про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
20 липня 2023 року м. Київ Справа № 320/23349/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ященко Тетяни Олегівни , Солом'янського відділу ДВС у м. Києві ЦМУЮ (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування постанов,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до старшого державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ященко Тетяни Олегівни , Солом'янського відділу ДВС у м. Києві ЦМУЮ (м.Київ) , у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ященко Тетяни Олегівни, щодо не надіслання на адресу реєстрації боржника: АДРЕСА_1 , постанови про відкриття виконавчого провадження №67082194 від 08.10.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
- визнати протиправними та скасувати постанови про арешт коштів боржника від 01.08.2022 та від 15.12.2022, що були прийняті у виконавчому провадженні №67082194.
В позовній заяві позивач вказав про те, що на його додаток "Дія" 22.05.2023 прийшло повідомлення про прийняття старшим державним виконавцем Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ященко Тетяною Олегівною постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.10.2021 №67082194 на виконання постанови №760/12054/21 виданої 22.07.2021 Солом'янським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 34000,00грн.
Також, старшим державним виконавцем 01.08.2022 та 15.12.2022 прийнято постанови про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням №67082194.
Позивач вважає порушені його права як сторона у виконавчому провадженні на оскарження рішення органу державної виконавчої служби, передбачене ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки позивачу не було надіслано належним чином постанову від 08.10.2021 про відкриття виконавчого провадження №67082194 з дотримання ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, зауважує, що виконавець не праві вчиняти виконавчі дії у випадку неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, тому постанови від 01.08.2022 та 15.12.2022 підлягають скасуванню.
Виходячи із вищевказаного та встановлених обставин та підстав заявлених позивачем позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Пунктом 4 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суд вважає необхідним зазначити, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N005, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Зокрема, юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.
Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульовано ст. 74 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Так, частиною першою вказаної статті Закону №1404-VIII визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У ч. 2 ст. 74 Закону №1404-VIII закріплено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені: рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання виконавчого документу, виданого адміністративним судом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору; постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди; постанови приватного виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження; постанови приватного виконавця про стягнення штрафів.
Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів не належать справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих місцевими (районними) судами, а необхідною умовою для реалізації позивачем права на звернення до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби є відсутність іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта.
Відповідачем в даній справі відкрито виконавче провадження постановою від 08.10.2021 ВП №67082194 на підставі постанови Солом'янського районного суду міста Києва №760/12054/21 виданої 22.07.2021 про стягнення з боржника - позивача на користь держави адміністративного штрафу у розмірі 34000,00 грн.
Із загальнодоступної інформаційної системи "Єдиний реєстр судових рішень" вбачається, що постановою Солом'янського районного суду міста Києва №760/12054/21 від 20.07.2021 вирішено ОСОБА___1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. в доход держави, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст.36 КУпАП, ОСОБА_1 остаточно піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Штраф необхідно сплатити на отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/21081300 Код отримувача /код ЄДРПОУ/ 37993783 Номер рахунку (ІВАN): UA698999980313040149000026001 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код класифікації доходів бюджету: 21081100 Призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (постанова суду у справі №760//19(20).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., що підлягає сплаті на одержувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106 Призначення платежу: *;101; ідентифікаційний номер; Судовий збір стягнутий з ПІБ на користь держави за рішенням суду 760//20 (номер справи).
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно, судом встановлено, що предметом спірних правовідносин у даній справі є бездіяльність та дії відповідача щодо виконання постанови Солом'янського районного суду міста Києва №760/12054/21 виданої 22.07.2021, яка була ухвалена відповідно до положень КУпАП.
Підсумовуючи, слід дійти висновку, що справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконавчих документів, виданих цими судами в інших справах, крім передбачених ч. 1 ст. 20 КАС України, але прийнятих у сфері публічної адміністрації (у даному випадку за правилами КУпАП), підлягають розгляду місцевими загальними судами, які видали виконавчий документ (постанову про накладення адміністративного стягнення за КУпАП).
Суд зазначає, що за ч. 1 ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
За наведених обставин, суд вважає, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а повинен вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції.
Пунктом першим частини першої статті 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позов не підсудний Київському окружному адміністративному суду, оскільки його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, позов має розглядатись за правилами ЦПК України тим судом, який видав виконавчий документ, а тому у відкритті провадження необхідно відмовити.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Суд роз'яснює позивачеві, що розгляд вказаних вимог повинен здійснюватися за правилами ЦПК України, судом, яким видано виконавчий документ, у даному випадку - Солом'янським районним судом м. Києва.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 старшого державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Солом'янського відділу ДВС у м. Києві ЦМУЮ (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування постанов .
2. Копію ухвали разом надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Войтович І.І.