21 липня 2023 року № 320/4577/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про виправлення описки в судовому рішенні у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, виходячи з базового місяця січень 2008 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, виходячи з базового місяця січень 2008 року.
До суду від представника відповідача надійшла заява про виправлення описки щодо встановлення судом базового місяця "січень 2008 року" при нарахуванні індексації грошового забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст.253 КАС України суд розглядає заяву про внесення виправлень у письмовому провадженні.
Згідно з ч.1 ст.253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Таким чином, вказаною нормою передбачено можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру описки та очевидні арифметичні помилки.
Описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
При цьому, суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він може лише усунути такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Отже, виправляючи описку у своєму рішенні, суд не може змінювати його зміст.
Аналізуючи зміст прохальної частини позовної заяви та рішення від 31.08.2022, а також доводи представника відповідача про виправлення описки у ньому суд вважає, що вказане рішення не містить помилок технічного (неюридичного) характеру, а викладені в заяві вимоги свідчать про намір заявника змінити текст резолютивної частини рішення чи отримати роз'яснення щодо способу його виконання, що суперечить положенням ст.253 КАС України.
Крім того, суд звертає увагу, що рішенням суду позовні вимоги, заявлені позивачем в адміністративному позові, були задоволенні повністю.
З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача про виправлення описки у рішенні слід відмовити.
Керуючись статтями 243,248,253 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви представника відповідача про виправлення описки у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лиска І.Г.