про залишення позовної заяви без розгляду
21 липня 2023 рокум. Ужгород№ 260/4260/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівіс" до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
26 травня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівіс" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 1, кв.58, код ЄДРПОУ 30242624) до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби (79000, Львівська область, м, Львів вул. Костюшка Т., буд. 1, код ЄДПОУ 43971343), яким просить суд: "1. Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UА209000/2022/000252/2; 2. Зобов'язати Львівську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби розмитнити спірну вартість товарів за першим методом (за ціною договору),а саме за ціною договору та повернути різницю сплаченої митної вартості товару на суму 30320,23."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року даний позов було залишено без руху.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.
Однак, після відкриття провадження в даній справі, суддею встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 171 КАС України.
Позовну заяву у відповідності до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року після відкриття провадження у справі залишено без руху на підставі статті 171 частини 13 КАС України. Для усунення виявлених після відкриття провадження недоліків адміністративного позову позивачу необхідно надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
18 липня 2023 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання поновлення пропущеного строку звернення до суду, відповідно до якого представник зазначив, що позивачем були вчинені спроби досудового врегулювання даного спору 24 квітня 2023 року, де позивачем було надіслано до Львівської митниці пакет із додатковими документами, які митний орган просив надати у своєму рішенні про коригування митної вартості товару. Такі дії позивача підтверджуються описом вкладення та самою відповіддю митного органу. Додаткові документи митний орган отримав 27 квітня 2023 року. Відповіді від митного органу на такий лист із додатковими документами не надав. Отже, у відповідності до статті 122 частини 4 КАС України в даній справі слід рахувати тримісячний строк який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення від 20 січня 2023 року, то тримісячний строк спливе 20 квітня 2023 року. Позовна заява була подана до суду 12 квітня 2023 року, а отже було дотримано строк на оскарження рішення митного органу (а.с.а.с. 173-175).
Статтею 122 частиною 1 КАС України, передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із статтею 122 частиною 2 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із статтею 122 частиною 3 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, судом встановлено, що позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2022/000252/2 від 24 жовтня 2022 року, яке отримане позивачем 24 жовтня 2022 року, відтак, останнім днем шестимісячного строку протягом якого особа мала звернутися до суду є 24 квітня 2023 року.
З даним позовом до суду позивач звернувся 26 травня 2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
У позовній заяві представник позивача зазначає про те, що ним здійснено спроби досудового врегулювання спору.
Зазначає про те, що 24 квітня 2023 року (в останній день шестимісячного строку) до митниці надіслано лист, а саме адвокатський запит із описом вкладення про направлення Львівській митниці додаткових документів, про які митний орган зазначав у рішенні про коригування митної вартості товарів. Даний лист митний орган отримав 27 квітня 2023 року, про що свідчить повідомлення про вручення. Проте, відповіді на даний лист не було.
Також представник позивача зазначає, що згідно із статті 24 частиною 2Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадський об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Відповідь позивачу мала бути направлена приблизно 08 травня 2023 року. Проте станом на 26 травня 2023 року відповіді від митного органу не надійшло.
Враховуючи наведене, представник позивача зазначає, що оскільки відповідно до статті 122 частини 4 абзацу 1 КАС України передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а отже, враховуючи, що відповідь мала бути надісланою 08 травня 2023 року, то тримісячний строк спливе 08 серпня 2023 року.
Відповідно до статті 24 частини 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Статтею 24 частиною 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Як вбачається із долученого до позовної заяви супровідного листа адвоката Литвина С.Й., адресованого Львівської митниці, останній вказаним листом направив відповідачу документи, що подавались до митного оформлення товарів за МД UA 209140/2022/112258 (а.с. 46).
При цьому, у вказаному листі, адвокат надаючи документи, просить надіслати йому відповідь на адресу: 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 1, оф. 54 протягом 5-ти днів з моменту отримання.
Таким чином, у супровідному листі представник позивача не просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2022/000252/2 від 24 жовтня 2022 року, а лише подає документи, що подавались до митного оформлення товарів за МД UA 209140/2022/112258.
В той же час, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них врегульований Главою 4 Митного кодексу України.
