про залишення позовної заяви без руху
21 липня 2023 рокум. Ужгород№ 260/6166/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить: 1. Визнати протиправними дії Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення з урахуванням надбавок, доплат та премій ОСОБА_1 станом на 01.02.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року для перерахунку пенсії, без обмеження її максимальним розміром. 2. Зобов'язати Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням надбавок, доплат, премій ОСОБА_1 станом на 01.02.2020 рік, 01.01.2021 рік, на 01.01.2022 рік та 01.01.2023 рік відповідно вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови КМУ №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020 року, з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року та з 01.01.2023 року, без обмеження її максимальним розміром.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зазначена норма кореспондується з ч. 4 ст. 161 КАС України, якою передбачено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позові позивач посилається призначення пенсії згідно Закону №2262-ХII та наявність підстав для видачі йому довідки для здійснення йому перерахунку з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року, однак до суду не надано жодного доказу щодо періоду виходу на пенсію, встановлені надбавки, відсоткове значення пенсії від грошового забезпечення, проведені перерахунки пенсії і т.д.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду всі докази, що містяться в обґрунтування позову для всіх учасників справи.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факт порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Суд зазначає, що підставами позову, як вбачається зі змісту позовної заяви, є те що відповідні довідки повинні видаватися у зв'язку зі зміною грошового забезпечення згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, з наступними змінами та доповненнями.
На переконання позивача, у нього виникає право на отримання довідки у січні відповідного року, в даному випадку 01.01.2020 року, з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року та з 01.01.2023 року.
З урахуванням наведеного, позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складових в алгоритмі згаданого перерахунку, 01.01.2020 року, з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року та з 01.01.2023 року.
Аналогічну правову позицію щодо обрахунку строку звернення до суду висловлено Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Це означає, що строк звернення до суду із позовною заявою щодо видачі відповідної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року та з 01.01.2023 року, закінчився відповідно 01.07.2020 року, 01.07.2021 року, 01.07.2022 року, 01.07.2023 року.
Проте, до суду за захистом своїх прав позивач звернувся 19.07.2023 року, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суд вважає, що отримання позивачем листа відповідача від 11.07.2023 року за №8/1/5907 у відповідь на його заяву від 05.05.2023 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом, у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19.
Згідно частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, та правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, відповідно до якої позивач повинен був дізнатись про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі відповідного перерахунку пенсії, 1 січня відповідного року.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати поважні причини пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я. М. Калинич