20 липня 2023 року Справа № 280/3574/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справ
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Перспектива»
до Запорізької митниці
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО Перспектива» (далі - ТОВ «НВО Перспектива», позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької митниці (далі - митниця, відповідач), в якому просить:
визнати протиправними та скасувати рішення від 11.05.2023 № 7.20-1/7.20-15-01/13/1375 про відмову у задоволенні заяви позивача №1 від 28.04.2023 (вх. № 2359/13-24 від 01.05.2023) та №2 від 28.04.2023 (вх. № 2360/13-24 від 01.05.2023) про надання дозволу на внесення змін до митних декларацій від 15.07.2022 №UA112080/2022/007447 та від 23.03.2022 року№UA112080/2022/003859 та зобов'язати внести зміни у митній декларації від 15.07.2022 № №UA112080/2022/007447 та від 23.03.2022 №UA112080/2022/003859;
визнати протиправними та скасувати рішення від 11.05.2023 № 7.20-1/7.20-15-01/13/1375 про відмову у задоволенні звернення позивача від 28.04.2023 №3 (вх. від 02.05.2023 №2402/13-24) та від 28.04.2023 №3 (вх. від 02.05.2023 №2403/13-24) щодо повернення надміру сплачених грошових коштів з Державного бюджету України та зобов'язати сформувати електронний висновок про повернення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених сум митних платежів, який в автоматичному режимі надіслати у відповідний орган Державної казначейської служби України.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відмова митного органу у внесенні змін до зазначених декларацій у зв'язку зі скасуванням в судовому порядку класифікаційного рішення та виникненням підстав для повернення ТОВ «НВО Перспектива» надмірно сплачених платежів не ґрунтується на вимогах чинного митного законодавства. Скасування рішення митного органу про визначення коду товару в судовому порядку, на підставі яких надмірно сплачені митні платежі, зумовлює необхідність внесення змін до митних декларацій, які були оформлені з врахуванням такого коду, що відповідає приписам пункту 37 Положення «Про митні декларації» №450. Вказує, що з моменту скасування рішення про визначення коду товару від 16.02.2022 № КТ- ІІА112000-0016-2022 у ТОВ «НВО Перспектива» виникло право на внесення змін до митних декларацій, митне оформлення яких здійснено в період дії цих рішень, що в свою чергу призвело до надмірної сплати митних платежів.
Ухвалою судді від 05.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою з додатками направлялась на адресу відповідача та отримано його представником 07.06.2023, про що свідчать супровідний лист та повідомлення про вручення. Проте, відзив на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходив.
На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ «НВО Перспектива» є виробником проволоки порошкової металургійної, яка виготовляється відповідно до Технічних умов ТУ У 27.3-36358380-001:2009, міжнародного стандарту якості ISO 9001:2008.
11 січня 2022 року між позивачем та ВАТ «Білоруський металургійний завод-керуюча компанія холдингу «Білоруська металургійна компанія» (Республіка Білорусь) було укладено контракт №22010110 щодо виготовлення та поставки проволоки порошкової відповідно до Специфікації №1, а саме «Дріт порошковий металургійний з наповнювачем силікокальцій СК30».
11.02.2022 Запорізькою митницею було проведено митний огляд в ході якого було відібрано зразки товару для направлення до спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби та складено Акт митного огляду №UA112080/2022/02493
16.02.2022 Запорізькою митницею було отримано висновок №1420003700-0134 спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби на основі якого було винесено рішення про визначення коду товару №КТ-UA112000-0016-2022 від 16.02.2022, за яким заявлений до митного оформлення товару має наступний опис: «Товар з комерційною назвою «Дріт порошковий металургійний з наповнювачем силікокальцій СК30». Складається з оболонки трубчастої форми сірого кольору без покриття (сталь нелегована) та наповнювача у вигляді порошку чорного кольору (відповідає потрійному сплаву на основі кальцію кремнію та заліза). Оболонка: стрічка з низьковуглецевої х/к сталі марки 08ПС; Хім склад наповнювача Са більше 10 мас. %, кремній Si більше 8 мас. %, залізо Fe - 10,79мас.%, 11,52 мас.%. Визначений хімічний склад наповнювача не суперечить відповідним ознакам феросплавів (силікокальцію). Використовується для обробки металургійних розплалів та має класифікуватись за кодом УКТЗЕД 7202998000 зі ставкою мита 15%.