Згідно із статтею 24 частиною 1 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Відповідно до статті 24 частини 2 пункту 1 Митного кодексу України предметом оскарження є рішення - окремі акти, якими митні органи або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.
Статтею 26 МК України визначено вимоги до форми і змісту скарг та інших звернень, строки їх подання, порядок і строки їх розгляду
Вимоги до форми і змісту скарг та інших звернень громадян, строки їх подання, порядок і строки їх розгляду, а також відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян визначаються Законом України "Про звернення громадян" та цим Кодексом.
Скарги та інші звернення громадян розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митницями та їх посадовими особами відповідно до повноважень, визначених у цьому Кодексі та положеннях про відповідний митний орган.
Митні органи та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд звернень громадян, зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, надавати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Скарга підприємства має містити всі необхідні реквізити цього підприємства та бути підписана керівником зазначеного підприємства або особою, яка виконує його обов'язки. Якщо інше не передбачено законом, скарги підприємств подаються і розглядаються у такому самому порядку і в ті самі строки, що і скарги громадян.
Скарга має містити конкретну інформацію про предмет оскарження і бути належним чином аргументованою. У разі якщо особа під час подання скарги не може надати відповідних доказів, такі докази можуть бути представлені пізніше, але в межах строку, відведеного законом на розгляд скарги.
Відповідь за результатами розгляду скарг та інших звернень надається у встановлений законом строк тим митним органом, який отримав ці звернення, за підписом керівника або його заступника.
Якщо питання, порушені в одержаному митним органом зверненні, не входять до його повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається таким митним органом за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється автору звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення митним органом чи посадовою особою, воно в той самий термін повертається автору звернення з відповідними роз'ясненнями.
Статтею 29 частиною 1 Митного кодексу України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд зауважує, що поданий представником позивача ТОВ "Рівіс" адвокатом Литвином С.Й. супровідний лист про надання додаткових документів, не може розглядатися як адвокатський запит, поданий в порядку статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", так і не може вважатись як скарга на рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000252/2 від 24 жовтня 2022 року, в порядку статті 24 МК України, оскільки поданий лист не містить посилання на положення вказаної норми, оформлений без дотримання форми та змісту скарги та поданий без дотриманням строку, встановленого статтею 17 Закону України "Про звернення громадян".
В той же час, питання перегляду рішення про коригування митної вартості товарів врегульовано статтею 55 МК України.
Відповідно до статті 55 частини 1 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 55 частиною 2 МК України визначено вимоги до оформлення рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема, і зазначення інформації щодо права декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Разом з тим, статтею 55 частинами 8-9 МК України визначено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Враховуючи наведене, оскільки супровідний лист адвоката Литвина С.Й. про надання додаткових документів не є ні адвокатським запитом, не є скаргою на рішення про коригування митної вартості, а його змістовний виклад свідчить про надання митному органу додаткових документів, якими підтверджується заявлена у митній декларації митна вартість товарів, дає підстави для висновку, що зазначений лист є заявою про подання додаткових документів, в порядку статті 55 частини 8 МК України, з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів, розрахованою декларантом у митній декларації.
Враховуючи вищенаведене, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із даним адміністративним позовом, та враховуючи, що позивач рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2022/000252/2 від 24 жовтня 2022 року в порядку адміністративного оскарження не оскаржив, відтак, відсутні підстави для застосування статті 122 частини 4 КАС України.
Таким чином, позивачем порушено шестимісячний строк звернення до суду, доказів на підтвердження поважності причин його пропуску не надано.
Оскільки позивач не навів будь-яких обставин і не надав відповідних доказів, які б свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду, суд не вбачає жодних належних підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду, та вважає наявним підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом.
Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Приписами статті 240 частини 1 пункту 7 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відповідно до положень статті 171 частини 15 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Проаналізувавши подані позивачем матеріали, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.
На підставі вищенаведеного, суд вважає відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а тому вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 122,123,183, 240, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівіс" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 1, кв.58, код ЄДРПОУ 30242624) до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби (79000, Львівська область, м, Львів вул. Костюшка Т., буд. 1, код ЄДПОУ 43971343) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко