про преміювання в межах фонду економії заробітної плати, зважаючи на доцільність та ефективність розпорядження коштами підприємства, то саме в цей момент (19 лютого 2021 року, коли була подана на розгляд вказана службова записка, що є підставою ініціювання розгляду питання про преміювання працівників) в нього виник реальний конфлікт інтересів, який полягав у протиріччі між його приватним інтересом (піклування про близьку особу, забезпечення її майнового та морального добробуту та благополуччя) та службовими повноваженнями, у відповідності до яких він мав вирішити питання про преміювання працівників, серед яких була його мати, про благополуччя та добробут якої він піклується. Це вплинуло на рівень об'єктивності та неупередженості подальшого рішення щодо преміювання працівників на підставі зазначеної доповідної записки.

Водночас, ОСОБА_1 не звертався до виконавчого комітету Вишгородської міської ради як органу управління КП «Благоустрій-Вишгород» з повідомленням про виникнення у нього реального конфлікту інтересів.

Враховуючи наведені обставини апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції , що дії ОСОБА_1 , правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП; провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення є доведеною.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст. 212-15, 212-21 КУпАП, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП зазначається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Оскільки момент розгляду справи сплив двохрічний строк накладення адміністративного стягнення, який рахується з дня вчинення адміністративного правопорушення судом першої інстанції вірно закрито провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи № 363/4288/22 про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1214 від 07.12.2022 року, що підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1214 від 07.12.2022 року;

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР,);

- витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 , як директор підприємства, будуючи наділений виключними дискреційними повноваженнями щодо призначення заохочень всім працівникам підприємства, у відповідності до порядку преміювання, затвердженого внутрішніми локальними актами, отримав від керівника структурного підрозділу службову записку від 19.02.2021 року, в якій перед керівником підприємства було ініційоване питання щодо здійснення преміювання прибиральників територій, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Тобто, перед ОСОБА_1 , як єдиною уповноваженою особою на призначення премій, постало питання щодо необхідності застосування своїх дискреційних повноважень по відношенню до близької особи - власної мати, про добробут, благополуччя якої він піклується, забезпечує найкращі її інтереси. Внаслідок цього у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, як суперечність між його приватним інтересом, що полягає у забезпеченні найкращих інтересів матері, її благополуччя та добробуту, та службовими повноваженнями, в межах яких він вирішує питання про преміювання працівників.

Не зважаючи на наявність реального конфлікту інтересів, ОСОБА_1 , не повідомляючи про це уповноважений орган, прийняв Наказ «Про преміювання працівників за лютий 2021 року» від 22.02.2021 року № 28, яким у відповідності до службової записки було виписано премію його матері - ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто використав свої дискреційні повноваження за умови наявності суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що вплинуло на об?єктивність та неупередженість прийнятого рішення.

Враховуючи наведені обставини апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії ОСОБА_1 , правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП; провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення є доведеною.

Дослідивши матеріали справи № 363/4290/22 про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1215 від 07.12.2022 року, що підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1215 від 07.12.2022 року;

- наказом «Про преміювання жінок до Міжнародного жіночого дня - 8 Березня» від 05.03.2021 року № 32, з якого вбачається, що у відповідності до Положення про одноразові заохочення працівників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР від 12.11.2018 року № 216 та з нагоди Міжнародного жіночого дня - 8 Березня в межах фонду економії заробітної плати було премійовано жінок КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради, серед яких була ОСОБА_2 (розмір преміювання визначений у розмірі 1000 грн.);

- контрактом з керівником КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради від 30.04.2020 року, з якого вбачається факт призначення ОСОБА_1 на посаду директора цього підприємства, а також наявність у нього посадових обов?язків щодо розпорядження коштами підприємства, накладення стягнень на працівників відповідно до законодавства, видавати накази та інші акти (п. 2.11 контракту);

- положенням про преміювання робітників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР від 12.11.2018 року № 216;

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

Крім того, ОСОБА_1 надано службову записку від 02.03.2021 року від голови ради трудового колективу КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР ОСОБА_4, в якій вона просить ОСОБА_1 з нагоди Міжнародного жіночого дня в межах фонду економії заробітної плати здійснити преміювання жінок підприємства, серед яких є мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Таким чином, 02 березня 2021 року на розгляд до ОСОБА_1 надійшла службова записка, в якій було піднято питання здійснення преміювання жінок підприємства з нагоди державного свята Міжнародного жіночого дня, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 є єдиним уповноваженим суб'єктом, що має право та розсуд виносити накази про преміювання в межах фонду економії заробітної плати, зважаючи на доцільність та ефективність розпорядження коштами підприємства, то саме в цей момент в нього виник реальний конфлікт інтересів, який полягав у протиріччі між його приватним інтересом (піклування про близьку особу, забезпечення її майнового та морального добробуту та благополуччя) та службовими повноваженнями, у відповідності до яких він мав вирішити питання про преміювання працівників, серед яких була його мати, про благополуччя та добробут якої він піклується. Це вплинуло на рівень об'єктивності та неупередженості подальшого рішення щодо преміювання працівників на підставі зазначеної доповідної записки.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол № 1215, було вчинено ОСОБА_1 03 березня 2021 року, оскільки саме цей день є наступним робочим днем з моменту, коли ОСОБА_1 міг дізнатися про наявність у нього реального конфлікту інтересів та повинен був повідомити про виникнення у нього реального конфлікту інтересів. Тому адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 03 березня 2023 року.

Дослідивши матеріали справи № 363/4291/22 про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1216 від 07.12.2022 року, що підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1216 від 07.12.2022 року;

- положенням про преміювання робітників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР від 12.11.2018 року № 216, з якого вбачається, що преміювання робітників проводиться за підсумками роботи за місяць, а розмір премії встановлюється керівництво (п.2), показники преміювання затверджуються директором КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

Таким чином, ОСОБА_1 , як директор підприємства, будуючи наділений виключними дискреційними повноваженнями щодо призначення заохочень всім працівникам підприємства з нагоди професійних та державних свят у відповідності до порядку преміювання, затвердженого внутрішніми локальними актами, отримав від голови ради трудового колективу службову записку від 02.03.2021 року, в якій перед керівником підприємства було ініційоване питання щодо здійснення преміювання всіх жінок підприємства з нагоди державного свята, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Не зважаючи на наявність реального конфлікту інтересів, ОСОБА_1 , не повідомляючи про це уповноважений орган, прийняв Наказ «Про преміювання жінок до Міжнародного жіночого дня - 8 Березня» від 05.03.2021 року № 32, яким у відповідності до службової записки було виписано премію його матері - ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто використав свої дискреційні повноваження за умови наявності суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийнятого рішення.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол № 1216, було вчинено ОСОБА_1 05 березня 2021 року, оскільки саме цей день є днем прийняття рішення (наказу про преміювання) в умовах реального конфлікту інтересів. Тому адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 05 березня 2023 року.

Оскільки на момент розгляду справи сплив двохрічний строк накладення адміністративного стягнення, який рахується з дня вчинення адміністративного правопорушення судом першої інстанції вірно закрито провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи № 363/4292/22 про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дішов вірного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1217 від 07.12.2022 року, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1217 від 07.12.2022 року;

- наказом «Про преміювання працівників з нагоди професійного свята» від 18.03.2021 року № 38, з якого вбачається, що за високий професіоналізм, сумлінну працю в галузі житлово-комунального господарства та з нагоди професійного свята - Дня працівників житлово-комунального господарства в межах фонду економії заробітної плати було премійовано працівників КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради, серед яких була ОСОБА_2 (розмір преміювання визначений у розмірі 2000 грн.);

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

Відповідно до Положення про одноразові заохочення працівників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР від 30.11.2021 року, що є додатком до колективного договору, до одноразових заохочень, зокрема, відносяться премії та заохочення до ювілейних дат, професійних свят, іншими повноважними причинами (п.1.); виплата заохочень здійснюється виходячи з фінансових можливостей підприємства та економії фонду заробітної плати (п. 2); заохочення до дня працівників житлово-комунального господарства надається за рішенням керівництва.

