Іменем України
21 липня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/755/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 03.07.2023 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн 00 коп. за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 67804196 за виконавчим листом №360/3387/21, виданим Луганським окружним адміністративним судом 26.10.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 по справі №360/3387/21 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів.
На виконання рішення від 03.09.2021 позивачем 12.10.2021 внесено рішення від 03.09.2021 до ІКІС ПФУ РСР, реєстраційний номер С1913176, заборгованість з пенсії за віком за період з 01.10.2018 по 31.07.2019 в загальній сумі 30575,76 грн; 22.10.2021 ОСОБА_1 виплачено пенсію за період з 01.10.2018 по 31.10.2018 у розмірі 2835,15 грн, тобто рішення від 03.09.2021 виконано в частині звернення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
З урахуванням проведеної у жовтні 2021 року на виконання рішення від 03.09.2021 виплати пенсії ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць загальна сума заборгованості, що облікована Головним управлінням в ІКІС ПФУ РСР склала 27740,61 грн, отже з 12.10.2021 заборгованість перед ОСОБА_1 , нарахована на виконання рішення у справі № 360/3387/21, обліковується у позивача.
В подальшому у листопаді-грудні 2022 року відповідно до Порядку № 1165 Пенсійним фондом також були виплачені суми, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості, що облікована Головним управлінням в ІКІС ПФУ РСР, склала 27208,43 грн.
06.01.2022 Головне управління листом №1200-0301-8/1080 повідомило відповідачу про стан виконання рішення суду від 03.09.2021. До листа додано відповідні докази виконання та зазначено, що заборгованість буде виплачено з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
09.06.2023 за вх.№ 264/14 на електронну пошту позивача надійшла вимога відповідача від 09.06.2023 № 3942 щодо надання інформації про стан виконання рішення суду, за яким відкрито виконавче провадження № 67804196.
13.06.2023 Головне управління листом №1200-0501-5/11599 також повідомило відповідачу про стан виконання рішення від 03.09.2021 з наданням відповідних доказів щодо його виконання.
03.07.2023 Головним управлінням отримано постанову відповідача від 03.07.2023 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Позивач зазначив, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Головне управління вважає, що постанова відповідача про накладення штрафу від 03.07.2023 у ВП № 67804196 є протиправною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив від 18.07.2023 №4717, в якому зазначив наступне.
08.12.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67804196
До державного виконавця надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що рішення суду не виконано.
Державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду.
До державного виконавця надійшла відповідь боржника від 13.06.2023 № 1200-0501-5/11599, якою повідомлено, що на виконання рішення суду управлінням проведено розрахунок боргу з виплати пенсії за період з 01.10.2018 по 31.07.2019, загальна сума складає 30575,76 грн. В частині негайного виконання, а саме виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, у жовтні 2021 року ОСОБА_1 виплачено місячний розмір пенсії за жовтень 2018 року у сумі 2835,15 грн на рахунок, відкритий в АТ «Державний ощадний банк України». Заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.11.2018 по 31.07.2019 в сумі 27740,61 грн включено до Переліку боргів внутрішньо-переміщених осіб типу рішень 1 та в листопаді 2022 року розпочато виплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165, в розмірі 530,00 грн в межах наявного фінансового ресурсу, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №1167 “Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2022 рік”, дата виплати - 22 число. На грудень місяць 2022 року, в межах наявного фінансового ресурсу, ОСОБА_1 нараховано виплату в розмірі 2,18 грн., дата виплати - 23 число. Залишок боргу складає 27208,43 грн.
Таким чином, щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів надано не було.
На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обидві сторони просили суд розглядати справу за їх відсутності.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження в межах десятиденного строку.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 01травня 2023 року №254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі № 360/3387/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за віком за період з 01 жовтня 2018 року по 31 липня 2019 року в загальній сумі 30575,76 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за віком за період з 01 жовтня 2018 року по 31 липня 2019 року в загальній сумі 30575,76 грн на рахунок, відкритий у акціонерному товаристві “Державний ощадний банк України”.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 2835,15 грн.
Вищевказане рішення суду набрало законної сили 05 жовтня 2021 року.
26 жовтня 2021 року Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 360/3387/21 щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за віком за період з 01 жовтня 2018 року по 31 липня 2019 року в загальній сумі 30575,76 грн на рахунок, відкритий у акціонерному товаристві “Державний ощадний банк України”.
08.12.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67804196.
Також, 08.12.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в межах ВП № 67804196 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору.
06.01.2022 позивачем до відповідача направлено лист №1200-0301-8/1080, в якому зазначено, що ОСОБА_1 отримала місячний розмір пенсії за жовтень 2018 року 22.10.2021 на рахунок, відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України». Заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.11.2018 по 31.07.2019 обліковано в управлінні. Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводитимуться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
09.06.2023 відповідачем винесено вимогу виконавця, якою вимагав надати до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у строк до 16.06.2023 інформацію щодо повного та фактичного виконання вищевказаного рішення суду; у разі виконання рішення надати до відділу копії підтверджуючих документів; у разі невиконання надати документи, які підтверджують хід виконання.
