м. Миколаїв
21 липня 2023 р.справа № 400/3290/22
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Бєлякової М.Д.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Титаренко Ю.О.,
представника відповідача: Терентьєвої Н.М.,
в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, у відкритому судовому засіданні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001,
провизнання протиправним та скасування наказу від 01.06.22 р. № 411 о/с; поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі відповідач або ГУ НП в Миколаївській області), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Миколаївській області від 1 червня 2022 р. № 411 о/с про звільнення позивача із служби в поліції на підставі ст. 77 ч. 1 п. 6 Закону України “Про Національну поліцію”;
- поновити позивача на посаді начальника сектору моніторингу ВП № 2 Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області;
- стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позивач вважає, що його звільнення з поліції відбулось безпідставно. Так, підставою для звільнення відповідачем визначено невиконання розпорядження начальника ВП № 2 Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області про вихід з м. Снігурівка, яке з 19 березня 2022 р. було окуповано. Не маючи можливості безпечно покинути окуповане місто, позивач залишався в ньому до 24 квітня 2022 р. Прибувши на підконтрольну Україні територію, позивач дізнався, що 23 квітня 2022 р. його було звільнено з поліції, але в подальшому, 11 травня 2022 р., наказ про звільнення було скасовано, а позивача поновлено на службі в поліції на раніше займаній посаді. 1 червня 2022 р., оскарженим наказом, позивач повторно був звільнений з поліції. За таких обставин, як вважає позивач, він був двічі підданий дисциплінарному стягненню за одне й те саме порушення, що суперечить ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 р. № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут). Також позивач посилався на те, що жодних наказів або розпоряджень про евакуацію з м. Снігурівка для уникнення окупації він не отримував, посилання на такі накази також відсутнє в матеріалах службового розслідування, що викликає сумніви в їх існуванні, а тому звільнення позивача на тій підставі, що він не виконав наказ про вихід з м. Снігурівка, носить протиправний характер.
Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві просив відмовити в його задоволенні. Відповідач повідомив, що на виконання вказівки начальника Національної поліції України щодо встановлення законних підстав для продовження служби поліцейськими під час їх перебування на тимчасово окупованих територіях, ГУ НП в Миколаївській області було встановлено, що в період з 19 березня до 22 квітня 2022 р. з 84 поліцейських, які несли службу на початку окупації м. Снігурівка, окуповану територію самостійно залишили 78 поліцейських. ОСОБА_1 за наявності безпечних шляхів відходу з м. Снігурівка і з власних міркувань залишився на окупованій території, зв'язок з керівництвом не відділу поліції не підтримував. Зазначені обставини були розцінені як грубе порушення службової дисципліни, на підставі чого наказом від 23 квітня 2022 р. № 530 позивача було звільнено з поліції. Разом з тим, відповідач встановив, що порушив процедуру службового розслідування, не опитавши позивача, у зв'язку з чим самостійно скасував наказ про звільнення та поновив позивача на роботі, одночасно розпочавши нове службове розслідування. Спірним наказом позивача було звільнено із служби в поліції. Відповідач вважає, що вірно встановив фактичні обставини вчиненого позивачем дисциплінарного проступку та надав їм правильну правову оцінку, а застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції відповідає ступеню та тяжкості дисциплінарного проступку, який виключає можливість подальшої служби позивача в органах поліції (а. с. 33-45).
Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 27-28).
За клопотанням представника позивача, у справі призначено судове засідання (а. с. 107).
В судовому засіданні позивач пояснив, що не отримував наказу залишити м. Снігурівку, у зв'язку з чим до останнього залишався на службі у відділі поліції. На його утриманні знаходилась хвора теща, яку він не міг залишити і евакуювався на підконтрольну Україні територію, як тільки виникла можливість виїхати разом з нею.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що наказ про евакуацію з м. Снігурівка на підконтрольну Україні територію доводився до відома всіх поліцейських ВП № 2 Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області, переконливим свідченням чого є той факт, що переважна більшість поліцейських (78 з 84) вийшли з окупованого м. Снігурівка, що також свідчить і про наявність реальної можливості безпечної евакуації.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані ними докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з серпня 1997 р., а в Національній поліції України з листопада 2015 р., має спеціальне звання підполковник поліції.
На початок війни ОСОБА_1 займав посаду начальника сектору моніторингу ВП № 2 Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області, який розташований в м. Снігурівка Баштанського району Миколаївської області.
В період з 24 лютого до 18 березня 2022 р. м. Снігурівка знаходилась в зоні інтенсивного ведення бойових дій і залишалась під контролем України, а ОСОБА_1 разом з іншими працівниками ВП № 2 Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області продовжував нести службу.
18 березня 2022 р. начальником ВП № 2 Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області видано наказ № 131 “Про введення плану евакуації (передислокації) ВП № 2 Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області”, згідно з яким, у зв'язку з веденням бойових дій на території обслуговування цього відділу поліції, передислокувати його до м. Новий Буг Баштанського району Миколаївської області (а. с. 59).
На наступний день, 19 березня 2022 р., м. Снігурівка була окупована збройними силами рф.
За фактом не виходу на роботу окремих працівників ВП № 2 Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області було призначено службове розслідування.
Згідно з його висновком, деякі поліцейські ВП № 2 Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області, в тому числі ОСОБА_1 , з власних міркувань та за наявності безпечних шляхів виходу, залишились на окупованій території (а. с. 46-50).
Наказом ГУ НП в Миколаївській області від 23 квітня 2022 р. № 530 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невиході на службу протягом 11 робочих днів, позивача було звільнено із служби в поліції (а. с. 51-53).
Наказом ГУ НП в Миколаївській області від 23 квітня 2022 р. № 331 о/с було реалізовано попередній наказ про звільнення позивача (а. с. 54).
В подальшому відповідач видав наказ від 11 травня 2022 р. № 605, яким скасував низку наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських та висновки службових розслідувань, які передували видачі відповідних наказів. Серед скасованих, мається наказ від 23 квітня 2022 р. № 530, яким було звільнено позивача (а. с. 55).
У зв'язку із скасуванням наказу про звільнення, наказом від 11 травня 2022 р. № 373 о/с ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника сектору моніторингу ВП № 2 Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області (а. с. 56).
Як слідує з доповідної записки від 12 травня 2022 р., аналіз матеріалів службових розслідувань щодо поліцейських, які залишились на окупованих територіях, встановив, що в їх діях є ознаки інших дисциплінарних проступків, окрім невиходу на роботу, у зв'язку з чим порушено питання про призначення нового службового розслідування (а. с. 57).
Наказом від 12 травня 2022 р. № 613 було ініційоване нове службове розслідування (а. с. 58).
26 травня 2022 р. затверджено висновок службового розслідування, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 знаючи про необхідність виходу з м. Снігурівка та маючи можливість безпечно покинути її, вимоги цього розпорядження не виконав, залишився на окупованій території, зв'язок з керівництвом ВП № 2 Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області не підтримував, будь-якими каналами зв'язку не повідомляв про своє місцезнаходження.
Цей факт відповідач кваліфікував як дисциплінарний проступок, а саме порушення ст. 1 Дисциплінарного статуту в частині обов'язку дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника поліції, статутів і наказів начальників, сприяти їм у зміцненні службової дисципліни, забезпечення законності, дотримання норм службової етики, статутного порядку, стійко переносити всі труднощі та обмеження пов'язані зі службою, ст. 18, ст. 64 Закону України “Про Національну поліцію” щодо обов'язку неухильно дотримуватися положень, нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов'язки, ігнорування вимог п. 5 розділу І п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, ігнорування вимог п. 3 наказу Національної поліції від 7 квітня 2022 р. № 239 щодо необхідності прибуття до органу поліції за місцем несення служби до 11 квітня 2022 р., невиконання вимог службової телеграми ГУ НП в Миколаївській області від 25 березня 2022 р. та невиході на службу в робочі дні з 11 до 19 квітня 2022 р. (всього 11 робочих днів) (а. с. 80-92).
31 травня 2022 р. ГУ НП в Миколаївській області винесено наказ № 697 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП області”, відповідно до п. 4 якого, позивача за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні ним своїх функціональних обов'язків, невиконанні наказу керівництва про евакуацію з тимчасово окупованої території, невжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, негайне не інформування про це безпосередньо керівника та невихід на службу в робочі дні з 11 до 19 квітня 2022 р. (11 робочих днів) притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення із служби в поліції (а. с. 93-98).
1 червня 2022 р. ГУ НП в Миколаївській області винесено наказ № 411 о/с “По особовому складу”, яким згідно з 77 ч. 1 п. 6 Закону України “Про Національну поліцію”, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції.
Відповідно до ст. 1 ч. 1 Закону України “Про Національну поліцію”, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Стаття 18 ч. 1 п. 1, 2 Закону України “Про Національну поліцію” серед інших, покладає на поліцейського такі обов'язки:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з ст. 24 ч. 2 Закону України “Про Національну поліцію”, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
За приписами ст. 19 ч. 1, 2 Закону України “Про Національну поліцію”, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Як визначено ст. 1 ч. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Статтею 1 ч. 3 п. 1, 4, 5 Дисциплінарного статуту передбачено що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію”, зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
Наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку (ст. 4 ч. 1-3 Дисциплінарного статуту).
Поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (ст. 5 ч. 1, 2 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до абзаців першого, другого та дванадцятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 9 листопада 2016 р. № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За приписами ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Наведені норми Закону України “Про Національну поліцію” та Дисциплінарного статуту дають підстави для висновку про те, що служба в поліції є особливим видом державної служби, яка побудована на принципах ієрархічного підпорядкування та безумовного виконання наказів начальника. До поліцейських висуваються підвищені вимоги в частині несення служби, дотримання службової дисципліни та субординації, вміння реагувати на складні стресові ситуації, мислити та приймати рішення в несприятливих умовах, що є цілком закономірними вимогами зважаючи на завдання та функції органів поліції.
Згідно з висновком службового розслідування від 26 травня 2022 р., підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення із служби в поліції, послугували: а) відсутність позивача на службі з 11 до 19 квітня 2022 р., всього 11 робочих днів, б) невиконання наказу начальника ВП № 2 Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області про евакуацію з м. Снігурівка і в) неповідомлення про своє місцезнаходження.
Кожна з цих обставин сама по собі утворює окремий і самостійний склад дисциплінарного проступку.
Накладене на позивача дисциплінарне стягнення у виді звільненні із служби в поліції, є співмірним з його дисциплінарними проступками.
Що стосується зауважень позивача про те, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одне й те саме порушення двічі, то вони не відповідають дійсності.
Як вже наводилось судом вище, перший наказ від 23 квітня 2022 р. № 530 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення із служби в поліції був самостійно скасований відповідачем наказом від 11 травня 2022 р. № 605 і позивача було поновлено на службі в поліції, відповідно, повторність притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсутня.
Також суд не приймає до уваги аргументи позивача про те, що до нього наказ про евакуацію з м. Снігурівка не доводився.
Сам факт того, що переважна більшість поліцейських ВП № 2 Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області (78 з 84 поліцейських) самостійно евакуювались, свідчить як про обізнаність особового складу відділу поліції з наказом про евакуацію, так і про фактичну можливість виконати цей наказ. Суд приймає до уваги, що в умовах воєнного стану та ведення інтенсивних бойових дій, ознайомлення з наказом про евакуацію під розписку, є об'єктивно ускладненим або взагалі неможливим.
В судовому засіданні позивач наголосив, що головною причиною, яка не дозволила йому своєчасно залишити м. Снігурівку та уникнути окупації, було те, що на його утриманні знаходилась теща, яка не мала можливості самостійно пересуватись та залишити окуповану територію і він не міг її покинути з моральних міркувань.
Суд повторно наголошує, що служба в поліції ґрунтується на безумовному виконанні наказів, що є відмінною характерною рисою служби в будь-якій силовій структурі, побудованої за принципом підпорядкування. Суд зауважує, що служба в поліції, особливо в умовах воєнного стану, може поставити поліцейського перед вибором або подальшого служіння, або переваги власної безпеки чи власних інтересів і у випадку вибору на користь останнього, виникає конфлікт між інтересами служби та власними інтересами, що робить неможливим подальшу службу в поліції.
Позивач в такій ситуації обрав за правильне віддати перевагу не інтересам служби, а тому відповідач цілком правомірно та обґрунтовано зробив висновок про порушення ним службової дисципліни та звільнив його з поліції.
За встановлених обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішувалось, так як сторони не подали доказів їх понесення.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ЄДПОУ 40108735) відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.
Суддя А. О. Мороз