Крім того, ОСОБА_1 надано службову записку від 12.03.2021 року від голови ради трудового колективу КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР ОСОБА_4 , в якій вона просить ОСОБА_1 з нагоди професійного свята - Дня працівників житлово-комунального господарства в межах фонду економії заробітної плати здійснити преміювання працівників підприємства, серед яких є мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Таким чином, 12 березня 2021 року на розгляд до ОСОБА_1 надійшла службова записка, в якій було піднято питання здійснення преміювання працівників підприємства з нагоди професійного свята - Дня працівників житлово-комунального господарства, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 є єдиним уповноваженим суб'єктом, що має право та розсуд виносити накази про преміювання в межах фонду економії заробітної плати, зважаючи на доцільність та ефективність розпорядження коштами підприємства, то саме в цей момент в нього виник реальний конфлікт інтересів, який полягав у протиріччі між його приватним інтересом (піклування про близьку особу, забезпечення її майнового та морального добробуту та благополуччя) та службовими повноваженнями, у відповідності до яких він мав вирішити питання про преміювання працівників, серед яких була його мати, про благополуччя та добробут якої він піклується. Це вплинуло на рівень об'єктивності та неупередженості подальшого рішення щодо преміювання працівників на підставі зазначеної доповідної записки.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол № 1217, було вчинено ОСОБА_1 19 березня 2021 року, оскільки саме цей день є наступним робочим днем з моменту, коли ОСОБА_1 міг дізнатися про наявність у нього реального конфлікту інтересів та повинен був повідомити про виникнення у нього реального конфлікту інтересів. Тому адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 19 березня 2023 року

Дослідивши матеріали справи № 363/4293/22 про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1218 від 07.12.2022 року, що підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1218 від 07.12.2022 року;

- положенням про преміювання робітників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР від 12.11.2018 року № 216;

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

Таким чином, ОСОБА_1 , як директор підприємства, будуючи наділений виключними дискреційними повноваженнями щодо призначення заохочень всім працівникам підприємства з нагоди професійних та державних свят у відповідності до порядку преміювання, затвердженого внутрішніми локальними актами, отримав від голови ради трудового колективу службову записку від 12.03.2021 року, в якій перед керівником підприємства було ініційоване питання щодо здійснення преміювання всіх працівників підприємства з нагоди професійного свята, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Не зважаючи на наявність реального конфлікту інтересів, ОСОБА_1 , не повідомляючи про це уповноважений орган, прийняв Наказ «Про преміювання працівників з нагоди професійного свята» від 18.03.2021 року № 38», яким у відповідності до службової записки було виписано премію його матері - ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто використав свої дискреційні повноваження за умови наявності суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийнятого рішення.

Враховуючи наведені обставини апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції , що дії ОСОБА_1 , правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП; та провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення є доведеною.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол № 1218, було вчинено ОСОБА_1 18 березня 2021 року, оскільки саме цей день є днем прийняття рішення (наказу про преміювання) в умовах реального конфлікту інтересів. Тому адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 18 березня 2023 року.

Дослідивши матеріали справи № 363/4294/22 про адміністративне правопорушення, суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1219 від 07.12.2022 року, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1219 від 07.12.2022 року;

- наказом «Про преміювання працівників» від 24.05.2021 року № 103, з якого вбачається, що у зв?язку з проведенням місячника благоустрою, а також підготовки до пасхальних свят і поминальних днів у відповідності до Положення про преміювання робітників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР від 12.11.2018 року в межах фонду економії заробітної плати було премійовано працівників КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради, серед яких була ОСОБА_2 (розмір преміювання визначений у розмірі 1250 грн.);

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

Положенням про преміювання працівників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР від 12.11.2018 року встановлено, що преміювання робітників проводиться за підсумками роботи за місяць, а розмір пенсії визначається керівництвом (п. 2); при цьому показники преміювання затверджуються директором КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР (п. 4).

Крім того, ОСОБА_1 надано службову записку від майстра ОСОБА_5 , в якій вона просить ОСОБА_1 з у зв'язку з проведенням місячника благоустрою на території Вишгородської громади відповідно до Розпорядження № 44 від 26.03.2021 року, пасхальних свят та поминальних днів, зважаючи на те, що збільшився обсяг робіт та інтенсивність праці, здійснити преміювання працівників підприємства, серед яких є мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Тобто, зазначеними документами підтверджено виключні та дискреційні повноваження ОСОБА_1 , як директора підприємства, щодо прийняття рішення про здійснення преміювання всіх працівників підприємства шляхом призначення одноразового заохочення з нагоди державного свята.

Таким чином, на розгляд до ОСОБА_1 надійшла службова записка, в якій було піднято питання здійснення преміювання працівників підприємства внаслідок збільшення обсягу роботи та інтенсивності праці, що пов'язано з проведенням місячника благоустрою, а також влаштуванням поминальних днів, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 є єдиним уповноваженим суб'єктом, що має право та розсуд виносити накази про преміювання в межах фонду економії заробітної плати, зважаючи на доцільність та ефективність розпорядження коштами підприємства, то саме в цей момент в нього виник реальний конфлікт інтересів, який полягав у протиріччі між його приватним інтересом (піклування про близьку особу, забезпечення її майнового та морального добробуту та благополуччя) та службовими повноваженнями, у відповідності до яких він мав вирішити питання про преміювання працівників, серед яких була його мати, про благополуччя та добробут якої він піклується. Це вплинуло на рівень об'єктивності та неупередженості подальшого рішення щодо преміювання працівників на підставі зазначеної доповідної записки.

Дослідивши матеріали справи № 363/4295/22 про адміністративне правопорушення, суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1220 від 07.12.2022 року, підтверджується наступними доказам:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1220 від 07.12.2022 року;

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

Таким чином, ОСОБА_1 , як директор підприємства, будуючи наділений виключними дискреційними повноваженнями щодо призначення заохочень всім працівникам підприємства у відповідності до порядку преміювання, затвердженого внутрішніми локальними актами, отримав від майстра СВТ ОСОБА_5 службову записку, в якій перед керівником підприємства було ініційоване питання щодо здійснення преміювання працівників підприємства у зв?язку зі збільшенням обсягу роботи, зростанням інтенсивності праці, проведення місячника благоустрою відповідно до розпорядження Вишгородської міської ради від 26.03.2021 року № 44, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Не зважаючи на наявність реального конфлікту інтересів, ОСОБА_1 , не повідомляючи про це уповноважений орган, прийняв Наказ «Про преміювання працівників» від 24.05.2021 року № 103, яким у відповідності до службової записки було виписано премію його матері - ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто використав свої дискреційні повноваження за умови наявності суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийнятого рішення.

Враховуючи наведені обставини апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії ОСОБА_1 , правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення є доведеною.

Дослідивши матеріали справи № 363/4296/22 про адміністративне правопорушення, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1221 від 07.12.2022 року, що підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1221 від 07.12.2022 року;

- наказом «Про преміювання працівників з нагоди 30-ї річниці незалежності України» від 20.08.2021 року № 182, з якого вбачається, що відповідно до Положення про одноразові заохочення працівників від 12.11.2018 року № 216 з нагоди відзначення 30-ї річниці незалежності України в межах фонду економії заробітної плати було премійовано працівників КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради, серед яких була ОСОБА_2 (розмір преміювання визначений у розмірі 2000 грн.);

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

Відповідно до Положення про одноразові заохочення працівників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР від 30.11.2021 року, що є додатком до колективного договору, встановлено, що до одноразових заохочень, зокрема, відносяться премії та заохочення до ювілейних дат, професійних свят, іншими повноважними причинами (п.1.); виплата заохочень здійснюється виходячи з фінансових можливостей підприємства та економії фонду заробітної плати (п. 2); заохочення до ювілейних дат призначаються та виплачуються за рішенням керівництва (п. 6).

Крім того, ОСОБА_1 надано службову записку від 17.08.2021 року від голови ради трудового колективу КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР ОСОБА_4 , в якій вона просить ОСОБА_1 за сумлінну працю та з нагоди відзначення 30-ї річниці незалежності України в межах фонду економії заробітної плати здійснити преміювання працівників підприємства, серед яких є мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Таким чином, 17 серпня 2021 року на розгляд до ОСОБА_1 надійшла службова записка, в якій було піднято питання здійснення преміювання працівників підприємства з приводу призначення преміювання до ювілейних дат, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 є єдиним уповноваженим суб'єктом, що має право та розсуд виносити накази про преміювання в межах фонду економії заробітної плати, зважаючи на доцільність та ефективність розпорядження коштами підприємства, то саме в цей момент в нього виник реальний конфлікт інтересів, який полягав у протиріччі між його приватним інтересом (піклування про близьку особу, забезпечення її майнового та морального добробуту та благополуччя) та службовими повноваженнями, у відповідності до яких він мав вирішити питання про преміювання працівників, серед яких була його мати, про благополуччя та добробут якої він піклується. Це вплинуло на рівень об'єктивності та неупередженості подальшого рішення щодо преміювання працівників на підставі зазначеної доповідної записки.

Дослідивши матеріали справи № 363/4297/22 про адміністративне правопорушення, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1222 від 07.12.2022 року, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1222 від 07.12.2022 року;

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

Таким чином, ОСОБА_1 , як директор підприємства, будуючи наділений виключними дискреційними повноваженнями щодо призначення заохочень всім працівникам підприємства у відповідності до порядку преміювання, затвердженого внутрішніми локальними актами, отримав від голови ради трудового колективу КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР ОСОБА_4 службову записку від 17.08.2021 року, в якій перед керівником підприємства було ініційоване питання щодо здійснення преміювання працівників підприємства за сумлінну працю та з нагоди відзначення 30-ї річниці незалежності України, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Не зважаючи на наявність реального конфлікту інтересів, ОСОБА_1 , не повідомляючи про це уповноважений орган, прийняв Наказ «Про преміювання працівників з нагоди 30-ї річниці незалежності України» від 20.08.2021 року № 182, яким у відповідності до службової записки було виписано премію його матері - ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто використав свої дискреційні повноваження за умови наявності суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийнятого рішення.

Враховуючи наведені обставини апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції , що дії ОСОБА_1 , правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП; провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення є доведеною.

Дослідивши матеріали справи № 363/4298/22 про адміністративне правопорушення, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1223 від 07.12.2022 року, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1223 від 07.12.2022 року;

- наказом «Про преміювання працівників з нагоди Дня міста» від 10.09.2021 року № 197, з якого вбачається, що відповідно до Положення про одноразові заохочення працівників КП «Благоустрій-Вишгород» від 12.11.2018 року № 216 з нагоди відзначення Дня міста в межах фонду економії заробітної плати було премійовано працівників КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради, серед яких була ОСОБА_2 (розмір преміювання визначений у розмірі 2000 грн.);

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР,;

Відповідно до Положення про одноразові заохочення працівників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР від 30.11.2021 року, що є додатком до колективного договору встановлено, що до одноразових заохочень, зокрема, відносяться премії та заохочення до ювілейних дат, професійних свят, іншими повноважними причинами (п.1.); виплата заохочень здійснюється виходячи з фінансових можливостей підприємства та економії фонду заробітної плати (п. 2); заохочення до ювілейних дат призначаються та виплачуються за рішенням керівництва (п. 6).

Крім того, ОСОБА_1 надано службову записку від 06.09.2021 року від голови ради трудового колективу КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР ОСОБА_4 , в якій вона просить ОСОБА_1 за сумлінну працю та з нагоди відзначення Дня міста в межах фонду економії заробітної плати здійснити преміювання працівників підприємства, серед яких є мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Таким чином, 06 вересня 2021 року на розгляд до ОСОБА_1 надійшла службова записка, в якій було піднято питання здійснення преміювання працівників підприємства з приводу призначення преміювання до ювілейних дат, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 є єдиним уповноваженим суб'єктом, що має право та розсуд виносити накази про преміювання в межах фонду економії заробітної плати, зважаючи на доцільність та ефективність розпорядження коштами підприємства, то саме в цей момент в нього виник реальний конфлікт інтересів, який полягав у протиріччі між його приватним інтересом (піклування про близьку особу, забезпечення її майнового та морального добробуту та благополуччя) та службовими повноваженнями, у відповідності до яких він мав вирішити питання про преміювання працівників, серед яких була його мати, про благополуччя та добробут якої він піклується. Це вплинуло на рівень об'єктивності та неупередженості подальшого рішення щодо преміювання працівників на підставі зазначеної доповідної записки.