13.06.2023 позивачем до відповідача надано лист №1200-0501-5/11599 на вимогу виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.06.2023 № 3942 за вхідним номером № 264/14 від 09.06.2023.
У вищевказаному листі зазначено, що на виконання рішення суду управлінням проведено розрахунок боргу з виплати пенсії за період з 01.10.2018 по 31.07.2019, загальна сума складає 30575,76 грн. В частині негайного виконання, а саме виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, у жовтні 2021 року ОСОБА_1 виплачено місячний розмір пенсії за жовтень 2018 року у сумі 2835,15 грн на рахунок, відкритий в АТ «Державний ощадний банк України». Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік. Заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.11.2018 по 31.07.2019 в сумі 27740,61 грн включено до Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб типу рішень 1 та в листопаді 2022 року розпочато виплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165, в розмірі 530,00 грн в межах наявного фінансового ресурсу, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 1167 “Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2022 рік”, дата виплати - 22 число. На грудень місяць 2022 року, в межах наявного фінансового ресурсу, ОСОБА_1 нараховано виплату в розмірі 2,18 грн, дата виплати - 23 число . Залишок боргу складає 27208,43 грн.
03.07.2023 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про стягнення штрафу ВП №67804196, якою за невиконання виконавчого листа №360/3387/21 накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області штраф в розмірі 5100,00 грн.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404-VIII у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абзац перший частини шостої).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області рішення суду у справі №360/3387/21 у встановлений державним виконавцем строк повністю не виконано. Залишок боргу складає 27208,43 грн.
Як зазначає позивач, часткове невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність фінансування Пенсійним фондом України.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485 (далі - Положення № 28-2) Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 2); забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат (підпункт 4); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; (підпункт сьомий); забезпечує самопредставництво інтересів головних управлінь Фонду та управлінь Фонду в судах України (підпункт 11).
Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2) (далі - Положення) (абзац тридцять третій пункту 4 Положення № 28-2).
Таким чином, з викладених норм слідує, що функції з забезпечення своєчасної і в повному обсязі виплати пенсії, є повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України в областях.
Разом з цим, Кабінетом Міністрів України 16 грудня 2020 року прийнято постанову № 1279 “Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги” (далі - Постанова № 1279).
Постановою № 1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 р. провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Також вищевказаною постановою затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, від 23 липня 2014 року № 280 та від 11 травня 2017 року № 312 відповідні зміни.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (зі змінами, внесеними Постановою № 1279), Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 12 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662) (далі - Порядок № 1596 зі змінами, внесеними Постановою № 1279), органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення.
Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України та Мінсоцполітики (абзац четвертий пункту 13 Порядку № 1596).
Згідно з абзацом першим пункту 14 Порядку № 1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Отже, з 01 квітня 2021 року здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України.
Враховуючи умови виплати пенсії, що визначені Постановою №1279, виділення коштів на фінансування пенсійних виплат не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, оскільки з 01.04.2021 цей обов'язок покладено на Пенсійний фонд України.
Виділення коштів на виплату стягувачу пенсії минулих періодів за рішенням суду здійснюється з Державного бюджету України на відповідний рік та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Доходи та видатки Пенсійного фонду України на поточний рік затверджуються постановою Кабінету Міністрів України «Про бюджет Пенсійного фонду на відповідний рік».
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2022 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №1167, на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено 360,0 млн грн, які станом на 01.01.2023 використано в повному обсязі.
У 2022 році позивачем проведено виплату коштів ОСОБА_1 на погашення заборгованості за рішенням від 03.09.2021 в межах бюджетних призначень, а саме: в листопаді - у розмірі 530,00 грн та в грудні - у розмірі 2,18 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №631 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік. На фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено 360,0 млн грн.
Після затвердження бюджету Пенсійного фонду України у двотижневий строк розробляється річний та помісячні розписи доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду у розрізі територіальних органів та подається на затвердження Голові правління Пенсійного фонду. В тижневий строк після затвердження бюджетної документації розробляються з урахуванням затверджених показників бюджетної документації та доводяться до виконання територіальним органам плани доходів і видатків на плановий період.
План доходів та видатків територіального органу не пізніше місячного терміну з дати затвердження бюджету Пенсійного фонду затверджується Головою правління Пенсійного фонду України.
Таким чином, виплата коштів, обчислених на виконання рішень суду, здійснюється виключно у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Суд переконаний, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551).
Отже, суд погоджується з твердженнями позивача, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.
Зважаючи на відсутність фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на виконання рішення суду у справі №360/3387/21, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для накладення на боржника штрафу за невиконання рішення без поважних причин.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця носить протиправний характер та підлягає скасуванню.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, внаслідок чого позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2147,20 грн.
Враховуючи те, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2147,20 грн необхідно стягнути саме за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Олега Кошового, буд. 2, м. Канів, Черкаська область, 19000) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03 липня 2023 року ВП № 67804196 про накладення штрафу за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.М. Басова