Позивач, враховуючи прийняте митницею рішення про визначення коду товару, здійснюючи на митному посту «Запоріжжя» митне оформлення продукції «Дріт порошковий металургійний з наповнювачем силікокальцій» та зважаючи на внесені в Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби рішення митниці щодо зміни коду УКТ ЗЕД, був вимушений вказувати в митних деклараціях УКТ ЗЕД - 7202998000 та нараховувати відповідні ставки мита згідно коду 7202998000, а саме 15%.
Так, відповідно до ВМД № UA112080/2022/003859 від 23.03.2022 задекларовано товару (дріт порошковий, металургійний з наповнювачем силіккальцій) на експорт на загальну суму 1977538,79 грн. Країна призначення - Туреччина, Отримувач - Elmsutt SA. Відповідно до граф.47 ВМД сума переплаченого мита (15%) складає 296630,82грн. При цьому, у графі 44 ВМД ТОВ «НВО Перспектива» посилалося на рішення Запорізької митниці про зміну коду товару від 16.02.2022 № KT-UA112000-0016-2022.
Відповідно до ВМД № UA112080/2022/007447 від 15.07.2022 задекларовано товар (дріт порошковий, технічний для металургійного застосування з наповнювачем силіккальцій) на експорт на загальну суму 1113938,53 грн. Країна призначення - Туреччина, Отримувач - Elmsutt SA. Відповідно до граф.47 ВМД сума переплаченого мита (15%) складає 167 090,78грн. При цьому, у графі 44 ВМД ТОВ «НВО Перспектива» посилалося на рішення Запорізької митниці про зміну коду товару від 16.02.2022 № KT-UA112000-0016-2022.
Водночас, позивач, не погодившись із рішеннями про визначення коду товару, оскаржило його у судовому порядку.
Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2022 по справі №280/3369/22 адміністративний позов ТОВ «НВО Перспектива» задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасоване рішення сектору класифікації товарів Запорізької митниці про визначення коду товару від 16.02.2022 року № KT-UA112000-0016-2022
Рішення суду від 16.08.2022 по справі №280/3369/22 набрало законної сили 14.03.2023 відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги.
Для повернення надмірно сплаченого мита при декларуванні товарів за кодом 7202998000 ТОВ «НВО Перспектива» подало до митниці заяви про надання дозволу на внесення змін до відповідних митних декларацій, відповідно до ст.269 Митного кодексу України, а саме:
- заява № 2 від 28.04.2023 (вх. №2360/13-24 від 01.05.2023) про внесення змін до митної декларації № UА112080/2022/003859;
- заява № 1 від 28.04.2023 (вх. №2359/13-24 від 01.05.2023) про внесення змін до митної декларації № UА112080/2022/007447;
А також позивач надіслав до митниці листи про повернення надмірно сплачених коштів, у зв'язку зі скасуванням рішення про визначення коду товару від 16.02.2022 №КТ- UА112000-0016-2022, а саме:
- лист №3 від 28.04.2023 (вх.№2403/13-24 від 02.05.2023) про повернення надміру сплаченого мита у сумі 296630,82 грн. під час оформлення митної декларації UА12080/2022/003859 від 23.03.2022;
- лист №3 від 28.04.2023 (вх.№2402/13-24 від 02.05.2023) про повернення надміру сплаченого мита у сумі 167090,78 грн. під час оформлення митної декларації UА12080/2022/007447 від 15.07.2022 .
Однак, митниця листом від 11.05.2023 № 7.20-1/7.20-15-01/13/1375 відмовила ТОВ «НВО Перспектива» у внесені змін до вказаних вище митних декларацій та у поверненні надміру сплачених грошових коштів з огляду на відсутність підстав для повернення надмірно сплачених митних платежів, оскільки митниця самостійно не приймала рішень про визначення коду товару і погодилась з класифікацією товару під час оформлення ВМД UА12080/2022/003859 від 23.03.2022 та UА112080/2022/007447 від 15.07.2022, а також те, що рішення про визначення коду товару від 16.02.2022, яке було скасоване рішенням суду, не стосується товарів оформлених за митними деклараціями від 23.03.2022 та від 15.07.2022.
Не погодившись з вказаними доводами відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі - МК України).
Згідно з п.20 ч.1 ст.4 МК України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
За приписами ч. 1 та 3 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.
Частинами 1, 2, 7 ст. 269 МК України визначено, що відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.
Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.
Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначає Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 (далі - Положення №450).
Пунктом 33 Положення №450 передбачено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів. Дозвіл митного органу на зміну або відкликання митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі.
Пункт 34 Положення №450 передбачає випадки, коли внесення змін до митної декларації не дозволяється, а саме:
внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;
внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів;
внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати;
внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено);
внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання;
внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.
Згідно з п. 37 Положення №450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:
подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом;
подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;
заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.
Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.
Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:
необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов'язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;
необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.
Тобто, аркуш коригування заповнюється та оформлюється, зокрема при необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу.
Порядок оформлення митним органом аркуша коригування, форму якого наведено в додатку 4 до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, визначений Порядком оформлення аркушу коригування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №1145 (далі - Порядок №1145).
Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією (далі - МД), у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі.
Пунктами 12, 13 Порядку №1145 визначено порядок заповнення аркуша коригування у випадку доплати або повернення митних платежів та штрафних санкцій. У разі складання аркуша коригування у випадку доплати або повернення митних платежів, штрафних санкцій (у разі наявності) заповнюються розділи II та III аркуша коригування. У розділі II аркуша коригування відображається розрахунок сум митних платежів за новими відомостями (графа 47 МД на бланку єдиного адміністративного документа). Графи розділу II аркуша коригування заповнюються відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684.
До розділу III аркуша коригування вносяться фактичні відомості про доплату (повернення) митних платежів, штрафних санкцій (у разі наявності); у колонці "Код виду платежу" зазначаються коди видів митних платежів, штрафних санкцій (у разі наявності) відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, ведення яких здійснюється відповідно до Порядку ведення відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.05.2012 № 623, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №989/21300; у колонці "Сума" зазначається сплачена (повернута) сума відповідних митних платежів, штрафних санкцій (у разі наявності); у колонці "Дата" зазначається дата перерахування коштів до Державного бюджету України або дата повернення коштів з Державного бюджету України; у колонці "Підстава" зазначається код підстави здійснення доплати (повернення) сум митних платежів, штрафних санкцій (у разі наявності) згідно з класифікатором підстав здійснення доплати (повернення) сум митних платежів, ведення якого здійснюється відповідно до Порядку ведення відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.05.2012 № 623, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 989/21301; у колонці "Напрям руху коштів" зазначається код напряму руху коштів: "1" - у разі здійснення платником податків доплати, "2" - у разі повернення коштів з Державного бюджету України.
З матеріалів справи встановлено, що підставою для звернення позивача до митниці із заявою про внесення змін до митних декларацій № UA112080/2022/003859 від 23.03.2022 та № UA112080/2022/007447 від 15.07.2022 слугувало прийняття Запорізьким окружним адміністративним судом рішення від 16.08.2022 по справі №280/3369/22, яким визнано протиправними та скасовано рішення митниці про визначення коду товару.
Ухвалюючи вказане вище судове рішення, суд виходив з того, що 16.02.2022 Запорізькою митницею було отримано висновок №1420003700-0134 спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби на основі якого було винесено рішення про визначення коду товару №КТ-UA112000-0016-2022 від 16.02.2022, за яким заявлений до митного оформлення товару має наступний опис: «Товар з комерційною назвою «Дріт порошковий металургійний з наповнювачем силікокальцій СК30». Складається з оболонки трубчастої форми сірого кольору без покриття (сталь нелегована) та наповнювача у вигляді порошку чорного кольору (відповідає потрійному сплаву на основі кальцію кремнію та заліза). Оболонка: стрічка з низьковуглецевої х/к сталі марки 08ПС; Хім склад наповнювача Са більше 10 мас. %, кремній Si більше 8 мас. %, залізо Fe - 10,79мас.%, 11,52 мас.%. Визначений хімічний склад наповнювача не суперечить відповідним ознакам феросплавів (силікокальцію). Використовується для обробки металургійних розплалів та має класифікуватись за кодом УКТЗЕД 7202998000 зі ставкою мита 15%. Зазначений висновок щодо віднесення дроту порошкового металургійного з наповнювачем силікокальцій СК30, до ФЕРОСПЛАВІВ митним органом було здійснено у зв'язку з тим, що масова частка заліза складає більше ніж 4 %.
Так, судом досліджено надані позивачем додаткові дослідження, проведені за ініціативою Декларанта, а саме:
Протокол № 40 від 18.02.2022 виданий Акціонерним товариством «Інститут Титану», відповідно до якого встановлено хімічний склад та масову частку компонентів дроту порошкового: Ферум (залізо Fe) - 3,8%, силіцій (кремній Si) - 49%, кальцій (Са) - 38,6%. Відтак, масова частка заліза складає менше 4%, а тому відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженими наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256 (Товарна позиція 7202) зазначений товар не є феросплавом.
Висновок №230222 (вих. №22-05-44 від 23.02.2022), складений ДП «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» ДП «УкрНДІспецсталь», за результатами якого встановлено наступну масову частку основних складових суміші: Ca-32,5%, Si- 56,8%, Fe - 3,4%, Al - 0,94%, C- 0,87%. Основними складовими компонентами наповнювача є силікокальцій, кальцій металевий та доломіт металургійний, в меншій мірі оксиди кремнію, кальцію та магнію в різних сполуках. За результатами дослідження також встановлено, що наповнювач, як механічна суміш вищевказаних складових компонентів суперечить ознакам феросплаву і не може відповідати коду 7202 УКТЗЕД.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відділу класифікації товарів про призначення коду товару від 16.02.2022 №КТ-UA112000-0016-2022 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки вказане рішення не відповідає вимогам законодавства, а дріт порошковий металургійний з наповнювачем силікокальцій СК30 не відповідає визначенню «феросплав Силікокальцій».
Так, ідентичний товар було зазначено позивачем і в митних декларацій № UA112080/2022/003859 від 23.03.2022 та № UA112080/2022/007447 від 15.07.2022, з урахуванням рішення митниці про визначення коду товару, яке в подальшому скасоване в судовому порядку.
Однак, відповідач листом від 11.05.2023 № 7.20-1/7.20-15-01/13/1375 відмовив позивачу у внесенні змін до митних декларацій № UA112080/2022/003859 від 23.03.2022 та № UA112080/2022/007447 від 15.07.2022.
Надаючи оцінку доводам відповідача, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Отже, обставини, встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2022 по справі №280/3369/22, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи. При цьому, суд зауважує, що хоча предметом розгляду у справі №280/3369/22 і не було визначення коду товару, який задекларований позивачем саме у митних декларацій № UA112080/2022/003859 від 23.03.2022 та №UA112080/2022/007447 від 15.07.2022 та був вказаний на підставі рішення митниці, яке в подальшому скасовано судом, проте цей товар є ідентичним, який заявлявся товариством та декларувався у вказаних митних деклараціях.
Крім того, при розгляді даної справи, суд враховує правову позицію, викладену колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.11.2020 по справі №809/984/18: "на підставі системного тлумачення ст.46 Податкового кодексу України, ст.ст.257, 267, 269 Митного кодексу України, а також з урахуванням приписів підзаконних нормативно-правових актів, до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів є протиправною. Вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком наявності або відсутності підстав для внесення таких змін. Відтак, при отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації, митний орган може відмовити у внесені таких змін лише у разі відсутності законних підстав для їх внесення. Приписи пункту 37 Положення №450 не суперечать нормам статті 269 МК України, а визначають лише порядок внесення таких змін, в тому числі у разі необхідності повернення декларанту митних платежів.
Відповідачем не доведено за встановлених спірних обставин справи правомірність відмови у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації.
В межах розгляду даної справи суд приходить до висновку, що митний орган, який не визнав наявність підстав для внесення змін до митних декларацій, відмовив у внесенні таких змін з формальних підстав, без посилання на відповідні норми митного законодавства, що свідчить про незаконність такого рішення.
Так, позивачем визначено предметом спору рішення митниці від 11.05.2023 №7.20-1/7.20-15-01/13/1375 про відмову у задоволенні заяви позивача №1 від 28.04.2023 (вх. № 2359/13-24 від 01.05.2023) та №2 від 28.04.2023 (вх. № 2360/13-24 від 01.05.2023) про надання дозволу на внесення змін до митних декларацій від 15.07.2022 №UA112080/2022/007447 та від 23.03.2022 №UA112080/2022/003859. Проте, лист митниці від 11.05.2023 № 7.20-1/7.20-15-01/13/1375 не є рішенням відповідача у розумінні КАС України та є лише документом, який має інформаційний характер і не породжує жодного обов'язку у суб'єктів, яким його адресовано. При цьому, дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача, суд приходить до висновку, що правильним способом захисту порушеного права буде визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у внесення змін до митних декларації № UA112080/2022/003859 від 23.03.2022 та № UA112080/2022/007447 від 15.07.2022 та зобов'язання відповідача внести зміни у зазначені декларації відповідно до поданих позивачем звернень №1 від 28.04.2023 (вх. № 2359/13-24 від 01.05.2023) та №2 від 28.04.2023 (вх. № 2360/13-24 від 01.05.2023).