Враховуючи наведені обставини апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії ОСОБА_1 , правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП; провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення є доведеною.

Дослідивши матеріали справи № 363/4299/22, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1224 від 07.12.2022 року, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1224 від 07.12.2022 року;

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР,;

Таким чином, ОСОБА_1 , як директор підприємства, будуючи наділений виключними дискреційними повноваженнями щодо призначення заохочень всім працівникам підприємства у відповідності до порядку преміювання, затвердженого внутрішніми локальними актами, отримав від голови ради трудового колективу КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР ОСОБА_4 службову записку від 06.09.2021 року, в якій перед керівником підприємства було ініційоване питання щодо здійснення преміювання працівників підприємства за сумлінну працю та з нагоди відзначення Дня міста, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Не зважаючи на наявність реального конфлікту інтересів, ОСОБА_1 , не повідомляючи про це уповноважений орган, прийняв Наказ «Про преміювання працівників з нагоди Дня міста» від 10.09.2021 року № 197, яким у відповідності до службової записки було виписано премію його матері - ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто використав свої дискреційні повноваження за умови наявності суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийнятого рішення.

Дослідивши матеріали справи № 363/4300/22 про адміністративне правопорушення, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1225 від 07.12.2022 року, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1225 від 07.12.2022 року,;

- наказом «Про преміювання працівників за підсумками роботи 2021 року» від 17.12.2021 року № 278, з якого вбачається у відповідності до Положення про одноразову винагороду за підсумками роботи за рік від 12.11.22018 року № 216 в межах фонду економії заробітної плати було премійовано працівників КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради, серед яких була ОСОБА_2 (розмір преміювання визначений у розмірі 11912 грн.);

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

Відповідно до Положення про одноразову винагороду за підсумками роботи за рік працівників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР від 30.11.2021 року, що є додатком до колективного договору,встановлено, що винагорода по підсумках роботи за рік виплачується робітникам, керівним працівникам, професіоналам і фахівцям та технічним службовцям, які є штатними працівниками підприємства (п.1.1); винагорода виплачується за рішенням керівництва згідно відпрацьованого часу на підприємстві (п. 1.2).

Крім того, ОСОБА_1 надано службову записку від 10.12.2021 року від майстра служби впорядкування територій ОСОБА_5 , в якій вона просить ОСОБА_1 за підсумками роботи 2021 року прибиральників територій служби впорядкування територій, за сумлінне виконання виробничих показників в межах фонду економії заробітної плати здійснити преміювання працівників підприємства (одноразову винагороду за підсумками роботи за рік в розмірі середньомісячного доходу), серед яких є мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Таким чином, 10 грудня 2021 року на розгляд до ОСОБА_1 надійшла службова записка, в якій було піднято питання здійснення преміювання працівників підприємства за підсумками роботи за 2021 рік, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 є єдиним уповноваженим суб'єктом, що має право та розсуд виносити накази про преміювання в межах фонду економії заробітної плати, зважаючи на доцільність та ефективність розпорядження коштами підприємства, то саме в цей момент в нього виник реальний конфлікт інтересів, який полягав у протиріччі між його приватним інтересом (піклування про близьку особу, забезпечення її майнового та морального добробуту та благополуччя) та службовими повноваженнями, у відповідності до яких він мав вирішити питання про преміювання працівників, серед яких була його мати, про благополуччя та добробут якої він піклується. Це вплинуло на рівень об'єктивності та неупередженості подальшого рішення щодо преміювання працівників на підставі зазначеної доповідної записки.

У той же час, , ОСОБА_1 не звертався до виконавчого комітету Вишгородської міської ради як органу управління КП «Благоустрій-Вишгород» з повідомленням про виникнення у нього реального конфлікту інтересів.

Дослідивши матеріали справи № 363/4301/22 про адміністративне правопорушення, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1226 від 07.12.2022 року, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1226 від 07.12.2022 року,;

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

Таким чином, ОСОБА_1 , як директор підприємства, будуючи наділений виключними дискреційними повноваженнями щодо призначення заохочень всім працівникам підприємства у відповідності до порядку преміювання, затвердженого внутрішніми локальними актами, отримав від майстра служби впорядкування територій ОСОБА_5 службову записку від 10.12.2021 року, в якій перед керівником підприємства було ініційоване питання щодо здійснення виплати одноразової грошової винагороди працівникам підприємства за підсумками роботи за 2021 рік, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Не зважаючи на наявність реального конфлікту інтересів, ОСОБА_1 , не повідомляючи про це уповноважений орган, прийняв Наказ «Про преміювання працівників за підсумками роботи 2021 року» від 17.12.2021 року № 278, яким у відповідності до службової записки було виписано премію його матері - ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто використав свої дискреційні повноваження за умови наявності суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийнятого рішення.

Враховуючи наведені обставини апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції , що дії ОСОБА_1 , правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП; провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення є доведеноюю

Дослідивши матеріали справи № 363/4302/22 про адміністративне правопорушення, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1227 від 07.12.2022 року, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1227 від 07.12.2022 року,;

- наказом «Про преміювання працівників з нагоди святкування Нового року 2022 та Різдва Христового» від 17.12.2021 року № 280, з якого вбачається, що відповідно до Положення про одноразові заохочення працівників від 12.11.2018 року № 216 з нагоди святкування Нового року 2022 та Різдва Христового в межах фонду економії заробітної плати було премійовано працівників КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради, серед яких була ОСОБА_2 (розмір преміювання визначений у розмірі 5000 грн.);

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

Відповідно до Положення про одноразові заохочення працівників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР від 30.11.2021 року, що є додатком до колективного договору, встановлено, що до одноразових заохочень, зокрема, відносяться премії та заохочення до ювілейних дат, професійних свят, іншими повноважними причинами (п.1.); виплата заохочень здійснюється виходячи з фінансових можливостей підприємства та економії фонду заробітної плати (п. 2); заохочення до державних та професійних свят призначаються та виплачуються за рішенням керівництва (п. 5); заохочення до ювілейних дат призначаються та виплачуються за рішенням керівництва (п. 6).

Крім того, ОСОБА_1 надано службову записку від 10.12.2021 року від голови ради трудового колективу КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР ОСОБА_4 , в якій вона просить ОСОБА_1 за сумлінну працю та з нагоди святкування Нового року 2022 та Різдва Христового в межах фонду економії заробітної плати здійснити преміювання працівників підприємства, серед яких є мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Таким чином, 10 грудня 2021 року на розгляд до ОСОБА_1 надійшла службова записка від голови ради трудового колективу, в якій було піднято питання здійснення преміювання працівників підприємства з нагоди святкування Нового року та Різдва Христовоого, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 є єдиним уповноваженим суб'єктом, що має право та розсуд виносити накази про преміювання в межах фонду економії заробітної плати, зважаючи на доцільність та ефективність розпорядження коштами підприємства, то саме в цей момент в нього виник реальний конфлікт інтересів, який полягав у протиріччі між його приватним інтересом (піклування про близьку особу, забезпечення її майнового та морального добробуту та благополуччя) та службовими повноваженнями, у відповідності до яких він мав вирішити питання про преміювання працівників, серед яких була його мати, про благополуччя та добробут якої він піклується. Це вплинуло на рівень об'єктивності та неупередженості подальшого рішення щодо преміювання працівників на підставі зазначеної доповідної записки.

Дослідивши матеріали справи № 363/4303/22 про адміністративне правопорушення, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1228 від 07.12.2022 року, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1228 від 07.12.2022 року;

- статутом КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР;

Таким чином, ОСОБА_1 , як директор підприємства, будуючи наділений виключними дискреційними повноваженнями щодо призначення заохочень всім працівникам підприємства у відповідності до порядку преміювання, затвердженого внутрішніми локальними актами, отримав від голови ради трудового колективу КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР ОСОБА_4 службову записку від 10.12.2021 року, в якій перед керівником підприємства було ініційоване питання щодо здійснення преміювання працівників підприємства з нагоди святкування Нового року 2022 та Різдва Христового, серед яких була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Не зважаючи на наявність реального конфлікту інтересів, ОСОБА_1 , не повідомляючи про це уповноважений орган, прийняв Наказ «Про преміювання працівників з нагоди святкування Нового року 2022 та Різдва Христового» від 17.12.2021 року № 280, яким у відповідності до службової записки було виписано премію його матері - ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто використав свої дискреційні повноваження за умови наявності суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийнятого рішення.

Враховуючи наведені обставини апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції , що дії ОСОБА_1 , правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП; провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення є доведеною.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме неповідомлення ОСОБА_1 як посадовою особою юридичної особи публічного права у встановлених законом випадках та порядку про виникнення у нього реального конфлікту інтересів та прийняття ОСОБА_1 як посадовою особою юридичної особи публічного права рішення в умовах реального конфлікту інтересів, підтверджується наявними в матералах доказами та є доведеною

Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи вищенаведене положення закону, судом правомірно застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП як такої, що передбачає більш сувору відповідальність з числа вчинених правопорушень, у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень.

Доводи апеляційної скарги про те, що директор КП «Блогоустрій -Вишгород» позбавлений права на власний розсуд визначати розмір премії, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, а також коло особі на які це заслуговують судом відхиляють, з огляду на положення Статуту КП «Благоустрій-Вишгород», Колективного договору, положення про преміювання робітників КП «Благоустрій-Вишгород» ВМР.

Зокрема, у п. 5.3 Статуту КП «Благоустрій-Вишгород» зазначається, що в питаннях соціальної та економічної діяльності керівник підприємства ( ОСОБА_1 ) самостійно встановлює форми, системи та розмір оплати праці, а також інші види доходів працівників згідно із чинним законодавством.

У п. 3.10 Колективного договору визначено, що адміністрація самостійно встановлює форми, системи і розміри додаткової заробітної плати у вигляді доплат і надбавок до посадових окладів індивідуально у кожному випадку, відповідно до кваліфікації, складності, умов та обсягів виконуваної роботи, а також преміювання своїх працівників за результатами трудових досягнень у роботі, згідно з чинним законодавством та цим Договором

Посилання на відсутність доказів на підтвердження того, що ймовірний приватний інтерес суперечить службовим повноваженням, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень судом не приймається, оскільки відповідні накази про преміювання працівників видані зокрема на користь ОСОБА_2 , яка є матір'ю ОСОБА_1 , що вказує на наявність приватного інтересу в останнього, який полягає у прагненні забезпечити найкращі інтереси своєї матері, її фінансове благополуччя. Вказана обставина впливає на об'єктивність та неупередженість подальшого рішення щодо преміювання працівників на підставі зазначеної доповідної записки.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Павленка Олександра Вікторовича залишити без задоволення.

Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 21 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Попередній документ

112350682

Наступний документ

112350684

Інформація про рішення:

№ рішення:	112350683
№ справи:	363/4288/22
Дата рішення:	26.06.2023
Дата публікації:	24.07.2023
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адмінправопорушення
Суд:	Київський апеляційний суд
Категорія справи:

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (02.08.2023)
Дата надходження:	08.12.2022

Розклад засідань:

Минулі засідання (15)

20.12.2022 12:00	Вишгородський районний суд Київської області
22.12.2022 16:00	Вишгородський районний суд Київської області
28.12.2022 15:00	Вишгородський районний суд Київської області
24.01.2023 15:45	Вишгородський районний суд Київської області
08.02.2023 10:15	Вишгородський районний суд Київської області
15.02.2023 15:30	Вишгородський районний суд Київської області
16.02.2023 10:40	Вишгородський районний суд Київської області
02.03.2023 15:30	Вишгородський районний суд Київської області
15.03.2023 15:45	Вишгородський районний суд Київської області
16.03.2023 15:30	Вишгородський районний суд Київської області
21.03.2023 15:30	Вишгородський районний суд Київської області
04.04.2023 16:00	Вишгородський районний суд Київської області
06.04.2023 16:00	Вишгородський районний суд Київської області
12.04.2023 10:00	Вишгородський районний суд Київської області
21.04.2023 10:30	Вишгородський районний суд Київської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

РУКАС ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

суддя-доповідач:

РУКАС ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

захисник:

Павленко Олександр Вікторович

особа, яка притягається до адмін. відповідальності:

Пільгун Валентин Сергійович

Пільгуна Валентина Сергійовича

прокурор:

Вишгородська окружна прокуратура