Справа № 500/2143/23
21 липня 2023 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про зобов'язання сформувати та подати подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна,
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.06.2023, ухваленим у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про зобов'язання сформувати та подати подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
05.07.2023 на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі щодо вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн..
Ухвалою суду від 10.07.2023 постановлено розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За правилами ч.3 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно із ч.5 ст.143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
У відповідності до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.6 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Як встановлено ч.2, 3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи видно, що 15.05.2023 між ОСОБА_1 та адвокатом Парубій І.М. укладено договір про надання правничої (юридичної) допомоги, ведення справ в суді, на представництво інтересів та захист в кримінальних і адміністративних справах.
Додатком №1 від 15.05.2023 до вказаного договору, сторони визначили, що вартість години роботи адвоката встановлюється в розмірі 800,00 грн. граничний розмір гонорару адвоката становить 5000,00 грн. за підготовку до судового розгляду, безпосередню участь адвоката у розгляді справи судом першої інстанції.
На підтвердження витрат на правничу допомогу надано звіт про надані правничі послуги №28/06/23 від 28.06.2023, відповідно до якого загальна вартість послуг складає 12800,00 грн., кількість часу - 16 год., з яких:
підготовка договору про надання правничих послуг , додатку до договору, вивчення питання спору клієнта, усне консультування - 1600,00 грн., 2 год.;
підготовка проекту позовної заяви, вивчення судової практики з аналогічних питань, виготовлення копій (додатків) до позову - 6400,00 грн., 8 год.;
подання адвокатського запиту в Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (виготовлення запиту, особисте звернення) - 1600,00 грн., 2 год.;
заява про усунення недоліків позовної заяви (отримання відповіді на адвокатський запит, виготовлення заяви з додатками, особисте направлення в суд) - 2400,00 грн., 3 год.
Суд враховує, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
На переконання суду, норми ст.134, 139 були введені в КАС України з 15.15.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб'єктами господарювання, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб'єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 01.06.2022 у справі 480/2181/19 та від 06.04.2022 у справі № 500/1410/21.
Водночас, стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), №34884/97).
Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), №31107/96).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг. Надані адвокатські послуги, вказані в звіті як вивчення питання спору клієнта, усне консультування, підготовка проекту позовної заяви, вивчення судової практики з аналогічних питань, виготовлення копій (додатків) до позову, подання адвокатського запиту в Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (виготовлення запиту, особисте звернення), охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, без обґрунтування неминучості в такому розмірі.
Включення ж до судових витрат на професійну правову допомогу таких послуг, як підготовка договору про надання правничих послуг, додатку до договору, а також заяви про усунення недоліків позовної заяви, яку адвокатом було подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України, взагалі є безпідставним, оскільки жодним чином не впливають на складність справи, , а тому не враховується судом під час вирішення питання про стягнення витрати на правничу допомогу.
Також адвокатом не вірно вказано загальну вартість послуг та кількість витраченого часу у звіті про надані послуги, згідно з наведеним розрахунком.
Водночас суд звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, а також враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову, а тому, на думку суду, підготовка позову у даній справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд приходить до переконання про недотримання вимог ч.3, 5 ст.134 КАС України, а тому, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, стягнута має бути сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн. з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань шляхом прийняття додаткового рішення.
Керуючись ст.132, 134, 139, 143, 241-246, 252 КАС України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про зобов'язання сформувати та подати подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м.Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769);
третя особа:
- Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (місцезнаходження: бульвар Шевченка, 39, м.Тернопіль, 46025, код ЄДРПОУ: 37977599) .
Головуючий суддя Мандзій О.П.