про залишення позовної заяви без руху
20 липня 2023 року м. Київ Справа № 320/23317/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-43537-17 в сумі 20 688,90 грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем подано до суду клопотання з проханням відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі про визнання протиправним та скасування рішення за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби умісті Києві, забезпечити право доступу до суду, посилаючись на ст. 8 Закону України «Про судовий збір», та вказує про те, що наразі не працевлаштований через введений в країні воєнний стан, що призвело до фінансової неспроможності до сплати судового збору саме зараз, має на утриманні батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно, суддя зазначає слідуюче.
Відповідно, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 Закону № 3674-VI - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону № 3674-VI).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС).
За ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI).
Враховуючи вищезазначене, суд, враховуючи майновий стан сторони може відстрочити своєю ухвалою сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, але за наявності умов, визначених ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI та відповідно наданих суду належних та достатніх доказів в обґрунтування заявленого клопотання.
Суддя зазначає, що матеріали позову не містять доказів врахування судом обставин вказаних позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору та підстав для застосування вказаних вище норм процесуального кодексу та закону.
Таким чином, суддя відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за необґрунтованістю та безпідставністю подання такого, та зазначає про невідповідність позову вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.
Як наслідок, суд зауважує, що за статтею 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі
Зокрема, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2684,00 грн.
Частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання, зокрема, фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у вигляді 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно, на усунення недоліків позовної заяви позивач має сплатити судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Суддя також зазначає, що позовна заява подана до суду через систему "Електронний суд".
Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 113 розділу V Перехідні положення Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.
У зв'язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим фактом внаслідок неналежного фінансування судів, документи, відповідно, подаються до суду у паперовій формі.
Відповідно до п/п. 15.1, 15.3. пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
При цьому, суд звертає увагу, що Рада суддів України у рішенні від 05.08.2022 року № 26 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендувала судам у разі відсутності можливості у суді роздрукувати документи, що надійшли до суду в електронній формі через значний їх обсяг, звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі.
Цим самим рішенням Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень:
- з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану;
- при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) - додатково подавати їх суду в паперовій формі.
У зв'язку з цим, позивачу необхідно подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.
При поданні документів у паперовій формі, слід дотримуватись вимог другого речення ч. 10 ст. 44 КАС України, відповідно до якого - якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 1073,60 грн.,
- надати позовну заяву з додатками у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами.
При цьому, необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, - залишити без руху.
3. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
4. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І.І.