Єдиний унікальний номер судової справи 225/1014/23
Номер провадження 2/225/176/2023
Дзержинський міський суд Донецької області
іменем України
17 липня 2023 року Дзержинський міський суд Донецької області
у складі головуючого-судді Челюбєєва Є.В.,
за участі: секретаря Федорцової І.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання батьківства,
Представник позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 про визнання батьківства.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_2 проживав із ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2007 року. Характер стосунків між ними відповідав подружнім. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народилася донька, якій батьки спільно обрали власне ім'я ОСОБА_5 . Мати дитини наполягала на присвоєнні їй прізвища « ОСОБА_6 », із чим позивач погодився. Реєстрацію народження дитини здійснювала мати одноосібно, а позивач надав їй для цього оригінал свого паспорта громадянина України. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Того ж дня, готуючи документи для реєстрації смерті співмешканки, позивач помітив витяг про реєстрацію народження дитини на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України. Уважно вивчивши свідоцтво про народження ОСОБА_5 , він побачив, що у графі «Батько» зазначена така інформація: « ОСОБА_7 , громадянин України». Таким чином позивач дізнався про те, що він не зареєстрований як батько дитини. Раніше ці обставини були йому невідомі. У зв'язку зі смертю матері та відсутністю належного підтвердження родинних відносин із позивачем ОСОБА_8 був присвоєний статус дитини-сироти. 11 травня 2023 року за розпорядженням начальника Торецької міської військової адміністрації № 76 р над малолітньою ОСОБА_8 було встановлено опіку. Опікуном призначено ОСОБА_3 , родичку дитини по лінії матері. Проте позивач бажає самостійно продовжувати виховувати свою доньку, утримувати і піклуватися про неї, як він це робив з її народження. Між ним і дитиною є сильний емоційний зв'язок, взаємні почуття любові та поваги. ОСОБА_5 тяжко переживає раптову втрату матері і розлуку із батьком. Позивач упевнений, що задоволення позову повністю відповідатиме інтересам дитини
Представник позивача у судовому засіданні просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, щодо позовних вимог не заперечує та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи - Служба у справах дітей Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу без їх участі, проти позову не заперечує, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, покази свідків, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об'єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 СК України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Так, статтею 121 СК України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною першою статті 126 СК України визначено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно статті 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що щодо предмету доказування у даній категорії справі, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , де батьками дитини зазначені: батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_4 .
Із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, № витягу: 00017953736 від 22.04.2017 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_8 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 05.04.2023 року Мереф'янською міською радою Харківської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
11 травня 2023 року за розпорядженням начальника Торецької міської військової адміністрації № 76 р над малолітньою ОСОБА_8 було встановлено опіку. Опікуном призначено ОСОБА_3 .
Згідно акту №34 про фактичне проживання від 14.04.2023, складеного сусідами ОСОБА_2 , засвідченого спеціалістом відділу реєстрації місця проживання ВЦА м. Торецьк, за адресою: АДРЕСА_1 , проживали ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 .
Представником позивача суду були надані фотокартки із зображенням позивача разом з ОСОБА_9 різних часів.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що позивач є її сусідом. Зазначила, що ОСОБА_2 проживав разом з ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловік та дружина, в квітні 2017 року у них народилася донька ОСОБА_5 . Свідок вважає, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_8 . ОСОБА_4 під час вагітності проживала з ОСОБА_2 ОСОБА_2 по батьківські піклувався про ОСОБА_8 . ОСОБА_8 його називала батьком.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що померла ОСОБА_4 є її сестрою. Зі слів ОСОБА_4 їй відомо, що батьком ОСОБА_8 є ОСОБА_2 . Реєстрацію доньки ОСОБА_4 здійснила без відому ОСОБА_2 . Свідок зазначила, що особисто в неї немає сумнівів щодо батьківства ОСОБА_2 ОСОБА_12 обожнює ОСОБА_2 , у них дуже гарні стосунки як батька та дочки.
Враховуючи досліджені судом докази, суд дійшов висновку, що представником позивача доведено той факт, що позивач ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_8 , а тому з метою захисту прав та інтересів дитини, з метою збереження того, щоб дитина виховувалась в родині та з батьківським піклуванням, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розв'язуючи позов у частині внесення відповідних змін до актового запису про народження, суд виходить з такого.
Згідно статті 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Пунктом 2.13.1. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є в тому числі рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька, матір дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Відтак, ураховуючи обґрунтованість позову в частині визнання батьківства, суд вважає позовні вимоги про внесення змін до актового запису цілком правомірними.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки позовні вимоги задоволено, відповідачем до початку розгляду справи по суті визнано позовні вимоги, то 50% від суми судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме в сумі 536,80 грн. необхідно повернути позивачу з державного бюджету, решту суми судового збору в сумі 536,80 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.12, 81, 263-265, 341, 342 ЦПК України, суд
Позов представника позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), яка діє в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), третя особа - Служба у справах дітей Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (85200, Донецька область, Бахмутський район, м. Торецьк, вул. Руднича, 35) про визнання батьківства задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, уродженця м. Дзержинськ Донецької області, РНОКПП НОМЕР_3 , батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Змінити прізвище ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на « ОСОБА_13 ».
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складеного за № 170 22 квітня 2017 року Торецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, уродженця м. Дзержинськ Донецької області, а прізвище дитини зазначити як « ОСОБА_13 ».
Ім'я, по батькові, дату та місце народження, відомості про матір дитини залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 536,80 грн. судового збору.
Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову відповідно до квитанції №9 від 15.05.2023 АТ "Ощадбанк" в сумі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Повний текст рішення суду був складений 21.07.2023.
Суддя Є.В. Челюбєєв