Що стосується позовної вимоги про зобов'язаня відповідача сформувати електронний висновок про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ «НВО Перспектива» надмірно сплачених сум митних платежів, який в автоматичному режимі надіслати у відповідний орган Державної казначейської служби України, суд зазначає наступне.
Питання повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів врегульовано ст. 301 МК України, відповідно до якої повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Частиною 5 ст. 301 МК України передбачено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо митну декларацію змінено або визнано недійсною.
Порядок виконання дій посадовими особами митниць під час повернення суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року визначено Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року №643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 року за №976/30844 (далі - Порядок №643).
Згідно з п.1 розділу ІІІ Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку №643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці ДФС, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Таким чином, підставою повернення виключно за заявою платника податків помилково та/або надміру сплачених сум митних та інших платежів, в силу приписів п. 3 розділу ІІІ Порядку №643 є документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних платежів, рішення суду, що набрало законної сили, щодо скасування рішення митниці Державної митної служби України, яке призвело до виникнення таких.
Таким чином, оскільки зміни в митні декларацій відповідачем не вносились, тому на даний час відсутні підстави для зобов'язання митниці подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновки про повернення з бюджету надмірно сплачених митних платежів, з огляду на що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ «НВО Перспектива» документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань митниці, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Що стосується стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
З метою отримання професійної правничої допомоги, позивачем було укладено договір №1/21 про надання правової допомоги від 07.06.2019 з адвокатом Шахрай О.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 001854 від 05.11.2018, довіреність від 04.01.2023).
Згідно з заявкою (завданням) від 11.05.2023 щодо надання правничої (правової) допомоги, сторони погодили, що послуги адвоката будуть складати: надання правових послуг - 6000,00 грн., винагорода адвоката за здійснення захисту - 4000,00 грн.
Відповідно до Акту здачі-прийняття робіт від 29.05.2023, рахунку-фактури №3 від 29.05.2023, сума наданих послуг складає 6000,00 грн., а саме: досудове вивчення матеріалів, збирання доказів та побудова стратегії захисту - 1000,00 грн., складання позовної заяви у адміністративній справі - 3000,00 грн., відповідь на відзив - 1000,00 грн., представництво у Запорізькому окружному адміністративному суді та складання інших процесуальних документів у адміністративній справі - 1000,00 грн., які плачені платіжною інструкцією №8669 від 29.05.2023.
Судом встановлено, що адвокатом Шахрай О.В. підготовлена та подана позовна заява до Запорізького окружного адміністративного суду.
При цьому, суд наголошує, що досудове вивчення матеріалів, збирання доказів та побудова стратегії захисту на суму 1000,00 грн. була надана до виникнення спірних правовідносин, у зв'язку з чим такі дії не є правовою допомогою, наданою адвокатом протягом розгляду справи в суді.
Відповіді на відзив адвокатом до матеріалів справи на час ухвалення судового рішення не долучено, а тому підстави для стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 1000,00 грн. у суду відсутні.
Крім того, в частині стягнення витрат за представництво у Запорізькому окружному адміністративному суді та складання інших процесуальних документів у адміністративній справі, суд дійшов висновку, що понесені судові витрати у розмірі 1000,00 грн. належними доказами не підтверджені, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, оскільки унеможливлює співставлення заявленого розміру зі складністю справи, складністю виконаних робіт, об'єму наданих послуг та значенню справи.
Разом з тим, суд зазначає, що у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На думку суду, вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково, оскільки підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.
Отже, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню. На думку суду, обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 2000,00 грн. за складання та подання до суду адміністративного позову. Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №200/14113/18-а.
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань митниці витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Перспектива» (69035 м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд.2, код ЄДРПОУ 36358380) до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Запорізької митниці щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «НВО Перспектива» у внесення змін до митних декларації № UA112080/2022/003859 від 23.03.2022 та № UA112080/2022/007447 від 15.07.2022.
Зобов'язати Запорізьку митницю внести зміни у митні декларації №UA112080/2022/003859 від 23.03.2022 та № UA112080/2022/007447 від 15.07.2022 відповідно до поданих позивачем звернень №1 від 28.04.2023 (вх. № 2359/13-24 від 01.05.2023) та №2 від 28.04.2023 (вх. № 2360/13-24 від 01.05.2023).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Перспектива» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці 2684,00 грн. сплаченого судового збору та 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак