справа №380/13908/23
з питань забезпечення позову
21 липня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 з такими вимогами:
- визнати дії військової частини НОМЕР_1 щодо не погодження рапорту на звільнення з військової служби у зв'язку із відсутністю довідки про склад сім'ї від 07.06.2023, що зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 за №1576/ від 08.06.2023, протиправними, та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 задовольнити (погодити) рапорт на звільнення з військової служби позивача від 07.06.2023, що зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 за №1576/ від 08.06.2023, з подальшим клопотанням з відповідного питання, а саме перед командиром військової частини НОМЕР_2 щодо подальшого здійснення звільнення з військової служби позивача на підставі поданих з рапортом документів, а саме:
- свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ;
- паспорта ОСОБА_1 ;
- паспорта (дружини) ОСОБА_2 ;
- свідоцтва про народження дитини (доньки) ОСОБА_3 серія НОМЕР_4 ;
- довідки лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я №142 про хворобу дитини (доньки) ОСОБА_3 ,
на підставі підпункту "г” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Ухвалою від 26.06.2023 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
19.07.2023 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом заборони Міністерству оборони України, військовій частині НОМЕР_1 , іншим військовим частинам вчиняти дії по переміщенню позивача до інших військових частин, військових формувань до набрання рішенням суду законної сили по цій справі.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на даний час проходить військову службу за мобілізацією через введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022р, на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022, на посаді гранатометника 2 аеромобільно-десантного відділення 1 аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 , звання солдат, перебуваю у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 . Військова частина НОМЕР_1 є 122-им окремим аеромобільним батальйоном, що входить до складу НОМЕР_5 окремої аеромобільної бригади військової частини НОМЕР_2 . 81-ша окрема аеромобільна бригада (81 ОАеМБр, в/ч НОМЕР_2 ) - військове з'єднання у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Проте, за довідкою військово-лікарської комісії від 02.05.2023 №946 позивача, ОСОБА_1 згідно наказу Міністерства Оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, на підставі статей 23 «г», 64 «в», 83 «б» графи II Розкладу хвороб, графи 1 ТДВ «Б» цього Наказу, визнано - Непридатним до служби у високомобільних десантних військах. Придатним до військової служби. Згідно Указу Президента України від 10.12,2008 № 1153/2008, Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України № 170 від 10,04.2009: Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом^ перемішується у зв'язку із службовому необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди. Оскільки, 81-окрема аеромобільна бригада входить до складу Десантно-штурмових військ Збройних сил України, а позивач ОСОБА_1 є непридатним до служби у даному складі військ Збройних сил України, а саме у високомобільних десантних військах, наявні реальні ризики, що з боку військової частини НОМЕР_1 в будь-який час може бути прийнято рішення та вчинені дії щодо переміщення даного військовослужбовця (позивача) ОСОБА_1 до іншої військової частини іншого складу військ Збройних сил України, зокрема до Сухопутних військ Збройних сил України. Станом на даний час, а саме на момент існування даного спору між позивачем ОСОБА_1 та військовою частиною НОМЕР_1 з якою позивач перебуває у відносинах, оскільки військова частина НОМЕР_1 є безпосереднім командуванням військовослужбовця (позивача) ОСОБА_1 , що приймає певні рішення і вчиняє дії щодо проходження ним військової служби, вчинення будь-яких дій з боку військової частини НОМЕР_1 щодо переміщення позивача до іншої військової частини, іншого військового формування унеможливить виконання судового рішення в цілому, а також негативно вплине на задоволення заявлених в позові вимог позивача у випадку прийняття рішення суду на користь позивача, оскільки у випадку переміщення позивача до іншої військової частини чи до іншого військового формування припинять існувати відносини між позивачем та відповідачем щодо вирішення цього спору по суті.
Згідно ч. 1 ст. 154. Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заву позивача про забезпечення позову, суддя зазначає наступне.
Забезпечення позову згідно ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд згідно ч. 2 ст. 151 КАС України може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Також, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При цьому, суд зазначає, що ч. 3 ст. 151 КАС України доповнено п. 10 згідно із Законом № 2359-IX від 08.07.2022, відповідно до якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Таким чином, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На сьогоднішній день в Україні і надалі діє воєнний стан, який неодноразово продовжувався.
Як зазначає заявник, станом на даний час проходить військову службу за мобілізацією через введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022р, на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022, на посаді гранатометника 2 аеромобільно-десантного відділення 1 аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 , звання солдат, перебуваю у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 . Вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовує тим, що є непридатним до служби у високомобільних десантних військах, тому є наявні ризики, що з боку військової частини НОМЕР_1 у будь-який час може бути прийнято рішення та вчинені дії щодо переміщення його до іншої військової частини іншого складу військ Збройних Сил України, зокрема до Сухопутних військ Збройних Сил України.
З цього приводу суд зазначає, що КАС України не визначено можливості забезпечення адміністративного позову для умов збереження життя та здоров'я особи, яка перебуває на військовій службі. Саме тому, виключно цій меті не можуть слугувати заходи забезпечення адміністративного позову.
Суд звертає увагу, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову в частині заборони Міністерству оборони України, військовій частині НОМЕР_1 , іншим військовим частинам вчиняти дії по переміщенню позивача до інших військових частин, військових формувань до набрання рішенням суду законної сили по цій справі., не може бути застосований в силу вищевказаних положень п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України. Адже вказані дії можуть здійснюватися лише на виконання відповідних наказів.
Окрім того, позивач не оскаржує у позові дій відповідача щодо переміщення позивача до інших військових частин, військових формувань. Такі рішення не є предметом заявленого спору.
З урахуванням викладеного, позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 КАС України, та не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень ч. 2 ст. 150 КАС України.
Перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 77, 90, 150-154, 248, 256, 295 КАС України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій відмовити.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Потабенко В.А.